Посібник помічника судді загального суду

і неможливості замінити його на іншого. Питання щодо надання інших процесуальних прав як видача судових наказів, вирішення безспірних справ, незначних адміністративних правопорушень, має отримати більш глибоке вивчення та науково-теоретичне обґрунтування.

Розширення кола повноважень помічника судді та покладення на нього додаткових обов’язків, підвищення відповідальності помічника судді, має привести до підвищення посадових окладів або категорії та рангу державної служби.

Поновлене коло обов’язків обумовлює і вимоги до кандидата на посаду помічника судді. Пропонується щоб на цю посаду могли претендувати особи з освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра за спеціальністю «Правознавство». Обов’язковим етапом на шляху до посади помічника судді має бути досвід роботи у суді на посаді секретаря суду, канцелярії або секретаря судового засідання. У випадках, коли такого досвіду кандидат не має, має бути обов’язкове стажування в суді або проходження спеціальної підготовки в Академії суддів.

Окремі вимоги мають бути встановлені до кандидатів на посаду помічників суддів апеляційних судів, вищих спеціалізованих судів та Верховного Суду України. Переважне право на зайняття цих посад повинні мати особи, які мають досвід роботи помічником судді місцевого суду. Помічники суддів, які обіймають адміністративні посади (помічники голів судів, заступників голів судів) можуть надавати судді допомогу і виконанні ним адміністративних функцій.

Учасники регіональних «круглих столів» також надали свої пропозиції щодо удосконалення положень законопроекту «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій України» (щодо правового статусу помічника судді)», зареєстрованого у Верховній Раді України 23 грудня 2009 року за номером 5469.

Існують доволі заохочувальні приклади з інших сторін, які свідчать про те, що висококваліфіковані співробітники апарату суду можуть суттєво зменшитинавантаженнянасуддівбезпорушенняпринципу, щоправосуддя здійснюється виключно особами, чия незалежність належним чином захищена законом, тобто суддями. Надання судді підтримки за допомогою запровадження посади помічника, який спроможний значно зменшити обсяг роботи судді з підготовки справ до слухання і сконцентруватися на прийнятті рішень, виглядає очевидним вирішенням проблеми занадто високого навантаження на суддів. Помічник має бути компетентним, добре вмотивованимілояльним. Томунеобхіднимєналежнимчиномврегулювати статус помічника судді таким чином, щоб особи, які відповідають названим вимогам і погоджуються з ними, бажали і займали відповідні посади.

Порівняльний аналіз судових систем в різних країнах, що входять до складу Європейського Союзу, показав, що в багатьох з них існує декілька категорій працівників апаратів судів, основним обов’язком повсякденної роботи яких є надання безпосередньої підтримки суддями. Фактично, їх можна назвати помічниками суддів, оскільки своєю діяльністю вони надають безпосередню допомогу суддям. Було декілька спроб знайти загальне бачення цієї посади в різних судових системах Європи. Можливо, найбільш комплексні рекомендації щодо уніфікації цієї посади в усіх країнах – членах ЄС були запропоновані Європейській Комісії у 2008 році в так званій «Зеленій книзі» щодо європейських судових реєстраторів212 Європейською спілкою судових реєстраторів213.

Основною відзнакою підходів, що існують до цієї посади в різних європейських країнах, є обсяг повноважень, зокрема можливість вирішувати окремі категорії судових справ самостійно, без втручання судді. Це відноситься до таких категорій справ як безспірні питання, окремі категорії цивільних спорів, окремі питання кримінального права та окремі адміністративні справи. В деяких країнах посада судового реєстратора має різні назви, однак, особи, які обіймають її, мають однаковий статус судового службовця та однаковий обсяг повноважень (наприклад, «rechtspfleger» в Німеччині та Австрії, «greffier» у Франції та «referendarz»214 у Польщі).

212Див: http://www.coe.int/t/dghl/cooperation/cepej/Partners/Gr%C3%BCnbuchenglisch.pdf,

останній візит 10 березня 2009 року.

213Судовий реєстратор (rechtspfleger) – посада, яка існує в 16 країнах Євросоюзу. Судовий реєстратор є державним службовцем, який має повноваження незалежно і самостійно приймати окремі правові рішення, за які несе персональну відповідальність. Вони належать до вищої ланки державних службовців в межах суду. На цю посаду можуть призначатися лише особи, які мають юридичну освіту, що передбачає навчання протягом мінімум трьох років у вищому навчальному закладі.

214Судовий реєстратор у судовій системі Польщі (referendarz) є співробітником суду, який має повноваження вирішувати питання безспірного характеру, як внесення змін

(ведення) реєструпідприємцівабоземельногореєстру. Рішеннясудовогореєстратора є законним і обов’язковим до виконання без затвердження суддею.

