КПК_комен_2012_ч

Стаття 246

Міністром внутрішніх справ України, Головою Служби безпеки України, головою органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодав­ ства, головою державного бюро розслідувань, якщо негласна слідча (розшукова) дія проводиться за рішенням слідчого, - до вісімнадцяти місяців;

слідчим суддею, якщо негласна слідча (розшукова) дія проводиться за його рішенням у порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

6. Проводити негласні слідчі (розшукові) дії має право слідчий, який здійснює досудове розслідування злочину, або за його дорученням - уповноважені опера­ тивні підрозділи органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що здійсню­ ють контроль за додержанням податкового законодавства, органів Державної пенітенціарної служби України, органів Державної прикордонної служби Укра­ їни, органів Державної митної служби України. За рішенням слідчого чи про­ курора до проведення негласних слідчих (розшукових) дій можуть залучатися також інші особи.

1. Досудове розслідування кримінальних правопорушень за КПК здійснюється шляхом провадження гласних і негласних слідчих (розшукових) дій, спрямованих на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення конкретної негласної слідчої (розшукової) дії є наявність відомостей, які потребують перевірки, про вчинений зло­ чин та особу, яка його вчинила, з метою їх підтвердження або спростування, за умови, що в інший спосіб, крім проведення негласної слідчої (розшукової) дії, отримати ін­ формацію неможливо. Система негласних слідчих (розшукових) дій включає: аудіо-, відеоконтроль особи (ст. 260 КПК), накладення арешту на кореспонденцію (ст. 261 КПК), огляд і виїмку кореспонденції (ст. 262 КПК), зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (ст. 263 КПК), зняття інформації з електронних інформа­ ційних систем (ст. 264 КПК), обстеження публічно недоступних місць, житла чи ін­ шого володіння особи (ст. 267 КПК), спостереження за особою, річчю або місцем (ст. 269 КПК), аудіо-, відеоконтроль місця (ст. 270 КПК), контроль за вчиненням зло­ чину (ст. 271 КПК), виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльнос­ ті організованої групи чи злочинної організації (ст. 272 КПК), негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження (ст. 274 КПК).

Частина 1 цієї статті визначає негласні слідчі (розшукові) дії як різновид слідчих (розшукових) дій, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають роз­ голошенню, за винятком випадків, передбачених у КПК. Негласність проведення слідчих дій, регламентованих гл. 21 КПК, виражається в тому, що вони здійснюються приховано не лише від осіб, злочинна діяльність яких документується, але й від усіх інших суб'єктів, що не беруть безпосередньої участі в їх провадженні.

За змістом положень КПК особи, конституційні права яких у встановленому за­ конодавством порядку були тимчасово обмежені під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а також підозрюваний, його захисник мають бути пись­ мово повідомлені прокурором або за його дорученням слідчим про факт такого обмеження.

629

Глава 21. Негласні слідчі (розшукові) дії

Повідомлення про факт проведення негласних слідчих (розшукових) дій може відбуватися під час ознайомлення сторонами з його матеріалами, на судових стадіях кримінального провадження під час розгляду його матеріалів або ж у порядку, визна­ ченому ст. 253 КПК, з метою повідомлення осіб, щодо яких провадилися негласні слідчі (розшукові) дії.

Доступ до інформації про факт проведення негласних слідчих (розшукових) дій може бути надано з урахуванням встановлених законодавством України вимог до умов та в межах, що забезпечують збереження державної таємниці. У разі необхідності дослідження фактів та обставин, відомості про які є державною таємницею, досудове розслідування та судовий розгляд матеріалів кримінального провадження проводять­ ся із дотриманням режиму секретності.

