Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

КПК_комен_2012_ч

.1.pdf
Скачиваний:
87
Добавлен:
24.02.2016
Размер:
31.18 Mб
Скачать

Стаття 260

протокол, який разом з відповідними додатками підлягає використанню у доказу­ ванні на судових стадіях кримінального провадження. Додатками до протоколу є, як правило, предмети і документи, або певні носії інформації. З метою забезпечен­ ня представлення стороною обвинувачення до суду як доказів додатків до протоко­ лу про проведення негласних слідчих дій, прокурор повинен застосувати заходи щодо їх збереження.

Додатки до протоколу про проведення негласних слідчих (розшукових) дій можуть зберігатися у прокурора, або у випадках, якщо це неможливо, в органі, що здійснював забезпечення безпосереднього виконання негласних слідчих (розшукових) дій. Із цією метою прокурор приймає рішення та повідомляє орган досудового розслідування про необхідність забезпечення заходів зі збереження матеріальних носіїв інформації, отриманих за результатами проведення конкретної негласної слідчої (розшукової) дії.

Предмети, речі, документи, отримані за результатами проведення негласних слід­ чих (розшукових) дій, які можуть виступати речовими доказами підготовки або вчи­ нення злочину, зберігаються у порядку, визначеному спільним наказом Генеральної прокуратури України, Державної податкової адміністрації України, ВСУ, МВС, СБУ, Державної судової адміністрації України «Про затвердження та введення в дію Ін­ струкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кри­ мінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду» від 27 серпня 2010 р. № 51/401/649/471/23/125.

Збереження інформації, отриманої внаслідок втручання у приватне спілкування, з дотриманням вимог ст. 100 КПК повинно забезпечуватись прокурором. Прокурор може доручити слідчому забезпечити збереження цієї інформації в порядку, визна­ ченому КПК.

Стаття 260

Аудіо-, відеоконтроль особи

1.Аудіо-, відеоконтроль особи є різновидом втручання у приватне спілкуван­ ня, яке проводиться без її відома на підставі ухвали слідчого судді, якщо є до­ статні підстави вважати, що розмови цієї особи або інші звуки, рухи, дії, пов'язані

зїї діяльністю або місцем перебування тощо, можуть містити відомості, які мають значення для досудового розслідування.

1.З метою розкриття та розслідування злочинів органами досудового розсліду­ вання можуть проводитись негласні слідчі (розшукові) дії з аудіота відеоконтролю особи. Проведення вказаних негласних слідчих (розшукових) дій полягає у системі організаційно-правових та управлінських заходів органів досудового розслідування, спрямованих на конспіративну фіксацію технічними засобами ознак підготовлюваного, вчинюваного або вчиненого злочину. Проведення вказаних негласних слідчих (розшукових) дій допускається лише у випадках, якщо іншим способом отримати інформацію про ці протиправні діяння неможливо. Дозвіл на проведення таких не­ гласних слідчих (розшукових) дій дає слідчий суддя, у порядку, передбаченому стат­ тями 246, 248, 250 КПК.

659

Глава 21. Негласні слідчі (розшукові) дії

Аудоіконтроль та відеоконтроль особи є негласними слідчими (розшуковими) ді­ ями, що пов'язані із втручанням у приватне спілкування цих осіб та обмежують їх конституційні права, задекларовані статтями ЗО, 32 Конституції України.

Шляхом аудіота відеоконтролю особи може здійснюватися спостереження за діями та розмовами окремих осіб у житлі або іншому володінні особи або ж в інших приміщеннях, транспортних засобах, інших місцях,.що не є житлом чи іншим воло­ дінням особи. Аудіоконтроль особи полягає у прослуховуванні та фіксації розмов, що відбуваються у зазначених об'єктах. Негласні слідчі (розшукові) дії із аудіоконтролю особи проводяться за допомогою спеціальних технічних засобів фіксації інформації. Порядок проведення таких негласних (розшукових) слідчих дій визначається відом­ чими нормативно-правовими актами. Аудіоконтроль особи може проводитись як безпосередньо слідчим, що розслідує злочин, а також за його дорученням уповнова­ женими оперативними підрозділами (ст. 41, ч. 6 ст. 246 КПК). Аудіоконтроль особи може здійснюватися епізодично (на час відвідування цією особою певних місць, про­ ведення зустрічей) або безперервно, на проміжок часу, визначений у рішенні слідчо­ го судді, що надав дозвіл на його проведення (ст. 249 КПК). Безперервний аудіокон­ троль з фіксацією та обробкою отриманої за ним інформації здійснюється, як правило, цілодобово.

