
- •Тема 1. Страхування як економічна категорія.
- •Види ризиків
- •3. Ознаки економічної категорії страхування.
- •Принципи страхування
- •Тема 2. Основні поняття і терміни страхування
- •1. Страхова термінологія.
- •4. Терміни, пов'язані з витрачанням засобів сф.
- •5. Міжнародна термінологія страхування .
- •Тема 3. Класифікація в страхуванні
- •Тема 4. Страховий ринок.
- •Об’єктивні закони функціонування страхового ринку
- •2. Внутрішня система і зовнішнє оточення страхового ринку.
- •Зовнішнє середовище страхового ринку
- •Ринковий попит
- •Конкуренція
- •Сезонні міграції
- •4. Страховий ринок України.
- •Тема 5. Забезпеченя фінансової стійкості страхової справи
- •Фінансова надійність страховика забезпечується
- •Страхові резерви
- •Технічні резерви
- •Математичні резерви
- •Активи у які можуть бути інвестовані кошти страхових резервів
- •Тема 6. Основні принципи побудови страхових тарифів.
- •Класифікація видів актуарних розрахунків
- •Тариф-брутто
- •Еквівалентність страхових відносин сторін
- •Тема 7. Економічні показники діяльності страхових компаній
- •Аквізаційні
- •Особливості страхування у галузях.
- •Страхування відповідальності
- •Класифікація срахування відповідальності
- •Перестрахування
- •Пропорційна
4. Терміни, пов'язані з витрачанням засобів сф.
Страховий ризик – певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.
Страховий випадок – подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Страхова подія – потенційне можливе спричинення збитку об'єкту страхування.
Страховий збиток – це вартість повністю загиблого майна або знеціненої частини майна за страховою оцінкою. Виходячи з розрахованої суми страхового збитку, визначають величину страхового відшкодування.
Страхове відшкодування – страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.
Строк страхування – часовий інтервал, протягом якого застраховані об’єкти страхування.
5. Міжнародна термінологія страхування .
Актуарій – офіційна уповноважена особа, фахівець, який за допомогою методів математичної статистики розраховує стор. тарифи.
Актуарні розрахунки – система математичних і статистичних методів розрахунку страхових тарифів.
Андеррайтер – висококваліфікована і відповідальна особа, в повноваження якої входять виконання необхідних процедур по розгляду пропозицій і ухвалення ризиків в страхування (перестраховка).
Ассистанс – перелік послуг (у рамках договору страхування ), які виявляються в необхідний момент за допомогою медичної, технічної або фінансової підтримки.
Абандон – відмова страхувальника від своїх прав на застраховане майно на користь страховика з метою отримання від нього повної страхової суми.
Адендум – документ, що є доповненням до страхового договору, де визначаються зміни в умовах страхування.
Ануїтет – договір страхування пенсії або ренти, по якому виплачується певна сума доходу впродовж життя замість сплати одноразової страхової премії.
Бордеро – перелік ризиків, що пішли у страхування та перестрахування
Дісклоуз – норма стор. права відповідно до якої страхувальник зобов'язаний оповіщати страховика про обставини, що мають істотне значення для ризику, прийнятого на страхування.
Зелена карта – найменування системи міжнародних договорів і страхові свідоцтва про обов'язкове страхування громадянської відповідальності власників транспортних засобів. Документ ЗК є підтвердженням наявності страхування на території всіх інших країн, що є членами міжнародної системи страхування «ЗК». Маючи його, власник автомобіля або іншого транспортного засобу може перетинати кордон якої-небудь країни, що є учасником в системі, не здійснюючи при цьому додаткового страхування.
Регрес – право страховика на пред'явлення у рамках фактично сплаченої суми відшкодування збитку страхувальнику претензії до третьої сторони, винної в страховому випадку з метою отримання від неї компенсації за спричинене ушкодження.
Ріторно – частина страхової премії, утримана страховиком у разі розриву договору.
Страхове поле – максимальна кількість об'єктів, які можна застрахувати на добровільних засадах.
Страховий портфель - фактична кількість застрахованих об'єктів або число договорів страхування, яке відповідає сукупній відповідальності страховика (перестрахувальника) за всіма діючими договорами.
Шомаж - страхування втрати прибутку і ін. фінансових втрат, пов'язаних з припиненням виробництва внаслідок настання страхового випадку.