Суб'єктами організації та проведення негласних слідчих (розшукових) дій слід вважати службових осіб уповноважених законом органів, що приймають рішення щодо їх здійснення, організовують та виконують необхідні дії, спрямовані на отримання відомостей, що входять до предмета доказування у кримінальному провадженні. Відповідно суб'єктами проведення негласних слідчих (розшукових) дій є: слідчий суддя (за винятком передбачених законом випадків (статті 271, 272 КПК), слідчий, що веде досудове розслідування, прокурор, який здійснює про­ цесуальне керівництво досудовим розслідуванням, керівник органу досудового розслідування, оперативний підрозділ, що виконує доручення слідчого на прове­ дення негласних слідчих (розшукових) дій. Суб'єктами проведення негласних слідчих (розшукових) дій з метою забезпечення їх організації та здійснення може використовуватись допомога та сприяння осіб, що добровільно співпрацюють із правоохоронними органами на засадах конфіденційного співробітництва. Особи, що співпрацюють з органами досудового розслідування на конфіденційній основі, також можуть допомагати у створенні умов для безпосереднього проведення не­ гласних слідчих (розшукових) дій або ж брати особисту участь в їх здійсненні (статті 271,272 КПК).

Окремі негласні слідчі (розшукові) дії проводяться із використанням спеціальних технічних засобів отримання інформації (СТЗ), якими є технічні, програмні засоби, устаткування, апаратура, прилади, пристрої, препарати та інші вироби, призначені (спеціально розроблені, виготовлені, запрограмовані, пристосовані) для негласного отримання інформації. СТЗ розробляються та виготовляються виключно на підставі ліцензій, отриманих у встановленому порядку.

2. Частина 2 коментованої статті закріплює, що негласні слідчі (розшукові) дії проводяться у випадках, якщо відомості про злочин та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб. Тобто проведення негласних слідчих (роз­ шукових) дій є припустимим лише за умов, що отримання інформації гласним шляхом, через провадження гласних слідчих (розшукових) дій не повною мірою забезпечує можливість отримання фактичних даних, що можуть використовуватись у розслідуванні злочину. За змістом статті аудіоконтроль, відеоконтроль особи (ст. 260 КПК), накладення арешту на кореспонденцію (ст. 261 КПК), огляд та ви­ їмка кореспонденції (ст. 262 КПК), зняття інформації з транспортних телекомуні-

630

Стаття 246

каційних мереж (ст. 263 КПК), зняття інформації з електронних інформаційних систем (ст. 264 КПК) у частині дій, що проводяться на підставі ухвали слідчого судді, а також обстеження публічно недоступних місць, житла та іншого володін­ ня особи (ст. 267 КПК), спостереження за особою, річчю, місцем (ст. 269 КПК), аудіоконтроль, відеоконтроль місця (ст. 270 КПК), контроль за вчиненням злочину (ст. 271 КПК), виконання спеціального завдання із розкриття злочинної діяльнос­ ті організованої злочинної групи чи злочинної організації (ст. 272 КПК), негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження (ст. 274 КПК), про­ водяться виключно у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

3. Відповідно до ч. З цієї статті рішення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій може прийняти слідчий, прокурор, а також, у передбачених законом випадках, слідчий суддя за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором. Слідчий, прокурор можуть прийняти рішення про про­ ведення негласних слідчих (розшукових) дій з метою розслідування злочину, за умови, якщо в інший спосіб отримати фактичні дані неможливо. Слідчий суддя приймає рішення про необхідність проведення негласних слідчих (розшукових) дій на підставі розгляду клопотання, внесеного слідчим, прокурором.

За статтею 36 КПК до процесуальних повноважень прокурора входить здійснення процесуального керівництва досудовим розслідуванням та забезпечення нагляду за законністю його провадження. У зв'язку із цим ч. З коментованої статті вказує, що слідчий зобов'язаний повідомити прокурора про прийняття рішення щодо проведен­ ня певних негласних слідчих (розшукових) дій та отримані результати. Прокурор має право заборонити проведення або припинити подальше здійснення негласних слідчих (розшукових) дій.

4.До виняткових повноважень прокурора за ч. 4 ст. 246 КПК належить прийняття рішення про проведення контролю за вчиненням злочину у формах, передбачених ст. 271 КПК.

