Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

КПК_комен_2012_ч

.1.pdf
Скачиваний:
89
Добавлен:
24.02.2016
Размер:
31.18 Mб
Скачать

Стаття 309

Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування (див. ст. 132 КПК).

Слідчий, прокурор у своєму клопотанні повинні довести необхідність застосуван­ ня таких заходів, а під час розгляду питання в суді - подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються. У свою чергу слідчий суддя зобов'язаний враху­ вати можливість отримати речі і документи без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження.

Вирішення питання про арешт майна має здійснюватись у порядку, визначеному в ст. 173 КПК. За результатами розгляду питання про арешт майна слідчий суддя по­ становляє ухвалу згідно із вимогами ч. 5 цієї статті, у якій зазначає порядок виконан­ ня ухвали.

При оскарженні ухвали доцільно досліджувати питання, чи правильно зазначені підстави для арешту майна (див. ст.170 КПК), чи вірно складено клопотання про арешт майна (див. ст. 171 КПК), а також чи дотримана процедура розгляду такого клопотан­ ня (див. ст. 172 КПК). Згідно зі ст. 175 КПК ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором, водночас її оскарження в апеляційному порядку має здійснюватись у встановлений ст. 395 КПК п'ятиденний строк з дня її оголошення.

Ухвала про тимчасовий доступ до документів виноситься слідчим суддею та має відповідати вимогам ст. 164 КПК. Статтями 161-162 КПК визначений перелік речей і документів, до яких заборонено доступ та які містять охоронювану законом таємни­ цю. До зазначеного переліку речей і документів тимчасовий доступ заборонений за­ коном, щодо них не виносяться ухвали слідчим суддею.

До ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, від­ несені лише ті, що вказані в п. 10 ч. 1 коментованої статті. Зі змісту коментованої статті вбачається, що це визначений перелік речей і документів, які посвідчують ко­ ристування правом на здійснення підприємницької діяльності, або інших, за відсут­ ності яких фізична особа-підприємець чи юридична особа позбавляються можливос­ ті здійснювати свою діяльність.

Розгляд клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів відбувається згідно з вимогами ст. 163 КПК, а порушення правил такого розгляду може мати на­ слідком оскарження ухвали. Клопотання може бути розглянуто за відсутності особи, у володінні якої знаходяться речі і документи, яка не прибула без поважних причин або не повідомила про причини неприбуття.

Відсторонення від посади є заходом забезпечення кримінального провадження, загальні положення про які передбачені ст. 154 КПК. Відсторонення від посади за­ стосовується до осіб, які підозрюються у вчиненні злочину середньої тяжкості, тяжко­ го чи особливо тяжкого злочину, і незалежно від тяжкості злочину - до осіб, які є службовими особами правоохоронних органів. Особливий порядок вирішення пи­ тання про відсторонення від посади передбачений законом для осіб, що призначають­ ся Президентом України, та суддів. Строк відсторонення від посади не може стано­ вити більше двох місяців, водночас відповідно до ст. 158 КПК цей строк може бути продовжений на підставі відповідного клопотання прокурора.

749

Глава 26. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування

Розгляд клопотання про відсторонення від посади має здійснюватись згідно із додержанням вимог статей 155 та 156 КПК, за результатами якого під час досудового провадження слідчим суддею виноситься ухвала.

2. Частина 2 коментованої статті передбачає оскарження ще двох видів ухвал слідчого судді:

1) про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження;

2) про повернення скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора або відмову у відкритті провадження по ній.

Оскарження таких ухвал може здійснюватись з питань порушення процедури їх розгляду. Питання правильності закриття кримінального провадження чи правомір­ ності рішень, дій чи бездіяльності слідчого досліджуватись не можуть.

Конкретних підстав для оскарження вказаних у коментованій статті ухвал слідчо­ го судді КПК не наводить. Зі змісту зазначених статей вбачається, що підставами для оскарження цих ухвал можуть стати недотримання процедури судового розгляду, в тому числі строків, порушення вимог закону у змісті ухвал, допущені слідчим суд­ дею.

