
- •Січко в.М., Хоришко в.В.
- •Передмова
- •Мета та завдання навчальної дисципліни
- •Програма навчальної дисципліни
- •1. Міжнародні норми в галузі охорони праці Стан безпеки праці в світі
- •Соціальний діалог в Європейському Союзі й Україна
- •Міжнародні організації в сфері охорони праці
- •Міжнародне співробітництво в сфері охорони праці
- •Практична робота №1
- •2. Загальні положення
- •3. Повідомлення про нещасні випадки, їх розслідування та облік
- •4. Спеціальне розслідування нещасних випадків
- •Акт №_______
- •1. Відомості про потерпілого (потерпілих)
- •2. Обставини нещасного випадку
- •3. Причини нещасного випадку
- •4. Заходи щодо усунення причин нещасного випадку
- •5. Висновок комісії щодо осіб, які допустили порушення законодавчих та інших нормативних актів з охорони праці, і запропоновані заходи щодо притягнення їх до відповідальності
- •Вимоги до виробничих приміщень для експлуатації вдт еом та пеом
- •Гігієнічні вимоги до організації і обладнання робочих місць з вдт еом і пеом
- •Вимоги до режимів праці і відпочинку при роботі з вдт еом і пеом
- •Вимоги до профілактичних медичних оглядів
- •Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і закладах освіти
- •1. Загальні положення
- •4. Обов'язки посадових осіб та організація роботи з охорони праці в закладах освіти
- •5. Організація роботи з охорони праці під час проведення науково-дослідної діяльності в закладах освіти
- •6. Організація роботи з охорони праці та безпеки життєдіяльності під час позакласної, позашкільної діяльності
- •7. Організація роботи з охорони праці під час адміністративно-господарської діяльності в закладах освіти
- •8. Порядок проведення та реєстрації інструктажів з безпеки життєдіяльності
- •Орієнтовний перелік питань вступного інструктажу з безпеки життєдіяльності для вихованців, учнів, студентів, курсантів, слухачів, аспірантів
- •Безпечне проведення занять у кабінетах природничо-математичного напряму загальноосвітніх навчальних закладів Інструктивно-методичні матеріали
- •1. Перелік нормативно-правових документів, що регулюють відношення суб'єктів освітянського процесу з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності:
- •2. Загальні положення
- •2. 1. Проведення інструктажів з питань безпеки життєдіяльності
- •3. Особливості безпеки проведення робіт в кабінеті хімії
- •3.1. Основні вимоги безпеки в кабінеті хімії
- •3.2.Рекомендації щодо знищення відпрацьованих реактивів
- •3.2.1. Рекомендації щодо знищення відходів металічного натрію
- •3.2.2. Рекомендації щодо знищення реактивів, що не мають етикеток
- •4. Особливості безпеки під час проведення занять в кабінетах (лабораторіях) фізики
- •5. Особливості безпеки під час проведення робіт з біології
- •Паспорт кабінету хімії (орієнтовний)
- •Практична робота №2
- •1. Загальні положення
- •3. Лабораторне обладнання.
- •12.1.2. Методика проведення лабораторної роботи
- •Соціальне страхування від нещасного випадку та професійного захворювання
- •Соціальне страхування в сучасній Україні
- •Загальнообов'язкове державне соціальне страхування
- •Види обов'язкового державного соціального страхування
- •Добровільне соціальне страхування
- •Практична робота №3
- •Колективний договір, укладений на
- •1. Загальні положення
- •2. Організація виробництва, праці, зміни в організації виробництва і праці, забезпечення продуктивної зайнятості
- •3. Нормування й оплата праці, система, розміри зарплати та інших видів трудових виплат
- •4. Встановлення гарантій, компенсацій і пільг
- •5. Режим роботи, тривалість робочого часу і відпочинку
- •6. Приймання і звільнення працівників
- •7. Умови і охорона праці
- •8. Соціальні пільги і гарантії
- •9. Гарантії діяльності представницьких організацій працівників
- •10. Відповідальність сторін і вирішення спорів
- •11. Заключні положення
- •Тривалість щорічної основної відпустки працівників навчальних закладів та установ освіти
- •Перелік посад працівників з ненормованим робочим днем, яким може надаватись додаткова відпустка
- •Перелік посад працівників з важкими і шкідливими умовами праці, яким може надаватись додаткова відпустка
- •Положення
- •4. Преміювання за виконання особливо важливої роботи
- •5. Порядок і терміни преміювання
- •Теми рефератів
- •Рекомендована література
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Інтернет-ресурси
12.1.2. Методика проведення лабораторної роботи
При експериментальному визначенні КПО потрібно виконувати вимірювання освітленості всередині і ззовні приміщення одночасно при небі, закритому хмарами. Точку для вимірювання зовнішньої освітленості вибирають на відкритій ділянці земної поверхні, освітленій усім небосхилом.
