
- •1.Предмет історії економічної думки.
- •2.Метод дослідження в історії економічної думки.
- •3.Періодизація історії економічної думки.
- •8.Особливості формування економічних поглядів в період середньовіччя.
- •9.Економічні ідеї феодалізму в арабських країнах. Ібн Хальдун (1332-1406).
- •4.Особливості формування економічних поглядів в країнах стародавнього світу.
- •6.Економічна думка Стародавньої Греції. Ксенофонт (430-355/4 до н.Е.), Платон (427-347 до н.Е.), Аристотель (384-322 до н.Е.).
- •11.Ранній меркантилізм. Теорія грошового балансу. В.Стаффорд, г.Скаруффі.
- •10. Економічні погляди європейського середньовіччя. Вчення каноністів про „справедливу ціну". Фома Аквінський (1225-1274).
- •12.Пізній меркантилізм. Теорія торгового балансу. Т. Мен, ж. Кольбер, а. Монкретьєн.
- •13.В.Петті (1623-1687) - засновник англійської класичної політичної економії. Спроби аналізу цінності, зарплати, ренти, ціни землі.
- •15.Економічні погляди р. Кантільона (1680-1734). Перший погляд на оборот суспільного капіталу та підприємництво.
- •17.Вчення ф.Кене (1694-1774) про суспільне відтворення. «Економічна таблиця» (1758) та її місце в історії економічної думки.
- •18.Поглиблення вчення фізіократів у працях а.Р.Ж.Тюрго (1727-1781). Класова структура суспільства. Закон спадної родючості. Вчення про утворення середньої норми прибутку.
- •19.А.Сміт (1723-1790) - засновник економічної науки. Вчення про багатство нації та обставини, які його визначають. Структура праці "Дослідження про природу і причини багатства націй" (1776 р.)
- •21.Вчення а.Сміта (1723-1790) про дійсну і номінальну ціну товару.
- •20.А.Сміт (1723-1790) про розподіл праці, причини виникнення та його обмеження, про походження грошей.
- •22.А.Сміт (1723-1790) про складові частини ціни товару. «Догма» Сміта. Фактори, що визначають рівень зарплати, прибутку, ренти. Про природну і ринкову ціну товарів.
- •23.А.Сміт (1723-1790) про капітал, його нагромадження та застосування. Вчення про продуктивну та непродуктивну працю.
- •24.Д.Рікардо (1772-1823) - економіст епохи промислового перевороту, праця "Початки політичної економії та оподаткування" (1817). Визначення предмету та методу економічної науки. Вчення про вартість.
- •25.Вчення д.Рікардо (1772-1823) про земельну ренту, заробітну платню та прибуток.
- •26.Наукові здобутки т. Мальтуса. Закон народонаселення. Розвиток вчення про ренту. Перше прогнозування економічних криз.
- •27.Наукові здобутки ж.Б.Сея (1776-1832). Теорія трьох факторів виробництва. Закон ринків.
- •28.Дж. Ст. Мілль (1806-1873) – систематизатор та класифікатор вчення класичної школи. Закони виробництва та розподілу. Шляхи реформування суспільства.
- •29.Зародження системи національної політичної економії в Німеччині (ф. Ліст.). Основні розбіжності між класичною політекономією та історичною школою. Етапи розвитку та основні положення.
- •30.Третя хвиля історичної школи. Вернер Зомбарт (1863-1941), Макс Вебер (1864-1920).
- •32.Витоки маржиналізму. Закони г. Фон Госсена (1810-1859). О. Курно (1801-1877) про попит, еластичність, загальну рівновагу. Й. Тюнен (1783-1850) про ефективну комбінацію виробничих факторів.
- •33.Маржиналізм. Предмет та метод дослідження. Загальна характеристика етапів його розвитку. У. Джевонс – представник англійської школи маржиналізму, його теоретичні здобутки.
- •35.Лозаннська школа маржиналізму. Теорія загальної рівноваги л. Вальраса. Оптимум Парето.