Організація та проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії переважним чином може відбуватися за участю спеціальних підрозділів уповноважених законом органів, що мають право ведення оперативно-розшукової діяльності. Спеціально під­ готовлені фахівці оперативно-розшукових органів забезпечують впровадження спе­ ціальних технічних засобів та процес фіксації й обробки отриманої інформації. Аудіо­ контроль особи також може проводитись без участі оперативних підрозділів, за умови, якщо технічна фіксація результатів негласної слідчої (розшукової) дії забез­ печується безпосередньо слідчим.

Відеоконтроль особи здійснюється технічними засобами, що забезпечують не­ гласне візуальне спостереження за діями, розмовами, поведінкою підозрюваного, обвинуваченого та осіб, що контактують з ними у зв'язку з їх протиправною діяльніс­ тю. Відеоконтроль особи забезпечує не лише негласне спостереження за діями окре­ мих осіб, але й відеозапис та аудіофіксацію інформації, що вказує на ознаки вчинення протиправних діянь. Відеоконтроль обстановки та дії осіб, їх фіксація може здійсню­ ватися в житлі або іншому володінні особи, а також у приміщеннях, транспортних засобах та інших місцях, які не відносяться до житла та не є іншим володінням особи. Відеоконтроль особи, як правило, здійснюється за участю спеціальних підрозділів, що забезпечують упровадження та експлуатацію спеціальних технічних засобів. Про­ ведення цього заходу дозволяє виявляти та фіксувати інформацію, що свідчить про підготовку або вчинення окремими особами тяжких та особливо тяжких злочинів; з'ясовувати місця збереження предметів, документів, а також інших матеріалів, що становлять інтерес для органів досудового розслідування. Відеозапис дозволяє більш детально вивчити дії контрольованих осіб, одержувати зображення предметів, що знаходяться у контрольованому об'єкті, - тобто отримувати максимально об'єктивну інформацію, що стосується протиправної діяльності підозрюваного або обвинуваче­ ного у вчиненні кримінального правопорушення.

660

Стаття 261

За результатами проведення аудіота відеоконтролю особи складається протокол, який з матеріальними носіями зафіксованої інформації у встановленому законом по­ рядку передається прокурору для використання у доказуванні у кримінальному про­ вадженні.

За змістом ч. 6 ст. 246 КПК до участі у негласній слідчій (розшуковій) дії можуть бути залучені інші особи. Враховуючи специфіку організації та проведення аудіо-, відеоконтролю особи, до участі у цих слідчих діях можуть бути запрошені особи, які на добровільній основі надають допомогу та сприяють органам досудового розсліду­ вання у порядку, визначеному законодавством України.

Стаття 261

Накладення арешту на кореспонденцію

1.Накладення арешту на кореспонденцію особи без її відома проводиться

увиняткових випадках на підставі ухвали слідчого судді.

2.Арешт на кореспонденцію накладається, якщо під час досудового розслі­ дування є достатні підстави вважати, що поштово-телеграфна кореспонденція певної особи іншим особам або інших осіб їй може містити відомості про обста­ вини, які мають значення для досудового розслідування, або речі і документи, що мають істотне значення для досудового розслідування.

3.Накладення арешту на кореспонденцію надає право слідчому здійснювати огляд і виїмку цієї кореспонденції.

4.Кореспонденцією, передбаченою цією статтею, є листи усіх видів, бандеро­ лі, посилки, поштові контейнери, перекази, телеграми, інші матеріальні носії передання інформації між особами.

5.Після закінчення строку, визначеного в ухвалі слідчого судді, накладений на кореспонденцію арешт вважається скасованим.

1.Накладення арешту на кореспонденцію особи, що підозрюється або обвинува­ чується у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, є негласною слідчою (розшуковою) дією, що проводиться у виняткових випадках за рішенням слідчого судді

упорядку, визначеному статтями 246, 248, 250 КПК.

2.Відповідно до коментованої статті арешт може бути накладений на всі види поштових відправлень, визначені ЗУ «Про поштовий зв'язок».

