Посібник помічника судді загального суду

•графік роботи особи, з якою укладається договір176.

Згідно з чинним законодавством у період дії договору в ці положення можуть вноситися зміни та доповнення, якщо це необхідно в інтересах роботи.

На практиці договори найму помічників суддів містять й інші положення, які випливають з різних норм законодавства і, серед іншого, стосуються наявності чи відсутності випробувального строку, умов подовження дії договору та умов дострокового розірвання договору.

Виконання договору починається з випробувального строку тривалістю три місяця, після завершення якого дія договору може бути або продовжена, або припинена (без попереднього сповіщення та виплати компенсації).

Якщо керівництво суду/установи має намір подовжити дію договору найму помічника судді, йому надсилається сповіщення-пропозиція відповідного змісту за два місяці до завершення строку дії договору. У разі згоди на продовження роботи, помічник судді зобов’язаний дати ствердну відповідь на одержану пропозицію протягом 15 днів з дати її одержання. У разі неодержання відповіді від помічника судді протягом 15 днів, вважається, що він відмовляється подовжувати дію договору найму.

Зауважимо також, що договір не може бути подовжений з ініціативи помічника судді.

Роботодавець помічника судді має право достроково розірвати договір з власної ініціативи за таких встановлених законом обставин:

•у разі серйозного порушення, вчиненого помічником судді177 (наслідком якого є негайне звільнення особи з посади помічника судді без попереднього сповіщення і виплати фінансової компенсації);

Можливість дострокового звільнення помічника судді головою апеляційногосудусвідчитьпронаявністьвостанньогодисциплінарних повноважень по відношенню до помічника судді.

•з інших причин, не пов’язаних з дисциплінарними порушеннями (у цьому разі помічник судді має право на одержання фінансової компенсації згідно з чинним законодавством178).

176У циркулярі Міністерства юстиції 2008 року зазначено, що договір найму помічника

судді має містити додаток з графіком його робочого часу в розрізі тижня та/або місяця.

177Зауважимо, що у разі звільнення помічника судді з таким формулюванням, він має право одержати свою персональну справу та будь-які інші супроводжувальні документи і скористатися послугами адвоката на свій вибір. Більш того, циркуляр Міністерства юстиції 2008 року встановлює докладну процедуру звільнення, покликану гарантувати недопущення порушень прав людини.

178Іншими словами – не більше 9 місяців на рік.

Такою“іншою” причиноюможебути, наприклад, професійнанекомпетентність помічника судді.

В обох згаданих вище випадках звільнення помічника судді здійснюється у встановленому порядку179.

Договір може також бути розірваний з ініціативи помічника судді, який для цього має надіслати рекомендованим листом голові суду заяву відповідного змісту за 15 днів до запланованого ним дня припинення дії контракту.

За загальним правилом фінансова компенсація помічникові суддів не виплачується у випадку розірвання ним договору найму з власної ініціативи. Існують, однак, виняткові випадки, коли помічники суддів мають право розірвати договір з власної ініціативи, але “з поважних причин”180.

Згідно з договором найму помічник судді має право на щорічну оплачувану відпустку в розмірі п’ятикратної тижневої тривалості його робочого часу181.

D. Обмеження на виконання іншої оплачуваної роботи

Оскільки згідно з чинним законодавством помічник судді працює виключно на умовах неповного робочого дня, він, природно, має право одночасно займатися й іншою професійною діяльністю, яка втім, підпадає під низку законодавчих обмежень182.

По-перше, помічник судді має право займатися іншою професійною діяльністю лише після одержання офіційного дозволу голови апеляційного суду, до територіальної юрисдикції якого відноситься суд, в якому працює помічник судді. Таке обмеження запроваджено з цілком очевидних міркувань

– запобігти виникненню конфлікту інтересів.

До цього правила існує одне обмеження; воно стосується наукової, літературної та мистецької діяльності, для провадження якої одержання

179Цей порядок встановлено циркуляром Міністерства юстиції 2008 року.

180У циркулярі Міністерства юстиції 2008 року вміщено кілька прикладів таких “поважних причин”, що випливають з норм загального трудового законодавства, як-от: переїзд на інше місце постійного проживання у зв’язку з одруженням чи зміною місця роботи чоловіком/дружиною; добровільне виконання місії з міжнародної солідарності на період не менше одного року.