- •36.Заснування кембриджської школи. «Принципи економікс» (1890) а. Маршалла (1842-1924). Нове визначення предмету економічної науки.
- •37.Розвиток а. Маршаллом (1842-1924) теорії попиту та пропозиції. Зрівноважена модель. Вплив фактору часу на рівноважну ціну.
- •38.Розвиток кембриджської школи в працях а. Пігу (1877-1959). Теорія суспільного добробуту. Зовнішні ефекти та проблема їх інтерналізації.
- •39.Історичні умови виникнення кейнсіанства. Праця Дж. М. Кейнса (1883-1946) "Загальна теорія зайнятості, відсотка і грошей" (1936). Критика постулатів класичної школи.
- •40.Задані, залежні і незалежні величини в моделі Дж. М. Кейнса (1883-1946). Теорія ефективного попиту.
- •41.Соціалізація інвестицій і теорія зайнятості Дж. М. Кейнса (1883-1946) Теорія мультиплікатора. Рекомендації щодо державного регулювання економіки.
- •42.Критика кейнсіанства та наступ консерватизму. Нова австрійська школа: ф. Хайек (1899-1992), л. Мізес (1881-1973).
- •43.Причини виникнення монетаризму у 70-х р.Р. XX ст. М.Фрідмен (1912-2006). Кількісне рівняння грошей. Монетарне правило щодо державного регулювання.
- •44.Теорія «економіки пропозиції». Вплив фіскальної політики на ділову активність. Крива Лаффера.
- •45.Теорія «раціональних передбачень». Р. Лукас (1937). Теорія бізнес циклу.
- •46.Теорія соціального ринкового господарства. Реформи л Ерхарда.
- •47.Основні напрямки раннього інституціоналізму (перша третина XX ст.) та його засновники: т. Веблен (1857-1929), Дж. Коммонс (1862-1945),. В. Мітчелл (1874-1948).
- •48.«Нове індустріальне суспільство» Дж. К. Гелбрейта (1908-2008). Ринкова та планова системи. Сучасна корпорація. Теорія конвергенції.
- •49.Неоінституціоналізм. Методологічні особливості та загальні напрямки дослідження. Теорія фірми та трансакційні витрати. Теорема р. Коуза (1910).
- •50.Економічна думка України кінця XIX - початку XX сторіччя. Погляди і. Туган-Барановського.
1.Предмет історії економічної думки.
2.Метод дослідження в історії економічної думки.
3.Періодизація історії економічної думки.
4.Особливості формування економічних поглядів в країнах стародавнього світу.
6.Економічна думка Стародавньої Греції. Ксенофонт (430-355/4 до н.е.), Платон (427-347 до н.е.), Аристотель (384-322 до н.е.).
8.Особливості формування економічних поглядів в період середньовіччя.
9.Економічні ідеї феодалізму в арабських країнах. Ібн Хальдун (1332-1406).
10. Економічні погляди європейського середньовіччя. Вчення каноністів про „справедливу ціну". Фома Аквінський (1225-1274).
11.Ранній меркантилізм...Пізній меркантилізм. Теорія торгового балансу. Т. Мен, Ж. Кольбер, А. Монкретьєн.
13.В.Петті (1623-1687) - засновник англійської класичної політичної економії. Спроби аналізу цінності, зарплати, ренти, ціни землі.
14.Французьке відгалуження класичної політекономії. П. Буагільбер (1646-1714). Аналіз економічного стану Франції та проект його реформування. Погляди на вартість і гроші. Висловлювання щодо дії ринкового механізму та функціонування економічної системи.
15.Економічні погляди Р. Кантільона (1680-1734). Перший погляд на оборот суспільного капіталу та підприємництво.
16.Історичні умови виникнення фізіократизму та його наукові здобутки. Метод дослідження.. Принцип "Laissez faire, laissez passer". Аналіз капіталу. Аналіз чистого продукту (доходів, продуктивної та непродуктивної праці та класової структури суспільства).
17.Вчення Ф.Кене (1694-1774) про суспільне відтворення. «Економічна таблиця» (1758) та її місце в історії економічної думки.