Питання складу суду, відводів вирішуються в порядку, визначеному КПК, і не можуть бути підставою для оскарження зазначених ухвал.

Слід ураховувати, що ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення (див. ст. 205 КПК).

Стаття 206 КПК встановлює загальні обов'язки судді щодо захисту прав людини. Законодавець покладає на слідчого суддю обов'язок негайно звільнити особу, яка зна­ ходиться під вартою безпідставно, в межах його юрисдикції. Дотримання цього обов'язку має значення для перевірки ухвал слідчого судді, зазначених у пп. 1^ ч. 1 коментованої статті.

3. Оскарженню не підлягають скарги на інші ухвали слідчого судді.

Стаття 310

Порядок оскарження ухвал слідчого судді

1.Оскарження ухвал слідчого судді здійснюється в апеляційному порядку.

1.Коментована стаття передбачає оскарження ухвал слідчого судді, визначених

уст. 309 КПК. До зазначених ухвал слідчого судді законодавцем віднесені лише ті, що постановлені під час досудового провадження. Стаття 422 КПК встановлює такий порядок перевірки ухвал слідчого судді, який здійснюється в апеляційному порядку.

Строки подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді визначені ч. 2 ст. 395 КПК, відповідно до якої апеляційна скарга може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислю­ ється з моменту вручення їй копії судового рішення, для особи, без виклику якої по­ становлено ухвалу слідчого судді і яка її оскаржує, - з дня отримання нею копії судо­ вого рішення.

750

Стаття 310

Вимоги до апеляційної скарги викладені у ст. 396 КПК. Зокрема, апеляційна скар­ га подається у письмовій формі та повинна містити певний перелік документів. За­ конодавець передбачив, що особа може відмовитись від участі в розгляді апеляційної скарги, про що вона в ній зазначає.

Відповідно до ч. 2 ст. 400 КПК подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, установлених КПК. Зокрема, ухвала слідчого судді про арешт майна підлягає негай­ ному виконанню і подання апеляційної скарги зупиняє набрання нею законної сили, проте не зупиняє її виконання.

Ухвали слідчого судді, зазначені у ст. 309 КПК, можуть оскаржити: підозрюваний, його законний представник або захисник; неповнолітній, його законний представник або захисник щодо оскарження ухвал

слідчого судді, передбачених пп. 6, 7 ч. 1 ст. 309 КПК; особа, у володінні якої знаходяться речі і документи, щодо оскарження ухвал

слідчого судді, передбачених п. 10 ч. 1 ст. 309 КПК, її захисник або представник; цивільний позивач з метою забезпечення цивільного позову щодо оскарження

ухвал слідчого судді, передбачених п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК, його представник або за­ конний представник цивільного позивача, який є неповнолітнім;

інші власники або володільці майна щодо оскарження ухвал слідчого судді, перед­ бачених п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК, їх представники;

прокурор; інші особи у випадках, передбачених КПК.

Зі змісту ч. 1 ст. 492 КПК убачається, що після отримання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді у справі призначається суддя-доповідач. Він невідкладно витребовує із суду першої інстанції відповідні матеріали та не пізніш як за день повідом­ ляє особу, яка її подала, прокурора та інших заінтересованих осіб про час, дату і міс­ це апеляційного розгляду. Крім того, суддя здійснює необхідні підготовчі дії відповід­ но до вимог ст. 401 КПК.

Протягом строку апеляційного оскарження матеріали кримінального проваджен­ ня ніким не можуть бути витребувані із суду (див. ч. 4 ст. 395 КПК).

Після прийняття апеляційної скарги судом апеляційної інстанції суддя-доповідач управі застосувати положення, передбачені ст. 399 КПК, про залишення апеляційної скарги без руху, її повернення або відмову у відкритті провадження.

