Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
учебник Деньги и Кредит.doc
Скачиваний:
31
Добавлен:
28.02.2016
Размер:
1.08 Mб
Скачать

6.4. Поняття та види ставок процента

Для визначення розміру позичкового проценту використовують показник норми процента(ставки процента), що розглядається як відношення річного доходу на позичену вартість до її абсолютної величини.

Динаміка середньої норми процента (середньої ставки процента) визначається співвідношенням попиту та пропозиції позичкового капіталу на ринку. Рівень ставки процента за кожною конкретною позичкою також залежить від багатьох чинників.

Процентна ставка може класифікуватися за різними критеріями.

Відносним кількісним вираженням позичкового відсотка є ставка проценту, а абсолютним – процентні числа (процентний прибуток).

Види процентних ставок

У залежності від обліку інфляції: номінальні та реальні

У залежності від форми кредиту:

- комерційні;

- банківські;

- споживчі.

У залежності від видів та строків надання позичок:

-короткострокові,

- середньострокові та довгострокові;

- депозитні;

- дисконтні;

- іпотечні;

- кредитні.

У залежності від можливості виміру: фіксовані та плаваючі

У залежності від методів розрахунку: прості та складні

У залежності від методів нарахування офіційних ставок НБУ:

- облікова;

- редисконтування;

- рефінансування.

У залежності від вартості міжбанківських ресурсів: ЛИБОР; ЛИБИД, МИБОР; КИБОР; МИБИД; КИБИД

1.Розрізняють реальну, номінальну та ефективну ставки позичкового процента.

Номінальна ставка процента - це поточна ринкова процентна ставка.Реальна ставка - це ставка процента, скорегована на інфляцію, тобто виражена в незмінних цінах. Саме реальна ставка визначає прийняття рішень про доцільність (або недоцільність) інвестицій.

І.Фішер визначив номінальну ставку проценту як функцію реальної норми процента та очікуваного темпу інфляції:

I = r + e,

де I - номінальна або ринкова ставка процента

r - реальна процентна величина

e - темп інфляції.

Тільки в тих випадках, коли на грошовому ринку не відбувається підвищення цін (е = 0), реальна та номінальна ставки збігаються.

Ефективна ставка процента – той реальний прибуток, що одержують від однієї вкладеної грошової одиниці в цілому за рік.

2.Фіксовані та плаваючі проценті ставки.Якщо ставка протягом всього терміну позички незмінна, то її називають фіксованою.

Плаваючі ставкипроценту, ( що змінюються протягом терміну дії кредитного договору) застосовуються не тільки на національному, але й на міжнародному ринку позичкових капіталів. Плаваюча ставка процента, зміняються в залежності від коливань ставок проценту на ринку позичкових капіталів. Ставки процента в Україні на даний час є досить високими. Це зумовлюється низкою чинників, що впливають на їхню величину.

• інфляція. Щоб зберегти свої ресурси, комерційні банки збільшують ставки процента за позичками відповідно до своїх інфляційних очікувань;

• розширення попиту на позички з метою одержування додаткових платіжних засобів для сплати боргових зобов'язань. Невпевненість в економічній перспективі знижує зацікавленість у залученні коштів на довгостроковій основі (шляхом випуску акцій та облігацій) та підвищує попит на короткострокові позички;

• грошово – кредитна політика НБУ, спрямована на стримування зростання грошової маси, що означає скорочення пропозиції позичкового капіталу;

• дефіцит держбюджету, для покриття якого уряд і місцеві органи влади, звертаючись на ринок позичкових капіталів, збільшують попит на нього

3.За методом розрахункупроцентні ставки буваютьпростітаскладні. Прості проценти нараховуються на ту саму суму протягом року, складні - з урахуванням суми нарахованих процентів за попередній період. Нарощена сума платежу (S) з нарахуванням простих процентів складається із суми двох елементів – суми первісного боргу ( Р ) та суми відсотка ( I ).

Формула розрахунку простих відсотків:

S = P + I = P + Pin = P(1 + in),

де і - ставка процентів (у частках одиниць)

ni ni

n - число повних років ( -і- - число місяців; -і-і - число днів);

12 360/365

(1 + in) - множник нарощування

Формула розрахунку складних процентів:

S = P + I = P(1 + i)n,

де (1 + i)n - множник нарощування (чинник капіталізації процента).

У світовій банківській практиці використовуються при розрахунку відсотків такі показники днів позички:

- наближенечисло днів кожного місяця (тривалість кожного місяця приймається рівною 30 дням);

- точнечисло днів місяця (28,29,30,31 день).

