КПК_комен_2012_ч

Стаття 286

1.Звільнення особи від кримінальної відповідальності - це здійснювана відпо­ відно до КК та КПК відмова держави в особі відповідного суду загальної юрисдик­ ції (суду першої інстанції, апеляційного суду, ВССУ та ВСУ) від застосування за­ ходів кримінально-правового характеру до осіб, які вчинили кримінальні правопо­ рушення.

Вінституті звільнення особи від кримінальної відповідальності реалізується прагнення держави ефективно вести боротьбу зі злочинністю без застосування і вза­ галі без постановлення судом обвинувального вироку. У ньому одночасно реалізують­ ся принципи економії кримінальної репресії, гуманізму та індивідуалізації відпові­ дальності.

2.Правило, передбачене ч. 2 коментованої статті, спрямоване на те, щоб слідчий, прокурор роз'яснювали право на звільнення особі, яка підозрюється, обвинувачуєть­ ся у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності, у випадку здійснення нею дій, перед­ бачених статтями 45-^9 КК. Законодавець зобов'язує слідчого, прокурора заохочува­ ти особу до таких дій.

3.Підозрюваному, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, роз'яснюються сутність підозри чи обвинувачення, підстава звіль­ нення від кримінальної відповідальності, а також їх право заперечувати проти закрит­ тя кримінального провадження з цієї підстави.

Досудове розслідування та судове провадження проводяться у повному обсязі

взагальному порядку, якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбача­ ється звільнення від кримінальної відповідальності, заперечують проти цього.

Порядок звільнення від кримінальної відповідальності

1.Звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.

2.Встановивши на стадії досудового розслідування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та отримавши згоду підозрюваного на таке звільнен­ ня, прокурор складає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальнос­ ті та без проведення досудового розслідування у повному обсязі надсилає його до суду.

3.Перед направленням клопотання до суду прокурор зобов'язаний ознайо­ мити з ним потерпілого та з'ясувати його думку щодо можливості звільнення підозрюваного від кримінальної відповідальності.

4.Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідаль­ ності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

1.Коментована стаття передбачає, що звільнення від кримінальної відповідаль­ ності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється тільки судом.

709

Глава 24. Закінченнядосудовогорозслідування..

2.Прокурор, установивши на стадії досудового розслідування підстави для звіль­ нення від кримінальної відповідальності, має отримати згоду підозрюваного на таке звільнення. При цьому він повинен здійснити такі процесуальні дії: а) скласти клопо­ тання про звільнення від кримінальної відповідальності; б) не проводячи у повному обсязі досудового розслідування, надіслати таке клопотання до суду.

3.Перед направленням клопотання до суду прокурор зобов'язаний ознайомити

зним потерпілого та з'ясувати його думку щодо можливості звільнення підозрюва­ ного від кримінальної відповідальності.

4.Суд повинен невідкладно розглянути клопотання про звільнення від криміналь­ ної відповідальності обвинуваченого, якщо під час судового розгляду провадження, що надійшло до суду з обвинувальним актом, одна із сторін цього провадження звер­ неться до суду з таким клопотанням.

Стаття 287

Клопотання прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності

1. У клопотанні прокурора про звільнення від кримінальної відповідальнос­ ті вказуються:

1)найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;

2)анкетні відомості підозрюваного (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

3)прізвище, ім'я, по батькові та займана посада прокурора;

4)виклад фактичних обставин кримінального правопорушення та його пра­ вова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання підозри;

5)розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та відомості про

їївідшкодування;

6)докази, які підтверджують факт вчинення особою кримінального правопорушення;

7)наявність обставин, які свідчать, що особа підлягає звільненню від кримі­ нальної відповідальності, та відповідна правова підстава;

8)відомості про ознайомлення з клопотанням потерпілого та його думка щодо можливості звільненая підозрюваного від кримінальної відповідальності;

9)дата та місце складення клопотання.

До клопотання прокурора повинна бути додана письмова згода особи на звільнення від кримінальної відповідальності.

1. Коментована стаття визначає вимоги, яким має відповідати клопотання проку­ рора про звільнення від кримінальної відповідальності.

Форма і зміст клопотання мають важливе процесуальне значення, оскільки від викладених у ньому формулювань, фактичних обставин кримінального правопору­ шення, доказів, а також інших відомостей, які містяться в пп. 1-9 ч. 1 цієї статті, за­ лежать наслідки його розгляду судом.

До клопотання прокурора обов'язково додається письмова згода особи на її звіль­ нення від кримінальної відповідальності.

