Посібник помічника судді загального суду

правило, не перевищує двох років.112

Окрім вищезгаданих юридичних положень, більше не було опубліковано ніяких керівних документів або практичних рекомендацій щодо стосунків між суддями та помічниками. Універсальної моделі щодо організації співпраці немає, і дослідження на цю тему не проводилися. Однак було подано багато коментарів з боку обох професійних груп, які розміщено в Інтернеті. Загалом, ставлення з боку суддів до своїх помічників відрізняється вдячністю та повагою. Помічники скаржаться на надмірну завантаженість, а також на те, що судді не звертають уваги на обмеження робочого часу, вимагаючи роботи у вихідні дні та по вечорах.

Умови працевлаштування

Помічники суддів у Польщі є контрактними працівниками, а статус їхньої зайнятості врегульовано посиланнями на загальні положення “Статуту про працівників судів і органів прокуратури” від 18 грудня 1998 року113.

Вони не користуються пільгами, що надаються державним службовцям114. Існує два головних типи контрактів для помічників судді: на визначений період і на невизначений період. Робочі стосунки характеризуються наступним:

1)працівник підпорядковується роботодавцеві – тобто працівник повинен виконувати вказівки стосовно виконання своїх обов’язків;

2)працівник повинен виконувати свою роботу на місці, вказаному роботодавцем; а також

112Така оцінка була зроблена на основі відповідей, наданих 42 суддями на запитання стосовно посади помічника судді під час суддівських конференцій у м. Попово та Сулейов на початку листопада 2009 року. Статистика з цих питань відсутня.

113Op. cit . 5

114Видаються потрібними певні пояснювальні зауваження: статус державного службовця не означає лише те, що людина працює на урядовий орган чи агентство.

Різниця між “державними службовцями” і “працівниками державної служби” відповідає історичній традиції Польщі. Державні службовці у Польщі користуються сильним захистом, і їх практично неможливо зняти з посади, хіба що у випадку скоєння злочину або втрати фізичної чи розумової здатності виконувати свої обов’язки. Незважаючи на положення “Акту про державну службу” 1996 року, державна служба у Польщі врегульована лише частково. Кожна політична партія, формуючи

свій уряд, успішно вносила доповнення до Акту 1996 року. На 2006 рік кількість працівників державної служби перевищувала 100000 осіб. Однак лише невелика їх частина є саме державними службовцями, тобто особами, які пройшли спеціальну кваліфікаційну процедуру. В юридичних рішеннях поєднуються дві моделі Державної служби: спрямовані на кар’єру (закриті) та спрямовані на посаду (відкриті). Політичні дискусії переважно стосуються доступу до державної служби. Деякі уряди фактично зловживають процедурами відбору кандидатів на державну службу керуючись власними політичними інтересами.. Заполітизованість, низька оплата, низька мотивація стати державним службовцем, та низький суспільний інтерес звужує шанси успішної реалізації концепції державної служби.

3)працівникповиненвиконувативимогищодоробочогочасу. Уконтракті вказується, чи робота є на повну зайнятість, чи на часткову.

4)контракт може припинений обома сторонами за заявою.

Контракт на визначений період припиняється у вказаний день. Закон не визначає максимальну тривалість такого контракту, але його термін має бути в розумних межах. Передбачається, що контракт на визначений період може тривати від трьох місяців до трьох років, а у виправданих випадках

– навіть до п’яти років. Однак нормативні документи обмежують кількість таких контрактів, що можуть бути укладені з однією особою. У відповідності до закону, після двох контрактів на визначений період повинен укладатися контракт на невизначений період. Загалом, контракт на визначений період не може бути припинено за попередженням, але існують винятки до цього правила. Припинення за попередженням допускається, якщо сторони погодилися із положенням, яке передбачає можливість припинення контракту шляхом попередження за два тижні. Контракт на невизначений період може бути припинений шляхом попередження за три місяці.

Роботодавець припиняє контракт без попередження, якщо помічника судді остаточно засуджено за скоєння навмисного злочину. У випадку засудження за скоєння неумисного злочину (наприклад, по недбалості) роботодавець має право розірвати контракт або продовжити його на свій розсуд. Правила також розповсюджуються на фінансові зловживання.

Інші випадки припинення контракту без попередження базуються на фізичній і розумовій здатності. Контракт повинен бути припинений, якщо суд чинним порядком оголошує недієздатність помічника. Контракт також може бути припинений, якщо помічник відсутній на роботі понад один рік у зв’язку з захворюванням або карантином через інфекційну хворобу, або відсутній на роботі понад один місяць без поважної причини.