При освітленості приміщення прямими сонячними променями вимірювання КПО проводити не потрібно.
Для визначення КПО в кількох точках приміщення, як правило, користуються базовою точкою, для якої КПО визначені значенням еб, %. Базову точку вибирають на лінії характерного розрізу приміщення. Місце цієї точки має бути добре освітлене природним світлом. За базову точку приймають точку на відстані 1 м від світлових прорізів.
Виконують вимірювання освітленості в обраній точці і ззовні приміщення. Обчислюють КПО базової точки:
де Еб — освітленість у цій точці; Ез — те саме ззовні приміщення.
Щоб визначити КПО будь-якої точки х приміщення, вимірюють одночасно освітленість у базовій Еб точці і в іншій вибраній точці Ех. Коефіцієнт природної освітленості будь-якої точки
Соціальне страхування від нещасного випадку та професійного захворювання
Вивчення матеріалів розвитку системи соціального страхування в Україні свідчить, що першим законом, який поклав початок формуванню елементів соціального страхування на території нинішньої України був Закон Російської Думи від 2 червня 1903 року “Про винагороду потерпілих внаслідок нещасних випадків робітників та службовців, а рівно членів їх сімейств на підприємствах фабрично-заводської, гірничої і гірничозаводської промисловості”. Цей Закон поширювався на робітників та службовців приватних підприємств.
Основні закони про державне обов’язкове страхування були прийняті Думою 23 червня 1912 року.
Підґрунтям цих законів були основні страхові принципи німецьких законів 1883 – 1889 років, які передбачали страхове забезпечення на випадок захворювання, трудового каліцтва, допомогу на випадок вагітності, пологів і на поховання.
Починаючи з 1917 року, коли почала формуватись державна форма власності, держава, як загальний підприємець і страховик (гарант), а також основний виробник та головний споживач не була зацікавлена у системі страхування, тому вона створила систему соціального забезпечення (безкоштовного медичного та пенсійного).
Перехід України у 90-х роках минулого століття до ринкових відносин при одночасному функціонуванні застарілої системи соціального забезпечення, коли власник підприємства повинен був відшкодувати шкоду нанесену здоров’ю працівника під час виконання ним професійних обов’язків, а також закриття великої кількості підприємств призвели до зростання заборгованості перед потерпілими на виробництві, безробітними, пенсіонерами.
Перед новою незалежною державою Україна постало нелегке завдання, здійснити реформування системи соціального забезпечення, замінивши її на систему соціального страхування.
Державним комітетом з нагляду за охороною праці України в межах програми „Трансформ” за допомогою Міністерства праці та соціального захисту Федеративної Республіки Німеччина було опрацьовано проект Закону “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.” (далі – базовий Закон), який був прийнятий Верховною Радою України у 1999 році і набрав чинності з 01.04.2001 року.
Протягом 2000 року було створено Правління Фонду та його виконавчу дирекцію і обраховані розміри страхових тарифів.
Для надання допомоги працівникам виконавчої дирекції Фонду в організації їх роботи в межах Проекту ТАСІS EDUR 9801 “Сприяння у забезпеченні охорони праці (з метою підвищення рівня продуктивності)” було організовано та проведено навчання працівників виконавчої дирекції Фонду, надано допомогу у створенні її структури та опрацьовано ряд методичних документів для страхових експертів з охорони праці.
Правлінням і виконавчою дирекцією Фонду проведена велика і кропітка робота по створенню в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі 27 управлінь та 425 районних та міських відділень виконавчої дирекції, їх матеріально-технічному, кадровому, нормативно-правовому та іншому забезпеченню.
Система загальнообов’язкового державного соціального страхування, яка створена в Україні, базується на вимогах Європейського кодексу соціального забезпечення (1964 р.) та рекомендаціях Міжнародної організації праці № 67 (1944 р.)
Базовий Закон визначив три головних завдання Фонду:
проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням.
відновлення здоров’я та працездатності потерпілих на виробництві від нещасних випадків або професійних захворювань.
відшкодування матеріальної шкоди застрахованим і членам їх сімей.
Управління Фондом було запроваджено на паритетній основі державою, представниками застрахованих осіб і роботодавців (принцип трипартизму) по 15 членів правління від кожної сторони. В результаті забезпечено баланс інтересів кожної із сторін соціального партнерства, що створило умови для розвитку суспільних відносин у зазначеній сфері діяльності.
Страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання є єдиним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, що не передбачає сплати страхових внесків найманими працівниками. Кошти Фонду формуються виключно за рахунок страхових внесків роботодавців.