СХК

• активності, самостійності, творчості, саморозвитку учнів у на¬вчальній діяльності;

• диференціації та індивідуалізації. Художньо-педагогічними є такі принципи: .

• єдності художнього і технічного, емоційного та раціонально¬го, свідомого та інтуїтивного в процесі опанування цінностей мистецтва;

• емоційної духовно-енергетичної насиченості уроків мистецтва, спрямованих на досягнення учнями катарсису в процесі спри¬йняття світових художніх шедеврів і власної художньо-творчої діяльності.;

• взаємодії базової та варіативної мистецької освіти, взаємозв'язку навчальної, позаурочної і позашкільної діяльності, гармонізації родинного і суспільного впливів;

• діалогічної взаємодії педагога та учнів у процесі художньо-педа¬гогічного спілкування (на основі діалогічних обертонів мистец¬тва);

• варіабельності змісту і художньо-педагогічних технологій. Прокоментуємо додатково деякі з перелічених принципів. Проблема цілісності та інтеграції в галузі загальної мистецькоїосвіти по-новому ставить питання про наступність в умовах ступеневої шкільної освіти та зв'язок із суміжною ланкою дошкільного виховання. Необхідність внутрішньої наступності — стикування шкільних ланок освіти визначається фактором уведення в старшу школу інтегрованого курсу «Художня культура», для повноцінного засвоєння якого необхідна пропедевтична інтеграція на попередніх освітніх ступенях. Зовнішня наступність — це вихід за межі шкіль¬ної освіти, реалізація цього загальнопедагогічного принципу, насам¬перед, у зв'язках із дошкільним комплексним художнім вихованням і інтегральною культурологічною освітою у вищій школі, яка охоп¬лює все більші верстви населення.

14. Ігрові художньо – педагогічні технології та їх застосування на уроці мистецтва.Серед великої кількості видів педагогічних технологій найбільш прийнятними для художньо-естетичної освіти виступають наступні:інтерактивн і ситуативно-ігрові проблемно-евристичні. Інтерактивні технології спираються на безпосереднє спілкування під час освітнього процесу. Даний вид технології передбачає більшу активність учня, його творчу свободу, можливість неформальної дискусії, вільне викладання матеріалу. Вчитель та учні об’єднуються у групи, які самостійно обмінюються думками , обговорюють, аналізують інформацією, при тактовному та підчас непомітному керуванні вчителя ( вчителя –фасилітатора – того, що спрямовує діалогічний потік). Види інтегративних технологій: Робота в групах;Презентації;«Case –study» ( НКС – навчальні конкретні ситуації);Мозковий штурм;Змагання;«Insert» ( індивідуальні експрес роздуми, асоціативні есе);Бліц - опитування;Анкетування; Найбільш популярною інтерактивною технологією є « робота в групах» - учні розбиваються на невеликі групи( найбільш зручні 4 осібні – об’єднання двох парт ). Вчитель дає завдання кожній з груп, час на обговорення,аналіз, та фіксацію результатів, і потім кожна з груп проводить презентацію свого питання . Ситуативно – ігрові технології базуються на явище гри , тобто на інтеграції двох видів діяльності -освітньої та ігровій. Ігрова діяльність первинна для людини, тому учні із задоволенням приймають правила та беруть участь у подібних формах роботи. В процесі ігрової ситуації без зайвої напруги та дидактичності формуються необхідні навчальні установки, отримується необхідна інформація, засвоюються практичні дії, формується відчуття колективу, мовленева культура, розвивається творчість. Ігрові технології дуже популярні на уроках естетичного циклу, бо вони відповідають змісту галузі. Форми їх різноманітні та залежать від мети етапу уроку та вміння вчителя. Цікавою ігровою технологією є « Квест» - ланцюжок питань, сформульованих у вигляди загадок, чи питань, при цьому відповідь на попереднє питання має відношення до наступногоПроблемно – евристичні технології спрямовані на вирішення проблемних ситуацій на уроці. Тобто стикаючись із ускладненням в ході навчального процесу учень повинен самостійно знайти вихід із ситуації за допомогою опорних знань, таким чином активізується інтелектуальна, творча, емоційна діяльність на уроці. Змістом даної технології стає власне отримання знання, закономірності, відповіді на поставлене проблемне питання.