Контракт також може бути припинений без попередження на підставі загальних правил, передбачених Трудовим кодексом 1974 року, тобто у випадку: серйозногопорушенняосновнихобов’язківпрацівника(перебування на роботі у нетверезому вигляді, відсутність без належної причини), здійснення злочину, припинення чинності документів, необхідних для виконання роботи. Припинення контракту не застосовується (з урахуванням подальших застережень) протягом періоду, зокрема, відпустки, вагітності, декретної відпустки, відпустки через захворювання, у передпенсійний період.

Виконуючи свої обов’язки, помічники суддів не можуть керуватися своїми політичнимичирелігійнимипоглядами, особистимичигруповимиінтересами. Якщо помічник одружений на особі, що працює у тій же організації, або є її родичем до другого ступеня кровної спорідненості або у першому ступені

спорідненості або усиновлення, опіки або опікунства, одна з таких осіб не може бути підпорядкована іншій з них у будь-якій формальній якості.

Загальна тривалість робочого часу складає 40 на тиждень (в середньому – 5 днів на тиждень, 8 годин на день). Загалом, сукупна тривалість робочого часу та понадурочної роботи не повинна перевищувати 48 годин на тиждень. Понадурочна робота, як правило, не повинна перевищувати 150 годин на рік. Працівники мають право на подвійну винагороду за понадурочну роботу вечорами, понеділяхівбанківські(державні) свята(атакожзапонаднормову роботу, що перевищує встановлений загальний тижневий ліміт), а також на винагороду, підвищену наполовину, за будь-яку інше понаднормову роботу.

Як і всі інші працівники судів, помічники суддів мають право на щонайменше 11 годин безперервного відпочинку кожні 24 години, а також на 35 годин відпочинку на тиждень. Вихідними днями є неділі та банківські вихідні. Помічники також мають право на оплачувану відпустку. Кількість вихідних днів дорівнює 20, якщо стаж працівника менший за 10 років (включно з терміном навчання, наприклад, 8 додаткових років у випадку вищої освіти), і 26 днів – якщо стаж працівника дорівнює 10 рокам або більше. На практиці, у зв’язку з проходженням навчання, необхідного для того, щоб працювати помічником судді, всі вони починають свою кар’єру, маючи 26 робочих днів оплачуваної відпустки протягом першого року роботи.

Помічники, що виконують свої робочі обов’язки (задачі) в іншому місці, аніж своє звичайне місце роботи, мають право на відшкодування витрат, пов’язаних із відрядженнями. Розмір сім щоденного утримання, суми витрат на проживання, а також умови відшкодування, встановлені для всіх працівників державного сектора виконавчим розпорядженням Міністра праці та соціальних питань. Витрати на поїздки до звичайного місця роботи роботодавцем не відшкодовуються.

У випадку відсутності на роботі через захворювання або інший медичний стан, помічники, як і інші працівники суду, мають право на отримання 80% заробітної платні за весь період непрацездатності. У деяких конкретних ситуаціях, наприклад, увипадкуінвалідності, викликаноїнещаснимвипадком на робочому місці, працівник отримує повну суму винагороди.

Еталонні стандарти робочих показників

Конкретних положень щодо оцінки показників роботи помічника судді немає. Вони підлягають нормативам, передбаченим для всіх інших працівників суду. Вони проходять періодичні атестації. Такі атестації готує голова суду, в якому працює помічник, який бере до уваги думки безпосереднього керівника та атестаційного комітету, призначеного ним. Періодична атестація готується у письмовому вигляді, щонайменше раз на 24 місяці, і не частіше, ніж раз на

12 місяців. У періодичній атестації описується оцінка показників виконання обов’язків. Оцінка негайно доводиться до відома особи, щодо якої вона проводилася. Протягом 7 днів після отримання оцінки працівник може подати свої заперечення голові суду, який повинен їх розглянути протягом днів 14 після їх подання. Якщо заперечення приймаються, до періодичної атестації, проти якої вони були подані, вносяться зміни, або готується нова атестація. Оцінці підлягають наступні фактори:

1)вчасне і належне виконання обов’язків;

2)здатність приймати самостійні рішення;

3)ініціативність, вдосконалення виконання обов’язків; здатність планувати та організовувати роботу;

4)підвищення кваліфікації та розширення знань, необхідних для виконання обов’язків, включно зі знанням чинного законодавства;

5)дотримання трудової дисципліни;

6)гарні манери та ставлення до клієнтів і співробітників.