710

Стаття 289

Стаття 288

Розгляд питання про звільнення від кримінальної відповідальності

1.Розгляд клопотання прокурора здійснюється у присутності сторін кримі­ нального провадження та потерпілого в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, із особливостями, встановленими цією статтею.

2.Суд зобов'язаний з'ясувати думку потерпілого щодо можливості звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності.

3.Суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрю­ ваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встанов­ лення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

4.У разі встановлення судом необґрунтованості клопотання про звільнення осо­ би від кримінальної відповідальності суд своєю ухвалою відмовляє у його задоволен­ ні та повертає клопотання прокурору для здійснення кримінального провадження

взагальному порядку або продовжує судове провадження в загальному порядку, якщо таке клопотання надійшло після направлення обвинувального акта до суду.

5.Ухвала суду про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності може бути оскаржена в апеляційному порядку.

1. Цією статтею визначається процесуальний порядок розгляду питання про звіль­ нення особи від кримінальної відповідальності.

Коментована стаття передбачає загальний порядок розгляду клопотання прокуро­ ра в судовому засіданні, але з певними особливостями, які встановлюються цією статтею. Вони полягають у тому, що розгляд клопотання прокурора здійснюється

уприсутності сторін кримінального провадження, а також потерпілого.

2.Суд обов'язково з'ясовує думку потерпілого стосовно можливості звільнення підозрюваного чи обвинуваченого від кримінальної відповідальності.

3.Якщо суд установлює підстави, передбачені статтями 44-49 КК, він своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваче­ ного від кримінальної відповідальності.

4.Коли судом установлюється необґрунтованість клопотання про звільнення осо­ би від кримінальної відповідальності, суд своєю ухвалою відмовляє в його задоволен­ ні та повертає клопотання прокурору для здійснення кримінального провадження в загальному порядку.

Якщо таке необгрунтоване клопотання надійшло після направлення обвинуваль­ ного акта до суду, то він продовжує судове провадження в загальному порядку.

5. На ухвалу суду про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності може бути подана апеляція на загальних підставах.

Відновлення провадження при відмові від поручительства

1. Якщо протягом року з дня передачі особи на поруки колективу підприємства, установи чи організації вона не виправдає довіру колективу, ухилятиметься від заходів виховного характеру та порушуватиме громадський порядок, загальні

711

Глава 24. Закінченнядосудовогорозслідування...

збори відповідного колективу можуть прийняти рішення про відмову від поручи­ тельства за взяту ними на поруки особу. Відповідне рішення направляється до суду, який прийняв рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

2.Суд, отримавши рішення загальних зборів колективу про відмову від поручитель­ ства, розглядає питання притягнення особи до кримінальної відповідальності за вчине­ не кримінальне правопорушення в порядку, передбаченому статтею 288 цього Кодексу.

3.Переконавшись у порушенні особою умов передачі на поруки, суд своєю ухвалою скасовує ухвалу про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею її на поруки та на­ правляє матеріали провадження для проведення досудового розслідування в за­ гальному порядку чи здійснює судове провадження в загальному порядку, якщо питання про звільнення від кримінальної відповідальності було прийняте після направлення обвинувального акта до суду.

1.Згідно із ст. 47 КК звільнення особи від кримінальної відповідальності з передачею

їїна поруки не є остаточним, а має умовний характер, оскільки клопотання колективу підприємства, установи чи організації про передачу на поруки передбачає умову, що така особа протягом року з дня передачі її на поруки виправдає довіру колективу, не буде ухи­ лятися від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадський порядок.

Увипадку порушення особою, яка передана на поруки, зазначених умов колектив після переконання, що взята на поруки особа не виправдала його довіри, відмовля­

ється від свого поручительства. » Таке рішення приймається на загальних зборах відповідного колективу і направ­

ляється до суду, який ухвалював рішення про звільнення особи від кримінальної від­ повідальності.

2.Після отримання рішення загальних зборів колективу про відмову від поручи­ тельства суд розглядає питання притягнення особи до кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення відповідно до ст. 288 КПК.

3.Переконавшись, що особа порушила умови передачі її на поруки, суд своєю ухвалою приймає одне з таких рішень: 1) скасовує ухвалу про закриття кримінального проваджен­ ня і звільнення особи від кримінальної відповідальності та направляє матеріали прова­ дження для проведення досудового розслідування в загальному порядку або 2) здійснює судове провадження в загальному порядку, якщо питання про звільнення від кримінальної відповідальності було прийняте після направлення обвинувального акта до суду.

