Посібник помічника судді загального суду

справі, їх місце проживання або місцезнаходження; рішення (ухвала), що оскаржується; в чому полягає неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права; клопотання особи, яка подає скаргу; перелік письмових матеріалів, що додаються до скарги. Крім того, помічник судді перевіряє, чи підписана касаційна скарга особою, яка подає скаргу, або її представником та чи долучена до касаційної скарги, поданої представником, довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника. Обов’язковою вимогою при подачі касаційної скарги у цивільній справі є долучення до неї копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, а також копій оскаржуваних рішень (ухвал) судів першої та апеляційної інстанцій, завірених належним чином.

Оскільки стаття 327 ЦПК України передбачає, що у разі надходження касаційної скарги, не оформленої відповідно до наведених вище вимог, або у разі несплати суми судового збору чи неоплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи до скарги застосовуються положення статті 121 цього Кодексу, помічник судді готує для судді-доповідача проект відповідної ухвали про залишення скарги без руху та надання строку для усунення недоліків скарги.

У тому випадку, коли за результатами попереднього вивчення касаційної скарги помічник судді установить, що подана скарга оформлена відповідно до вимог статті 326 ЦПК України, то протягом триденного строку помічник судді вирішує питання про розгляд скарги по суті.

Під час цієї стадії процесу помічник перевіряє чи підлягає справа касаційному розгляду у порядку цивільного судочинства; чи переглядалася справа в апеляційному порядку; чи відсутня ухвала про закриття касаційного провадження у зв'язку з відмовою цієї особи від касаційної скарги на це саме рішення чи ухвалу; чи немає ухвали про відхилення касаційної скарги цієї особи або про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї особи на це саме рішення чи ухвалу; чи є обґрунтованою касаційна скарга, тобто викладені в ній доводи викликають необхідність у перевірці матеріалів справи. Після з’ясування цих питань встановлюється, чи правильно судами першої або/та другої інстанції застосовані норми матеріального права чи норми процесуального права, які можуть стати підставою для відкриття касаційного провадження незалежно від обґрунтованості касаційної скарги.

За наслідками перевірки доводів касаційної скарги, поданої належним чином, помічник судді готує проект ухвали судді про відкриття касаційного провадження у цивільній справі на підставі ст. 328 ЦПК України.

Про результати розгляду скарги по суті помічник також може підготувати проект ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження з підстав, викладених у ч. 3 ст. 328 ЦПК України, чи про повернення скарги, поданої після закінчення строку на касаційне оскарження, особі, яка її подала, якщо вона не порушує питання про поновлення цього строку, або про повернення скарги через невиконання скаржником вимог ухвали судді про усунення недоліків скарги.

Дії помічника судді при попередньому розгляді справи в касаційному порядку після її надходження до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ регламентовані статтею 331 ЦПК України та передбачають підготовку справи до попереднього касаційного розгляду. Зокрема помічник готує проект доповіді у справі, в якому мають бути викладені обставини справи, узагальненні доводи касаційної скарги, проект резолютивної частини ухвали.

У залежності від результатів попереднього розгляду справи в касаційному порядку (колегією суддів ухвалено рішення про відхилення касаційної скарги і залишення судових рішень без змін, або про скасування судового рішення за наявності підстав, які тягнуть за собою обов'язкове скасування судового рішення, або про призначення справи до судового розгляду) помічник судді готує проект ухвали про відмову у задоволенні касаційної скарги, або проект доповіді на засідання колегії у складі 5 суддів, як того вимагає ст. 333 ЦПК України, у випадку, коли є підстави для скасування судового рішення.

Обсяг повноважень помічника судді у кримінальних справах регламентується Кримінально-процесуальним кодексом України.

Так, відповідно до ст. 383 КПК України, у касаційному порядку у Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ як суді касаційної інстанції можуть бути перевірені вироки і постанови апеляційного суду, постановлені ним в апеляційному порядку (ч.1 ст. 383 КПК України), а також у касаційному порядку також можуть бути перевірені вироки місцевих судів, постанови (ухвали) цих судів у справах про застосування примусових заходів виховного чи медичного характеру, інші постанови (ухвали), які перешкоджають подальшому провадженню у справі, ухвали апеляційного суду, постановлені щодо цих вироків, постанов (ухвал).

З огляду на це є різним порядок надходження касаційних скарг/ кримінальних справ до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, отже видозмінюються дії помічника судді щодо підготовки скарг/кримінальних справ до розгляду.