Зі статистичної точки зору найбільш значними повноваженнями судових реєстраторів у цих країнах є видача судових наказів та ведення реєстрів підприємців і земельних реєстрів, які в деяких європейських країнах ведутьсясудами. Середповноважень судовихреєстраторіввіншихкраїнах можна назвати вирішення спадкових справ та справ про банкрутство, видача та анулювання свідоцтв про шлюб (Норвегія), визнання батьківства (Данія), виконання судових рішень та забезпечення позовів, приведення до присяги (Німеччина). В деяких інших країнах повноваження помічники суддів обмежуються допомогою суддям без можливості самостійного прийняття будь-яких рішень.

Загальне бачення посади помічника судді в Україні

Оскільки помічники суддів місцевих загальних судів напряму не згадуються в Законі України «Про судоустрій», можна зробити висновок, що чіткого бачення щодо цієї посади в українських судах не сьогоднішній день немає. Таке бачення має включати в себе перш за все основний перелік функціональних обов’язків, формальні вимоги до кандидата на посаду та правовий статус цієї доволі специфічної посади в структурі апарату суду.

В першу чергу формування такого бачення має базуватися на тих цілях, які мають бути досягнути за допомогою цієї посади. В першу чергу необхідно визначитися з якісними та кількісними вимогами або показниками діяльності помічника судді в ракурсі тих завдань, виконання яких очікується від помічника судді. Ідеальним кандидатом на посаду помічника судді буде особа, яка має дуже добрі навички високопрофесійного секретаря: впевнення володіння комп’ютерним та іншим офісним обладнанням, технікою швидкого набору текстів, досконалі комунікативні навичка, ефективне планування тощо. У той же час ця особа має бути висококваліфікованим юристом, з глибокими знаннями матеріального і процесуального права та спроможністю кваліфіковано проводити правові дослідження, пошук та аналіз законодавства тощо. Дуже рідко, коли ці якості одночасно має одна людина. Висококваліфікований юрист не завжди може бути висококваліфікованим секретарем. Формальні критерії підбору кандидата на посаду помічника судді має відповідати основній меті

– підбору надійного та кваліфікованого помічника для судді. Основна ціль цього – підвищити ефективність діяльності суду та найбільш ефективно використовувати робочий час судді. Вбачається, що пріоритет має бути наданий удосконаленню суддівської роботи шляхом делегування технічної роботи, яку мусить виконувати суддя іншим працівникам апарату суду, в першу чергу – помічнику судді.

Визначення цілей є питанням вибору відповідної політики. Тому це

має знайти своє відображення у відповідних правових положеннях аби уникнути проблем тлумачення та забезпечити належне функціонування цієї посади в судах.

Враховуючи, що ефективність судової системи є стратегічною метою, яку необхідно досягти Україні, відповідні стимули, гарантії та соціальний захист має бути надані тим особам, які приймуть рішення зайняти цю посаду.

Рекомендації щодо умов працевлаштування помічника судді

Проведений аналіз справив враження, що правовий статус помічника судді в Україні нічим не відрізняється від правового статусу інших працівників апарату суду і в повній мірі відповідає вимогам щодо прозорого переліку привілеїв та соціального захисту. Надання помічникам суддів більших привілеїв ніж іншим працівникам апарату суду безперечно може бути стимулом для кандидатів на цю посаду, однак, з іншого боку, це може викликати проблеми у сфері ефективного управління кадрами в судовій системі. Зазвичай, чим більше привілеїв (включаючи додаткові надбавки, заборону переведення на інше робоче місце, заборона на зміну посадової інструкції, навіть на короткий проміжок часу) має певна категорія працівників, тим менш керованою є уся організація. Ми не бачимо необхідності посилювати статус помічника судді у порівнянні з іншими працівниками апарату суду.

З метою забезпечення стабільності і прозорості регулювання посади помічника судді, його правовий статус має бути закріплений на рівні закону, який не може бути змінений на бажання виконавчої гілки влади. Це забезпечить побудові престижу та визнання цієї професії, а також зробить її значним та зрозумілим кроком у професійній кар’єрі будь-якого юриста.

Помічник судді має підпорядковуватися безпосередньо судді і керівнику апарату суду. При цьому суддя приймає участь у роботі конкурсній комісії, що проводить відбір кандидата на посаду помічника судді. Суддя також має оцінювати якість та ефективність роботи помічника, а також рівень його теоретичної і практичної підготовки під час проходження ним щорічного оцінювання і атестації державного службовця. Для цього ДСА має бути розроблений опитувальник з об’єктивними критеріями оцінювання роботи помічника судді для заповнення суддею, щоб суддя не витрачав багато часу на участь в оцінюванні помічника судді.