Оплата праці

“Акт про суди загальної юрисдикції” делегує повноваження щодо регулювання заробітної платні помічників суддів Міністрові юстиції, зобов’язуючи його дотримуватися вартості винагороди для суддів, старших судових клерків (польською: referendarz), та інших працівників суду, а також принципу диференціації між працівниками судів різних рівнів.

Починаючи з жовтня 2009 року, розміри заробітної платні у різних судах були встановлені на рівні 700-1000 євро, що дуже близько до середньої місячної заробітної платні у Польщі. Обмінний курс на 30 жовтня 2009 року становив 4,21 польських злотих/євро.

Заробітна платня помічника судді помітно нижча за заробітну платню судді, що починає свою діяльність, і загалом не вважається сильним стимулом. Будь-яка особі, що відповідає критеріям, установленим для зайняття посади, може легко знайти роботу в приватному секторі, що забезпечує

вищу винагороду. Однак потрібно відмітити, що ця заробітна платня є помітно вищою за заробітну платню більшості працівників у державному секторі (учителів, медичних працівників, правоохоронців). Принцип диференціації заробітної платні у судах різних рівнів призводить до проблем із залученням персоналу до роботи в районних судах і загалом вважається несправедливим і нераціональним.

Професійний розвиток

Кар’єрне зростання

Посада помічника судді загалом сприймається не як постійна робота, а радше як крок на шляху до суддівської кар’єри. Так помічники, які пройшли судове стажування та успішно склали судовий іспит, можуть подати заяву на призначення на суддівську посаду у будь-який час, як тільки буде оголошена вакансія. Для тих, хто зайняв посаду помічника судді, не складаючи суддівського іспиту, існує можливість отримання права на суддівську посаду. Помічник судді, який пропрацював на цій посаді 4 роки, може повідомити Голову Національної школи судової системи та прокуратури про своє бажання скласти суддівський іспит.115 У такому випадку, помічникові судді дозволяється скласти екзамен під час найближчої сесії, призначеної для судових стажерів. Після складання іспиту, він може подати заяву на призначення на суддівську посаду.

Рангів або інших форм професійної ієрархії, що визначали б кар’єрне зростання, немає. Немаєтакожправилщодопереведеннядосуддівського органу вищого рівня.

Професійна підготовка

У відповідності до “Статуту про працівників судів і органів прокуратури” від 18 грудня 1998 року116, помічники судді, як і будь-які інші працівники суду, зобов’язані розвивати свої професійні знання. Конкретніших положень, які б визначали це зобов’язання, немає. Однак однією із задач Національної школи судової системи та прокуратури є розробка програм професійної підготовки помічників суддів. Школу, яку було утворено на підставі Акту від 1-го липня 2005 року, з доповненнями, внесеними Актом від 23-го січня 2009 року117, почала свою діяльність 1-го вересня 2006 року. Ця організація підпорядкована Міністрові юстиції. ЇЇ головна задача полягає в організації

115До 23 березня 2009 року необхідний термін складав 6 років, а екзамен проводили голови апеляційних судів.

116Op cit 5

117Dz. U z dnia 18 lutego 2009

професійної підготовки – тобто стажування для кандидатів на посаду суддів і прокурорів – а також у забезпеченні навчання для суддів і прокурорів, які вже обіймають ці посади. Стосовно помічників суддів, школа зобов’язана лише розробитипрограмупідготовки, аленезабезпечуватисаменавчання. Схоже, що навчання повинні організовувати голови окружних або апеляційних судів навесні 2009 року, тому готових програм поки що немає.

Станом на жовтень 2009 року ще не було підручників, довідників та іншої допоміжної літератури для помічників суддів.

Практичні результати та заплановані реформи

Немає надійних даних, які б дозволили провести статистичну оцінку впливу введення посади помічника судді до польської судової системи. Загалом якість роботи польських судів можна виміряти за такими ключовими показниками, як середня тривалість розгляду справ або за допомогою моніторингузмінинавантаженнясуддів. Аленацепозитивновплинулитакож

іінші фактори. Наприклад, мало місце швидке застосування комп’ютерних систем, а також підвищення комп’ютерної грамотності судових працівників

ісуддів. Окрім того, були дещо спрощені судові процедури, які сприяли прискоренню проваджень. З іншого боку, протягом останніх кількох років були здійснені спроби реформувати систему, які не вдалися і спричинили зниження результативності роботи.

