28)Роль пек в економіці України.

а)Вугільна промисловість. ПЕК України складається з паливної промисловості (вугільна, нафтова, газова, торфова), електроенергетики та відповідних ринків. У національній економіці, розвитку продуктивних сил України та в економіці будь-якого регіону ПЕК відіграє всезростаючу роль, що пов'язано, з одного боку, із Загальносвітовими тенденціями, а з іншого - з енергомісткістю народного господарства та обмеженими енергоресурсами держави. Вугільна промисловість України представлена видобутком кам'яного та бурого вугілля. Вугільні шахти зосереджені переважно в центральній і північній частинах Донецької, південній частині Луганської та на сході Дніпропетровської областей. Коксівне вугілля добувають головним чином у центральній частині Донецької області в районі Єнакієвого, Горлівки, Макіївки, Донецька, Красноармійська, Костянтинівки та інших міст, а також в Краснодарському та Кадіївському районах Луганської області. В районах Луганської області добувають більше енергетичного вугілля. Видобуток вугілля в Україні ведуть майже 300 шахт. В Донбасі розташовано 275 шахт, площа басейну понад 150 тис. км2, решта - у Львівсько-Волинському та Дніпровському басейнах. Щорічно в Україні споживається більше 85 млн. т вугілля. Більше 90% вугілля використовують галузі промисловості. Питома вага житлово-комунального господарства в загальному споживанні становить 0,2%. Частка інших галузей економіки в потребах вугілля не перевищує 1% кожна, зокрема будівництво - 0,3% від загального показника. Україна щорічно імпортує кам'яне вугілля (з Польщі), натомість 30% видобутого кам'яного вугілля в Донецькому басейні експортується за межі України. Вугілля, яке добувається в шахтах України має високу собівартість, що пов'язано з глибоким заляганням шарів вугілля та невеликою їх потужністю. Буре вугілля має низьку теплотворну здатність і його невигідно перевозити на далекі відстані. І все ж вугільна промисловість України має перспективи для розвитку. Для ефективнішої роботи вугільної промисловості потрібна модернізація шахт.

б)Нафтова промисловість України не має високих показників розвитку. Нині перше місце з видобутку нафти належить Лівобережній частині України, де працюють підприємства компанії „Нафто-газ" в Чернігівській області. Тут видобувають понад половину всієї нафти в Україні. Друге місце займає Прикарпатська нафтогазоносна провінція, де працюють нафтогазовидобувні підприємства тієї ж компанії в районі міст Борислав і Долина. Поки що масштаби видобутку нафти невеликі через вичерпність засобів і недостатні пошукові роботи. В середньому Україна видобуває щорічно понад 3 млн. тонн нафти при потребі її економіки у 12 -14 млн.т. Нафтопереробні заводи разом можуть переробляти 51 мільйон тонн сирої нафти на рік. Обсяг перероблення нафти в Україні складає біля 22 млн.т. Російська нафта складає 87%, українська -9,6%, казахстанська — 3,4%.

в)Газова промисловість. Регіональні особливості розміщення газової промисловості обумовлені заляганням природного газу в надрах землі та системою газопроводів. Наявність потужної мережі газопроводів в тому числі магістральних газопроводів «Союз» та Уренгой-Помари - Ужгород, дозволяє Україні на компенсаційній основі здійснювати транзитне транспортування газу з Росії і країн Середньої Азії в держави Західної Європи.. Зважаючи на терміни експлуатації газопроводів та їх технічний стан, для підтримання надійного й ефективного функціонування до 2015 року планується повністю завершити реконструкцію всіх компресорних станцій.

29)Принципи та розміщення транс. комплексу України.

а)залізничний транспорт. Отримав в Україні високий рівень розвитку (4 у світі після Росії, США і Канади за обсягом вантажних перевезень). Довжина залізничних доріг становить близько 23 тис. км. Найгустіша мережа залізничних магістралей характерна для Донбасу, Придніпров’я, правобережного Лісостепу та західних територій України. Найбільш забезпечені залізничною колією області: Донецька, Львівська, Чернівецька. Територіально залізничний транспорт поділено на шість залізниць: Південно-Західну (центр-Київ), Львівську, Південну (Харків), Донецьку, Придніпровську (Дніпропетровськ), Одеську.

б)автомобільний транспорт за вантажообігом поступається залізничному та морському. Він перевозить 90% пасажирів країни. Мережа автошляхів досить розвинена. За густотою автодоріг (280 км на 1000 км2) з твердим покриттям Україна займає перше місце серед країн СНД. Протяжність автошляхів – майже 170 тис. км (155 тис. км доріг має тверде покриття), якість їх за європейськими стандартами – незадовільна. Кращі дороги розміщені у Донецько-Придніпровському районі та в центральних областях. Найважливіші автомагістралі: Одеса - Київ - Чернігів, Харків - Донбас, Дніпропетровськ - Запоріжжя - Сімферополь, Львів - Київ, Харків - Київ, Полтава - Кишинів. Автомобільний транспорт поступово інтегрується у високорозвинену європейську автомобільну комунікаційну систему. До цієї системи державний транспорт буде залучено після введення в дію першокласної транс'європейської автостради «Київ-Мадрид».

в)основні транспортні вузли. Важливі вузли – всі обласні і багато районних центрів. Найважливіші автомагістралі: Одеса-Київ-Чернігів, Харків-Донбас, Дніпропетровськ-Запоріжжя, Запоріжжя-Севастополь, Львів-Київ, Харків-Київ, Полтава-Кишинів. Для оптимізації відстаней та вантажообігу введені з'єднувальні лінії: Нижньодніпровськ - Павлоград - Червоноармійська, Фастів - Новоград - Волинський, Чернігів - Овруч - Білокоровичі. Вихід до європейських країн здійснюється по лініях: Володимир-Волинський - Катовіце, Львів - Краків, Чоп - Прага, Чоп -Будапешт. Поромні лінії із Іллічівська дають вихід на Балкани, та Кавказ.