Керівник апарату відповідає за проходження помічником судді державної служби та застосування щодо нього законодавства про працю, відпустки та дотримання прав і гарантій помічника як державного службовця. У разі тимчасової відсутності судді, керівник апарату за погодженням з

суддею, може доручити помічнику заміщати помічника іншого судді або консультанта суду за необхідністю. Керівник апарату не може доручати помічнику судді виконувати обов’язки інших працівників апарату суду.

Доцільно було б також якби питання щодо заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності помічника судді вирішувалися виключно суддею, який би надавав відповідні клопотання керівнику апарату або голові суду, оскільки лише суддя може оцінити роботу помічника.

Таким чином помічник судді має бути працівником апарату суду і залишати за собою статус державного службовця, однак з переглянутим розміром грошового утримання, яке на сьогодні майже дорівнює заробітній платі прибиральниці у суді. Взагалі, враховуючи особливості діяльності судів і специфіку завдань, які щоденно виконують працівники апаратів судів, для судової системи має бути встановлений особливий порядок проходження державної служби, і це в першу чергу стосується помічників суддів. Такий особливий порядок проходження державної служби в судах (судової служби) може бути затверджений Державною судовою адміністрацією на основі і з врахуванням вимог Закону України «Про державну службу».

Рекомендації щодо обов’язків, завдань та обсягу повноважень

Сьогодні помічники суддів виконують різноманітні завдання і обсяг їхньої робото багато в чому залежить від судді, з яким працює помічник та особистого бачення судді на той перелік завдань і функцій, які має виконувати помічник судді. Якщо суддя займає адміністративну посаду (голова суду, помічник голови суду) і виконує функції адміністративного характеру, які не пов’язані з відправленням правосуддя, обсяг завдань помічника такого судді буде суттєво відрізнятися від обсягу завдань помічника, який допомагає судді, який не займає адміністративну посаду.

На нашу думку термін «помічник судді» має відноситися до тих працівників апарату суду, які надають допомогу у питаннях, виключно пов’язаних з відправленням правосуддя а не з адміністративними повноваженнями судді. Перелік функціональних обов’язків та повноважень помічника судді має бути чітко визначений на законодавчому рівні, що слугуватиме гарантії стабільності у розумінні змісту цієї посади та необхідним кроком до загального визнання та поваги з боку професійною юридичної спільноти та пересічних громадян.

Основним завданням помічника судді має бути попередня підготовка справи до розгляду суддею, складання проектів судових рішень під керівництвом судді та формування звітності за діяльністю конкретного судді. Діяльність з підготовки справи до розгляду включає в себе перевірку матеріалів справи, направлення листів, запитів для отримання додаткових

матеріалів тощо. Помічник судді має також надавати судді допомогу у дотриманні бюрократичних вимог щодо оцінки діяльності судді. З цією метою помічник судді має виконувати такі функції як підготовка та оформлення статистичних даних, звітів, узагальнень, аналізів, інформації про кількість і стан розгляду суддею справ усіх категорій тощо; вивчення та узагальнення практики розгляду суддею справ; за дорученням судді вивчення повідомлень засобів масової інформації, підготовка пропозиції щодо необхідності реагування відповідно до чинного законодавства; взаємодія з керівником апарату суду з питань матеріально технічного оснащення діяльності судді.

Для забезпечення можливості якісного та ефективного виконання помічником своїх обов’язків варто розширити коло його повноважень, зокремазаконодавчозакріпитиправопідписуватипомічникомлисти, запити, інші документи, необхідні для забезпечення підготовки судової справи до розгляду, а також закріпити обов’язок фізичних, юридичних, службових осіб надавати будь-яку інформацію за вимогою помічника судді, якщо це не суперечить законодавству України (дані, що містять банківську, комерційну таємницю, інформацію про приватну сторону життя громадян може розкриватися лише за вмотивованою постановою судді). Помічнику судді також варто надати право отримувати необхідну інформацію та документи в межах суду, а також у разі потреби, за погодженням з керівником апарату, залучати іншихпрацівників апаратусудудовиконання покладених нанього обов’язків. У разі необхідності вирішення організаційних питань сторонами у справі, представниками сторін, адвокатами, прокурорами тощо помічник судді має представляти суддю у такому спілкуванні. Безпосередній доступ до судді учасників процесу має бути максимально обмежений, суддя може спілкуватися з ними за допомогою помічника. Помічника судді також варто позбавити секретарських функцій та виконання суто технічної роботи, таких як отримання та відправлення кореспонденції, ознайомлення з матеріалами справи, слідкування за строками тощо, все це має виконуватися секретарем судового засідання. В рамках виконання своїх обов’язків з попередньої підготовки справи до розгляду та формування звітності за результатами роботи судді, помічник може перевіряти роботу секретаря судового засідання, надавати йому методичну та практичну допомогу.