3.Частина 3 ст. 261 КПК надає право здійснювати огляд та виїмку кореспонденції. Зі змісту статті вбачається, що така негласна слідча (розшукова) дія не потребує отри­ мання окремої ухвали слідчого судді на її проведення. У частині 2 ст. 262 КПК вказа­ но, що слідчий у межах, визначених ухвалою слідчого судді, здійснює виїмку відпо­ відної кореспонденції або обмежується зняттям копій чи отримання зразків з відпо­ відних відправлень. Таким чином, слідчий, за погодженням з прокурором, або про­ курор у своєму клопотанні про отримання дозволу слідчого судді на проведення не­ гласної слідчої (розшукової) дії «Накладення арешту на кореспонденцію», поряд

зіншими вимогами ст. 248 КПК, повинен передбачити необхідність проведення огляду та виїмки кореспонденції. Слідчий суддя при розгляді такого клопотання у своїй

661

Глава 21. Негласні слідчі (розшукові) дії

ухвалі про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії (якщо немає підстав для відмови у проведенні негласних слідчих дій) передбачає строки проведення огляду та виїмки кореспонденції.

Оформлена відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства ухвала слідчого судді є обов'язковою для виконання керівником установи чи підпри­ ємства, що надає послуги поштового зв'язку.

4. Частина 4 коментованої статті визначає, що кореспонденцією є листи всіх ви­ дів, бандеролі, посилки, поштові контейнери, перекази телеграми, інші матеріальні носії передання інформації між особами. Положеннями ст. 1 ЗУ «Про поштовий зв'язок» визначено такі види кореспонденції: «Лист - поштове відправлення у ви­ гляді поштового конверта з вкладенням письмового повідомлення або документа, розміри і маса якого встановлено відповідно до законодавства України; бандероль - поштове відправлення з друкованими виданнями, діловими паперами, предметами культурно-побутового та іншого призначення, розміри, маса і порядок упакування якого встановлено відповідно до законодавства України; посилка - поштове від­ правлення з предметами культурно-побутового та іншого призначення, не заборо­ неними законодавством до пересилання, розмір, маса якого встановлено відповідно до законодавства України; переказ грошових коштів (поштовий переказ) - послуга поштового зв'язку щодо виконання доручення користувача на пересилання та ви­ плату адресату зазначеної ним суми грошей; поштова картка - поштове відправлен­ ня у вигляді стандартного бланка, що містить відкрите письмове повідомлення; секограми - письмові повідомлення, написані секографічним способом, друковані видання для сліпих, кліше із знаками секографії, що подаються у відкритому ви­ гляді, а також звукові записи та спеціальний папір, призначені виключно для сліпих, за умови, що вони відправляються офіційно визнаними установами для сліпих або на їх адресу; дрібний пакет - міжнародне рекомендоване поштове відправлення із зразками товарів, дрібними предметами подарункового та іншого характеру, роз­ міри, маса і порядок упакування якого встановлено відповідно до законодавства України; поштовий контейнер - спеціалізований контейнер, призначений для пере­ везень та тимчасового зберігання пошти; телеграма - документальне повідомлення, лист або інформація, які передаються способами телеграфного зв'язку; радіограмаповідомлення, що передається радіотелеграфом».

Слід звернути увагу на те, що поряд із зазначеним, у контексті ч. 4 ст. 261 КПК під кореспонденцією розуміються також «інші матеріальні носії передання інформа­ ції між особами», наприклад, обмін інформацією, що зафіксована на матеріальному носієві, через кур'єра.

Дозвіл на накладення арешту на кореспонденцію окремих осіб може бути наданий у випадках, якщо органи досудового розслідування мають обґрунтовані підстави вважати, що в листах, телеграмах, посилках та іншій телеграфно-поштовій кореспон­ денції підозрюваного, обвинуваченого можуть міститися предмети або документи, що мають доказове значення у кримінальному провадженні.

У клопотанні слідчого, узгодженого з прокурором, або прокурора до слідчого судді про дозвіл на накладення арешту на кореспонденцію, зазначаються відомості,

662

Стаття 262

що перелічені у ч. 2 ст. 248 КПК, а також види поштово-телеграфної кореспонденції, що підлягають затриманню, та установа зв'язку, на керівника якої покладається обов'язок здійснювати відповідний контроль і протягом доби повідомляти про це слідчого.

