Культура та дозвілля одеської області

Мережа закладів культури і мистецтва Одеської області системи Міністерства культури і мистецтв України складається з шести театрів: Одеський академічний театр опери та балету, Одеський український музично-драматичний театр ім. В. Василька, Одеський російський драматичний театр, Одеський театр музичної комедії ім. В. Водяного, Одеський театр юного глядача, Одеський театр ляльок; обласної філармонії; 10 музеїв; 872 бібліотеки; 734 клубних закладів, 68 шкіл естетичного виховання, 2 навчальних заклади культури та мистецтва І-II рівня акредитації (Одеське училище культури і мистецтв ім. К. Данькевича та Одеське художньо-театральне училище ім. М. Грекова). У м. Одеса знаходяться заклади, що мають статус державних: Одеська державна наукова бібліотека ім. М. Горького, Одеська державна музична академія ім. Н. Нежданової та Одеська спеціальна музична школа-інтернат ім. проф. П.С. Столярського.

Одещина дала світові цілу плеяду відомих оперних та драматичних акторів, музикантів, композиторів, викладачів: Е. Гілельс, К. Данькевич, Д. Ойстрах, Л. Утьосов, А. Нежданова, М. Огренич, Л. Бугова, Б. Руденко та багато інших.

Велика увага приділяється розвитку та популяризації української культури і мови. Традиційними на Одещині стали: літературно-мистецьке Шевченківське свято, фестиваль української книги пам’яті М. Грушевського, фестиваль народного мистецтва «Тобі, Україно!», Олійниківські читання, Всеукраїнський фестиваль гумору пам’яті А. Сови.

Значну увагу приділено інформаційному збагаченню населення області. Основою цієї роботи є книжкові фонди масових універсальних бібліотек, які налічують 1640 тис. примірників. Послугами бібліотек користуються більше 760 тис. чол.

Також в області діють спеціалізовані національні бібліотеки, створено понад 500 національних колективів художньої самодіяльності (болгарські, молдавські, гагаузькі, ромські, албанські, німецькі, грецькі тощо), традиційно проводяться обласні свята національних культур: болгарські «Пролетні празниці», «Георгієв ден», молдавські «Флоріле далбе», «Мерцішор», гагаузьке «Хедерлез», ромське «Габарде іле» тощо.

Всесвітньовідомі музейні скарбниці Одещини: Музей західного та східного мистецтв, художній та літературний музеї тощо. Сьогодні музейні колекції краю налічують 350 тис. експонатів. Щорічно музеї міста та області відвідують 700 тис. чоловік. Протягом 10-річчя в музеях області реалізується творчий проект «Художники Одещини – незалежній Україні».

 ТЕСТИ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

Завдання 1-10 мають чотири варіанти відповідей, з яких лише одна правильна. Виберіть правильну відповідь.

1. Усі слова в рядку є числівниками:

а) перший, по-перше, першість, першокласний;

б) один, одиниця, одинадцятий, одинарний;

в) двадцятеро, двадцятий, двадцятиліття, двадцятиповерховий;

г) п’ятеро, п’ять, п’ятий, п’ятнадцять.

2. Усі числівники записано згідно з орфографічними та граматичними нормами:

а) чотири, чотирьма, сім, сьома;

б) п’ятьсот, п’ятидесяти, дев’яноста, двадцять;

в) мільйон, восьми, вісьмастами, трьох;

г) шестисот, шістдесят, двухсот, десятьом.

3. Правильно поставлено наголос у числівниках:

а) сі́мдесят, дев’яно́стий, со́тий, одина́дцятий;

б) двадця́теро, три́дцятеро, вісімна́́́́дцятеро, се́меро;

в) шістдеся́т, сімдеся́т, вісімдесятьо́х, чотирна́дцять;

г) п’ятдеся́тий, ві́сімдесят, оди́надцять, одина́дцятеро.

4. Складні та складені числівники на початку речення записують:

а) цифрами;

б) словами;

в) цифрами й у дужках словами;

г) словами й у дужках цифрами.

5. Однозначне число, що вказує на одиниці виміру, пишеться:

а) цифрами;

б) словами;

в) цифрами й у дужках словами;

г) словами й у дужках цифрами.

6. Іменники у сполученні з числівниками два, три, чотири вживаються:

а) у родовому відмінку однини;

б) у родовому відмінку множини;

в) у називному відмінку множини;

г) у знахідному відмінку множини.

7. Іменники у сполученні з дробовими числівниками вживаються:

а) у називному відмінку множини;

б) у родовому відмінку однини;

в) у родовому відмінку множини;

г) у знахідному відмінку множини.

8. Іменники не можуть сполучуватися зі збірними числівниками:

а) двоє юнаків, двоє студентів, двоє сиріт, двоє вікон;

б) троє деканів, троє банкірів, троє робітниць, троє вулиць;

в) четверо дітей, четверо телят, четверо пасажирів, четверо дверей;

г) двоє громадян, троє братів, п’ятеро осіб, обидва службовці.