5.Частина 5 ст. 246 КПК закріплює вимоги до рішення щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій та встановлює, що у ньому обов'язково зазначається строк

їїздійснення, який не повинен виходити за межі строків досудового розслідування (ст. 219 КПК). Строк проведення негласної слідчої (розшукової) дії може бути продо­ вжений:

- прокурором, якщо негласна слідча (розшукова) дія проводиться за його рішен­ ням, - до вісімнадцяти місяців;

- керівником органу досудового розслідування, якщо негласна слідча (розшукова) дія проводиться за його або слідчого рішенням, - до шести місяців;

- начальником головного, самостійного управління МВС, Центрального управ­ ління СБУ, головного управління, управління МВС, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу державного бюро розслідувань в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, регіонального органу СБУ в межах компетенції, якщо негласна слідча (розшукова) дія проводиться

за рішенням слідчого, - до дванадцяти місяців;

•

631

Глава 21. Негласні слідчі (розшукові) дії

-Міністром внутрішніх справ України, Головою СБУ, головою органу, що здій­ снює контроль за додержанням податкового законодавства, головою державного бюро розслідувань, якщо негласна слідча (розшукова) дія проводиться за рішенням слідчо­ го, - до вісімнадцяти місяців;

-слідчим суддею, якщо негласна слідча (розшукова) дія проводиться за його рі­ шенням у порядку, передбаченому ст. 249 КПК.

6.За частиною 6 цієї статті право на проведення негласних слідчих (розшукових) дій має слідчий, який здійснює досудове розслідування злочину, або за його дорученням - уповноважені оперативні підрозділи органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, органів Державної пенітенціарної служби України, органів Дер­ жавної прикордонної служби України, органів Державної митної служби України. За рішенням слідчого чи прокурора до проведення негласних слідчих (розшукових) дій можуть залучатися також інші особи, зокрема, спеціалісти у певних галузях знань, перекладачі, а також особи, що конфіденційно співпрацюють із уповнова­ женими законодавством органами. Під час виконання доручень слідчого, проку­ рора щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій співробітник такого оперативного підрозділу відповідно до ч. 2 ст. 41 КПК користується повноважен­ нями слідчого.

Стаття 247

Слідчий суддя, який здійснює розгляд клопотань щодо негласних слідчих (розшукових) дій

1. Розгляд клопотань, який віднесений згідно з положеннями цієї глави до повноважень слідчого судді, здійснюється головою чи за його визначенням іншим суддею Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, апеляційного суду об­ ласті, міст Києва та Севастополя, у межах територіальної юрисдикції якого зна­ ходиться орган досудового розслідування.

1. Слідчий суддя - це суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому КПК, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. Слідчим суддею, що здійснює розгляд клопотань щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій, відповідно до ст. 247 КПК, є голова чи за його визначенням інший суддя Апеляційного суду Ав­ тономної Республіки Крим, апеляційного суду області, міст Києва та Севастополя. Слідчий суддя (слідчі судді) у суді першої інстанції обираються зборами суддів зі складу суддів цього суду. До повноважень слідчого судді, що діє в суді першої інстан­ ції, належить розгляд клопотань щодо застосування заходів забезпечення криміналь­ ного провадження.

Основним призначенням слідчого судді є здійснення судового захисту прав і за­ конних інтересів осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, та забезпечен­ ня законності досудового розслідування кримінальних правопорушень.

632

Стаття 248

До повноважень слідчого судді за п. 18 ч. 1 ст. З КПК належить здійснення судо­ вого контролю за дотриманням прав, свобод і інтересів осіб у кримінальному про­ вадженні. Слідчий суддя не бере участі у розгляді матеріалів кримінального прова­ дження, відповідно не виконує функції правосуддя.

Відповідно до коментованої статті слідчим суддею, що уповноважений розгляда­ ти клопотання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, може бути голо­ ва Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, голова апеляційного суду облас­ ті, а також голови міських судів міст Києва та Севастополя, оскільки ці суди мають особливий статус та відповідно до ЗУ «Про судоустрій та статус суддів» прирівняні до апеляційних (ч. 2 ст. 26 Закону). За визначенням голів апеляційних судів, слідчим суддею, що здійснює розгляд клопотань про проведення негласних слідчих (розшу­ кових) дій, може бути й інший суддя апеляційного суду.