Негласна слідча (розшукова) дія щодо накладення арешту на кореспонденцію може виконуватись як на державних установах поштового зв'язку «Укрпошта», так і на по­ штових підприємствах недержавних операторів поштового зв'язку, що надають від­ повідні послуги на підставі ліцензій. Слід зазначити, що пересилання грошових пере-, казів не регулюються ЗУ «Про поштовий зв'язок», тому в таких випадках не застосо­ вується порядок щодо накладення арешту на кореспонденцію, передбачений ст. 261 КПК. За таких умов арешт грошових переказів регламентується нормами ЗУ «Про банки і банківську діяльність».

5. Після закінчення строку, визначеного в ухвалі слідчого судді, накладений на кореспонденцію арешт вважається скасованим і затримана на установі зв'язку корес­ понденція, яка не була вилучена слідчим, підлягає негайному відправленню адресату. Арешт також може бути скасований за рішенням прокурора, що здійснює процесу­ альне керівництво досудовим розслідуванням, якщо у накладенні арешту на корес­ понденцію відпала необхідність.

Стаття 262

Огляд і виїмка кореспонденції

1. Огляд затриманої кореспонденції проводиться в установі зв'язку, якій до­ ручено здійснювати контроль і затримувати цю кореспонденцію, за участю пред­ ставника цієї установи, а за необхідності - за участю спеціаліста. У присутності зазначених осіб слідчий вирішує питання про відкриття і оглядає затриману кореспонденцію.

2. При виявленні в кореспонденції речей (у тому числі речовин), документів, що мають значення для певного досудового розслідування, слідчий у межах, визначених ухвалою слідчого судді, здійснює виїмку відповідної кореспонденції або обмежується зняттям копій чи отриманням зразків з відповідних відправ­ лень. Зняття копій чи отримання зразків здійснюється з метою збереження конфіденційності накладення арешту на кореспонденцію. У разі необхідності особою, яка проводить огляд поштово-телеграфної кореспонденції, може бути прийняте рішення про нанесення на виявлені речі і документи спеціальних позначок, обладнання їх технічними засобами контролю, заміну речей і речовин, що становлять загрозу для оточуючих чи заборонені у вільному обігу, на їх без­ печні аналоги.

3. У разі відсутності речей чи документів, які мають значення для досудового розслідування, слідчий дає вказівку про вручення оглянутої кореспонденції адресату.

4. Про кожен випадок проведення огляду, виїмки або затримання кореспон­ денції складається протокол згідно з вимогами цього Кодексу. У протоколі

663

Глава 21. Негласні слідчі (розшукові) дії

обов'язково зазначається, які саме відправлення були оглянуті, що з них вилу­ чено і що має бути доставлено адресату або тимчасово затримано, з яких від­ правлень знято копії чи отримано зразки, а також про проведення інших дій, передбачених частиною другою цієї статті.

5. Керівники та працівники установ зв'язку зобов'язані сприяти проведенню негласної слідчої (розшукової) дії і не розголошувати факт її проведення чи отри­ ману інформацію.

1.Положення коментованої статті регламентують проведення трьох взаємо­ пов'язаних між собою негласних слідчих (розшукових) дій - огляду, виїмки та затри­ мання кореспонденції. У цьому випадку під оглядом слід розуміти обстеження корес­ понденції з метою перевірки, контролю, виявлення ознак злочину. Виїмка кореспон­ денції - вилучення у встановленому законом порядку кореспонденції (див. ст. 261 КПК), яка знаходиться в установах зв'язку та може мати доказове значення у кримі­ нальному провадженні. Тимчасове затримання - припинення у встановленому законом порядку в установі зв'язку на певний час руху кореспонденції під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, з метою виявлення ознак кримінального право­ порушення.

Огляд і виїмка кореспонденції слідчим може бути проведена на підставі ухвали слідчого судді, якою накладено арешт на кореспонденцію. Керівник установи зв'язку повідомляє слідчого про затриману кореспонденцію. Процесуальний огляд затриманої кореспонденції проводиться в установі зв'язку, якій доручено здійснювати контроль

ізатримувати цю кореспонденцію. Участь в огляді арештованої кореспонденції бере представник установи зв'язку, слідчий може також запросити спеціаліста, що сприя­ тиме у проведенні цієї слідчої дії. У присутності зазначених осіб слідчий вирішує питання про відкриття й оглядає затриману кореспонденцію. З метою забезпечення конспірації цієї негласної слідчої (розшукової) дії арештована кореспонденція має бути відкрита в такий спосіб, що забезпечує цілісність упаковки і відсутність будьяких ознак доступу до кореспонденції органами досудового розслідування, що забез­ печується кваліфікованим спеціалістом.

