
- •Методичні вказівки
- •До практичних робіт
- •З нормативної дисципліни
- •«Безпеки життєдіяльності»
- •Красноармійськ – кіі ДонНту – 2013
- •Красноармійськ – кіі ДонНту – 2013
- •Практична робота № 1
- •Оцінка психологічних якостей особистості,
- •Що впливають на безпеку діяльності.
- •Кількісна оцінка ризику
- •Порядок виконання роботи
- •Кількісна оцінка ризику
- •Завдання для розрахунку індивідуального ризику
- •Практична робота № 2 Аналіз стану здоров’я студентів та темпів їх старіння
- •Хід роботи
- •1 Оцінити за допомогою тестів стан вашого здоров’я Варіант 1. Опитування л. Рідера «Ваше самопочуття».
- •Варіант 2. Опитування «Стан здоров’я»
- •За допомогою тесту оцінити стан імунітету
- •2 ОЦінити стан здоровꞌя по частоті пульсу
- •3 Визначення біологічного віку людини
- •Питання для самооцінки здоров'я (соз)
- •Практична робота № 3 оцінка патогенності погоди. Визначення рівня метеочутливості людини
- •Хід виконання роботи
- •Практична робота № 4 Психічні властивості і процеси особистості
- •Порядок виконання роботи
- •Текст опитування
- •1 Серія питань
- •2 Серія питань
- •4 Серія питань
- •5 Серія питань
- •6 Серія питань
- •7 Серія питань
- •Практична робота № 5 Аналіз індивідуального харчового раціону за добу і співвідношення його критеріям раціонального харчування
- •Роль білків в організмі людини
- •Роль жирів в організмі людини
- •Роль вуглеводів в організмі людини
- •Роль мінеральних речовин в організмі людини
- •Роль вітамінів в організмі людини
- •Дієта і здоров'я
- •Хід виконання роботи
- •1 Г білку – 4 ккал; 1 г жиру – 9 ккал;
- •1 Г вуглеводів – 4 ккал; 1 г алкоголю – 7 ккал.
- •5.2. Приклад розрахунку індивідуальної гіперкалорійної дієти
- •Практична робота № 6 методи вивчення властивостей уваги. Визначення стану розумової працездатності людини
- •6.2 Загальні питання про увагу
- •6.3 Визначення основних властивостей уваги
- •Практична робота № 7 біологічні ритми людини. Вплив сонячної активності на організм людини
- •Теоретична частина
- •Тест-опитування за остбергом
- •Основна частина
- •Прокинуся в певний час і знову засну 2
- •Визначення критичних днів фізичного, емоційного й інтелектуального циклів в житті людини
- •Практична робота 8 Вплив факторів соціального середовища на людину
- •Визначити за допомогою тесту «Дослідження особливостей реагування в конфліктній ситуації» найбільш переважні способи реагування на конфліктні ситуації
- •Визначити за допомогою тесту рівень комунікабельності
- •Практична робота 9 Визначення стану стресового навантаження людини
- •Порядок виконання роботи Оцінити за допомогою тесту схильність до стресових станів
- •Тест «Самооцінка емоційних станів». Рівень психологічного стресу
- •Спокій – тривожність
- •Енергійність – втома
- •Піднесення – пригніченість
- •Упевненість у собі – безпорадність
- •Оцінити за допомогою тесту (табл. 9.1) рівень фізіологічного стресу
- •Визначити за допомогою шкали стресів г.Е. Андерсона (табл. 9.2) причини, що викликають появу стресових станів
- •Практична робота 10 Загальні принципи надання першої долікарської допомоги постраждалим
- •Перша допомога при кровотечах
- •Перша допомога при зовнішніх кровотечах
- •Перша допомога при внутрішніх кровотечах
- •Перша допомога при в розтягненнях і вивихах
- •Перша допомога при ушкодженні опорно-рухової системи
- •Перша допомога при опіках
- •Перша допомога при ураженні електричним струмом
- •Перша допомога при відмороженнях
- •Перша допомога при отруєннях
- •Перша допомога при отруєннях харчовими продуктам
- •Перша допомога при отруєнні хімічними речовинами
- •Перша допомога при отруєннях наркотичними засобами
- •Перша допомога при отруєннях лікарськими препаратами
- •Перша допомога при укусах тварин
- •Перша допомога при шокових станах
- •Перша допомога при тривалому здавлюванні тканин
- •Допомога при утопленні
- •Порядок виконання роботи
- •Список літератури
Кількісна оцінка ризику
Потенційна небезпека є універсальною властивістю процесу взаємодії людини з середовищем мешкання на всіх стадіях життєвого циклу. Аксіома про потенційну небезпеку — це фундаментальний постулат БЖД. Вона визначає, що всі дії людини та всі компоненти середовища мешкання, насамперед технічні засоби та технології, крім інших позитивних властивостей та результатів, мають властивість генерувати небезпечні та шкідливі фактори. При цьому будь-яка позитивна дія або результат неминуче супроводжуються виникненням нової потенційної небезпеки або групи небезпек.