18.Поглиблення вчення фізіократів у працях А.Р.Ж.Тюрго (1727-1781). Класова структура суспільства. Закон спадної родючості. Вчення про утворення середньої норми прибутку.
19.А.Сміт (1723-1790) - засновник економічної науки. Вчення про багатство нації та обставини, які його визначають. Структура праці "Дослідження про природу і причини багатства націй" (1776 р.)
20.А.Сміт (1723-1790) про розподіл праці, причини виникнення та його обмеження, про походження грошей.
21.Вчення А.Сміта (1723-1790) про дійсну і номінальну ціну товару.
22.А.Сміт (1723-1790) про складові частини ціни товару. «Догма» Сміта. Фактори, що визначають рівень зарплати, прибутку, ренти. Про природну і ринкову ціну товарів.
23.А.Сміт (1723-1790) про капітал, його нагромадження та застосування. Вчення про продуктивну та непродуктивну працю.
24.Д.Рікардо (1772-1823) - економіст епохи промислового перевороту, праця "Початки політичної економії та оподаткування" (1817). Визначення предмету та методу економічної науки. Вчення про вартість.
25.Вчення Д.Рікардо (1772-1823) про земельну ренту, заробітну платню та прибуток.
26.Наукові здобутки Т. Мальтуса. Закон народонаселення. Розвиток вчення про ренту. Перше прогнозування економічних криз.
27.Наукові здобутки Ж.Б.Сея (1776-1832). Теорія трьох факторів виробництва. Закон ринків.
28.Дж. Ст. Мілль (1806-1873) – систематизатор та класифікатор вчення класичної школи. Закони виробництва та розподілу. Шляхи реформування суспільства.
29.Зародження системи національної політичної економії в Німеччині (Ф. Ліст.). Основні розбіжності між класичною політекономією та історичною школою. Етапи розвитку та основні положення.
30.Третя хвиля історичної школи. Вернер Зомбарт (1863-1941), Макс Вебер (1864-1920).
31.Розробка нових методологічних принципів аналізу економічних явищ. К.Маркс (1818-1883) та Ф.Енгельс (1820-1895). «Капітал» К. Маркса як наукове відображення руху капіталістичної системи. Теорія додаткової вартості.
32.Витоки маржиналізму. Закони Г. фон Госсена (1810-1859). О. Курно (1801-1877) про попит, еластичність, загальну рівновагу. Й. Тюнен (1783-1850) про ефективну комбінацію виробничих факторів.
33.Маржиналізм. Предмет та метод дослідження. Загальна характеристика етапів його розвитку. У. Джевонс – представник англійської школи маржиналізму, його теоретичні здобутки.
34.К.Менгер (1840-1921) – засновник австрійської школи маржиналізму. Визначення цінності блага. Таблиця Менгера. Теорія вмінення. Подальший розвиток австрійської школи в працях Ф. Візера та О. Бем-Баверка.
35.Лозаннська школа маржиналізму. Теорія загальної рівноваги Л. Вальраса. Оптимум Парето.
36.Заснування кембриджської школи. «Принципи економікс» (1890) А. Маршалла (1842-1924). Нове визначення предмету економічної науки.
37.Розвиток А. Маршаллом (1842-1924) теорії попиту та пропозиції. Зрівноважена модель. Вплив фактору часу на рівноважну ціну.
38.Розвиток кембриджської школи в працях А. Пігу (1877-1959). Теорія суспільного добробуту. Зовнішні ефекти та проблема їх інтерналізації.
39.Історичні умови виникнення кейнсіанства. Праця Дж. М. Кейнса (1883-1946) "Загальна теорія зайнятості, відсотка і грошей" (1936). Критика постулатів класичної школи.
40.Задані, залежні і незалежні величини в моделі Дж. М. Кейнса (1883-1946). Теорія ефективного попиту.
41.Соціалізація інвестицій і теорія зайнятості Дж. М. Кейнса (1883-1946) Теорія мультиплікатора. Рекомендації щодо державного регулювання економіки.