Кримінальний процесуальний закон (розд. 2 КПК) передбачає функціонування інституту слідчого судді і на рівні місцевих судів загальної юрисдикції. Проте до повноважень слідчого судді у суді першої інстанції не входить розгляд клопотань про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, до сфери їх повноважень на­ лежить судовий контроль за застосуванням заходів забезпечення кримінального провадження.

Розгляд клопотань про проведення негласних слідчих (розшукових) дій здійсню­ ється слідчим суддею Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, апеляційного суду області, міст Києва та Севастополя у межах територіальної юрисдикції, у яких знаходиться орган досудового розслідування.

Стаття 248

Розгляд клопотання про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії

1.Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії протягом шести годин з момен­ ту його отримання. Розгляд клопотання здійснюється за участю особи, яка по­ дала клопотання.

2.У клопотанні зазначаються:

1)найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;

2)короткий виклад обставин злочину, у зв'язку з розслідуванням якого по­ дається клопотання;

3)правова кваліфікація злочину із зазначенням статті (частини статті) Кри­ мінального кодексу України;

4)відомості про особу (осіб), місце або річ, щодо яких необхідно провести не­ гласну слідчу (розшукову) дію;

5)обставини, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні злочину;

6)вид негласної слідчої (розшукової) дії та обґрунтування строку її прове­ дення;

633

Глава 21. Негласні слідчі (розшукові) дії

7)обґрунтування неможливості отримання відомостей про злочин та особу, яка його вчинила, в інший спосіб;

8)відомості залежно від виду негласної слідчої дії про ідентифікаційні ознаки, які дозволять унікально ідентифікувати абонента спостереження, телекомуніка­ ційну мережу, кінцеве обладнання тощо;

9)обґрунтування можливості отримання під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії доказів, які самостійно або в сукупності з іншими доказами мо­ жуть мати суттєве значення для з'ясування обставин злочину або встановлення осіб, які його вчинили.

До клопотання слідчого, прокурора додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого подаєть­ ся клопотання.

3.Слідчий суддя постановляє ухвалу про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії, якщо прокурор, слідчий доведе наявність достатніх під­ став вважати, що:

1)вчинений злочин відповідної тяжкості;

2)під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії можуть бути отрима­ ні докази, які самостійно або в сукупності з іншими доказами можуть мати сут­ тєве значення для з'ясування обставин злочину або встановлення осіб, які вчи­ нили злочин.

4.Ухвала слідчого судді про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшу­ кової) дії повинна відповідати загальним вимогам до судових рішень, передбаче­ них цим Кодексом, а також містити відомості про:

1)прокурора, слідчого, який звернувся з клопотанням;

2)злочин, у зв'язку із досудовим розслідуванням якого постановляється ухвала;

3)особу (осіб), місце або річ, щодо яких необхідно провести негласну слідчу (розшукову) дію;

4)вид негласної слідчої (розшукової) дії та відомості залежно від виду неглас­ ної слідчої дії про ідентифікаційні ознаки, які дозволять унікально ідентифіку­ вати абонента спостереження, телекомунікаційну мережу, кінцеве обладнання тощо;

5)строк дії ухвали.

5. Постановлений слідчим суддею ухвали про відмову в наданні дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії не перешкоджає повторному звер­ ненню з новим клопотанням про надання такого дозволу.

1. Клопотання щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій вноситься на розгляд слідчого судді слідчим або прокурором. Слід підкреслити, що клопотання слідчого про проведення негласних слідчих (розшукових) дій потребує попереднього погодження з прокурором, який здійснює процесуальне керівництво досудовим роз­ слідуванням.

Кримінальний процесуальний закон (ст. 248) покладає на слідчого суддю обов'язок розглянути клопотання про надання дозволу на проведення негласної слідчої (роз­ шукової) дії протягом шести годин з моменту його отримання.