15. Інтерактивні технології як засіб реалізації художньо – естетичної комунікації на уроці мистец тва. Інтерактивні технології спираються на безпосереднє спілкування під час освітнього процесу. Даний вид технології передбачає більшу активність учня, його творчу свободу, можливість неформальної дискусії, вільне викладання матеріалу. Вчитель та учні об’єднуються у групи, які самостійно обмінюються думками , обговорюють, аналізують інформацією, при тактовному та підчас непомітному керуванні вчителя ( вчителя –фасилітатора – того, що спрямовує діалогічний потік). Види інтегративних технологій:Робота в групах;Презентації;«Case –study» ( НКС – навчальні конкретні ситуації);Мозковий штурм;Змагання;«Insert» ( індивідуальні експрес роздуми, асоціативні есе);Бліц - опитування;Анкетування;Найбільш популярною інтерактивною технологією є « робота в групах» - учні розбиваються на невеликі групи( найбільш зручні 4 осібні – об’єднання двох парт ). Вчитель дає завдання кожній з груп, час на обговорення,аналіз, та фіксацію результатів, і потім кожна з груп проводить презентацію свого питання .

19. Проблемно-евристичні технології та їх застосування на уроці мистецтва.Проблемно – евристичні технології спрямовані на вирішення проблемних ситуацій на уроці. Тобто стикаючись із ускладненням в ході навчального процесу учень повинен самостійно знайти вихід із ситуації за допомогою опорних знань, таким чином активізується інтелектуальна, творча, емоційна діяльність на уроці. Змістом даної технології стає власне отримання знання, закономірності, відповіді на поставлене проблемне питання. Використання даної технології на уроці художньої культури має великий потенціал: аналіз засобів художньої виразності нових невідомих творів, виведення закономірностей, які характерні для певного художнього стилю, визначення характерних рис творчості автора – все це може стати проблемним завданням.

16. Технологія творчих проектів.Проект (від латин, projectus — кинутий уперед) — план, попе¬редній задум, який має бути доведений до практичної реалізації. Він може бути у вигляді пакету матеріалів або моделі.Моделювання (від фр. modeler — ліпити, формувати) — метод дослідження явищ і процесів, що ґрунтується на заміні конкрет¬ного об'єкта (оригінала) іншим, подібним до нього (моделлю). Мо¬дель (від фр. modele — міра, зразок) — це зменшене відтворення або умовний образ якогось об'єкта чи групи об'єктів, що виявляє подіб¬ність до оригіналу.Моделювання передбачає дотримання трьох загальних принци¬пів ( І . Новик, В . Садовський):• відповідності моделі оригіналу (не довільна, волюнтаристська по¬будова, а така, що відповідає освітнім реаліям),• екстраполяції модельної інформації (можливості перенесення ін¬формації з моделі на реальний педагогічний процес),• верифікації модельної інформації (перевірки адекватності моделі в педагогічному досвіді).Моделювання уроку є складовою проектування інтегративної ху¬дожньо-педагогічної технології, що відображає важливу частину під¬готовчої діяльності вчител я До уроку мистецтва, а його модель слу¬жить орієнтиром для вчител я.У середовищі вчителів найпоширенішим способом підготовки до навчально-виховного процесу стала практика складання робочо¬го плану уроку і конспекту — короткого письмового викладу його майбутнього змісту. План чи план-проспект уроку (словесний конс¬пект) дає змогу відтворити переважно односпрямовану послідовність викладу матеріалу на уроці. За умов його підкріплення візуально схемою (графічний конспект) виникають додаткові можливості поба¬чити цілісність уроку і зв'язки між його окремими складовими та між уроками циклу.З-поміж проектних візуальних моделей пропонуємо користува¬тися такими різновидами: • « технологічний план-ланцюжок »(лінійно-схематичне зображен-ня структурованої інформації, що відбиває «покрокову» послідов¬ність етапів уроку),• «технологічна схема-конспект» (просторово-схематичне зобра¬ження структури уроку з лаконічними словесними поясненнями, компактна форма якого дає загальне уявлення про взаємозв'язок основних компонентів змісту),• «технологічна карта» (малюнок у вигляді конструктивної ком¬позиції або цілісного багатовимірного образу з опорними слова¬ми та символами, який «симультанно» демонструє зміст і струк¬туру майбутнього уроку).