У кожному окремому випадку виникнення небезпеки в технічній системі має багатопричинний характер, а її розвиток проходить через ланцюг подій. Варіанти причин та наступну мету подій можна передбачити, якщо створити систему на основі аналізу її структурної будови та можливих дій людини при обслуговуванні або управлінні технічною системою.
Глибокий аналіз відмов технічних систем та можливих помилкових дій людини сприяє підвищенню безпеки (зниженню ризику реалізації небезпеки) за рахунок упровадження в систему захисних та обмежувальних засобів, а також за рахунок підвищення вимог до професійної підготовки інженерів та службовців.
Наявність потенційної небезпеки в системі не завжди супроводжується її негативною дією на людину. Для реалізації такої дії необхідно виконати три умови:
небезпека (шкідливість) реально діє;
людина перебуває в зоні дії небезпеки;
людина не має достатніх засобів захисту та необхідного рівня підготовки.
Відносно малий ризик свідчить про відсутність реальної небезпеки в системі, і навпаки, чим вища величина ризику, тим вища реальність дії небезпеки на людину.
Однак нульового ризику в діючих технічних системах забезпечити неможливо.
Світове визнання одержала концепція припустимого (прийнятного) ризику. Зміст цієї концепції — у прагненні до малої небезпеки.
Припустимий ризик — це ступінь ризику, який може бути реалізований наявними технічними засобами з одного боку, та економічно обґрунтований — з іншого. За статистичними даними зарубіжних авторів припустимий ризик складає 10-6 – 10-8 на рік.
Для розробки ефективних засобів безпеки необхідно дати кількісну оцінку ступеня ризику.
Ризик R — частота реалізації небезпеки визначеного виду (класу).
Ризик може бути визначений як частота (розмірність — зворотна часу 1/с) або ймовірність виникнення події А (безрозмірна величина, що лежить у межах 0—1).
Фахівці з безпеки пропонують найбільш загальне визначення: ризик — це кількісна оцінка небезпеки.
Кількісна оцінка — це відношення кількості тих або інших несприятливих наслідків до їх можливої кількості за певний період.
Розрізняють:
• індивідуальний ризик;
• соціальний ризик.
Індивідуальний ризик — частота виникнення впливів певного вражаючого виду, що виникають при реалізації визначених небезпек у певній точці простору (де може перебувати індивідуум).
Для оцінки масштабів катастрофічності виявлень (реалізації) небезпеки впроваджується поняття «соціальний ризик».
Соціальний ризик — частота виникнення подій, що полягає в ураженні визначеної кількості людей, які піддаються впливам певного вигляду, котрі уражають при реалізації певних небезпек.
Людина, що працює на підприємстві або мешкає у місцевості, яка під час аварії може опинитися в зоні руйнувань або дії небезпек, піддається ризику. Рівень ризику залежить від багатьох факторів, у т. ч. від місця перебування людини та часу.
Як правило, факт впливу небезпеки на людину є випадковою величиною та визначається ймовірністю перебування певної людини в певному місці в випадку реалізації небезпеки.
Імовірність події А можна визначити з виразу:
Р(А)=M/n, (1.1)
де М - кількість сприятливих факторів (випадків);
n — загальна кількість випадків.
При аналізі індивідуального ризику слід враховувати природу нещасного випадку, долю часу знаходження в зоні ризику та місце проживання того, хто ризикує.
Індивідуальний ризик (Rn) загинути для мешканця А можна визначити з виразу:
,
(1.2)
де Nn — кількість мешканців, що загинули за рік;
d — кількість тижнів у році;
Д — кількість тижнів перебування мешканця А в місті або селі;
td — кількість годин на тиждень;
t — кількість годин на тиждень, коли мешканець підлягає небезпеці;
Т — відрізок часу обліку статистичних даних;
N0 -— кількість мешканців в місті або селі за рік.
Індивідуальний ризик стати жертвою нещасного випадку будь-якого ступеня тяжкості (Rж) можна визначити для мешканця А з виразу:
,
(1.3)
де Nтр — кількість травмованих мешканців.
Порядок проведення роботи
Користуючись цими методичними вказівками, ознайомитися з природою походження небезпек, умовами реалізації негативної дії небезпеки на людину, кількісною оцінкою ступеня ризику.
Одержати у викладача індивідуальне завдання для розрахунку індивідуального ризику. Завдання наведено на стор. 21-24.
Після виконання завдання і перевірки його викладачем обговорити виконану роботу і підбити підсумки.