Незважаючи на відсутність кількісних показників, можна зробити висновок про те, що головна мета введення нової посади до польської судової системи була досягнута – помічники надають значну допомогу суддям, і немає сумнівів у тому, що судді працюють ефективніше. Цей висновок було зроблено на основі думок більшості суддів.

Замість того, щоб стати престижною постійною посадою, яка забезпечувала б прозорий шлях кар’єрного зростання і задовільний рівень прибутку, посада помічникасуддієскорішетимчасовою. Ті, хтовідповідаєвимогамсуддівської посади, не можуть довго чекати, не маючи чітких перспектив підвищення. Чим більше часу спливає від суддівського іспиту, тим менше у них шансів на призначення. На теперішній час багато вакансій є відкритими саме через проблеми із залученням працівників.

Міністерствоюстиціїнещодавнооголосилопронамірсерйознореформувати посаду помічника судді. Ця посада повинна стати обов’язковим етапом у суддівській кар’єрі. Вона повинна також краще оплачуватися. Інші деталі реформуванняпокищонебуливироблені. Таказаява– ценелишевідповідь на проблеми з пошуком кандидатур на посаду помічника судді, але й крок до вдосконалення відбору суддів через надання кандидатам довшого часу для того, щоб вони могли продемонструвати свої робочі навички, знання та особисті якості.

7.3.Правовий статус помічників суддів у судовій системі Австрії

Австрійський термін «Rechtspfleger” непросто перекласти на іншу мову. Замість “помічник судді” словник пропонує “реєстратор” або “посадова особа суду”.

Можливою причиною таких труднощів перекладу є те, що посада і сфера діяльностіпомічниківсуддівуАвстріїістотновідрізняютьсявідколаобов’язків помічників суддів в Україні. Якщо австрійський термін “Rechtspfleger” перекласти дослівно, то він означає “той, хто опікується дотриманням закону”. З такого варіанту перекладу стає дещо зрозумілим про специфіку роботи на даній посаді, яка передбачає виконання дещо ширших функцій, ніж функції помічника судді.

Втім, для забезпечення цілісності дослідження, ми надалі використовуватимемо термін “помічник судді”. Але читачам варто не забувати про зміст буквального перекладу цього терміна з мови оригіналу.

Щоб усвідомити різницю, варто почати зі стислого огляду судової системи Австрії та історичної довідки про розвиток професії помічника судді в Австрії.

Сьогодні в 141 районному суді118 і 17 регіональних судах119 Австрії працюють близько 700 помічників суддів. Попри тривалу традицію існування помічників суддів у судовій системі країни і їхню важливість для забезпечення належного функціонування системи судочинства (на помічників суддів припадає близько 85% всіх цивільних справ, що розглядаються в судах першоїінстанції), австрійцінедужедобреобізнанізроботоютапрофесійним іміджем помічників суддів. Але неспростовним фактом є те, що помічники суддів істотно полегшують тягар роботи, що лежить на австрійських суддях, змушених працювати в умовах постійно зростаючої кількості судових справ.

Тому не виглядають дивними існуючі плани зміцнення статусу помічників суддів і навіть розширення кола їхніх обов’язків. Сьогодні, в умовах глобальної економічної кризи, помічники суддів можуть зробити цінний внесок у підвищення ефективності судочинства.

118ВАвстрії функціонують одинВерховний суд, чотириапеляційні суди, 20 регіональних судів і 141 районний суд. Помічники суддів працюють виключно в районних і регіональних судах (і займаються справами, пов’язаними з реєстром компаній).

119У Відні знаходяться чотири регіональні суди – Господарський суд Відня, Соціальний суд Відня, Віденський регіональний кримінальний суд і ще один суд, який спеціалізується в кримінальних справах. Оскільки справи, пов’язані з реєстром компаній, розглядає лише Господарський суд, в усіх інших регіональних судах Відня помічники суддів відсутні.

Огляд судової системи Австрії

Відповідно до статті 87 Конституції Австрії судова система країни спирається на принципи незалежності суддів і неможливості їх звільнення і заміни. Судді призначаються Президентом Австрії.

Компетенція судів встановлюється відповідними законами.