§3. Звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру

Стаття 290

Відкриття матеріалів іншій стороні

1. Визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових за-

712

Стаття 290

ходів медичного або виховного характеру, прокурор або слідчий за його доручен­ ням зобов'язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному пред­ ставнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування при­ мусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

2.Прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості об­ винуваченого, або сприяти пом'якшенню покарання.

3.Прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний надати доступ та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові до­ кази або їх частини, документи або копії з них, а також надати доступ до примі­ щення або місця, якщо вони знаходяться у володінні або під контролем держави,

іпрокурор має намір використати відомості, що містяться в них, як докази у суді.

4.Надання доступу до матеріалів включає в себе можливість робити копії або відображення матеріалів.

5.У документах, які надаються для ознайомлення, можуть бути видалені відомості, які не будуть розголошені під час судового розгляду. Видалення повин­ но бути чітко позначено. За клопотанням сторони кримінального провадження суд мас право дозволити доступ до відомостей, які були видалені.

6.Сторона захисту за запитом прокурора зобов'язана надати доступ та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них, а також надати доступ до житла чи іншого володіння, якщо вони знаходяться у володінні або під контролем сторони захисту, якщо сторона захис­ ту мас намір використати відомості, що містяться в них, як докази у суді.

Сторона захисту має право не надавати прокурору доступ до будь-яких мате­ ріалів, які можуть бути використані прокурором на підтвердження винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення. Вирішення питан­ ня про віднесення конкретних матеріалів до таких, що можуть бути використа­ ні прокурором на підтвердження винуватості обвинуваченого у вчиненні кримі­ нального правопорушення і, як наслідок, прийняття рішення про надання чи ненадання прокурору доступу до таких матеріалів, може бути відкладено до за­ кінчення ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування.

7.Про відкриття сторонами кримінального провадження матеріалів прокурор або слідчий за його дорученням повідомляє потерпілого, після чого останній має право ознайомитися з ними за правилами, викладеними в цій статті.

8.Про відкриття сторонами кримінального провадження матеріалів повідом­ ляються цивільний позивач, його представник та законний представник, цивіль­ ний відповідач, його представник, після чого ці особи мають право ознайомитися

зними в тій частині, яка стосується цивільного позову, за правилами, викладени­ ми в цій статті.

9.Сторони кримінального провадження зобов'язані письмово підтвердити протилежній стороні, а потерпілий - прокурору факт надання їм доступу до ма­ теріалів із зазначенням найменування таких матеріалів.

713

Глава 24. Закінченнядосудовогорозслідування...

10.Сторонам кримінального провадження, потерпілому надається достатній ч для ознайомлення з матеріалами, до яких їм надано доступ. У разі зволікання при ознайомленні з матеріалами, до яких надано доступ, слідчий суддя за клопотанням сторони кримінального провадження з урахуванням обсягу, складності матеріалів та умов доступу до них зобов'язаний встановити строк для ознайомлення з матері­ алами, після спливу якого сторона кримінального провадження або потерпілий вважаються такими, що реалізували своє право на доступ до матеріалів. Клопотан­ ня розглядається слідчим суддею місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, не пізніше п'яти днів з дня його надхо­ дження до суду з повідомленням сторін кримінального провадження. Неприбуття

усудове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час про­ ведення судового засідання, не перешкоджає розглядові клопотання.

11.Сторони кримінального провадження зобов'язані здійснювати відкриття одне одній додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду.

12.Якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття мате­ ріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.

1. Стаття 290 КПК визначає загальний порядок оголошення про завершення до­ судового розслідування та надання доступудо матеріалів досудового розслідування.

Оголошення сторонам про завершення досудового розслідування і відкриття ма­ теріалів іншій стороні є процесуальною гарантією здійснення права на захист підозрю­ ваним та одночасно одним із засобів перевірки повноти і всебічності проведеного досудового розслідування.

Прокурор обов'язково повідомляє підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування при­ мусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового роз­ слідування. Це відбувається в тому випадку, коли прокурор визнає, що зібрані під час досудового розслідування докази є достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру або клопотан­ ня про застосування примусових заходів виховного характеру.

2.У частині 2 коментованої статті міститься вимога до прокурора про надання ним доступу до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні,

утому числі до будь-яких доказів, які самі по собі або у сукупності з іншими доказа­ ми можуть бути використані для підтвердження невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого або сприяти пом'якшенню покарання.