634

Стаття 248

Розгляд клопотання здійснюється за участю особи, яка подала клопотання, тобто слідчого або прокурора. Розгляд поданого клопотання відбувається в режимі закри­ того судового засідання, протокол його не ведеться. Слідчий суддя має право затре­ бувати матеріали кримінального провадження, що обґрунтовують наявність підстав на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, відповідно слідчий, прокурор зобов'язані представити такі матеріали. За результатами розгляду поданих документів слідчий суддя приймає рішення та надає дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій або відмовляє в ньому.

2. Відповідно до ч. 2 цієї статті КПК у клопотанні обов'язково вказуються найме­ нування кримінального провадження та його реєстраційний номер відповідно до ЄРДР, короткий виклад обставин злочину, у зв'язку із розслідуванням якого подається кло­ потання, правова кваліфікація злочину із зазначенням статті (частини статті) КК, відо­ мості про особу (осіб), місце або річ, щодо яких необхідно провести негласну слідчу (розшукову) дію, обставини, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні зло­ чину, вид негласної слідчої (розшукової) дії та обгрунтування строку її проведення, обґрунтування неможливості отримання відомостей про злочин та особу, яка його вчинила, в інший спосіб, відомості залежно від виду негласної слідчої дії про іденти­ фікаційні ознаки, які дозволять унікально ідентифікувати абонента спостереження, телекомунікаційну мережу, кінцеве обладнання тощо. У клопотанні також наводиться обґрунтування можливості отримання під час проведення негласної слідчої (розшу­ кової) дії доказів, які самостійно або в сукупності з іншими доказами можуть мати суттєве значення для з'ясування обставин злочину або встановлення осіб, які його вчинили. До клопотання слідчого, прокурора додається витяг з ЄРДР щодо криміналь­ ного провадження, у рамках якого подається клопотання.

Слідчим або прокурором, який вносив клопотання, також повинно бути обґрун­ товано, що під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії можуть бути отри­ мані докази, які самостійно або в сукупності з іншими доказами можуть мати суттєве значення для з'ясування обставин злочину або встановлення осіб, які його вчинили.

3. Слідчий суддя постановляє ухвалу про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії, якщо прокурор, слідчий доведе наявність достатніх підстав вважати, що вчинено тяжкий або особливо тяжкий злочин. Винятком є зняття інформації з елек­ тронних інформаційних систем (ст. 264 КПК), якщо доступ до інформаційних систем або їх частин не обмежується власником, володільцем, утримувачем або не пов'язаний із подоланням логічної системи захисту; обстеження приміщень, що призначені для утримання осіб, права яких обмежені відповідно до закону (ст. 267 КПК), тобто при­ міщень із примусового утримання осіб у зв'язку з відбуттям покарання, затримання, взяття під варту, а також установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу (ст. 268 КПК), оскільки проведення вказаних негласних слідчих (розшукових) дій здійснюється за рішенням слідчого судді з метою розслідування всіх злочинів, неза­ лежно від ступеня тяжкості.

4. Ухвала слідчого судді про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії повинна відповідати загальним вимогам до судових рішень, передбачених КПК. Окрім цього, ухвала слідчого судді про дозвіл на проведення негласної слідчої (роз­ шукової) дії повинна містити відомості про:

635

Глава 21. Негласні слідчі (розшукові) дії

1)прокурора, слідчого, який звернувся з клопотанням;

2)злочин, у зв'язку із досудовим розслідуванням якого постановляється ухвала;

3)особу (осіб), місце або річ, щодо яких необхідно провести негласну слідчу (розшукову) дію;

4)вид негласної слідчої (розшукової) дії та відомості залежно від виду негласної слідчої дії про ідентифікаційні ознаки, які дозволять унікально ідентифікувати або­ нента спостереження, телекомунікаційну мережу, кінцеве обладнання тощо;

5)строк дії ухвали.

