
- •1. Вказівки загального характеру
- •2. Характеристика вугленосного району
- •2.1. Загальні відомості про вугільний район
- •2.2. Геологічна вивченість району
- •2.3. Геологічна будова родовища
- •2.3.1. Вугленосність
- •2.3.2. Якісні властивості вугілля
- •2.3.3. Гідрогеологічні умови
- •2.3.4. Гірничотехнічні умови експлуатації
- •3. Характеристика ділянки шахтного поля
- •3.1. Розміри та ступінь вивченості
- •3.2. Вік та склад порід
- •3.3. Залягання порід
- •3.4. Загальна вугленосність та якість вугільного пласта
- •4. Результати геологорозвідницьких робіт
- •4.1. Методика детальної розвідки вугільного пласта
- •4.2. Виділення і оконтурювання запасів вугілля різних груп і категорій
- •4.3. Виділення підрахункових геологічних блоків
- •4.4. Методика підрахунку запасів вугілля
- •4.5. Розрахунок запасів вугільного пласту
- •5. Охорона надр навколишнього середовища
- •Висновки
- •Джерела інформації
2.3.1. Вугленосність
В межах району, відкладення середнього карбону складають 94 вугільних пласта і пропласта, з них 53 досягають потужності 0,45 м і вище. Розробляються в районі 20 пластів із сумарною середньозваженою потужністю 6,5 м.
Свита
не містить стійких робочих пластів. На
обмежених площах робочу потужність
набувають пласти
m2,
m3,
,
.
У
свиті
менш стійкими пластами єh2,
h4,
h5,
h11.
Прикладом виключної витриманості
робочої потужності є пласт h8,
який зберігає потужність 0,6 - 2,0 м на обох
крилах сінкліналі на простягання понад
100 км.
У
свиті
основні робочі пласти
розробляються
численними
шахтами. До менш
витриманих
пластів відносяться
l4,
l6,
l7.
Основні пласти свити
- k5,
до теперішнього часу в районі майже
повністю відпрацьовані.
2.3.2. Якісні властивості вугілля
За вихідного матеріалу вугілля Боково-Хрустальського району відносяться до гумусових, за ступенем метаморфізму - до антрацитів з скляним блиском, незграбним, рідше раковистим зламом, масивної або шаруватої текстури. Теплота згорання антрацитів коливається в межах 8020 - 8510 ккал / кг; об'ємний вихід летких - 88 - 241 см³ / г; питомий електроопір – 1,1 - 5,7.
Зольність
товарних антрацитів в середньому по
району
складає
12,5%, межі коливань від 9,5 до 28,2%.
Вугілля району використовуються в якості енергетичного палива та високоякісних ливарних антрацитів, що володіють високими механічними та термічними властивостями.
2.3.3. Гідрогеологічні умови
Підземні води району приурочені до четвертинних і кам'яновугільних відкладів. Водоносність четвертинних покладів незначна.
Води
кам'яновугільних відкладів відносяться
до типу пластових
тріщин
і присвячені до вапняку і піщаників.
Найбільш водообільними
горизонтами
є:
,
,
k1,
k2
,
h6
Притоки
породи
по діючих шахтах становлять 25 -150
м³/ч. Мінералізація води
карбону
складає 0,2 -2
г/л; жорсткість 2-22 мг.екв. Шахтні води
володіють мінералізацією до 3 г/л і
жорсткістю до 40 мг.екв.
2.3.4. Гірничотехнічні умови експлуатації
В районі працює близько 50 шахт виробничою потужністю до 900 тис. на рік. Покрівля розробляючих пластів представлена в основному глинистими і алевролітовими сланцями, рідше вапняками і пісковиками. Грунт пластів складений глинистими і алевролітовими сланцями. Газовий режим шахт вельми складний: шахти з виділення в гірські вироблення метану відносяться до негативних І, ІІ, ІІІ категорій і сверхкатегорійних. Температура порід на глибині 500 - 600м від поверхні дорівнює 20-22°, на глибині 1000 - 1100м – 28-31° С.
3. Характеристика ділянки шахтного поля
3.1. Розміри та ступінь вивченості
Шахтне поле Боково-Хрустального вугленосного району характеризується наступними розмірами:
по простяганню – 1735 м;
по падінню – 675 м.
Проводились
дослідження пласта l6
свити
не маючого безпосереднього виходу на
поверхню і залягаючого на глибині 525 –
840 м. Резерви до подальшого розвитку
кам’яновугільної промисловості району
таяться головним чином в пластах, що
містяться у свиті
.
Пласти цієї свити доки недостатньо
вводились в експлуатацію, бо мають
крутий кут падіння. У теперішній час ,
у зв’язку зі зміною поглядів на значення
виходу марок антрациту по крупності
кусків, указана обставина по відношенню
до умов залягання антрацитових пластів
свити
втрачає
своє значення.
У
1932 році у лабораторії хімії вугілля
було проведено аналіз проб району таких
пластів:
,
k5,
k1.