
3. Означення границі функції і її властивості.
Розглянемо приклади, що розкривають зміст поняття границі функції.
Приклад
3.1. Розглянемо
функцію
в деякому околі точки
.
З цього околу виберемо довільну
послідовність аргументу
,
наприклад
.
Обчисливши значення функції
для кожного члена послідовності, одержимо
послідовність відповідних значень
.
Очевидно
.
Виберемо іншу послідовність значень
аргументу
з того ж самого околу, наприклад,
.
Складена для неї послідовність відповідних
значень заданої функції має вигляд:
.
Очевидно
.
Отже, для довільних послідовностей
аргументу
послідовність
відповідних значень заданої функції
має одну і ту ж границю 1.
Приклад
3.2.
Розглянемо
функцію
в околі радіуса 1 якої-небудь цілої
точки, наприклад,
.
Виберемо в лівому півоколі довільну
послідовність
,
наприклад,
.
Очевидно
для будь-якого
.
Складемо для неї послідовність відповідних
значень заданої функції. Одержимо
послідовність
,
яка має границю 0. Виберемо тепер в
правому півоколі довільну послідовність
,
наприклад,
.
Очевидно
для будь-якого
.
Складемо для неї послідовність відповідних
значень заданої функції. Одержимо
послідовність
,
яка має границю 1. Таким чином, на відміну
від попереднього прикладу для різних
послідовностей аргументу, що мають
границю 1, послідовності відповідних
значень функції
,
мають різні границі.
Означення
1 (
за Гейне ). Нехай функція
визначена в деякому околі точки
,
за винятком, можливо, самої точки
.
Число
називається границею функції
при
(або в точці
),
якщо для будь-якої послідовності
аргументів
і такої, що
,
відповідна послідовність
значень функції має одну і ту ж границюА.
Символічний
запис: .
Як
приклад,
,
а функція
не має границі в точці
.
Для доведення деяких властивостей функцій, що мають границю, використовують означення границі функції за Коші:
Означення
2.
Число
називається границею функції
при
,
якщо для
існує число
таке, що з нерівностей
випливає нерівність
.
Можна довести, що означення границі функції за Коші і Гейне рівносильні.
Означення.
Число
називається лівою (правою) границею
функції
при
,
якщо для будь-якої послідовності
аргументів
і такої, що
,
відповідна послідовність
значень функції має одну і ту ж границю
.
Позначення:
,
.
Ліва
і права границі називаються односторонніми
границями. Очевидно, для того щоб функція
при
мала границю, необхідно і достатньо щоб
вона мала ліву і праву границі при
і вони були рівні.
Властивості функцій, що мають границю.
Теорема
1. (про
обмеженість). Якщо функція
має границю
при
,
то в деякому околі точки
вона обмежена.
Теорема
2. (про
збереження знаку ). Якщо функція
має границю
при
,
то в деякому околі точки
функція зберігає знак границі.
Зауважимо,
що обидві теореми носять локальний
характер, тобто виконуються для точок,
що лежать поблизу точки
.
Також слід зауважити, що для границі функції справедливі арифметичні теореми і теореми порівняння, аналогічні відповідним теоремам про границю послідовності.
Розкриття невизначеностей.
При знаходженні границь функцій (послідовностей) ми користуємось арифметичними теоремами в припущенні, що відповідні границі існують, а для частки з додатковою умовою, що границя знаменника відміна від нуля.
В
деяких випадках, що залишились без
розгляду ( коли границі функцій ( одна
або обидві ) нескінченні чи не існують,
або у випадку частки - границя знаменника
дорівнює нулю ) можна цілком визначено
сказати як поводить себе відповідна
функція. Наприклад, якщо
,
,
,
то
,
,
,
.
Проте,
якщо
,
то про границю частки
ніякого загального твердження ми зробити
не можемо. Наприклад, нехай
,
.
Обидві функції при
прямують до нуля. Їх відношення
також прямує до нуля, коли
.
Якщо ж, навпаки,
,
,
то
.
Отже, в залежності від вигляду обох
функцій, границя частки може існувати,
а може і не існувати. В зв’язку з цим
говорять, що мають справу з невизначеністю.
А задача знаходження границі в кожному
такому випадку називається задачею
розкриття невизначеності. Розглянемо
найбільш важливі випадки:
а)
невизначеність
.