2.Якщо в арештованій кореспонденції виявлено предмети, речовини або докумен­ ти, що мають значення для досудового розслідування, слідчий у межах, визначених ухвалою слідчого судді, здійснює виїмку відповідної кореспонденції, за умови, що такі дії не зашкодять меті кримінального провадження, та вилучені предмети і доку­ менти можуть використовуватися у доказуванні.

Якщо вилучення кореспонденції може призвести до розголошення подальшого проведення негласних слідчих (розшукових) дій, слідчий, у межах, визначених ухва­ лою слідчого судді, може обмежитись зняттям копій чи отриманням зразків з відпо­ відних відправлень. Копії відправлень чи отримані зразки після закінчення цієї не­ гласної слідчої (розшукової) дії приєднуються до протоколу про її проведення та

вустановленому порядку передаються прокурору.

Упевних випадках слідчим, що проводить огляд телеграфно-поштової кореспон­ денції, може бути прийняте рішення про нанесення на виявлені речі і документи

664

Стаття 263

спеціальних позначок, обладнання їх технічними засобами контролю, заміну речей і речовин, що становлять загрозу для оточуючих чи заборонених у вільному обігу, на їх безпечні аналоги. У такому разі шляхом виконання відповідних дій слідчим забез­ печується також контроль за переміщенням цих об'єктів або ж забезпечується без­ пека такого переміщення.

3.Якщо у затриманій кореспонденції не було віднайдено предметів, документів, чи інших матеріальних об'єктів, що мають значення для досудового розслідування, слідчий дає вказівку про повернення арештованого відправлення до загального по­ штового потоку.

4.Згідно із ч. 4 коментованої статті про кожний випадок затримання кореспон­ денції, її огляду або виїмки слідчим складається протокол відповідно до вимог статей 104-107, 252, частин 1, 4 ст. 262 КПК. У протоколі про накладення арешту на кореспонденцію окремої особи, її огляду та виїмки зазначається, які саме теле­ графно-поштові відправлення були оглянуті, що з них вилучено і що відправлено адресату або тимчасово затримано. Залежно від рішення, прийнятого внаслідок проведення цієї негласної слідчої дії, у протоколі може бути зазначено, з яких від­ правлень знято копії чи отримано зразки, або ж нанесено на їх вкладення спеці­ альні позначки, обладнано технічними засобами з метою контролю за їх рухом; повністю або частково замінено предмети і речовини, що є вкладеннями цих по­ штових відправлень, та інші дії слідчого, що виконувались ним під час коменто­ ваної слідчої дії.

5.Оскільки накладення арешту на кореспонденцію, її огляд та виїмка можуть бути проведені лише у тісній взаємодії із установами зв'язку, ч. 5 коментованої статті вка­ зує, що керівники та працівники установ зв'язку зобов'язані сприяти проведенню цієї негласної слідчої (розшукової) дії і не розголошувати факт її проведення чи отриману за ними інформацію.

Стаття 263

Зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж

1.Зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (мереж, що забезпечують передавання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого виду між підключеними до неї телекомуніка­ ційними мережами доступу) є різновидом втручання у приватне спілкування, яке проводиться без відома осіб, які використовують засоби телекомунікацій для передавання інформації, на підставі ухвали слідчого судді, якщо під час його проведення можна встановити обставини, які мають значення для криміналь­ ного провадження.

2.В ухвалі слідчого судді про дозвіл на втручання у приватне спілкування

вцьому випадку додатково повинні бути зазначені ідентифікаційні ознаки, які дозволять унікально ідентифікувати абонента спостереження, транспортну теле­ комунікаційну мережу, кінцеве обладнання, на якому може здійснюватися втру­ чання у приватне спілкування.

665

Глава 21. Негласні слідчі (розшукові) дії

3.Зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж полягає

упроведенні із застосуванням відповідних технічних засобів спостереження, від­ бору та фіксації змісту інформації, яка передається особою та має значення для досудового розслідування, а також одержанні, перетворенні і фіксації різних ви­ дів сигналів, що передаються каналами зв'язку.