За правилами ч. 2 ст. 422 КПК апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді роз­ глядається не пізніш як через три дні після її надходження до суду апеляційної ін­ станції.

Розгляд в апеляційній інстанції здійснюється в межах апеляційної скарги на від­ повідну ухвалу суду першої інстанції згідно із вимогами статей 404-405 КПК. Крім того, ст. 406 КПК передбачено проведення письмового апеляційного провадження, якщо учасники апеляційного провадження заявили клопотання про здійснення про­ вадження за їх відсутності.

У відповідності до ч. 1 ст. 423 КПК повернення до суду першої інстанції матеріа­ лів кримінального провадження за апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді здійснюється не пізніш як у триденний строк.

751

Глава 26. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування

Згідно із ч. 4 ст. 424 КПК ухвала слідчого судді після її перегляду в апеляційному порядку, а також ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеля­ ційної скарги на таку ухвалу оскарженню в касаційному порядку не підлягають.

§ 3. Оскарження слідчим рішень, дій чи бездіяльності прокурора

Стаття 311

Рішення, дії чи бездіяльність прокурора, які можуть оскаржуватися слідчим

1. Під час досудового розслідування слідчий, який здійснює розслідування певного кримінального правопорушення, має право оскаржувати будь-які рі­ шення, дії чи бездіяльність прокурора, прийняті або вчинені у відповідному досудовому провадженні, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

1. Кримінальний процесуальний кодекс однаково зобов'язує і слідчого, і прокуро­ ра під час кримінального провадження неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана ВР України, вимог інших актів законодавства.

Слідчий і прокурор повинні всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень (ст. 9 КПК).

На орган досудового розслідування покладається обов'язок застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування (ст. 38 КПК).

Прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досу­ дового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений: доручати органу досудового розслідування проведення досудового розслідування, доручати слідчому у встановлений ним строк проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій або давати вказівки щодо їх проведення чи брати участь у них; скасовувати незаконні та необгрунтовані постанови слідчих; приймати процесуальні рішення, у тому числі щодо закриття кримінального провадження та продовження строків досудового роз­ слідування; затверджувати чи відмовляти у затвердженні обвинувального акта, кло­ потань про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, здійснювати інші повноваження, передбачені КПК (ст. 36).

У разі незгоди з рішеннями, діями чи бездіяльністю прокурора, прийнятими або вчиненими у досудовому провадженні, слідчий, який здійснює відповідне досудове розслідування, управі оскаржити їх до прокуратури вищого рівня, що є додатковими

752

Стаття 312

гарантіями забезпечення процесуальної самостійності слідчого, законності та ефек­ тивності досудового розслідування у кримінальному провадженні.

Оскарження допускається щодо будь-яких рішень, дій чи бездіяльності прокурора, крім випадків, передбачених КПК.

Не підлягають оскарженню слідчим рішення прокурора про об'єднання чи виді­ лення матеріалів досудового розслідування (статті 217, 280, 469, 494, 510 КПК).

У випадках відмови прокурора у погодженні клопотання слідчого до слідчого судді про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведен­ ня слідчих (розшукових) дій чи негласних слідчих (розшукових) дій слідчий має право звернутися до керівника органу досудового розслідування, який після вивчення клопотання за необхідності ініціює розгляд питань, порушених у ньому, перед про­ курором вищого рівня, який протягом трьох днів погоджує відповідне клопотання або відмовляє у його погодженні (ст. 40 КПК).

Стаття 312

Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності прокурора

1.Скарга слідчого на рішення, дію чи бездіяльність прокурора повинна по­ даватися в письмовій формі не пізніше трьох днів з моменту прийняття або вчинення оскаржуваних рішення, дії чи бездіяльності.

2.Скарга слідчого подається до прокуратури вищого рівня щодо прокуратури,

вякій обіймає посаду прокурор, рішення, дія чи бездіяльність якого оскаржується.