42.Критика кейнсіанства та наступ консерватизму. Нова австрійська школа: Ф. Хайек (1899-1992), Л. Мізес (1881-1973).
43.Причини виникнення монетаризму у 70-х р.р. XX ст. М.Фрідмен (1912-2006). Кількісне рівняння грошей. Монетарне правило щодо державного регулювання.
44.Теорія «економіки пропозиції». Вплив фіскальної політики на ділову активність. Крива Лаффера.
45.Теорія «раціональних передбачень». Р. Лукас (1937). Теорія бізнес циклу.
46.Теорія соціального ринкового господарства. Реформи Л Ерхарда.
47.Основні напрямки раннього інституціоналізму (перша третина XX ст.) та його засновники: Т. Веблен (1857-1929), Дж. Коммонс (1862-1945),. В. Мітчелл (1874-1948).
48.«Нове індустріальне суспільство» Дж. К. Гелбрейта (1908-2008). Ринкова та планова системи. Сучасна корпорація. Теорія конвергенції.
49.Неоінституціоналізм. Методологічні особливості та загальні напрямки дослідження. Теорія фірми та трансакційні витрати. Теорема Р. Коуза (1910)
50.Економічна думка України кінця XIX - початку XX сторіччя. Погляди І. Туган-Барановського.
1.Предмет історії економічної думки.
При изучении любой науки, прежде всего, необходимо определить ее предмет, т.е. круг изучаемых проблем. Все науки, существующие в современном мире можно условно разделить на две группы: естественные и общественные. Объектом исследования естественных наук является природа. Общественных наук – общество. Причем среди общественных наук можно выделить науки, изучающие общие экономические законы общественного развития, отраслевые экономические науки и, наконец, науки, изучающие конкретные экономические процессы и явления. История экономической мысли относится к общественным наукам. Следует помнить, что экономическая мысль это отражение действительности, ее слепки. Другими словами мысль имеет земные корни. Она память экономической теории. Существующее противоречие между бренностью одного человека и бессмертием человечества, которое разрешается при помощи памяти. Предметом истории экономических учений является исторический процесс возникновения, развития, борьбы и смены системы экономических взглядов. В советской истории экономической мысли преобладали взгляды, относящиеся к политэкономии. Она сердцевина истории экономических учений, хотя предмет науки шире и включает в себя историю развития всех экономических наук. В предмете "Истории, экономических учений", акцент сделан не только на сами теории, но и их реальное воздействие на ход экономического развития. Они – объективный фактор экономического развития. Таким образом, теперь мы можем дать полное определение предмета «Истории экономической мысли» как исторический процесс возникновения, развития, борьбы и смены экономических идей в связи с решением задач хозяйственной практики.
2.Метод дослідження в історії економічної думки.
Историко-генетический метод исследования дает возможность выявить исторические условия возникновения и развития экономических идей, их наследственность, общие закономерности и историческую специфику в содержании и познавательных приоритетах экономических теорий, взаимосвязь экономических учений с полити кой и хозяйственной практикой.
Системно-структурный метод исследования способствует пониманию эволюции экономической науки как целостного системного процесса во всем разнообразии его внутренних и внешних связей, структурных элементов и уровней. Иными словами, развитие экономической теории трактуется как сложный процесс, который;- имеет определенные урони, подсистемы, элементы и структурне взаимосвязи;- развивается в совокупной системе знаний определенной эпохи;- отображает возрастающее взаемодействие учених разных наций и регионов мира. Проблемно-логический метод исследования раскрывает глубинные сущностные характеристики истории экономических учений на основе выявления внутренней логики экономических теорий, их категориального и понятійного апарата. Такое построение анализа дает возможность представить историю экономических учений как объективно обусловленную историю постановки и решения теоретических и практических проблем..
Компаративный (сравнительно-исторический) метод исследования дает возможность выявить общее и особенное в разных экономических учениях, проследить роль традиций и революций в истории идей, взаимодействие общего, особенного и одиничного в тот или иной период развития экономической науки, что способствует усовершенствованию критериев классификации и типологизации экономических учений, взвешенной оценки их содержания и структуры.