4.Зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж поклада­ ється на уповноважені підрозділи органів внутрішніх справ та органів без­ пеки. Керівники та працівники операторів телекомунікаційного зв'язку зобов'язані сприяти виконанню дій із зняття інформації з транспортних теле­ комунікаційних мереж, вживати необхідних заходів щодо нерозголошення факту проведення таких дій та отриманої інформації, зберігати її в незмінно­ му вигляді.

1.Відповідно до ч. 4 ст. 39 ЗУ «Про телекомунікації» оператори телекомунікацій зобов'язані за власні кошти встановлювати на своїх мережах технічні засоби, необ­ хідні для здійснення уповноваженими органами оперативно-розшукових заходів, за­ безпечувати функціонування цих технічних засобів, а також у межах своїх повнова­ жень сприяти проведенню оперативно-розшукових заходів та недопущенню розголо­ шення організаційних і тактичних прийомів їх проведення. Оператори телекомуніка­ цій зобов'язані також здійснювати захист зазначених технічних засобів від несанкці­ онованого доступу. Зазначені положення законодавства створюють правову основу для технічного забезпечення проведення негласної слідчої (розшукової) дії зі зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж. Оператори телекомунікацій впроваджують у станційне обладнання спеціальні програмно-апаратні комплекси, що забезпечують передачу інформації на технічне обладнання, встановлене у спеціальних підрозділах уповноважених законом органів.

Зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж є різновидом втру­ чання у приватне спілкування, яке проводиться без відома осіб, які використовують засоби телекомунікацій для обміну інформацією. Оскільки проведення зазначеної негласної слідчої дії пов'язане із обмеженням прав особи, гарантованих статтями 30,31,32 Конституції України, вона здійснюється за ухвалою слідчого судді та у ви­ падках, якщо іншим шляхом отримати інформацію з метою розслідування злочину неможливо.

Стаття 1 ЗУ «Про телекомунікації» вказує, що транспортна телекомунікаційна мережа — мережа, що забезпечує передавання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого роду між підключеними до неї теле­ комунікаційними мережами доступу. Зняття інформації з транспортних телекомуні­ каційних мереж полягає у застосуванні технічного обладнання, яке дає змогу прослуховувати, фіксувати та відтворювати інформацію, що передавалася технічними засобами телекомунікацій.

Зняття інформації із транспортних телекомунікаційних мереж забезпечує контроль, конспіративне перехоплення та фіксацію з використанням технічних засобів теле­ фонних розмов, що передаються засобами стаціонарного та рухомого (мобільного

666

Стаття 263

зв'язку), а також інших даних, що передаються каналом зв'язку, який контролюється (щш, т і ш , факс, модемний зв'язок).

Під З Н Я Т Т Я М інформації з транспортних телекомунікаційних мереж розуміється спостереження, відбір та фіксація змісту інформації уповноваженими оперативними підрозділами із використанням у встановленому законодавством порядку відповідних технічних засобів, а також одержання, перетворення і фіксація різних видів сигналів, що передаються каналами зв'язку.

2.Частина 2 коментованої статті визначає, що в ухвалі слідчого судді про дозвіл на втручання у приватне спілкування в цьому випадку додатково повинні бути зазна­ чені ідентифікаційні ознаки, які дозволять унікально ідентифікувати абонента спо­ стереження, транспортну телекомунікаційну мережу, кінцеве обладнання, на якому може здійснюватися втручання у приватне спілкування.

Такими ознаками можуть бути:

- номер абонента в телефонній мережі загального користування у форматі: код країни - код зони або оператора - номер абонента в мережі;

- міжнародний ідентифікаційний номер мобільного терміналу (ІМЕІ); - міжнародний ідентифікаційний номер мобільного абонента (ИУКІ).

3.Коментована частина статті розкриває, в чому саме полягає зняття інформації

зтранспортних телекомунікаційних мереж - проведення із застосуванням відповід­ них технічних засобів спостереження, відбір та фіксація змісту інформації, яка пе­ редається особою та має значення для досудового розслідування, одержання, пере­ творення і фіксація різних видів сигналів, що передаються каналами зв'язку. Не виключено, що така інформація може включати дані про взаємоз'єднання телеко­ мунікаційних мереж.