181Наводимо приклад розрахунку тривалості щорічної відпустки помічника судді: особа працює на посаді помічника судді 15 годин на тиждень і, відповідно, 60 годин на місяць (тобто «не дотягує» до максимально дозволеної законодавством тривалості робочого часу – 80 годин на тиждень); відтак, дана особа має право на щорічну оплачувану відпустку тривалістю 75 годин (15 годин на тиждень х 5 = 75 годин). У циркулярі Міністерства юстиції 2008 року зазначено також, що максимальна тривалість робочого часу на рік (720 годин) зменшується на тривалість щорічної оплачуваної відпустки. Іншими словами, помічник судді не має право на одержання компенсації за невикористану відпустку.

182Ці обмеження встановлені Статтею 3 Постанови 96-513 від 7 червня 1996 року.

дозволу голови апеляційного суду не вимагається.

По-друге, чинне законодавство забороняє особам вільних професій (як у судовій системі, так і в правовій сфері в цілому) та їхнім найманим працівникам працювати на посаді помічника судді в тій територіальній юрисдикції, в якій вони проваджують свою підприємницьку діяльність183.

У даному випадку йдеться про територіальну несумісність, винятки для якої не передбачені184.

Оплата праці та інші види винагороди за роботу

Оплата праці помічників суддів регулюється спеціальними нормативними актами – Наказом від 7 червня 1996 року185 (для помічників суддів, які працюють у сфері неадміністративного судочинства) і Наказом від 27 лютого 2003 року186 (для помічників суддів, які працюють у сфері адміністративного судочинства). Механізм нарахування винагороди докладно описується нижче. Він є однаковим для обох категорій помічників суддів.

Певна річ, розмір заробітної плати залежить передусім від фактичної тривалості робочого часу і лежить в інтервалі від 400 до 500 євро на місяць187.

Суддя, до якого прикріплено помічника судді, кожного місяця складає звіт про послуги, надані помічником судді, і надсилає його голові апеляційного суду.

183Це обмеження також встановлене з метою уникнення конфліктів інтересів. Воно не поширюється на помічників суддів, які працюють в Касаційному суді та Національній школі магістратури.

184Циркуляр Міністерства юстиції 2008 року, який вже неодноразово згадувався вище, встановлює й інші обмеження на додаткову роботу помічників суддів, виходячи з тих же міркувань територіальної несумісності. Таким чином, у підсумку можна стверджувати, що помічникам суддів забороняється: працювати помічником судді у двох судах, розташованих в одній територіальній юрисдикції апеляційного суду; працювати помічником судді у двох судах, навіть якщо вони розташовані в територіальній юрисдикції різних апеляційних судів; працювати помічником судді у двох судах, один з яких належить до сфери адміністративного судочинства, а інший – до сфери неадміністративного судочинства. Крім того, циркуляр явно визначає, що особа, яка працює на посаді помічника судді, має право одночасно працювати у сфері освіти і у сфері ліберальних професій (як у правовій сфері в цілому, так і в судовій системі зокрема) за умови, що в останньому випадку місце іншої роботи знаходиться за межами територіальної юрисдикції того апеляційного

суду, голова якого брав на роботу даного помічника судді.

185Даний наказ видано на виконання Статті 8 Постанови 96-513 від 7 червня 1996 року. Він визначає, що розмір винагороди за роботу помічникам суддів встановлюється спільним наказом Міністра юстиції, Міністра фінансів і Міністра публічних справ.

186Даний наказ видано на виконання положень Статті R.227-10 Кодексу адміністративного судочинства.

187Для помічників суддів, які працюють (і проживають) у Парижі, встановлено надбавку до базового окладу.

Після завершення строку дії договору про найм помічника судді останній має право на одержання грошової допомоги на працевлаштування188. Така допомога надається лише у разі досягнення максимально можливої тривалості роботи особи на посаді помічника судді за одним договором найму, тобто після завершення основного і двох додаткових періодів роботи за договором, що дозволяються чинним законодавством.

