4 Питання

Історія написання

Поштовхом до написання роману стала подорож Панаса Мирного від Полтави доГадяча. 1874 року у журналі «Правда» письменник опублікував нарис «Подоріжжя од Полтави до Гадяча», який і був покладений в основу майбутнього роману. Почута від візника розповідь про «відомого чи не на всю губернію розбишаку» Гнидку, що був засуджений на каторжні роботи, зосталася в пам'яті, «як здоровенний іржавий цвях, забитий в білу стіну його споминів». Найбільше ж дивувало Панаса Мирного те, що люди не засуджували вчинків Гнидки, а навпаки співчували йому, називали його нещасним чоловіком.

Робота над романом тривала чотири роки: з 1872 до 1875. Немає жодних свідчень про те, чи збирав Панас Мирний додаткові відомості про Василя Гнидку. Вочевидь, головний персонаж твору — Нечипір Вареник (Чіпка) — вигаданий персонаж, якого автор поселив у селі Піски Гетьманського повіту на Полтавщині. Село Піски існувало насправді, проте знаходилося воно у Гадяцькому повіті, а Гетьманський — вигаданий письменником.

Готовий рукопис повісті Рудченко надіслав братові Іванові, який тоді працював під літературним псевдонімом Іван Білик, був відомим фольклористом і літературним критиком. Той загалом схвально оцінив сюжет роману, проте зробив деякі суттєві зауваження. Всього редакцій роману було шість. Уже після третьої редакції, поради Івана Білика переросли у співпрацю з Панасом Мирним, спрямовану на вдосконалення твору.

Остаточний варіант роману не зміг вийти друком в Україні. Він був надрукований лише 1880 року у Женеві за сприянняМихайла Драгоманова.

Жанрові й стильові особливості твору

У романі порушено суспільно значущі соціальні проблеми, тому за характером він соціальний. Крім того, соціальні процеси зображено через психологію героїв, їхні думки, прагнення й переживання, звідси глибокий психологізм. Отже, це яскраво виражений соціально-психологічний роман.

Композиція роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» складна: він має чотири частини, тридцять розділів.

Проблематика

Проблеми добра і зла, проблеми життя селян, проблема перетворення розумної енергійної людини на розбійника, проблеми батьків і дітей, проблеми суспільства, проблеми пияцтва, проблема вибору!

5 Питання

Роман Панаса Мирного "Хіба ревуть воли, як ясла повні?" - перший в українській літературі соціально-психологічний роман.У творі порушено суспільно значущі соціальні проблеми, тому за характером він соціальний. Крім того, соціальні процеси зображено через психологію героїв, їхні думки, прагнення й переживання, звідси глибокий психологізм. Отже, це яскраво виражений соціально-психологічний роман.

Соціально-психологічний роман — це один із різновидів романного жанру, в якому в складних, часто екстремальних життєвих ситуаціях розкриваються багатогранні характери героїв з усім розмаїттям їхнього психологічного функціонування в контексті соціального середовища. Для соціально-психологічних творів характерне розкриття несподіваних вчинків, прихованих причин поведінки персонажів через розкриття спадкових факторів, потаємних бажань, роздумів, мрій, снів.

Чіпка: "з дитинства виродок і байстрюк"; "ніс у серці гірке почуття ненависті на долю, що поділила людей на хазяїна й робітника"; не вірить у справедливість, бо "немає правди між людьми"; борець за правду і справедливість, який перетворюється на розбійника та пропащу силу; вірний у дружбі; сміливий, безбоязний бунтар; терплячий; вольовий; наполегливий.Грицько Чупруненко: бідний сирота; доброзичливий; працьовитий; благородний; недалекоглядний; пристосуванець; заздрісник; лицемір; егоїст; байдужий до долі інших; корисливий; відсторонений від громадських справ.Галя: "польова царівна", щира, добра, вразлива, справедлива, жаліслива.Христя: бідна сирота, загартована у дитинстві тяжкими випробуваннями; жаліслива; має практичний розум, уміння розрадити, підказати та застерегти від непоправних помилок.Максим Ґудзь: нащадок козаків; буйний; охочий до чарки і до бійки; єдина пристрасть - збагачення; люблячий батько.Мотря: бідна трудівниця; чесна, справедлива; любляча та ніжна матір.Явдоха: злодійка-багачка, дитя соціального дна; не має нічого святого; зневажає простих трудівників; для неї найголовніші нажива та прибуток; ніжна та любляча матір.Лушня, Матня, Пацюк: "пропаща сила", ледарі, злодії, любили чарку, нехтували народною мораллю.Пани Польські: "людські п'явки", жорстокі, егоїстичні, амбітні, вважають себе "вищими" за всіх інших, безжальні, несправедливі.