17. Етапи уроку художньої культури.Урок – головна форма організації освітнього процесу у сучасній школі. На протязі століть в класичній педагогіці формуються основні структурні компоненти та загально дидактичні вимоги до проведення уроків умовах загальноосвітнього навчального закладу. Уроки різних освітніх галузей мають спільні риси, повторювані елементи, які формують загальну структуру заняття. Під структурою уроку розуміють дидактично обумовлений внутрішній взаємозв’язок основних компонентів уроку. Їхня цілеспрямована підпорядкованість та взаємодія. Дидактичний рівень уроку складають послідовні етапи, наявність яких пов’язана із логікою процесу засвоєння знань:сприйняттям розумінням запам’ятовуванням застосуванням узагальненням рефлексієюЗупинимося на головних дидактичних складових уроку, та роз’яснимо їх зміст. - Актуалізація опорних ( попередніх ) знань та засобів дії ( відтворення та застосування раніш набутих знань) - Формування нових понять та способів дії ( вивчення нового матеріалу ) - Актуалізація набутих знань ( застосування знань , які були отримані безпосередньо на занятті) - Мотивація навчальної діяльності (роз’яснення змісту та мети навчальної діяльності)- Педагогічна рефлексія ( самооцінка власних дій, розуміння учасниками навчального процесу ( вчителем та учнями )всіх компонентів діяльності) Змістовність, емоційність, різноманітність та гнучкість прийомів і методів роботи, вимогливість, продумана структура уроку запорука успішної роботи та дисципліни учнів на уроці Як і всі інші шкільні предмети, уроки мистецтва плануються з до¬триманням дидактичних закономірностей, їх структура (послідов¬ність і взаємодія основних елементів) умовно поділяється на такі ета¬пи, що забезпечують цілісність уроку: підготовчий, що включає організаційний момент, актуалізацію знань і способів діяльності учнів, лаконічне повторення попе¬редньо вивченого матеріалу (пригадати проаналізовані на попе¬редніх уроках художні образи, зміст елементарних термінів або відомості про митців, творчість яких уже вивчалася, заспівати вивчену пісню тощо); основна частина, що передбачає виклад і організацію засвоєння нового матеріалу (бесіда, організація сприйняття творів мистец¬тва та художньо-практичної діяльності учнів);підсумок — лаконічне оцінювання, зокрема «акордна» форма оцінки за різні види діяльності, за загальний унесок у спільну роботу.

18. Медіатехнології на уроці художньої культури.Використання ІКТ на уроках образотворчого мистецтва та художньої культури як засіб естетичного розвитку особистості .

Впродовж останніх років роботи в школі вчителі образотворчого мистецтва цікавлятьсяпитанням: як зробити уроки мистецтва більш емоційними, уроками , які запам'ятовуються? Що зробити, щоб дитина йшла на зустріч із справжнім мистецтвом у передчутті нового, захоплюючого, співзвучного з внутрішніми мотивами і бажаннями? Як зробити, щоб у наш час, коли в суспільстві панують беззаконня й жорстокість, а багато звичних для нас речі втрачають свої цінності, уроки мистецтва викликали позитивні емоції, порушували інтерес, прагнення висловити власне "Я"?

Проникнення сучасних технологій в освітню практику, в тому числі і на уроки мистецтва, відкриває нові можливості. У цьому випадку, вчителям на предметах мистецтва необхідно зробити інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) новим засобом художньо-творчого розвитку.

Комусь ця ідея видасться далеко не новою, але я роблю тільки перші кроки в цьому напрямку, і, можливо, матеріал, напрацьований мною, принесе комусь користь. Я почала активне використання готових електронних освітніх ресурсів у процесі навчання.

Доктор педагогічних наук, професор І. П. Підласий писав, що нове в педагогіці може з’явитися лише від нових знань.

Обираючи стратегію навчання, важливо враховувати, як учень, збирає, сприймає і засвоює знання.

У розв’язані задач естетичного виховання велику користь приносять сучасні технічні засоби і новітні технології, такі, наприклад, як комп’ютер і засоби мультимедія .

Ми живемо в світі медіа - розширюються системи масових комунікацій, "інформаційного" вибуху. Відповідно, мета освіти - формування "особистості, здатної читати, аналізувати, оцінювати медіатекст, займатися медіатворчістю, засвоювати нові знання за допомогою медіа". Тому використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) в навчальному процесі є актуальною проблемою сучасної освіти.

ІКТ дає можливість учням удосконалюватися і самоактуалізіроваться, вчитель - вже лише помічник учнів, що дає можливість повною мірою проявляти і розвивати їх потенціал.