Порядок сплати внесків на соціальне забезпечення, медичне страхування, страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання помічників суддів встановлюється з урахуванням специфіки їх роботи на основі загальних правил, визначених Постановою 86-83 від 17 січня 1986 року для широкого кола агентів, які працюють у системі державної служби189. Крім того, помічники суддів мають право на допомогу в разі тимчасової непрацездатності, і роботодавці сплачують на них пенсійні внески, але з врахуванням того факту, що помічники суддів працюють неповний робочий день.

Професійний розвиток помічників суддів

Перспективи кар’єрного/професійного зростання

Жоден з нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність помічників суддів, містить інформацію на тему їх кар’єрного/професійного зростання. Необхідно усвідомлювати, що роботу на посаді помічника судді наврядчиможнавважатипрофесією, томуперспективикар’єрногозростання помічників суддів є сумнівними. Як зазначалося в попередніх розділах, помічників суддів беруть на роботу на договірній основі на обмежений строк, що означає для них відсутність будь-яких перспектив кар’єрного зростання.

На відміну більшості професій, у випадку помічників судді можна говорити радше про наявність “зовнішніх”, аніж “внутрішніх” перспектив кар’єрного зростання. У зв’язку з відсутністю можливості просування помічників суддів вгору кар’єрними сходами запитання слід скоріше поставити таким чином: як робота на посаді помічника судді може сприяти кар’єрному зростанні особи?

У професійному середовищі французьких правників існує загальноприйнята думка про те, що робота на посаді помічника судді є ідеальною для започаткування кар’єри у судовій системі. Конкретні знання та досвід

188Allocation d’aide au retour à l’emploi (французькою мовою).

189Як вже пояснювалося вище, помічники суддів є державними агентами, які не мають статусу державних службовців (французькою мовою – agents non titulaires de l’Etat)

(і, як наслідок, відповідних гарантій). Вони є далеко не єдиною категорією державних агентів, які працюють у системі державної служби Франції.

професійноїроботи, якіособаможенакопичити, працюючипомічникомсудді, є дуже цінним активом для подальшого просування кар’єрними сходами. На практиці більшість помічників суддів потім продовжують навчання у вищих юридичних навчальних закладах або готуються до здачі вступних іспитів у Національну школу магістратури або Школу адвокатів.

Навчання

На відміну від інших професій у судовій системі, таких як судді, секретарі судів190, адвокати, стосовно яких законодавство, що регулює їхню діяльність, встановлює чіткі права і обов’язки щодо навчання191, законодавство, яке регулює діяльність помічників суддів, не містить положень про участь помічників суддів у навчальних заходах.

Як згадувалося у попередніх розділах, існує нагальна потреба у заповненні проріх чинного спеціалізованого законодавства про помічників суддів положенням із загального законодавства. У даному випадку актом такого загального законодавства є Постанова 2007-1942 від 26 грудня 2007 року про професійне навчання державних агентів192. Крім цієї постанови, існують також два накази, видані Міністерством юстиції в 2009 році, які регулюють окремі питання професійної роботи як державних агентів, так і державних службовців193 (встановлення тривалості періоду професійної роботи і порядок оцінювання професійного рівня).

Кілька ключових положень Постанови 2007-1942 напряму регулюють такі питання:

•визнання права окремого працівника на навчання194;

190Французькою мовою – Greffiers.

191Йдеться як про навчання до прийому на роботу, так і про навчання під час роботи на посаді.

192Décret n° 2007-1942 du 26 décembre 2007 relatif à la formation professionnelle des agents non titulaires de l'Etat et de ses établissements publics et des ouvriers affiliés au régime des pensions résultant du décret n° 2004-1056 du 5 octobre 2004. Насправді дія даної Постанови поширюється на кілька категорій працівників, у тому числі й агентів, які працюють в системі державної служби за договором найму (agents non titulaires de l’Etat). Кілька її положень містять посилання на іншу урядову постанову, якою регулюється професійне навчання державних службовців протягом усього періоду їхньої роботи на державній службі, що наближує роботу державних агентів до

роботи державних службовців (Décret n°2007-1470 du 15 octobre 2007 relatif à la formation professionnelle tout au long de la vie des fonctionnaires de l'Etat).