3.Частиною 3 ст. 290 КПК передбачено, що прокурор зобов'язаний також надати доступ та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них, приміщення або місця, якщо вони знаходяться у володінні або під контролем держави, і прокурор має намір використа­ ти відомості, що містяться в них, як докази в суді.

4.Особливо підкреслюється, що надання доступу до матеріалів включає у себе реальну можливість робити копії або відображення матеріалів (ч. 4 ст. 290 КПК).

714

Стаття 290

5.Правило, яке міститься в ч. 5 коментованої статті, вказує на те, що у документах, які надаються для ознайомлення, можуть бути видалені відомості, які не будуть роз­ голошені під час судового розгляду. Суд має право дозволити доступ до відомостей, які були видалені, лише за клопотанням будь-якої сторони.

6.Частиною 6 цієї статті встановлено, що за запитом прокурора сторона захисту зобов'язана надати доступ та можливість скопіювати будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них. Крім того, сторона захисту має надати доступ до житла чи іншого володіння, якщо вони знаходяться під її контролем або у її володін­ ні. Це можливо лише тоді, коли сторона захисту має намір використати відомості, що містяться в них, як докази в суді.

Положеннями цієї частини ст. 290 КПК передбачено, що сторона захисту має право не надати прокурору доступ до будь-яких матеріалів, які можуть бути викорис­ тані прокурором на підтвердження винуватості обвинуваченого у вчиненні криміналь­ ного правопорушення.

Сторона захисту може прийняти рішення про те, чи надавати або не надавати про­ курору доступу до таких матеріалів чи відкласти до закінчення ознайомлення нею (стороною захисту) з матеріалами досудового розслідування.

7. Про відкриття сторонами матеріалів прокурор або слідчий за його дорученням повідомляє потерпілого. Останній має право на ознайомлення з ними відповідно до правил, які викладені в цій статті. „

8.Цивільний позивач, його представник та законний представник, цивільний від­ повідач, його представник після відкриття сторонами матеріалів мають право на озна­ йомлення з ними в тій частині, яка стосується цивільного позову.

9.Правило, викладене в ч. 9 цієї статті, передбачає, що сторони зобов'язані пись­ мово підтвердити протилежній стороні, а потерпілий - прокурору факт надання їм доступу до матеріалів, при цьому вони мають зазначити найменування таких матері­ алів.

10.Сторонам, потерпілому надається достатній час для ознайомлення з матері­ алами, до яких їм надано доступ (ч. 10 ст. 290 КПК). На жаль, законодавець чітко не встановив такий мінімальний час (у годинах чи днях) для ознайомлення з мате­ ріалами.

Якщо одна із сторін вважає, що інша зволікає при ознайомленні з матеріалами, вона має право звернутися до слідчого судді з клопотанням про встановлення строку для ознайомлення з матеріалами.

Слідчий суддя, враховуючи обсяг, складність матеріалів та умов доступу до них, встановлює конкретний строк для ознайомлення з матеріалами провадження.

Після спливу строку, встановленого слідчим суддею, сторона або потерпілий вва­ жаються такими, що реалізували своє право на доступ до матеріалів.

11.Частина 11 ст. 290 КПК передбачає вимогу про те, що сторони кримінального провадження зобов'язані здійснювати відкриття одна одній додаткових матеріалів, які отримані до або під час судового розгляду.

12.Якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів, як того вимагає коментована стаття, суд не має права допустити відомості, що міс­ тяться в них, як докази.

715

Глава 24. Закінченнядосудовогорозслідування..

С т а т т я 291

Обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування

1. Обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується про­ курором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим.

2.Обвинувальний акт має містити такі відомості:

1)найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;

2)анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

3)анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

4)прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора;

5)виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення

зпосиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну від повід альвість та формулювання обвинувачення;

6)обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання;

7)розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;

8)розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування);

9)дату та місце його складення та затвердження.

3.Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його за­ твердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.

4.До обвинувального акта додається:

1)реєстр матеріалів досудового розслідування;

2)цивільний позов, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування;

3)розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування;

4)розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним від­ повідачем копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного.

Надання суду інших документів до початку судового розгляду забороняється.

1.Обвинувальний акт - це процесуальний документ про закінчення досудового розслідування. Він складається слідчим, після чого затверджується прокурором.

Обвинувальний акт може скласти самостійно прокурор, якщо він не погодиться

зобвинувальним актом, що був складений слідчим.