Робота з мультимедійними посібниками дає можливість урізноманітнити форми роботи на уроці за рахунок одночасного використання ілюстративного, статистичного, методичного, а також аудіо-та відеоматеріалу.

Така робота може здійснюватися на різних етапах уроку:

• як форма перевірки домашнього завдання;

• як спосіб створення проблемної ситуації;

• як спосіб пояснення нового матеріалу;

• як форма закріплення вивченого;

• як спосіб перевірки знань у процесі уроку.

Вчителі образотворчого мистецтва та художньої культури , викладаючи ці предмети , зіткнулися з цілим рядом труднощів. Відсутність підручника , наочних посібників, репродукцій ускладнювало засвоєння програми з предмету. Неможливо описати картину словами, її треба, насамперед, побачити. На такому уроці використання наочності просто необхідно.

Пройшовши ряд курсів для того, щоб освоїти інформаційні технології в освітньому процесі і чотири роки тому почала активно використовувати ІКТ на своїх уроках. На жаль,з підручниками , що надходять на школу немає дисків з предметів ОМ, креслення, МХК. Купуютьдиски з МХК, але вони не відповідають програмі та перевантажені текстом. Презентація дає можливість мені самостійно скомпонувати навчальний матеріал, виходячи їх особливостей конкретної теми по предмету, і добитися максимального навчального ефекту. Для підготовки уроку вчителі використовують різні можливості: сканування якісних репродукцій, ресурси Інтернету, диски з МХК, електронну дитячу енциклопедію, відеофрагменти з мистецтва. Відбір і монтаж матеріалу займає значне місце в підготовці до уроку, так як його композиція, як композиція будь-якого твору мистецтва, повинна бути ясною і чіткою.

Завдяки використанню презентацій у школярів спостерігається:

- підвищення інтересу до вивчення предмета;

- більш швидке і глибоке сприйняття викладеного матеріалу;

- концентрація уваги;

- включення всіх видів пам'яті: зорової, слухової, моторної, асоціативної;

- зростання мотивації до навчання;

- в процесі демонстрації презентації учні набувають досвід публічних виступів.

Застосування презентації дає вчителю наступні можливості:

- за допомогою засобів анімації перевірити, закріпити знання учнів (після того як відповів учень, з'являється правильну відповідь);

ілюстративний матеріал подати у певній послідовності і сконцентрувати увагу учня;

- репродукції показати крупним планом;

- повторити великий обсяг матеріалу в певний проміжок часу;

- підвищити ефективність уроку;

- проявити творчість, індивідуальність;

- уникнути формального підходу до проведення уроків.

Що дає вчителю художньої культури використання інформаційно-комунікаційних технологій?

• економію часу на уроці;

• глибину занурення в матеріал;

• підвищену мотивацію навчання;

• інтегративний підхід в навчанні;

• можливість одночасного використання аудіо-, відео-, мультимедіа-матеріалів;

• можливість формування комунікативної компетенції учнів, тому що учні стають активними учасниками уроку не тільки на етапі його проведення, а й при підготовці, на етапі формування структури уроку;

• залучення різних видів діяльності, розрахованих на активну позицію учнів, що одержали достатній рівень знань з предмета, щоб самостійно мислити, сперечатися, міркувати, що навчилися вчитися, самостійно добувати необхідну інформацію.

23 Професійна майстерність вчителя мистецтва

Педагогічна майстерність — вияв високого рівня педагогічної діяльності.

Як наукова проблема, вона постала у XIX ст. Дослідники педагогіки тлумачать її як найвищий рівень педагогічної діяльності, який виявляється в тому, що у відведений час педагог досягає оптимальних наслідків, «синтез наукових знань, умінь і навичок методичного мистецтва і особистих якостей учителя», комплекс властивостей особистості педагога, що забезпечує високий рівень самоорганізації педагогічної діяльності.