Якщо
і
,
то у випадку знаходження границі частки
ми маємо невизначеність
.
У випадку, коли функції
та
є алгебраїчними, то для розкриття
невизначеності в чисельнику і знаменнику
слід виділити множник
,
щоб в подальшому скоротити дріб на цей
множник:
1)
.
2)
.
В
другому прикладі для виділення множника
знищили ірраціональність в знаменнику
шляхом домноження на спряжений вираз.
б)
невизначеність
.
Нехай
,
при
.
В цьому випадку вираз
називають невизначеністю
.
Як приклад розглянемо відношення двох
многочленів. Вираз
,
,
- ціле невід'ємне число, називається
многочленом . Перший доданок
називається старшим членом,
- степенем многочлена. Поведінка
многочлена, коли
визначається поведінкою старшого члена,
тобто
.
Тому:
1) ,
2) ,
3) .
Наведені приклади можна об'єднати в загальне правило:
границя
відношення двох многочленів дорівнює
,
якщо степінь чисельника більший степеня
знаменника; дорівнює 0, якщо степінь
чисельника менший степеня знаменника,
і дорівнює відношенню коефіцієнтів при
старших членах, якщо степені чисельника
і знаменника рівні, тобто
,
де
степені многочленів
відповідно.
в)
невизначеність
.
Нехай
,
при
.
Тоді вираз
дає невизначеність
.
Щоб розкрити невизначеність такого
вигляду, потрібно звести її до
невизначеностей вигляду
або
.
Приклад
3.3
Знайти
.
Розв’язування.
.
г)
невизначеність
.
Розглянемо
.
Якщо
,
при
,
то вираз
дає невизначеність
.
Щоб розкрити невизначеність даного
вигляду, як і у попередньому випадку
слід звести її до невизначеностей
вигляду
або
.
Завдання для самостійного розв’язування.
3.1 Знайти границі:
а)
; б)
;
в)
; г)
;
д)
; е)
.
3.2 Знайти границі:
а)
; б)
;
в)
; г)
;
д).
; е)
.
3.3 Знайти границі:
а)
; б)
;
в)
; г)
;
д)
; е)
;
є)
; ж)
.
3.4 Знайти границі:
а)
; б)
;
в)
; г)
;
д)
; е)
.
Відповіді:
3.1
а)
б)
в)
г)
д)
0; е)
6;
3.2
а) 0; б)
; в)
; г)
д)
е)
3.3
а)
; б)
в)
г)
д)
е)
-5;
є)
; ж)
;
3.4
а)
б)
в)
г)
д)
-1; е) 0;
Чудові границі.
1)
В попередньому параграфі було встановлено,
що
.
Розглянемо функцію
.
Ця функція існує для всіх
крім
.
Можна довести, що
.
Слід звернути увагу на те, що основа
степеня
при
,
а показник степеня
.
Тобто вираз
дає невизначеність
.
Поклавши
,
знайдемо
. При
.
У результаті отримаємо ще один запис
числа
:
.
Обидва розглянутих співвідношення
носять назву першої чудової границі і
можуть бути використані для розкриття
невизначеності
.
На практиці широко використовують
формулу:
Приклад 3.4 Знайти:
а)
; б)
.
Розв’язування.
а)
.
б)
.
2)
Другою чудовою границею називається
.
Скориставшись даним співвідношенням,
можна довести, що
В
усіх цих співвідношеннях розглядається
відношення двох нескінченно малих
величин при умові, що
.
Отже всі вони можуть бути використані
для розкриття невизначеностей
,
в яких містяться тригонометричні або
обернені тригонометричні функції.
Приклад 3.5 Знайти
а)
; б)
.
Розв’язування.
а)
.
б)
.
Завдання для самостійного розв’язування.
3.5 Знайти границі:
а)
; б)
;
в)
; г)
;
д)
; е)
;
є)
; ж)
.
3.6 Знайти границі:
а)
; б)
;
в)
; г)
;
д).
; е)
;
є)
. ж)
.
Відповіді:
3.5 а)
; б)
; в)
1; г)
; д)
; е)
;
є)
; ж)e.
3.6 а)
; б)
; в)
2; г)
; д)
; е)
8;
є) 8 ; ж) 1.