Негласна слідча (розшукова) дія зі зняття інформації з транспортних телекомуні­ каційних мереж може проводитись також з метою конспіративної фіксації та відтво­ рення у формі, придатній для автоматизованої обробки засобами ПЕОМ даних, що передаються мережею Інтернет та іншими мережами передачі даних.

Зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж з метою контролю та фіксації інформації, що передається через Інтернет та іншими мережами передачі даних, може здійснюватись за ідентифікаційними ознаками аналогічними тим, за якими проводиться контроль за телефонними розмовами. Зняття інформації з каналів зв'язку може здійснюватись за такими ознаками:

- з а адресою електронної пошти у форматі «ім'я поштової скриньки @домен. до­ мен верхнього рівня» (наприклад, info@ssu.gov.ua);

- адресою в мережі передачі даних з комутацією пакетів, у тому числі ІР-адреса

для мережі Інтернет у форматі ххх.ххх.ххх.ххх (наприклад, 010.011.012.130); - апаратною адресою (МАС-адреса) пристрою, приєднаного до мережного сере­

довища.

За результатами зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж може бути зафіксована інформація, що вказує на ознаки кримінального правопорушення в діях підозрюваного, обвинуваченого, а також відомості про протиправну діяльність окремих осіб, що контактували із цими особами через канали телекомунікаційної

667

Глава 21. Негласні слідчі (розшукові) дії

мережі у проміжок проведення негласної слідчої (розшукової) дії. Ці відомості у ході проведення негласної слідчої (розшукової) дії фіксуються на матеріальних носіях у форматі, придатному для відтворення слідчим, прокурором або судом з метою про­ ведення інших процесуальних дій (допитів, призначення експертиз тощо).

За результатами проведення зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж складається протокол, у якому зазначаються: місце і час проведення цієї не­ гласної слідчої (розшукової) дії, правові підстави здійснення, описуються отримані результати або розшифровуються окремі епізоди звукозапису розмов, що містять ін­ формацію, яка має значення для кримінального провадження.

4.Безпосереднє виконання негласної слідчої (розшукової) дії зі зняття інформації

зтранспортних телекомунікаційних мереж покладається на уповноважені підрозділи органів внутрішніх справ та органів безпеки.

Частина 1 ст. 9 ЗУ «Про телекомунікації» вказує, що охорона таємниці телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються технічними засобами телекомунікацій, та інформаційна безпека телекомунікаційних мереж гарантуються Конституцією та законами України. Враховуючи викладене, кримінальний процесу­ альний закон покладає на керівників та працівників операторів телекомунікаційного зв'язку обов'язок сприяти виконанню дій із зняття інформації з транспортних теле­ комунікаційних мереж, вживати необхідних заходів щодо нерозголошення факту проведення таких дій та змісту отриманої інформації, а також з метою забезпечення подальшого використання у кримінальному судочинстві, зберігати отриману інфор­ мацію в незмінному вигляді.

Організація та проведення негласних слідчих (розшукових) дій зі зняття інформа­ ції з транспортних телекомунікаційних мереж здійснюється у порядку, визначеному статтями 246, 248, 250 КК. Розглядаючи клопотання щодо проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії, слідчий суддя виносить ухвалу про надання дозволу на знят­ тя інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, що використовуються у при­ ватному спілкуванні окремих осіб, або відмовляє в цьому. У випадках надання до­ зволу в ухвалі вказується строк проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії, який не може перевищувати два місяці. У передбачених кримінальним процесуальним законом випадках строки провадження цієї негласної слідчої (розшукової) дії можуть бути продовжені. Дозволяється продовжити ці строки за наявності відповідних підстав та у порядку, визначеному ст. 249 КПК. За результатами проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії складається протокол, у якому вказуються дата складення, посада, прізвище та ініціали особи, що веде кримінальне провадження, номер кримі­ нального провадження згідно з ЄРДР, номер ухвали (постанови), а також дата прий­ няття та найменування суду, яким видано дозвіл на здійснення зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж та строки здійснення. Окрім того, у про­ токолі зазначається найменування підрозділу, працівники якого залучалися до здій­ снення зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, дані про особу, стосовно якої здійснювалася негласна слідча (розшукова) дія, її результати, відомості про матеріальні носії інформації (матеріали аудіочи відеозапису, фото- і кінозйомки, магнітні накопичувачі тощо) та місце їх зберігання.

668