До елементів педагогічної майстерності належать:1. Гуманістична спрямованість діяльності. Полягає в спрямованості діяльності педагога на особистість іншої людини, утвердження словом і ділом найвищих духовних цінностей, моральних норм поведінки й стосунків. Передбачає гуманістичний вияв його ціннісного ставлення до педагогічної діяльності, її мети, змісту, засобів, суб'єктів.2. Професійна компетентність, професіоналізм. Передбачають наявність професійних знань (суспільних, психолого-педагогічних, предметних, прикладних умінь та навичок). Їх змістом є знання предмета, методики його викладання, знання педагогіки і психології. Особливостями професійних знань є їх комплексність (потребує вміння синтезувати матеріал, аналізувати педагогічні ситуації, вибирати засоби взаємодії), натхненність (висловлення власного погляду, розуміння проблеми, своїх міркувань).3. Педагогічні здібності. Сукупність психічних особливостей вчителя, необхідних для успішного оволодіння педагогічною діяльністю, її ефективного здійснення.Головною здібністю, що об'єднує всі інші, є толерантність, чутливість до людини, до особистості, яка формується. З нею тісно взаємодіють; перцептивні здібності (професійна проникливість, пильність, інтуїція, здатність сприймати і розуміти іншу людину, її психологічний стан за зовнішніми ознаками); динамізм); оптимістичне прогнозування (передбачення розвитку особистості з орієнтацією на позитивне в ній); креативність впливовість (здатність вплинути на психічний і моральний світ дітей в певному напрямі, зближуватися з ними, здобувати довіру, любов і повагу, глибоко проникати у їхній внутрішній світ, конструювати, проектувати його).

19. Процес створення уроку художньої культури.

Уроки СХК є різними за типами, видами та формою, тому не можливо уніфікувати процес створення занять. Існують певні загальні етапи, яки повинні бути окреслені та висвітлені при проведенні майже кожного з уроків ( крім уроків контрольного типу) типу початково – інформаційного та засвоєння знань та вмінь.

1 – Підготовчий етап (інформаційно – аналітичний)

Згідно існуючої програми з предмету добираються необхідні історичні, культурологічні, літературні та мистецьки матеріали ( історичні факти, культурні артефакти, твори мистецтва, яки найбільш повно та яскраво розкривають обрану тему уроку). Внаслідок сумування матеріалів в свідомості вчителя складається певна ідея, яка має індивідуалізувати підхід до репрезентування теми уроку. Таким чином вчитель визначається з метою уроку, виявляє та формулює освітні завдання : виховне, навчальне та розвиваюче.Виховне завдання - найбільш відповідає до ідеї уроку, яка є суб’єктивним поглядом вчителя на певну проблему, окресленою темою програми. Навчальне завдання – відповідає освітнім вимогам, яки надані в програмі курсу ( засвоєння певного об’єму інформації, формування словнику – тезаурусу, оволодіння вміннями та навичками, необхідними для вивчення програми тощо) Розвиваюче завдання – у застосуванні до дисциплін галузі “Естетична культура” може бути сформульоване, як завдання художньо – емоційного розвитку, та стосується рівню розвиненості естетичного сприйняття та творчої інтерпретації художньо – педагогічної інформації уроку. Наступним етапом є добір методів, методичних прийомів та засобів художнього впливу, яки мають сприяти активності уваги, підвищенню інтересу, ефективності та глибіні сприйняття і запам’ятовування, та створенню ситуації емоційної комфортності.Наступним етапом створення уроку СХК є складення пробного варіанту уроку. Першим кроком у цьому напрямку має стати формування попередніх тез змістових блоків, яки повинні відповідати законам художньої драматургії та загальним принципам дидактики

Змістові блоки утворюють драматургічну структуру уроку, яка фіксується схемою . Заключним етапом створення пробного варіанту уроку є складання плану – конспекту , який є скороченим варіантом сценарного плану уроку та містить позначення змістових блоків уроку, їх місце у драматургічному плані, логічний обґрунтування, як таких, що є елементами педагогічного організму.

20.Навчально-методичний комплекс дисциплін «Художня культура» в ЗОШ.

Художньо-естетичний цикл

Сьогодні мистецтво у системі сучасної освіти розглядається як суттєвий компонент загальної освіти школяра. Його могутній пізнавальний і виховний потенціал пов'язаний з естетичною природою, завдяки якій осягаються потаємні найскладніші процеси духовного життя людини, її внутрішнього світу.

Сучасне навчання, і мистецьке, зокрема, ґрунтується на засадах особистісно-зорієнтованого і компетентнісного підходів, визначених в основних нормативних документах освіти – державних стандартах, програмах, підручниках.

Нові реалії вимагають змін до методологічних засад вивчення предмета, визначення нових підходів до відбору змісту та організації матеріалів, використання адекватних форм та видів контролю.

