
3.2 Принцип Ферма
В основу геометричної оптики покладено принцип встановлений французьким математиком Ферма в ХІІ сторіччі: світло поширюється таким шляхом, для проходження якого йому потрібен найменший час. З цього слідує, наприклад, що в однорідному середовищі світло завжди поширюється прямолінійно.
В оптиці часто виникає задача порівнювати час поширення світла в різних середовищах. Для цього потрібно знати швидкість світла в кожному середовищі. Але можна використати інший підхід – використати поняття оптичної довжини шляху.
Оптичною довжиною
шляху між точками
і
в прозорому середовищі називається
відстань, на яку б світло поширилося у
вакуумі за час проходження від
до
в середовищі.
Оптична довжина шляху розраховується за формулою
,
де
– оптична довжина шляху,
– абсолютний показник заломлення
середовища,
– геометрична довжина шляху.
Тепер замість
порівняння часу поширення світла можна
порівнювати оптичні довжини шляху
.
Якщо ж потрібно знайти час поширення
світла в даному середовищі, то достатньо
знати тільки одну швидкість – швидкість
світла у вакуумі
.
Розрахунок часу в цьому випадку
проводиться за формулою
.
Тепер принцип Ферма можна сформулювати інакше.
Світло поширюється таким шляхом, оптична довжина якого найменша.
З цього твердження
слідують закони геометричної оптики.
Можна показати, що оптична довжина шляху
на рис. 1.5 а), коли кут падіння дорівнює
куту відбивання, найменша з усіх можливих
при відбиванні світла від поверхні (на
рис. 1.5 б) оптична довжина шляху більше).
Розглянемо закон
заломлення світла. Нехай світло
поширюється з точки
першого середовища (
)
в точку
другого середовища (
),
оптична густина якого більше (
).
Знайдемо траєкторію, рухаючись по який
час буде найменший, або оптична довжина
шляху буде найменшою.
Оптична довжина
шляху
.
Знайдемо мінімум оптичної довжини шляху
Ми отримали закон заломлення світла, який записують і в такий формі
,
де
позначають
і називаютьвідносний показник
заломленнядругого середовища відносно
першого.
Коли промінь падає на границю розділу з більш оптично густого середовища, то при кутах більше граничного він може не вийти в друге середовище. Це явище називається повне внутрішнє відбиття.
Розглянемо випадок
виходу променя зі скла
в повітря
.
Промінь при кутах
падіння більше
(це граничний кут для скла
)
не виходить зі скла в повітря. Він
повністю відбивається від границі
розділу.
Це явище використовується в призмах, світловодах та ін.