2.Із вимог ч. 2 ст. 291 випливає, що обвинувальний акт повинен обов'язково міс­ тити відомості, які передбачені пп. 1-9 цієї частини вказаної статті.

Обвинувальний акт підписує слідчий та прокурор, який його затвердив. Прокурор підписує одноособово, якщо він склав його самостійно.

3.До обвинувального акта додаються:

- реєстр матеріалів досудового розслідування;

716

Стаття 293

-цивільний позов, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування;

-розписка підозрюваного про отримання ним копій обвинувального акта та ци­ вільного позову, а також реєстру матеріалів досудового розслідування;

-розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповіда­ чем копії цивільного позову, якщо він пред'являвся під час досудового розслідування не до підозрюваного.

4.Частина 4 ст. 291 КПК містить категоричну вимогу про те, що надання суду інших документів до початку судового розгляду забороняється.

Стаття 292

Клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру

1.Клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру має відповідати вимогам статті 291 цього Кодексу, а також містити інформацію про захід виховного характеру, який пропонується застосувати.

2.Клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру мас відповідати вимогам статті 291 цього Кодексу, а також містити інформацію про при­ мусовий захід медичного характеру, який пропонується застосувати, та позицію щодо можливості забезпечення участі особи під час судового провадження за станом здоров'я.

1.Клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру склада­ ється слідчим та подається прокурору для його затвердження.

Уклопотанні про застосування примусових заходів виховного характеру, крім відомостей, передбачених ч. 2 ст. 291 КПК, вказується захід виховного характеру, який пропонується застосовувати судом.

Слідчий повинен скласти клопотання про застосування примусових заходів ме­ дичного характеру та подати його прокурору для затвердження.

2.У клопотанні про застосування примусових заходів медичного характеру, крім відомостей, передбачених ч. 2 ст. 291 КПК, необхідно вказати:

а) інформацію про докази, які підтверджують вчинення суспільно небезпечного діяння, кримінального правопорушення конкретною особою;

б) необхідність застосування до неї примусових заходів медичного характеру; в) судження щодо можливості забезпечення участі особі під час судового прова­

дження за станом здоров'я; г) інформацію про примусовий захід медичного характеру, який пропонується

застосувати.

Стаття 293

Надання копії обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного

характеру та реєстру матеріалів досудового розслідування

1. Одночасно з переданням обвинувального акта, клопотання про застосу­ вання примусових заходів медичного або виховного характеру до суду прокурор

717

Глава 24. Закінченнядосудовогорозслідування...

зобов'язаний під розписку надати їх копію та копію реєстру матеріалів досудово­ го розслідування підозрюваному, його захиснику, законному представнику, за­ хиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

1. Вимоги ст. 293 КПК про надання копії обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру та реєстру ма­ теріалів досудового розслідування є гарантією права на захист своїх законних інтересів під час судового розгляду справи підозрюваним та особою, стосовно якої передбача­ ється застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Передаючи обвинувальний акт до суду, прокурор зобов'язаний під розписку на­ дати його копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування окремо підозрю­ ваному, а також його захиснику та законному представнику.

Якщо до суду передається клопотання про застосування примусових заходів ме­ дичного характеру, то прокурор під розписку надає його копію та копію реєстру ма­ теріалів досудового розслідування захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру.

Копію клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру та копію реєстру матеріалів досудового розслідування прокурор під розписку одночасно з направленням самого клопотання до суду вручає захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів виховного характеру.

§ 4. Продовження строку досудового розслідування

Стаття 294

Загальні положення продовження строку досудового розслідування

1.Якщо внаслідок складності провадження неможливо закінчити досудове розслідування кримінального проступку (дізнання) у строк, зазначений у пунк­ ті 1 частини першої статті 219 цього Кодексу, він може бути продовжений в межах строку, встановленого пунктом 1 частини другої статті 219 цього Кодексу, район­ ним (міським) або іншим прирівняним до нього прокурором.

2.Якщо досудове розслідування злочину (досудове слідство) неможливо за­ кінчити у строк, зазначений у пункті 2 частини першої статті 219 цього Кодексу, він може бути продовжений в межах строків, встановлених пунктами 2 та 3 час­ тини другої статті 219 цього Кодексу:

1)до трьох місяців - районним (міським) або іншим прирівняним до нього прокурором;

2)до шести місяців - прокурором Автономної Республіки Крим, прокурором області, міст Києва і Севастополя чи прирівняним до них прокурором або їх за­ ступниками;

718