3.Оскарження слідчим рішень, дій чи бездіяльності прокурора не зупиняє їх виконання.

1.Частина 1 коментованої статті встановлює вимоги щодо оформлення скарги слідчим та строки її подання.

Скарга повинна подаватися в письмовій формі не пізніше трьох днів з моменту прийняття або вчинення оскаржуваних рішення, дії чи бездіяльності.

Ускарзі необхідно вказувати: назву прокуратури, до якої вона подається; прізвище, ім'я, по батькові та займану посаду автора скарги і прокурора, рішення, дія чи безді­ яльність якого оскаржується; найменування кримінального провадження та його ре­ єстраційний номер; назву та зміст оскаржуваних рішення, дії чи бездіяльності про­ курора; дату їх прийняття або вчинення; доводи щодо незгоди з ними; дату складення скарги.

При вирішенні питань стосовно дотримання встановленого у цій статті строку подачі скарги слід керуватися загальними положеннями гл. 7 щодо процесуальних строків.

2.Скарга слідчого подається до прокуратури вищого рівня щодо прокуратури,

уякій обіймає посаду прокурор, рішення, дія чи бездіяльність якого оскаржується.

Відповідно до ст. 13 ЗУ «Про прокуратуру» систему органів прокуратури станов­ лять: Генеральна прокуратура України, прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя (на правах обласних), міські, районні, міжрайон­ ні, районні в містах. У разі необхідності Генеральний прокурор може створювати

753

Глава 26. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування

спеціалізовані прокуратури на правах обласних, міських, районних та міжрайонних прокуратур.

Прокуратурою вищого рівня щодо прокуратури району в місті є міська прокура­ тура, щодо міських (крім міст Києва і Севастополя), районних, міжрайонних - про­ куратура області, щодо обласних - Генеральна прокуратура України.

3. За правилом ч. З коментованої статті оскарження слідчим рішень, дій чи безді­ яльності прокурора не зупиняє їх виконання. Жодних винятків із цього правила новий КПК не встановлює.

Стаття 313

Порядок вирішення скарги на рішення, дії чи бездіяльність прокурора

1.Службова особа органу прокуратури вищого рівня, до якої надійшла скарга на рішення, дію чи бездіяльність прокурора, зобов'язана розглянути цю скаргу протягом трьох днів з моменту її надходження і надіслати своє рі­ шення слідчому та прокурору, рішення, дія чи бездіяльність якого оскаржу­ валася.

2.За наслідками розгляду скарги можуть бути прийняті рішення про:

1)залишення рішення чинним, визнання законними вчинених дії чи без­ діяльності;

2)зміну рішення в частині;

3)скасування рішення і прийняття нового рішення, визнання незаконними вчинених дії чи бездіяльності і зобов'язання вчинити нову дію.

3.У разі скасування рішення або визнання незаконними вчинених дії чи без­

діяльності службова особа органу прокуратури вищого рівня має право здійсни­ ти заміну одного прокурора на іншого з числа службових осіб органів прокура­ тури того самого рівня в досудовому провадженні, де було прийняте або вчинене незаконне рішення, дія чи бездіяльність.

4.Рішення службової особи органу прокуратури вищого рівня є остаточним

іне підлягає оскарженню до суду, інших органів державної влади, їх посадових чи службових осіб.

1.Згідно з коментованою статтею обов'язок розгляду і вирішення скарги слідчого на рішення, дії чи бездіяльність прокурора покладається на службову особу органу прокуратури вищого рівня.

Скарга має бути розглянута протягом трьох днів з моменту її надходження. Під час розгляду скарги витребовуються матеріали, документи та інші відомості, що сто­ суються відповідного досудового розслідування.

2.За наслідками розгляду скарги можуть бути прийняті рішення про: залишення рішення чинним, визнання законними вчинених дії чи бездіяльності; зміну рішення

вчастині; скасування рішення і прийняття нового рішення, визнання незаконними вчинених дії чи бездіяльності і зобов'язання вчинити нову дію.