Державний стандарт початкової загальної освіти

Державний стандарт початкової загальної освіти прийнятий Постановою Кабінету Міністрів від 20 квітня 2011 року №462, розроблений відповідно до мети початкової школи з урахуванням пізнавальних можливостей і потреб учнів початкових класів, визначає зміст початкової загальної освіти, який ґрунтується на загальнолюдських цінностях та принципах науковості, полікультурності, світського характеру освіти, системності, інтегративності, єдності навчання і виховання на засадах гуманізму, демократії, громадянської свідомості, взаємоповаги між націями і народами в інтересах людини, родини, суспільства, держави.

Державний стандарт ґрунтується на засадах особистісно зорієнтованого і компетентнісного підходів, що зумовлює чітке визначення результативної складової засвоєння змісту початкової загальної освіти.

Державний стандарт складається з: Базового навчального плану початкової загальної освіти; загальної характеристики інваріантної та варіативної складових змісту початкової загальної освіти; державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів.

У результативній складовій кожної освітньої галузі Державного стандарту визначено державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів початкової школи, які відповідають змісту і структурі предметних компетентностей.

Протягом навчання у початковій школі учні повинні оволодіти ключовими компетентностями, які передбачають їх особистісно-соціальний та інтелектуальний розвиток, формуються на міжпредметній основі та є інтегрованим результатом предметних і міжпредметних компетенцій.

Метою освітньої галузі “Мистецтво” є формування і розвиток в учнів комплексу ключових, міжпредметних і предметних компетентностей у процесі опанування художніх цінностей та способів художньої діяльності шляхом здобуття власного естетичного досвіду.

Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання таких завдань:

виховання в учнів емоційно-ціннісного ставлення до мистецтва та дійсності, розвиток художніх інтересів і потреб, естетичних ідеалів, здатності розуміти та інтерпретувати твори мистецтва, оцінювати естетичні явища;

формування в учнів на доступному рівні системи художніх знань і вмінь, яка відображає цілісність та видову специфіку мистецтва;

розвиток емоційно-почуттєвої сфери учнів, їх художніх здібностей і мислення, здатності до самовираження та спілкування.

Зміст освітньої галузі “Мистецтво” визначається за такими змістовими лініями: музична, образотворча та мистецько-синтетична (відповідно хореографічного, театрального та екранних видів мистецтва), які реалізуються шляхом вивчення окремих предметів або інтегрованих курсів.

На основі цього Державного стандарту Міністерство освіти і науки, молоді та спорту розробляє типові навчальні плани, навчальні програми, відповідно до яких здійснюється підготовка підручників.

Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів

У 2012/2013 н.р., як і в попередні роки, предмети галузі «Мистецтво» будуть вивчатися за декількома навчальними програмами а саме:

У 1-х класах навчання здійснюватиметься за новими програмами, створеними відповідно до нового Державного стандарту початкової загальної освіти

«Музичне мистецтво» Видавничий дім «Освіта», 2012 р;

«Образотворче мистецтво» Видавничий дім «Освіта», 2012 р

«Мистецтво» Видавничий дім «Освіта», 2012 р

У 2-4 класах здійснюватиметься за чинними навчальними програмами:

«Мистецтво» К.: «Початкова школа», 2006;

«Музика» «К.: «Початкова школа», 2006;

«Образотворче мистецтво» К.: «Початкова школа», 2006;

В основній школі навчання з мистецьких дисциплін здійснюватиметься за програмами:

«Музичне мистецтво. 5-8 кл.» вид. «Перун», 2005 р.;

«Образотворче мистецтво. 5-7 кл.» вид. «Перун», 2005 р.;

«Інтегрований курс «Мистецтво 5-8 кл.» вид. «Перун», 2005 р;

«Художня культура» авт. Л.Масол, Н.Миропольська вид. «Перун», 2005 р.

У 10-11 класах відповідно до обраного профілю навчання буде здійснюватися за програмою:

«Художня культура рівень стандарту, академічний та профільний» вид. «Перун», 2005 р.

Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів.

Робочі навчальні плани на 2012/2013 навчальний рік складаються згідно листа Міністерства від 23.05.12 р. №1/9-399 для:

- 1-х класів - за Типовими навчальними планами початкової школи, затвердженими наказом МОНмолодьспорт України від 10.06.2011 № 572;

- 2-4 класів – за Типовими навчальними планами початкової школи, затвердженими наказом МОН України від 29.11.2005 № 682;

- 5-9-х класів – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженими наказом МОН України від 23.02.2004 № 132, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 05.02.2009 № 66;