
- •Лекція 1. Предмет, методологія та завдання курсу. Закономірності, передумови та принципи рпс
- •1. Характеристика основних понять рпс.
- •2. Методи рпс
- •3. Співвідношення понять закон та закономірність. Характеристика основних закономірностей рпс
- •4. Характеристика основних принципів рпс
- •Лекція 2. Форми розміщення і територіальної організації продуктивних сил
- •1. Визначення основних понять та термінів
- •2. Поняття про територіальний поділ праці. Вплив територіального поділу праці на структуру господарства
- •3. Територіально-виробничі й портово-промислові комплекси, науково-технологічні зони
- •4. Основи економічного районування
- •Лекція 3. Передумови розмiщення продуктивних сил
- •1. Природні передумови. Класифікація природних ресурсів. Природно-ресурсний потенціал
- •2. Демографічні передумови розміщення продуктивних сил
- •3. Історико-економічні передумови
- •Лекція 4. Фактори розміщення продуктивних сил
- •1. Сировинний фактор
- •2. Паливно-енергетичний фактор
- •3. Водний фактор
- •4. Фактор робочої сили (трудовий)
- •5. Споживчий фактор
- •6. Транспортний фактор
- •7. Фактор науково-технічного прогрессу
- •8. Фактор ринкової кон’юнктури
- •9. Фактор економіко-географічного положення
- •10. Екологічний фактор
- •Лекція 5. Особливості галузевої організації міжгалузевих комплексів. Паливно-енергетичний комплекс
- •1. Паливно-енергетичний баланс, його сутність
- •2. Вугільна промисловість
- •3. Нафтова промисловість
- •4. Газова промисловість
- •5. Електроенергетика
- •Лекція 6. Металургійний комплекс
- •1. Сировинна база та принципи розміщення чорної металургії
- •2. Сировинна база та принципи розміщення кольорової металургії
- •3. Олов’яна промисловість.
- •Лекція 7. Машинобудівний комплекс
- •1. Види спеціалізації в машинобудуванні
- •2. Особливості розвитку та розміщення машинобудування у світі.
- •3. Галузева структура та особливості розміщення машинобудування в Україні
- •Лекція 8. Хіміко-лісовий комплекс і будівельній комплекси
- •1. Галузева структура, сировинна база та принципи розміщення хімічного комплексу
- •2. Лісова, деревообробна й целюлозно-паперова промисловість.
- •3. Будівельний комплекс
- •Лекція 9. Соціальний комплекс
- •1. Галузева структура легкої промисловості
- •2. Рекреаційний комплекс
- •Лекція 10. Агропромисловий комплекс
- •1. Сутність поняття апк
- •2. Характеристика рослинництва
- •3. Характеристика тваринництва
- •4. Харчова промисловість
- •Лекція 11. Транспортна система
- •1. Залізничний транспорт
- •2. Автомобільний
- •3. Морський
- •4. Транспортний комплекс України
- •Лекція 12. Міжнародний територіальний поділ праці та світові зовнішньоекономічні зв’язки
- •1. Сутність міжнародного поділу праці
- •2. Соціально-економічна типологія країн
- •3. Економічна інтеграція. Економічні союзи
- •4. Форми зовнішньоекономічної діяльності
- •5. Зони спільного підприємництва
- •6. Зовнішньоекономічні зв’язки україни
- •Лекція 13. Економічне районування України
- •Економічні райони україни
- •1. Центральноукраїнський економічний район
- •2. Західноукраїнський економічний район
- •3. Донецько-придніпровський економічний район
- •4. Північно-Східний економічний район
- •5. Причорноморський (Південний) економічний район
- •Практичні роботи з курсу
- •Питання до підсумкового контролю з дисципліни „розміщення продуктивних сил”
- •Список рекомендованої літератури
3. Олов’яна промисловість.
Олово належить до важких металів сріблясто-білого кольору. Температура плавлення – 232 °С. Воно широко використовується у промисловості й побуті. Основні напрямки застосування: виробництво білої жерсті, що потрібна для консервної промисловості (банки для харчових продуктів), та для лудження. У різних галузях машинобудування використовуються сплави олова з міддю (бронза) та з цинком (латунь).
Промислова концентрація олова у природі трапляється рідко. Відомо 18 мінералів, що містять олово, проте єдиним промисловим мінералом є олов’яний камінь. Виділяють 2 олов’яні пояси: Тихоокеанський (Росія, Китай, Монголія, В’єтнам, Малайзія, Таіланд, Індонезія, М’янма, Болівія) та Африканський (Заір, Уганда, Нігерія).
Олово видобувається у 13 країнах, на долю чотирьох з них - Китая, Індонезії, Перу та Бразилії – у 1998 році припадало 75% світового видобутку. Виділяються також Болівія, Австралія, Малайзія, Росія.
Ртутна промисловість. Ртуть – єдиний метал, що перебуває у рідкому стані за нормальної температури. Головними її споживачами є електротехнічна, радіотехнічна, хімічна, медична та військова промисловість. У природі відомо 25 ртутновмісних мінералів, але промислове значення має лише кіновар.