5.Відповідно до змісту ч. 5 цієї статті, якщо слідчий суддя постановив ухвалу про відмову в наданні дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії, слідчий, прокурор можуть повторно звернутися із новим клопотанням про надання такого до­ зволу. Слід зауважити, що в ухвалі суду повинно міститися обгрунтування відмови

унаданні дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії. У випадку від­ мови слідчого судді щодо надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшу­ кової) дії слідчий або прокурор має право повторно звернутися у встановленому КПК порядку до слідчого судді, додатково обгрунтувавши підстави її здійснення.

Строк дії ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії

1. Строк дії ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії не може перевищувати два місяці.

2. Якщо слідчий, прокурор вважає, що проведення негласної слідчої (роз­ шукової) дії слід продовжити, то слідчий за погодженням з прокурором або про­ курор має право звернутися до слідчого судді з клопотанням про постановлення ухвали згідно з вимогами статті 248 цього Кодексу.

3.Крім відомостей, зазначених у статті 248 цього Кодексу, слідчий, прокурор повинен надати додаткові відомості, які дають підстави для продовження не­ гласної слідчої (розшукової) дії.

4.Загальний строк, протягом якого в одному кримінальному провадженні може тривати проведення негласної слідчої (розшукової) дії, дозвіл на проведення якої дає слідчий суддя, не може перевищувати максимальні строки досудового розслідування, передбачені статтею 219 цього Кодексу. У разі якщо така негласна слідча (розшукова) дія проводиться з метою встановлення місцезнаходження особи, яка переховується від органів досудового розслідування, слідчого судді чи суду, та оголошена в розшук, вона може тривати до встановлення місцезнаходження розшукуваної особи.

5.Прокурор зобов'язаний прийняти рішення про припинення подальшого проведення негласної слідчої (розшукової) дії, якщо в цьому відпала необхідність.

1.Коментована стаття визначає загальні строки провадження негласних слідчих (розшукових) дій, що здійснюються з дозволу слідчого судді. Частина 1 цієї статті вказує, що строк дії ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення негласної слідчої

636

Стаття 249

(розшукової) дії не може перевищувати два місяці. Негласні слідчі (розшукові) дії, регламентовані гл. 21 КПК, можуть бути довгостроковими, тобто якщо на виявлення та документування фактичних даних про протиправну діяльність окремих осіб може бути витрачений значний проміжок часу (наприклад, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж), або ж короткостроковими (обстеження житла з метою виявлення слідів тяжкого або особливо тяжкого злочину). Залежно від специфіки про­ ваджуваної слідчої дії та потреб досудового розслідування, які обґрунтовуються слідчим або прокурором, слідчим суддею визначається строк проведення негласної слідчої (розшукової) дії, що може становити від декількох годин до двох місяців.

2. Частина 2 коментованої статті вказує, що коли за результатами проведення не­ гласної слідчої (розшукової) дії не було отримано фактичних даних про злочин та осіб, що його вчинили, або ж таких фактичних даних недостатньо, але слідчий, прокурор вважають, що продовження строків негласної слідчої (розшукової) дії сприятиме роз­ криттю та розслідуванню злочину, слідчий суддя може винести ухвалу про продов­ ження строків проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

З метою продовження строків проведення негласних слідчих (розшукових) дій прокурор або слідчий за погодженням з прокурором звертається з клопотанням до слідчого судді. Клопотання складається згідно з вимогами ст. 248 КПК.

3.Відповідно до ч. З цієї статті у клопотанні викладаються відомості, що обґрун­ товують підстави продовження строків провадження негласної слідчої (розшукової) дії. Порядок внесення клопотання та розгляд його слідчим суддею здійснюється від­ повідно до вимог ст. 248 КПК.

4.Згідно з вимогами ч. 4 цієї статті загальний строк, протягом якого в одному кримінальному провадженні може тривати проведення негласної слідчої (розшукової) дії, дозвіл на проведення якої дає слідчий суддя, не може перевищувати максимальні строки досудового розслідування, передбачені ст. 219 КПК, та відповідно до п. З ч. 2 цієї статті тривати понад 12 місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Увипадках, коли негласна слідча (розшукова) дія, що здійснюється з дозволу судді, проводиться з метою встановлення місцезнаходження особи, яка переховується від органів досудового розслідування, слідчого судді чи суду та оголошена в розшук, вона може тривати до встановлення місцезнаходження розшукуваної особи, тобто понад 12 місяців, але не більше строків давності притягнення до кримінальної відпо­ відальності.