193Французькою мовою – Arrêté du 31 juillet 2009 relatif à l’évaluation de la période de professionnalisation pour les agents de la fonction publique de l’Etat and Arrêté du 31 juillet 2009 relatif au bilan de compétences des agents de l’Etat.

194Інша норма законодавства (Постанова 2007-1470) встановлює норматив

тривалості навчання державних службовців – 20 годин навчання протягом одного року перебування на державній службі.

•визначення періоду професійної діяльності195;

•підготовка до здачі іспитів та участі в конкурсі на заміщення вакантної посади196;

•підготовка до професійної атестації та підтвердження знань, набутих в ході професійної роботи197;

•право на оплачувану відпустку у зв’язку з професійним навчанням, за певних обставин198;

•участь у заходах з професійного навчання агентів, які у даний момент не працюють у системі державної служби199.

На жаль, всі зазначені вище правові норми не застосовуються до помічників

й практичних механізмів такого навчання201. Відверто кажучи, деякі з перелічених вище норм практично неможливо застосувати на практиці до такої специфічної категорії державних агентів як помічники суддів, тому що необхідною умовою їх реалізації є наявність у працівника певного мінімального стажу роботи на посаді, яку помічник судді навряд чи спроможний задовольнити.

Відсутність практичної системи професійного навчання помічників суддів здається ніколи не була предметом обговорення. Автор не наважується стверджувати, що спричинило таку ситуацію, – задоволення всіх сторін

195Докладні умови визначення тривалості періоду професійної роботи встановлені Постановою 2007-1470 про навчання державних службовців. Для цих правил передбачено кілька винятків, які поширюються також і на агентів, які працюють в системі державної служби за договором найму.

196Докладні умови визначені Постановою 2007-1470.

197Validation des acquis de l’experience (французькою мовою). Даний механізм дозволяє за певних обставин офіційно підтвердити свій професійний рівень, досягнутий виключно в ході професійної роботи. Виданий на підтвердження визнаного у такий спосіб професійного рівня диплом чи свідоцтво вноситься в Державний реєстр документів, що підтверджують професійну кваліфікацію.

198Це право докладно визначено Постановою 2007-1470 про навчання державних службовців.

199Існує нагальна необхідність у доповненні спеціалізованого законодавства з цього питання загальними положеннями Кодексу законів про працю.

200Тут також варто згадати циркуляр Міністерства юстиції 2008 року, адресований головам всіх судів. Хоча даний циркуляр і не є актом законодавства, він містить адміністративні розпорядження стосовно помічників суддів, видані на основі чинного законодавства.

201На даний момент відсутні будь-які свідчення залучення помічників суддів до інституалізованих навчальних курсів, в той час як судді, прокурори і секретарі судів беруть активну участь у навчальних заходах.

існуючим станом речей чи брак часу на практичну реалізацію чинних правових норм.

Спочатку судді та прокурори негативно ставилися до ідеї створення посади помічника судді, але з плином часу вони належним чином оцінили користь від виконання роботи помічника судді кваліфікованими і добре вмотивованими молодими спеціалістами-правниками.

Самі ж помічники суддів убачають у роботі на посаді помічника судді можливість одержати досвід професійної роботи у судовій системі та опанувати навички практичної роботи, необхідні їм для продовження кар’єри в майбутньому202.

Працюючи на посаді помічника судді, більшість з цих молодих спеціалістів демонструють великий ентузіазм і не зважають на притаманні цій роботі виклики і труднощі (велике навантаження, виконання завдань, що виходять за межі посадових обов’язків, встановлених законодавством тощо). Їх ніхтоне навчає виконанню покладеної на них роботи, оскільки робота помічника судді вважається незалежною. Попри існуючі труднощі, молоді помічники суддів вважають одержаний ними досвід дуже цінним для подальшого кар’єрного зростання203. Багатьом з них робота на посаді помічника судді допомогла здобути досвід практичної роботи і переорієнтуватися на клієнта.

Ким є помічники суддів на практиці?