Оскільки відповідно до статті 388 КПК України справа з касаційними скаргами на судові рішення, зазначені у частині першій статті 383 цього Кодексу, передається безпосередньо до касаційного розгляду після надходження її до суду, то помічник судді, готуючи справу, перевіряє дотримання вимог ст. 387 КПК України, а саме чи дотриманий порядок її подачічерезсуд, якийпостановиввирокчивинісухвалуабопостанову, чи виконані судом вимоги ст. 351 КПК України щодо повідомлення учасників справи про надходження касаційної скарги та ознайомлення сторін із касаційними скаргами, чи подані учасниками процесу заперечення на касаційну скаргу; чи визначив суд, який постановив судове рішення, що оскаржується на підставі ч.1 ст. 383 КПК України, дату розгляду справи та повідомив про це належним чином сторони у справі.

Враховуючи, що провадження у касаційній інстанції у кримінальних справах при перегляді судових рішень, зазначених у ч.1 ст. 383 КПК України, провадиться за правилами, передбаченими для провадження у суді апеляційної інстанції, то, встановивши, що при підготовці справи для касаційного розгляду порушені вимоги процесуального закону, помічник судді готує для судді - доповідача проект ухвали судового засідання про повернення справи до суду, який постановив оскаржуване судове рішення, для дооформлення.

Стаття 391 КПК України визначає коло осіб, які можуть брати участь в засіданні суду касаційної інстанції: прокурор, інші особи, вказані у статті 384 цього Кодексу. У разі потреби суд має право запросити цих осіб для дачі пояснень, проте їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Разом з тим, клопотання засудженого, який утримується під вартою, про виклик його для дачі пояснень при касаційній перевірці судових рішень, визначених у ч.1 ст. 383 цього Кодексу, є обов'язковим для суду касаційної інстанції. Тому до обов’язків помічника судді входить підготовка проекту постанови судді про доставку засудженого до суду касаційної інстанції.

Касаційні скарги на судові рішення, зазначені в ч. 2 ст. 383 КПК України, передаються безпосередньо судді касаційного суду. Незважаючи на те, що процес подання касаційних скарг у кримінальних справах спрощений з огляду на склад осіб, які їх можуть подавати, касаційна скарга все ж таки повинна відповідати певним вимогам процесуального закону.

Так, у касаційній скарзі повинні бути зазначені назва суду, якому вона адресується; особа, яка подає скаргу; вирок, ухвала чи постанова, на які подається касаційна скарга, і назва суду, який їх постановив; вказівка на те, в чому полягає незаконність вироку, ухвали, постанови та доводи на її обґрунтування; прохання особи, яка подає касаційну скаргу; перелік документів, які додаються. При обґрунтуванні прокурором та захисником

необхідності зміни чи скасування вироку, ухвали, постанови касаційна скарга повинна містити посилання на відповідні аркуші справи.

У тому випадку, коли касаційна скарга не відповідає наведеним вимогам, помічник судді готує проект мотивованої постанови про відмову у витребуванні справи із зазначенням недоліків її оформлення (так звана “відмова з формальних підстав”). Слід зазначити, що така відмова не перешкоджає витребуванню справи при повторному надходженні подання чи скарги за умови усунення зазначених у постанові суду недоліків і подачі скарги в межах строку, визначеного статтею 386 КПК України, або не пізніше одного місяця з дня одержання копії постанови про таку відмову.

Проект відмови у витребуванні справи готується і тоді, коли з касаційної скарги, подання та судових рішень вбачається, що судові рішення є законними та обґрунтованими, підстав для задоволення касаційної скарги немає.

Якщо ж касаційна скарга або касаційне подання є обґрунтованими, помічник судді у визначений законом строк готує для судді-доповідача проект постанови про витребування справи.

Стаття 392 КПК України встановлює строки, протягом яких кримінальна справа після її надходження до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ призначається до розгляду колегією суддів в складі трьох суддів. З огляду на це, помічник судді - доповідача готує проект ухвали, яка складається із вступної, описовомотивувальної і резолютивної частин. У проекті має бути зазначено місце і час постановлення ухвали; назва і склад суду, що постановив ухвалу; особи, які брали участь у розгляді справи в засіданні суду касаційної інстанції; зміст вироку (постанови); особа, яка подала касаційну скаргу; суть касаційної скарги; короткий виклад пояснень осіб, які брали участь у засіданні; аналіз доказів, досліджених під час повного або часткового судового слідства, проведеного судом, проект мотивів для ухвалення рішення.

Готує помічник судді і проект ухвали в тому випадку, коли кримінальна справа призначена до розгляду на підставі ст. 394 КПК України з обов’язковим викликом осіб.

6.2.Діяльність помічника судді Верховного Суду України

Судові рішення, що були предметом перегляду Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних та кримінальних справ, Вищим господарським судом України, Вищим адміністративним судом України, можуть бути переглянути Верховним Судом України.