5.Частина 5 коментованої статті передбачає, що прокурор зобов'язаний прийняти рішення про припинення подальшого проведення негласної слідчої (розшукової) дії, якщо в цьому відпала необхідність. Прокурор у ході процесуального керівництва досудовим розслідуванням зобов'язаний здійснювати нагляд за законністю проваджен­ ня гласних і негласних слідчих (розшукових) дій. Основною метою проведення не­ гласних слідчих (розшукових) дій є отримання інформації про злочин та осіб, що його вчинили, за умови, що в інший спосіб отримати інформацію неможливо. Якщо внас­ лідок проведення будь-яких слідчих дій у кримінальному провадженні отримано необ­ хідну кількість фактичних даних, що можуть становити основу для доказування

удосудовому розслідуванні та суді, або ж потреба у проведенні негласної слідчої

637

Глава 21. Негласні слідчі (розшукові) дії

(розшукової) дії відпала через інші об'єктивні обставини (наприклад, смерть підозрю­ ваного, обвинуваченого або виїзд на постійне місце проживання за кордон), прокуро" зобов'язаний прийняти рішення про припинення проведення негласної слідчої (роз­ шукової) дії. Рішення прокурора про припинення проведення негласної слідчої (роз­ шукової) дії оформлюється постановою.

Стаття 250

Проведення негласної слідчої (розшукової) дії до постановлення ухвали слідчого судді

1. У виняткових невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та запобіганням вчиненню тяжкого або особливо тяжкого злочину, перед­ баченого розділами І, II, VI, VII (статті 201 та 209), IX, XIII, XIV, XV, XVU Особли­ вої частини Кримінального кодексу України, негласна слідча (розшукова) дія може бути розпочата до постановлення ухвали слідчого судді у випадках, перед­ бачених цим Кодексом, за рішенням слідчого, узгодженого з прокурором, або прокурора. У такому випадку прокурор зобов'язаний невідкладно після початку такої негласної слідчої (розшукової) дії звернутися з відповідним клопотанням до слідчого судді.

2.Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами статті 248 цього Кодексу.

3.Виконання будь-яких дій з проведення негласної слідчої (розшукової) дії повинно бути негайно припинено, якщо слідчий суддя постановить ухвалу про відмову в наданні дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії. Отри­ мана внаслідок такої негласної слідчої (розшукової) дії інформація повинна бути знищена в порядку, передбаченому статтею 255 цього Кодексу.

1.Норми цієї статті закону встановлюють винятки із порядку організації негласних слідчих (розшукових) дій, які за загальним правилом проводяться з дозволу слідчого судді. Згідно з положеннями ч. 2 ст. 246 КПК за рішенням слідчого судді під час досудового розслідування злочинів проводяться такі слідчі (розшукові) дії: аудіо-, відеоконтроль особи (ст. 260 КПК); накладення арешту на кореспонденцію (ст. 261 КПК); огляд і виїмка кореспонденції (ст. 262 КПК); зняття інформації з транспортних теле­ комунікаційних мереж (ст. 263 КПК); зняття інформації з електронних інформаційних систем (ст. 264 КПК); обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого во­ лодіння особи (ст. 267 КПК); установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу (ст. 268 КПК); спостереження за особою, річчю або місцем (ст. 269 КПК); аудіо-, відеоконтроль місця (ст. 270 КПК); негласне отримання зразків, необхідних для по­ рівняльного дослідження (ст. 274 КПК).

Виняток із наведеного переліку становить ч. 2 ст. 264 КПК, яка вказує, що не по­ требує дозволу слідчого судді зняття інформації з електронних інформаційних систем або її частини, доступ до яких не обмежується її власником, володільцем або утриму­ вачем або не пов'язаний з подоланням системи логічного захисту. За рішенням слідчо-

638