25. Розвиток інтелекту у дітей з порушеннями слуху у дітей.

Дитина, яка має важкі порушення слухового аналізатора, не має змоги самостійно навчитись розмовляти, тобто оволодіти звуковою стороною мовлення, оскільки вона не чітко сприймає звукове мовлення, не має можливості отримати слухові зразки. Вона не контролю свою вимову, внаслідок чого виникає спотворене мовлення, іноді усне мовлення не розвивається взагалі. Bce це негативно відображається на оволодіння всією складною системою мовлення, що не лише обмежує можливості дитини в навчанні і пізнанні оточуючого світу, але й має негативний вплив на весь психічний розвиток особистості, затримуючи або спотворюючи його, оскільки мовлення є знаковою системою і виступає важливим засобом кодування і декодування інформації.

Глибокі порушення слуху тягнуть за собою німоту і можуть призвести до соціальної ізоляції дітей, оскільки їхня спільна діяльність з нормально чуючими дітьми є досить обмеженою. Це часто призводить до виникнення у них порушень емоційно-вольової сфери у вигляді агресивності, проявів явищ негативізму, егоїзму, егоцентризму, або навпаки — загальмованості, апатичності, безініціативності.

26. Особливості та форми роботи з батьками аномальних дітей.

Основними напрямками в роботі педагогів дошкільного навчального закладу з сім'єю є такі.

- вивчення особливостей сімейного виховання дитини;

- розроблення і реалізація разом з сім'єю індивідуальної програми допомоги дитині;

- просвітницька робота з батьками з метою розширення уявлен про

особливості розвитку дитини із затримкою психічного розвитку, про прийоми і методи корекційно-розвивальної роботи з нею;

- розроблення на диференційованій основі системи взаємодії із сім'ями вихованців з метою корекції взаємодії «дитина-батьки».

Треба забезпечити сім'ї спеціальною літературою з проблем виховання дитини із затримкою психічного розвитку.

За потреби батьки консультують дитину у дитячого психоневролога. У такому випадку вони мають слідкувати і виконувати всі рекомендації лікаря.

Педагоги спеціального дошкільного навчального закладу повинні допомогти батькам зрозуміти особливості психофізичного розвитку дитини при затримці психічного розвитку, особливості вікового й особистісного розвитку їхніх дітей, відмінні від норми, допомогти конкретними порадами щодо виховання. Педагогам дошкільного навчального закладу важливо знати й розуміти особливості сім'ї, в якій виховується хвора дитина.

27.Особливості психолого-педагогічної роботи з слабочуючими дітьми.

Традиційно корекційна допомога дітям з порушеним слухом виявляється в установах системи охорони здоров'я (сурдологічний кабінет, відділення, центри, стаціонари при ЛОР-відділеннях великих лікарень) і в системі освіти. 

Діяльність дошкільних освітніх установ регулюється «Типовим положенням про дошкільну освітньому закладі» (1995).

Глухі та слабочуючі діти раннього дошкільного віку можуть виховуватися і навчатися в наступних освітніх установах: 

- Дитячий садок компенсуючого виду для глухих та / або для слабочуючих дітей; 

- Дитячі садки комбінованого виду; 

- Дошкільні групи, відділення у спеціальних корекційних загальноосвітніх школах, школах-інтернатах для глухих або слабочуючих та позднооглохших дітей. У дошкільні відділення та групи при дитячих садках можуть прийматися діти з 1,5 - 2-х річного віку за наявності умов для їх виховання. 

- Навчальні заклади для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку «Початкова школа - дитячий садок»для глухих або для слабочуючих дітей та освітня установа для дітей дошкільного та шкільного віку«Школа - дитячий садок»для глухих або для слабочуючих дітей. У структурі даних освітніх установ можуть бути групи дітей преддошколного і дошкільного віку, а також або початкова ланка, або початкова і основнашкола(з першого по 10 - 12 класи) для слабочуючих або для глухих дітей.