9. Правильно узгоджено іменники з числівниками:

а) півтора кілограма; два кілограма; три тонни; чотири відсотки; два з половиною місяці;

б) чотири гектари; півтора місяця; три з половиною роки; два варіанти; одна третя аркуша;

в) півтора року; два літра; чотири з половиною тижні; одна ціла і п’ять десятих гектари;

г) двадцять три підручника, два з половиною кілограми, три десятих площі, півтори тижня, чотири доби.

10. Правильно утворено форму орудного відмінка:

а) п’ятьома, двомастами, тисячою, тридцятьма, трьома;

б) сорока, обидвома, сімома, восьмистам, пятидесятьма;

в) трьомастами, шістдесятьма, вісьма, ста, п’ятьомастами;

г) чотирьма, обома, стами, дванадцятьма, шестидесятьма.

11. Правильно записано:

а) до першого лютого; за чверть на другу; о дванадцятій годині двадцять хвилин, пів на шосту;

б) на перше люте; з Восьмим березнем; пів шостої; без п’ятнадцяти вісім;

в) з першим вереснем; шість годин десять хвилин; в одинадцять годин; чверть восьмої;

г) у двадцять три години, за двадцять хвилин восьма, без десяти шість, з Першим травня.

12. Правильний варіант перекладу:

назначить деловую встречу на семь часов вечера

а) назначити ділову зустріч на сім годин вечора;

б) призначити ділову зустріч на сім годин вечора;

в) призначити ділову зустріч на сьому годину вечора;

г) назначити ділову зустріч о сьомій годині вечора.

13. Правильний варіант перекладу:

без двадцати минут десять

а) без двадцяти хвилин десять;

б) за двадцять хвилин десята;

в) за двадцять хвилин десять;

г) без двадцяти хвилин десята.

• На замітку майбутньому фахівцю

Особливості вживання числівників у професійному мовленні:

1. Обмежено використовуються збірні числівники.

2. Не використовують збірні числівники з іменниками на позначення офіційних осіб, оскільки збірні числівники надають словосполученням деякого знижувального відтінку. Треба казати: два професори (банкіри, директори, генерали) замість двоє професорів (банкірів, генералів).

3. Для визначення часу в українській мові користуються порядковими числівниками. Відповідаючи на питання о котрій годині?, вживають прийменник о,( об): засідання відбудеться о п’ятнадцятій годині. Кількість хвилин передається кількісними числівниками: відхід потяга о дев’ятнадцятій годині двадцять п’ять хвилин.

Відповідаючи на питання котра година?, для називання часу до 30 хвилин вживають прийменник на, після 30 хвилин – прийменники до, за: п’ятнадцять (чверть) (хвилин) на шосту (годину), пів на сьому (годину); п’ятнадцять (чверть) до сьомої, за п’ятнадцять (чверть) сьома.

4.Числівники півтора (метра), півтори (сотні), півтораста (гривень) не відмінюються.

5. Не всі слова, що вживаються для лічби, належать до числівників. В українській мові кількісне значення може виражатися й іншими частинами мови, наприклад, іменниками (половина, третина, чверть, одиниця, двійка, трійка …, десяток, сотня, більшість тощо), дієсловами (подвоїти, потроїти), прислівниками (двічі, тричі, вдруге, спершу, утрьох тощо).

6. Кількісний іменник раз у сполученні із числівником та іменником половина має форму рази, наприклад: Продуктивність підприємства збільшилась у два з половиною рази.

7. Якщо дробовий числівник виражений десятковим дробом, то маємо форму раз у Р.в., наприклад: Продуктивність підприємства збільшилась у два й чотири десятих раза;

 СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Загнітко А.П., Данилюк І.Г. Українське ділове мовлення: професійне і непрофесійне спілкування. – Донецьк: ТОВ ВКФ «БАО», 2005.

2. Зубков М.Г. Сучасний український правопис. Комплексний довідник. – Харків, 2002.

3. Мацько Л.І., Мацько О.М., Сидоренко О.М. Українська мова: Навчальний посібник. – Донецьк: ТОВ ВКФ «БАО», 2005.

4. Михайлик В.О. Українська мова професійного спілкування: Навчальний посібник. – К.: ВД «Професіонал», 2005.

5. Паламар Л.М., Кацавець Г.М. Мова ділових паперів: Практичний посібник. – 4-те вид., - К.: Либідь, 2000.

6. Український правопис / НАН України, Ін-т мовознавства ім. О.О. Потебні; Інститут української мови. – 4-те вид., випр. й доп. – К.: Наук. Думка, 1994.

7. Шкуратяна Н.Г. Шевчук С.В. Сучасна українська літературна мова: Модульний курс: Навч. посіб. – К.: Вища шк., 2007.

8. Ющук І.П. Українська мова. – К.: Либідь, 2004.

9. Мова ділових паперів. – http://bpapers.iatp.org.ua/?chapter=Style.