Після опису правової бази роботи помічників суддів у Франції та окремих її недоліків, пов’язаних з їхнім правовим статусом (чи не найбільшим з яких

єстроковий характер їх роботи), виникає цілком логічне питання: а ким же

єфранцузькі помічники судді на практиці? Іншими словами – хто і з яких причин може бути зацікавлений працювати на посаді, яка фактично не має ніяких перспектив кар’єрного зростання? Крім того, влаштуватися на роботу помічником судді доволі непросто з огляду на велику кількість вимог і обмежень, які встановлені для інших правничих професій, але при цьому поширюються й на помічників суддів.

Як вже згадувалося вище, робота на посаді помічника судді сприймається як введення у світ судочинства. Не дивно, що помічниками суддів зазвичай працюють молоді випускники юридичних навчальних закладів, які прагнуть набути досвіду практичної роботи у сфері судочинства під керівництвом суддів, а потім продовжити здобуття юридичної освіти, щоб в майбутньому

202Як згадувалося вище, на посаді помічника судді працюють здебільшого випускники юридичних навчальних закладів нижнього рівня, які мають певні знання у сфері правознавства, але яким бракує правової культури; тобто вони непогано знають право, але не знають як наявні у них знання застосовувати на практиці.

203Як справедливо зауважують деякі помічники суддів, який би подальший напрям

професійного зростання у сфері правознавства вони б не вибрали, багаж знань про те, як виконується робота у суді «за лаштунками» ніколи не буде зайвим.

влаштуватися на більш високу посаду в судовій чи правовій системі204.

У переважній кількості випадків на посаді помічника судді працюють випускники юридичних навчальних закладів першого рівня, які збираються через певний час продовжити навчання для одержання диплома магістра205.

В окремих випадках помічниками суддів працюють випускники юридичних вищих навчальних закладів, які готуються до здачі вступних іспитів у престижну Національну школу магістратури (щоб у майбутньому стати суддями чи прокурорами). Досвід практичної роботи, набутий під час роботи помічником судді, є цінним активом для тих, хто має намір стати суддею чи прокурором в порядку “прямого прийому на роботу” (а не через участь у конкурсі на заміщення вакантної посади, що проводиться Національною школою магістратури)206.

Чисельність помічників суддів постійно зростала після запровадження цієї посади, щопідтвердилопотребусуддівудопомозізбокувисококваліфікованих працівників. Водночас такі негативні явища як висока плинність кадрів207 на цій посаді, обмежена кількість вакансій, невизначеність правового статусу помічника судді дають багатьом професіоналам у судовій системі підстави сумніватися в успішності реалізації початкових планів запровадження посади помічника судді.

Майбутнє помічників суддів

Як вже зазначалося вище, правовий статус помічників суддів у Франції може стати об’єктом суворої критики.

Протягом багатьох років питання, пов’язані з правовим статусом помічників суддів і ситуацією з ними, що складалася на практиці (у тому числі перспективи кар’єрного зростання осіб), неодноразово виносилися на

204Багато хто з колишніх помічників суддів з гумором і вдячність згадують роки роботи на цій посаді під керівництвом суддів і прокурорів, навіть попри численні труднощі.

205Нагадаємо читачам, що для роботи помічником судді необхідно успішно завершити 4-річний курс навчання в юридичному вищому навчальному закладі й одержати так званий диплом магістра рівня І.

206Йдеться про прийом на роботу на основі кваліфікаційного рівня кандидата

(французькою мовою – recrutement sur titres).

207З наявних емпіричних статистичних даних можна зробити висновок, що середня тривалість роботи помічника судді становить 6-12 місяців. Як наголосила одна із суддів, більшість договорів найму помічників суддів розриваються з ініціативи помічників суддів достроково (наприклад, у зв’язку з успішним складанням вступних іспитів і вступом до Національної школи магістратури або Школи адвокатів або у зв’язку з переходом на вище оплачувану роботу). Вона також вказала на найбільшу проблему, пов’язану з помічниками суддів – нестабільність і втрата інвестицій,

оскільки більшість помічників суддів звільняються, які тільки вони одержують необхідні їм знання і досвід роботи.

обговорення членами Парламенту Франції208. Наприклад, ще в 1998 році, лише через кілька років після запровадження посади помічника судді у судовій системі Франції, один з членів Парламенту надіслав запит щодо необхідності створення професії помічника судді у справжньому розумінні цього слова, тобто зробити так, щоб помічники суддів працювали на умовах повного робочого дня, і їх робота не мала строкового характеру. Його позиція спиралася на те, що чисельність помічників суддів постійно збільшується, що свідчить про необхідність їхньої роботи.