754

Стаття 313

Рішення службової особи органу прокуратури вищого рівня приймається у формі постанови (ст. 110 КПК), яка надсилається слідчому та прокурору, рішення, дія чи бездіяльність якого оскаржувалася.

3. При вирішенні питання щодо суб'єкта вирішення скарги слідчого слід виходи­ ти з такого.

Органи прокуратури України становлять єдину централізовану систему, яку очолює Генеральний прокурор України, з підпорядкуванням нижчестоящих прокурорів ви­ щестоящим (ст. 6 ЗУ «Про прокуратуру»).

При здійсненні нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування право скасовувати незаконні та необгрунтовані постанови слідчих та підпорядкованих прокурорів у межах строків досудового розслідування, передбачених ст. 219 КПК, мають Генеральний прокурор України, перший заступник, заступники Генерального прокурора України, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, прокурори міст і районів, районів у містах, міжрайонні та спеціалізовані прокурори, їх перші заступники і заступники (ч. 6 ст. 36).

Зазначені службові особи органів прокуратури підпадають під визначене у п. 9 ч. 1 ст. З КПК поняття «керівник органу прокуратури».

Отже, суб'єктом прийняття рішення за скаргою слідчого на рішення, дію чи без­ діяльність прокурора є керівник органу прокуратури вищого рівня.

Заміна одного прокурора на іншого з числа службових осіб органів прокуратури нижчого рівня в досудовому провадженні, де було прийняте або вчинене незаконне рішення, дія чи бездіяльність, допускається лише у разі скасування рішення або ви­ знання незаконними вчинених дії чи бездіяльності.

4. Рішення службової особи органу прокуратури вищого рівня є остаточним і не підлягає оскарженню до суду, інших органів державної влади, їх посадових чи служ­ бових осіб.

Указівка на остаточність рішення службової особи органу прокуратури вищого рівня виключає як можливість повторного оскарження тих самих рішень, дій чи без­ діяльності прокурора, так і можливість оскарження прийнятого службовою особою органу прокуратури вищого рівня за наслідками розгляду скарги рішення.

 

Авторський колектив

БАНДУРКА

ректор Харківського національного університету внутрішніх справ, голо­

Олександр

ва Науково-консультативної ради Комітету Верховної Ради України з пи­

Маркович

тань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, академік

 

Н АПрНУ, доктор юридичних наук, професор. Глава 22 «Повідомлення про

 

підозру» (статті 276-279); глава 23 «Зупинення досудового розслідування»

 

(статті 280-282)

БЛАЖІВСЬКИИ

ректор Національної академії прокуратури України, державний радник

Євген Миколайович

юстиції 1-го класу, кандидат юридичних наук, заслужений юрист України.

 

Глава 7 «Процесуальні строки» (статті 113-130)

БУРДОЛЬ

Начальник управління правового та методичного забезпечення Генеральної

Євген Павлович

прокуратури України, державний радник юстиції 3-го класу. Глава 26 «Оскар­

 

ження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування»

 

(статті 303-313)

ГЛУШКОВ

завідувач спецкафедри № 1 Національної академії Служби безпеки України,

Валерій

доктор юридичних наук, професор. Глава 21 «Негласні слідчі дії (розшуко­

Олександрович

ві) дії» (статті 246-275) (у співавт. з Є. Д. Скулишем)

ДЬОМІН

заступник Генерального прокурора України, державний радник юстиції

Юрій Михайлович

2-го класу, доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України.