Конституція Австрії встановлює також, що кожен суд має розподіляти нові справи серед суддів за встановленою системою. У першій інстанції кожну справу розглядає лише один суддя у відповідній юрисдикції (певні винятки передбачені лише кримінальним законодавством і лише для певних категорій судових слухань і винесення усних судових рішень, а не для розгляду судових справ в принципі). Навіть найбільш складніші й об’ємні справи розглядаються і вирішуються лише одним суддею.

На відміну від своїх українських колег, австрійський суддя не має можливості одержати допомогу в підготовці і розслідуванні обставин справи і написанні проекту рішення чи його обґрунтуванні. Він мусить самостійно виконувати аналітично-пошукову роботу і координувати практичні й технічні аспекти проведення слухань. Суддя відповідає на всі запити і розглядає всі скарги сторін справи. Суддя відповідає за складання протоколів судових слухань і навіть за сповіщення осіб, які беруть участь у слуханнях. При розгляді покладених на них справ судді не одержують допомоги від помічників суддів. Помічники суддів є державними службовцями, які працюють в судах і, як і судді, є органами системи судочинства.

В Австрії помічник судді має свою ділянку роботи, свою сферу компетенції і свої справи.

Статус, коло обов’язків, вимоги до освіти і навчання помічників суддів чітко визначені окремим законом – Законом Австрії “Про помічників суддів”120.

Історична довідка

Протягом багатьох сторіч судді не тільки оголошували свої рішення й вироки, а й оформлювали їх у письмовій формі. Реєстри, які здебільшого надавали суддям секретарську допомогу, лише відтворювали суддівські рішення і забезпечували їх відправку і врученням адресатам. Вони також виконували певні адміністративні функції у суді121.

120Rechtspflegergesetz

121Сьогодні на судові реєстри у судах покладається багато функцій. Наприклад, працівники реєстрів виконують левову частку письмових робіт, а також забезпечують ведення комп’ютеризованого реєстру, в якому зберігається

найважливіша інформація по кожній справі. Реєстр можна також визначити як високо кваліфікований секретаріат.

Створена таким чином нова система виявилася надзвичайно успішною, і через нетривалий проміжок часу понад третина управлінь Віденського виконавчого суду функціонували за новою системою. Але було й багато критиків нової системи, які побоювалися, що така практика може призвести до здійснення судочинства без участі суддів. Ці побоювання посилилися, коли в 1919 році жінкам вперше дозволили вивчати право у Віденському університеті.

Але вигоди від нововведень переважили аргументи критиків, і в 1929 році почався наступний етап судової реформи, під час якого Міністерство юстиції одержалоновіповноваження. Відтодівономалоправоделегувативинесення рішення у простих і часто повторюваних судових справах державним службовцям, які задовольняли встановлені кваліфікаційні вимоги. Останні одержали повну незалежність при виконанні нових для них функцій і несли за цю роботу всю відповідальність.

Перша згадка про помічників суддів у нинішньому розумінні датується 1938 роком, коли Австрія була анексована Німеччиною, і на території Австрії почали діяти закони Німеччини. Посадові обов’язки помічників суддів залишилися практично такими ж, якими вони були до анексії.

Після завершення Другої світової війни посада помічника судді була закріплена в Конституції Австрії. Підставою для цього стало рішення Конституційного суду Австрії, прийняте в 1956 році123.

27 червня 1962 року помічник судді став складовою частиною системи судочинства Австрії – на додачу до судді. Робота на посаді помічника судді регулювалася новою статтею 87а Конституції Австрії. Лише через тиждень, 4 липня 1962 року, було прийнято закон Австрії “Rechtspflegergesetz”, який більш докладно визначив статус і посадові обов’язки помічників суддів.

У подальшому до Закону про помічників суддів вносилися численні зміни і доповнення (в 1964, 1970, 1973, 1976, 1978, 1980 і 1983 роках), доки в

1986 році не було прийнято новий закон, який і заклав основу сьогоднішньої роботи помічників суддів в Австрії.

Правова основа

Австрія – єдина країна Європи, де посада помічника судді законодавчо

123Один з громадян звернувся до Конституційного суду Австрії, тому що він вважав, що його права були порушені внаслідок накладання арешту на його майно судовим виконавцем. Конституційний суд визнав ці дії судового виконавця такими, що виходять за межі його компетенції, як такі, що відносяться до сфери судочинства, а не сфери адміністрування. Той випадок став першим, коли Верховний суд Австрії чітко встановив, що крім рішень суддів існують й інші дії з судочинства.