У 2002 році комісія Сенату Франції виконала інформаційне дослідження еволюції кар’єри помічника судді. Обговорення звіту комісії засвідчили відсутність згоди щодо необхідності зміни правового статусу цієї категорії працівників судової системи209. Обговорення торкалися й інших важливих питань забезпечення високого кваліфікаційного рівня осіб, яких беруть на роботу на посаді помічника судді, таких як прийом на роботу на конкурсній основізарезультатамискладанняіспитівабопісляпроходженняспеціального курсу навчання.

Зусьогосказаноговищевипливає, щопопричисленнізаявивищихпосадових осіб і політиків стосовно невизначеності статусу та організації роботи помічників суддів на тлі в цілому успішного запровадження посади помічника судді у судові системі Франції (про що свідчить, як вже неодноразово згадувалося, зростання чисельності помічників суддів, внесення поправок до законодавства з метою уможливлення другого подовження дії договорів найму, збільшення тривалості робочого часу помічників суддів, які працюють у сфері адміністративного судочинства), французькі законодавці поки що не готові до проведення радикальної реформи для створення “повноцінної” професії помічника судді.

Ставкою у можливій реформі очевидно є професійна ідентичність помічників суддів та підвищення їхнього статусу до статусу інших працівників судової системи.

208Члени Парламенту надсилали відповідні письмові запити міністру юстиції.

209В той час як одні члени Парламенту наполягали на зміні правового статусу помічників суддів (наприклад, на подовженні строку договорів найму, підвищенні розміру заробітної плати тощо), інші висловлювали сумніви стосовно доцільності створення ще однієї категорії працівників судової системи, яких братимуть на роботу “довічно”, і які можуть стати просто додатковою посередницькою ланкою

усудовій системі; у зв’язку з цим вони наполягали на обмеженні кількості подовжень договорів найму. Один з членів Парламенту, який працював у складі згаданої комісії, заявив, що він високо цінує високий рівень професіоналізму помічників суддів, і вказав на необхідність поліпшення стабільності їхньої зайнятості і підвищення їхньої заробітної плати. Але при цьому він був проти створення професії помічника судді

усправжньому розумінні цього слова, посилаючись на побоювання щодо виникнення зайвої ланки у судовій системі. Матеріали цих обговорень розміщено в мережі

Інтернет за адресою: http://www.senat.fr/commission/missions/justice/Index.html

Заключні зауваження

Навіть самі назви розділів цього документу свідчать про наявність як спільних рис, так і розбіжностей між французькою та українською судовими системами та в роботі помічників суддів у Франції та в Україні.

Порівняльний аналіз судових систем України та країн ЄС (Австрії, Польщі, Франції) та місця і ролі в них помічників суддів може допомогти українським вищим посадовим особам визначити правильний напрямок реформування професії помічника судді, але лише певною мірою, тому що наявна інформація не завжди придатна для порівняння.

Необхідно усвідомлювати, що в Європі відсутні єдині стандарти організації роботи помічників суддів.

З іншого боку, існують добре визначені європейські стандарти функціонування незалежної й ефективної судової системи. Тому допомога, щонадаєтьсясуддямдляпідвищенняефективностітадієвостіїхньоїроботи, має розглядатися як невід’ємна складова заходів, покликаних вдосконалити функціонування судової системи на благо суспільства.

Звісно, реформа має враховувати національні особливості і традиції судової системи країни. При цьому слід зважати на те, що всі європейські країни прагнуть сформувати систему спільних цінностей.

Звід принципів і правил на європейському рівні має стати для національних законодавців своєрідним орієнтиром при розробленні й ухваленні законодавчих актів, спрямованих на вдосконалення судової системи, а для судових адміністрацій – у процесі впровадження відповідних заходів. Україні також було б доцільно вивчити досвід інших країн у реформуванні та вдосконаленні судових систем (як позитивний, так і негативний). Виконання порівняльного аналізу та його результати допоможуть відповідним уповноваженим органам розробити оптимальні рекомендації особам, відповідальним за прийняття політичних рішень.