 

Глава 6 «Повідомлення» (статті 111-112); глава 8 «Процесуальні витрати»

 

(статті 118-126); глава 14 «Відсторонення від посади» (статті 154-158)

КАПЛША

завідувач кафедри кримінального процесу Національного університету

Оксана

«Юридична академія України імені Ярослава Мудрого», доктор юридичних

Володимирівна

наук, професор. Глава 20 «Слідчі (розшукові) дії» (статті 223-245)

КАРПОВ

професор кафедри кримінального процесу Національної академії внут­

Никифор

рішніх справ, доктор юридичних наук, професор. Глава 1 «Кримінальне

Семенович

процесуальне законодавство України та сфера його дії» (статті 1-6);

 

глава 5 «Фіксування кримінального провадження. Процесуальні рішення»

 

(статті 103-110)

КОВАЛЕНКО

ректор Національної академії внутрішніх справ, член-кореспондент

Валентин

НАПрНУ, доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України.

Васильович

Глава 13 «Тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом»

 

(статті 148-153)

ЛОБОЙКО

професор кафедри кримінального процесу Донецького юридичного ін­

Леонід

ституту МВС України, доктор юридичних наук, професор. Глава 25

Миколайович

«Особливості досудового розслідування кримінальних проступків»

 

(статті 298-302)

МАРОЧКІН

завідувач кафедри організації судових та правоохоронних органів Націо­

Іван Єгорович

нального університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудро­

 

го», член-кореспондент НАПрНУ, кандидат юридичних наук, професор.

 

Глава 3 § 1 «Суд і підсудність» (статті 30-35); § 4 «Потерпілий і його пред­

 

ставник» (статті 55-59)

НОР

завідувач кафедри кримінального процесу і криміналістики Львівського

Василь

національного університету імені Івана Франка, академік НАПрНУ, доктор

Тимофійович

юридичних наук, професор. Глава 9 «Відшкодування (компенсація) шкоди

 

у кримінальному провадженні, цивільний позов» (статті 127-130); глава 12

 

«Накладення грошового стягнення» (статті 144-147)

756

ПИСЬМЕННИЙ

професор кафедри кримінального процесу Національної академії внутріш­

Дмитро Петрович

ніх справ, кандидат юридичних наук, доцент, заслужений юрист України.

 

Глава 24 «Закінчення досудового розслідування. Продовження строку до-

 

судового розслідування» (статті 283-297)

ПОГОРЕЦЬКИИ

завідувач кафедри правосуддя Київського національного університету імені

Микола

Тараса Шевченка, доктор юридичних наук, професор. Глава 4 «Докази і

Анатолійович

доказування» (статті 84-102) (у співавт. з М. Є. Шумилом)

ПШОНКА

Генеральний прокурор України, державний радник юстиції України, доктор

Віктор Павлович

юридичних наук, заслужений юрист України. Глава 3 § 2 «Сторона обвину­

 

вачення» (статті 36-41)

СКУЛИШ

ректор Національної академії Служби безпеки України, доктор юридичних

Євген Деонтйович

наук, професор, заслужений юрист України. Глава 21 «Негласні слідчі (роз­

 

шукові) дії» (статті 246-275) (у співавт. з В. О. Глушковим)

ТАТАРОВ

заступник начальника Головного слідчого управління МВС України, канди­

Олег Юрійович

дат юридичних наук, доцент. Глава 18 «Запобіжні заходи, затримання особи»

 

(статті 176-213)

ТАЦІЙ

Президент НАПрН України, ректор Національного університету «Юри­

Василь Якович

дична академія України імені Ярослава Мудрого», академік НАН України,

 

заслужений діяч науки і техніки України, доктор юридичних наук, профе­

 

сор. Глава 2 «Засади кримінального провадження» (статті 7-29)

ТОЛОЧКО

проректор Національної академії прокуратури України - директор Інститу­

Олександр

ту підготовки кадрів, державний радник юстиції 3-го класу, кандидат юри­

Миколайович

дичних наук, доцент, заслужений юрист України. Глава 3 § 5 «Інші учасни­

 

ки кримінального провадження» (статті 60-74); глава 3 § 6 «Відводи»

 

(статті 75-83)