Серед процесуальних повноважень помічника судді доцільно закріпити можливість складання ним протоколу судового засідання, за рішенням судді, у виключних випадках за відсутністю секретаря судового засідання і неможливості замінити його на іншого. Питання щодо надання інших процесуальних прав як видача судових наказів, вирішення безспірних справ, незначних адміністративних правопорушень, має отримати більш глибоке вивчення та науково-теоретичне обґрунтування.

Рекомендації щодо вимог до кандидата на посаду помічника судді

Поновлене коло обов’язків обумовлює і вимоги до кандидата на посаду помічника судді. Пропонується щоб на цю посаду могли претендувати особи з освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра за спеціальністю «Правознавство». Обов’язковим етапом на шляху до посади помічника судді має бути досвід роботи у суді на посаді секретаря суду, канцелярії або секретаря судового засідання. У випадках, коли такого досвіду кандидат не має, має бути обов’язкове стажування в суді або проходження спеціальної підготовки в Академії суддів.

Було б корисним вимагати обов’язкове спеціальне навчання протягом як мінімум 6 місяців для кандидатів на посаду помічника судді. Кандидатом на цюпосадуможебутияквипускниквищогонавчальногозакладуюридичного профілю, для якого ця посада є першим місцем працевлаштування або особа, яка вже має певний досвід роботи (не обов’язково юристом чи в судовій системі). Однак, перед зайняттям цією посади будь-який кандидат має бути зобов’язаний пройти навчання, під час якого він отримає знання щодо професії помічника судді та його функціональних обов’язків, а також необхідну теоретичну та практичну підготовку. Більш того, оскільки аспект особистісних характеристик також відіграє суттєве значення для роботи помічника судді, попередня обов’язкова підготовка також буде сприяти відборукадрівізацимиознаками. Такапідготовкатакожнадастькандидату на посаду помічника судді отримати необхідні робочі навички.

Окремі вимоги мають бути встановлені до кандидатів на посаду помічників суддів апеляційних судів, вищих спеціалізованих судів та Верховного Суду України. Переважне право на зайняття цих посад повинні мати особи, які мають досвід роботи помічником судді місцевого суду.

Рекомендації щодо процедури відбору на посаду

Існуючі правила відбору кандидатів на посаду державних службовців, що передбачені Законом України «Про державну службу» виглядають достатньо чіткими та прозорими для забезпечення належного відбору кандидатів на посаду помічника судді. На нашу думку, на сьогоднішній день не має сенсу у розробленні окремої процедури призначення на посаду помічника судді. Однак, слід передбачити, як говорилося вище, щоб суддя брав участь в роботу конкурсної комісії при відборі кандидатів на посаду помічника судді.

Ми не підтримуємо ідею відбору помічника безпосередньо суддями. Це

Оскількидляствореннякогортивисокоефективнихтависококваліфікованих помічників суддів необхідно постійно підвищувати їхню кваліфікацію, доцільно створити єдину уніфіковану навчальну програму з підвищення кваліфікації на національному рівні.

Така програма підвищення кваліфікації помічників суддів має містити наступне:

Правові дослідженні та складання правових документів;

Управлінські (організаційні) навички;

Комп’ютерна грамотність;

Іноземні мови (крім російської) з наголосом на професійну термінологію. Вільне володіння іноземною мовою на сьогодні є дуже бажаним, оскільки кількість звернень з іноземних судів і до іноземних судів зростає, як і практика Європейського Суду з прав людини.

Корисним було б також розвивати навички помічника судді за двома напрямками: правовому – складання документів і дослідницькому – проведення правових досліджень. В цьому сенсі підвищення кваліфікації помічників суддів може проходити разом із суддями. Помічники суддів, які займаються науковими дослідженнями самостійно (публікують одну наукову статтю за рік) або навчаються в магістратурі чи аспірантурі можуть бути звільнені від обов’язку проходження підвищення кваліфікації.

Рекомендації щодо розвитку сталої кар’єри

Найбільш рекомендованим шляхом для забезпечення сталої кар’єри помічника судді є зробити цю посаду обов’язковим і необхідним кроком на шляху до зайняття посади судді. Додатково до обов’язкового навчання кандидат на посаду судді має пропрацювати певний час на посаді помічника судді строком, не меншим ніж 6 місяців. Такий строк дозволяє напрацювати необхідні робочі навички та зарекомендувати себе певним чином у суді, що може слугувати певною характеристикою для прийняття рішення щодо того чи достойна особа займати посаду судді. Такий шлях зробить підніми престиж посади помічника судді у порівнянні з іншими юридичними професіями і привабить дійсно висококваліфікованих фахівців. Досвід роботи на посаді помічника судді є корисним не лише для майбутніх суддів, а й для адвокатів, прокурорів, юрисконсультів та інших представників юридичної професії, що забезпечить збільшенню висококваліфікованих фахівців й інших, не лише в суддівській професії.