Тимчасова база для розрахунку процентів визначається у виді:

- точних процентів:з розрахунку фактичної тривалості року – 365 або 366 днів;

- звичайних процентів:наближені проценти, виходячи з тривалості року – 360 днів.

У залежності від використання наближеного або точного періоду розрахунку процента розрізняють німецьку, французьку та англійську методики.

Англійська: точне число днів у кожному місяці та точні проценти

Французька: точне число днів у кожному місяці та звичайні проценти

Німецька: найближча кількість днів у місяці, звичайні проценти

4. У залежності від видів і терміну надання позичок.

Ставка процента залежить від терміну позички. При визначенні ставки процента насамперед враховують термін позички. Це зумовлюється тим, що зі збільшенням терміну користування позичкою підвищується ризик її непогашення через зміни зовнішнього середовища та фінансового стану позичальника, ризику упущеної вигоди в результаті коливання ставок процента на ринку кредитних ресурсів. У зв'язку з цим ставки процента диференціюються за короткостроковими (до одного року), середньостроковими (від 1 року до 5 років) та довгостроковими (понад 5 років) позичками.

Ставка відсотка залежить від розміру позичок.Це зумовлюється тим, що при великих сумах позички збільшується ризик, величина якого оцінюється розміром утрати кредитора через неплатоспроможність позичальника. Імовірність одночасного банкрутства декількох позичальників значно менша, ніж одного з них. Отже, ризик кредитора знижується у випадку видачі позичок декільком позичальникам. Обслуговування дрібних позичальників призводить до відносно високих витрат банку. У зв'язку з цим у залежності від розміру позичок ставка процента диференціюється за дрібними, середніми та великими позичками.

Величина ставки процента залежить від забезпеченості позички. Виділяють ставку процента за незабезпеченою (бланковою) позичкою. Ці позички дорогі, тому що вони пов'язані з підвищеним ризиком. Більш низькою є ставка відсотка за кредитами, що мають таке забезпечення: «вексельне», товарне, під дебіторську заборгованість, під цінні папери.

Ціль використання кредиту буває різною, в залежності від неї різною буде і ставка процента. Підвищений ризик мають позички, надані для усунення фінансових утруднень, на здійснення інвестиційних проектів і т.д.

Ставка процента диференціюється в залежності від форми кредиту (комерційний, банківський, державний, споживчий та ін.), а також від позичальника (кредит для торгівельно-промислових компаній, сільськогосподарських, комунальних підприємств, індивідуальних позичальників).

Офіційна процентна ставкаможе бути:

- за редисконтуванням (переоблік цінних паперів, у т.ч. векселів);

- за рефінансуванням(кредитування банківських установ Центральним банком);

- дисконтна ставка НБУ. Дисконтна ставка НБУ - це монетарний інструмент, за допомогою якого НБУ встановлює для суб'єктів грошово - кредитного ринку орієнтир для визначення вартості залучених та розташовуваних коштів на певний період.

У залежності від вартості міжбанківських ресурсів. У зв'язку з розвитком міжбанківського кредиту поширення одержали міжбанківські кредитні ставки процента. У світовій практиці прикладом міжбанківської ставки може служити лондонська – ЛИБОР, що використовується в якості базової при розрахунку вартості окремих міжнародних угод. Як правило, до базової ставки ЛИБОР додається певна надбавка (маржа), що залежить від виду угоди, фінансового стану позичальника, кон'юнктури на ринку позичкових капіталів.

В Україні міжбанківська ставка формується під впливом попиту та пропозиції на міжбанківському ринку та збільшується в залежності від стану ринку кредитних ресурсів. Так, із середини 1994 р. як індикатори ринку міжбанківських ресурсів використовуються ставки КИБОР (KIBOR), КИБИД (KIBID).

КИБОР (від англ –Kiew InterBank Offered Rate – пропозиція на продаж) являє собою середню величину ставок на міжбанківському ринку щодо розміщення кредитів.

КИБИД (від англ. Kiew InterBank Bid – пропозиція на купівлю) – це середня оголошена ставка за залученням позичок. За цією ставкою банки готові купити міжбанківський кредит.

Фундаментом процентної політики є грошово – кредитна політика держави, що проводиться Центральним банком (НБУ в Україні). Вона орієнтується на стан економіки та вільного кредитного ринку. Однак на ставки комерційних банків впливають чинники, не пов'язані прямо з політикою Центрального банку. Іншими словами, має місце багатофакторний процес, у якому всі компоненти знаходяться в тісній взаємодії.

Грошово-кредитна політика є одним із провідних чинників виміру ставок процента на кредитному ринку

Впливаючи на загальні умови пропозиції кредиту, центральні банки всіх країн своєю політикою роблять досить значний вплив на рівень ринкової ціни кредитних ресурсів – ставки процента.