ТРОФИМЕНКО

доцент кафедри кримінального процесу Національного університету «Юри­

Володимир

дична академія України імені Ярослава Мудрого», кандидат юридичних

Михайлович

наук, доцент, заслужений юрист України. Глава 3 § 3 «Сторона захисту»

 

(статті 42-54)

УДАЛОВА

завідувач кафедри кримінального процесу Національної академії внутрішніх

Лариса Давидівна

справ, доктор юридичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки

 

України. Глава 15 «Тимчасовий доступ до речей і документів» (статті 159-

 

166); глава 16 «Тимчасове вилучення майна» (статті 167-169); глава 17

 

«Арешт майна» (статті 170-175)

ФАРИННИК

начальник Головного слідчого управління МВС України, кандидат юридич­

Василь Іванович

них наук, заслужений юрист України. Глава 19 «Загальні положення досу­

 

дового розслідування» (статті 214-222)

ШИЛО

в. о. завідувача кафедри кримінального процесу та оперативно-розшукової

Ольга Георгіївна

діяльності Національного університету «Юридична академія України імені

 

Ярослава Мудрого», доктор юридичних наук, доцент. Глава 10 «Заходи за­

 

безпечення кримінального провадження і підстави їх застосування» (статті

 

131-132); глава 11 «Виклик слідчим, прокурором, судовий виклик і привід»

 

(статті 133-143)

ШУМИЛО

професор кафедри правосуддя Київського національного університету іме­

Микола Єгорович

ні Тараса Шевченка, заслужений діяч науки і техніки України, доктор юри­

 

дичних наук, професор. Глава 4 «Докази і доказування» (статті 84-102)

 

(у співавт. з М. А. Погорецьким)

757

ЗМІСТ

 

Список основних скорочень

З

РОЗДІЛ І

 

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

Глава 1

 

Кримінальне процесуальне законодавство України та сфера його дії

 

Стаття 1. Кримінальне процесуальне законодавство України

5

Стаття 2. Завдання кримінального провадження

6

Стаття 3. Визначення основних термінів Кодексу

8

Стаття 4. Дія Кодексу в просторі

11

Стаття 5. Дія Кодексу в часі

13

Стаття 6. Дія Кодексу за колом осіб

14

Глава 2

 

Засади кримінального провадження

 

Стаття 7. Загальні засади кримінального провадження

16

Стаття 8. Верховенство права

17

Стаття 9. Законність

19

Стаття 10. Рівність перед законом і судом

22

Стаття 11. Повага до людської гідності

24

Стаття 12. Забезпечення права на свободу та особисту недоторканність

28

Стаття 13. Недоторканність житла чи іншого володіння особи

38

Стаття 14. Таємниця спілкування

40

Стаття 15. Невтручання у приватне життя

44

Стаття 16. Недоторканність права власності

48

Стаття 17. Презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини

51

Стаття 18. Свобода від самовикриття та право не свідчити проти близьких родичів

 

та членів сім'ї

56

Стаття 19. Заборона двічі притягувати до кримінальної відповідальності за одне

 

і те саме правопорушення

60

Стаття 20. Забезпечення права на захист

63

Стаття 21. Доступ до правосуддя та обов'язковість судових рішень

66

Стаття 22. Змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів

 

і у доведенні перед судом їх переконливості

72

Стаття 23. Безпосередність дослідження показань, речей і документів

75

Стаття 24. Забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності

76

Стаття 25. Публічність

78

Стаття 26. Диспозитивність

80

Стаття 27. Гласність і відкритість судового провадження та його повне фіксування

 

технічними засобами

81

Стаття 28. Розумні строки

85

Стаття 29. Мова, якою здійснюється кримінальне провадження

91

Глава З

 

Суд, сторони та інші учасники кримінального провадження

 

§ 1. Суд і підсудність

 

Стаття ЗО. Здійснення правосуддя судом

96

Стаття 31. Склад суду

97

758