Рудні вияви ртуті поширені у багатьох країнах, проте лише 15 держав мають промислові поклади цього металу, серед яких Україна, Іспанія, Італія, Китай, Румунія. Значні родовища є також у США, Мексиці, Канаді. Промисловий видобуток ртуті здійснюється переважно в Україні (район Микитівки), в Росії, Китаї, Іспанії, Італії, Мексиці. Звідси цей метал експортують до США, Японії, ФРН, Великої Британії, Франції.
Сурм’яна промисловість. Сурма – сріблясто-білий, крихкий метал, що легко розтирається на порошок. У чистому вигляді металева сурма застосовується рідко (переважно у мистецькому литві). Натомість додавання сурми до м’яких металів підвищує їхню твердість, що широко використовується у хімічній, електротехнічній та багатьох інших галузях народного господарства.
У земній корі сурми обмаль: її містять 75 мінералів. Проте не всі вони мають промислове значення. Більша частина світових покладів сурми зосереджена у п’ятьох країнах: Китай, Росія, Болівія, Мексика, ПАР.
Сурму видобувають у понад 20 країнах, але 91% видобутку припадає на Китай, Росію, Болівію та ПАР.
За видобутком нікелю лідирують Росія, Канада, Індонезія, Нова Каледонія, Австралія. Основний споживач сировини – машинобудування та електроніка. В Україні він видобувається у Побужжі.
Титан – це легкий особливо міцний метал, який використовується в авіакосмічній промисловості та інших галузях господарства. За його видобутком лідирують Австралія, ПАР, Канада, Норвегія. Головні користувачі – економічно розвинені країни Західної Європи, США, Японія, Росія. Україна має одні з найбільших запасів титанових руд. Виплавляють титан у Запоріжжі, Іршанську Житомирської області, Красноперекопську.
Срібло відноситься до благородних металів. Його запаси у 1994 р. оцінювались у 280 тис. т. В Канаді та Мексиці по 37 тис. т, у США – 31 тис. т. Серед добуваючих країн слід назвати Мексику, Перу, США, Австралію та Канаду.
Попит на срібло у світі постійно зростає, хоч видобуток останні три роки знизився (за рахунок Мексики, Перу, Росії та Казахстану). Основними споживачами срібла є електротехніка, стоматологія, фотографія; срібло використовується для виготовлення акумуляторних батарейок, каталізаторів.
Надалі очікується розширення видобутку срібла за рахунок родовищ у Австралії, Індонезії, США та Китаї.
Золото. Це перший метал, котрий навчилась видобувати й використовувати людина. Воно належить до найважчих металів. Температура його плавлення – 1063 °С. Золото не окислюється, не розчиняється у лугах і кислотах, за винятком царської водки (суміш азотної та соляної кислоти), й вирізняється високою тепло- та електропровідністю. Його застосування випливає з унікальних фізико-хімічних властивостей.
В усьому світі налічується близько 100 тис. т золота: 36 тис. т – у централізованих скарбницях, що належать урядам, центральним банкам і міжнародним організаціям, 20 тис. т – зливки й монети у приватному володінні, 44 тис. т –ювелірні вироби тощо.
Останнім часом золото дедалі більше використовується у промисловості: у сплавах воно застосовується у ракетній техніці, атомній та авіаційній промисловості, електротехніці, радіотехніці, приладобудуванні та ін.
Золото належить до рідкісних елементів земної кори. Його поклади відомі майже в усіх країнах світу, але про запаси можна висновувати лише за непрямими показниками, передусім – за рівнем видобутку. До найбагатших країн за покладами золота належать ПАР, Росія, Танзанія, Намібія, США, Мексика, Бразилія, Колумбія, Гана, Канада, Австралія, Індія. Проте більш як 90% видобутку золота припадає на шість країн – ПАР, Росію, Канаду, США, Австралію, Китай. Світовий видобуток золота за останні роки знизився, а ціна за 1 трійську унцію становила: 1992 р. – 343,95 дол., 1993 р. – 359,82; 1997 р. – 331 дол.. Світовий видобуток золота у 1997 р. становив 2464 т. Лідирують ПАР (489,2 т), США ( 351,4 т), Австралія (311,4 т), Канада (168,5 т),Китай (156,8 т), Росія (137 т). За рахунок своїх покладів золота Україна зможе видобувати 15 т золота на рік. Для цього потрібні 800 млн дол. інвестицій. В Україні налагоджено випуск золота, платини та срібла із вторинної сировини на Південному машинобудівному заводі у Дніпропетровську і об’єднанні «Свема» у Шостці.
До кольорової металургії часто відносять і видобуток дорогоцінних каменів. Світові запаси алмазів ювелірного значення оцінюються у 300 млн каратів . Найбільші запаси зосереджені в Австралії – 33% світового видобутку, Заїрі – 23%, Ботсвані – 15%, Росії – 14%, ПАР – 11%, Канаді – 10%, а також Намібії, Бразилії та Мозамбіку. Найбільшими в Австралії є родовища Panda, Koala, Misery, Fox, Sable. У 1998 р. всього у світі необроблених алмазів видобуто на 117 млн. каратів. В Австралії – 40,2; Ботсвані – 20,1; Росії – 19,4; Конго – 17,9; ПАР - 9,8 млн каратів.