Оскільки заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України через Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарській суд України, Вищий адміністративний суд України, попередній розгляд такої заяви віднесено до повноважень помічника судді саме цих судів та є фактично уніфікованими незалежно від виду судочинства.

Отримавши заяву про перегляд судових рішень після їх перегляду в касаційному порядку, помічник судді протягом трьох днів здійснює перевірку відповідності заяви вимогам ст. 357 ЦПК України, 239 КАС України, ст. 400-15 КПК України, ст. 111-18 ГПК України, а саме: наявність копій заяви відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі (крім скарги про перегляд судових рішень у кримінальній справі); наявність копій судових рішень, про перегляд яких подано заяву, та копії різних за змістом судових рішень, в яких має місце неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, інші необхідні документи та матеріали.

Якщо підставою для перегляду судових рішень є встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні справи судом, то до скарги має бути долучена копія такого судового рішення.

Крім того, помічник перевіряє чи оплачено заявником судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у випадках, встановлених законом.

Уразі встановлення, що заяву подано без додержання наведених вище процесуальних законів вимог, помічник судді готує проект листа заявнику, в якому повідомляється про недоліки заяви та строк, протягом якого він зобов’язаний їх усунути.

Увипадку відповідності заяви вимогам наведених вище процесуальних кодексів помічник судді протягом трьох днів готує проект обґрунтованої ухвали про допуск справи до провадження на колегію у складі п’яти суддів, або відмову в такому допуску.

Ухвала про допуск справи до провадження разом із заявою про перегляд судового рішення та доданими до неї документами надсилається до Верховного Суду України протягом п’яти днів з дня її постановлення.

Після надходження ухвали про допуск справи до провадження разом із заявою про перегляд судового рішення та доданими до неї документами до Верховного Суду України помічник судді Верховного Суду України - доповідача, призначеного у справі, протягом трьох днів готує проект ухвали про відкриття провадження у справі на підставі ст. 360-1 ЦПК України, 400-19 КПК України, ст. 111-22 ГПК України, ст. 240-1 КАС України; протягом п’ятнадцяти днів з дня відкриття провадження здійснює підготовку справи до розгляду Верховним Судом України; також готує проект ухвали про витребування матеріалів справи, розглядає питання про зупинення виконання відповідних судових рішень та готує проект відповідного процесуального документа, готує проект доповіді у справі.

Враховуючи, що до повноважень судді Верховного Суду України – доповідача у справі належить звернення до відповідних фахівців науковоконсультативної ради при Верховному Суді України за науковим висновкомщодонормиматеріальногоправа, яканеоднаковозастосована судом (судами) касаційної інстанції у подібних правовідносинах, та визначення органу державної влади, представники яких можуть дати пояснення в суді щодо суті правового регулювання цією нормою закону, цілком логічно, що до помічник судді Верховного Суду України у цивільних справах готує проекти перелічених вище звернень та викликів.

За наслідками розгляду справи помічник готує проект вмотивованої постанови Верховного Суду України.

Повноваження помічника судді Верховного Суду України при перегляді судовихрішеньукримінальнихсправахнапідставіглави32-1 КПКУкраїни, при підготовці до перегляду судових рішень в адміністративних справах на підставі глави 3 розділу VI КАС України та у господарських справах на підставі норм розділу XII-2 Господарського процесуального кодексу України є аналогічними повноваженням помічника судді Верховного Суду України при перегляді судових рішень у цивільних справах.

Оскільки підставами перегляду судових рішень у Верховому Суді України є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції однієї й тієї самої норми права та встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні справи судом, до обов’язків помічника судді Верховного Суду України входить підготовка довідок, інформаційних матеріалів, узагальнення судової практики окремих категорій адміністративних справ, аналіз правових позицій, сформованих

відповідними палатами щодо вирішення окремих категорій справ.

Узагальнюючи все викладене вище щодо повноважень помічників суддів Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ та Верховного Суду України, можна зробити наступний висновок: до загальних завдань та обов’язків помічника судді вищої касаційної інстанції та Верховного Суду України віднесено надання допомоги судді в опрацюванні касаційних скарг, скарг та/або справ про перегляд судових рішень після їх перегляду в касаційному порядку; підбір та опрацювання нормативних актів, судової практики застосування законодавства, інформаційних матеріалів, пов’язаних із розглядом справ; внесення відповідних змін до контрольних примірників нормативно-правових актів, зокрема кодексів; за дорученням судді підготовка проектів відповідей на окремі заяви, скарги, запити державних органів влади, судів, органів місцевогосамоврядування, підприємств, установ, організаційтагромадян з питань, що пов’язані із процесом розгляду справ або скарг.

Обов’язок готувати значну кількість проектів відповідних судових рішень у встановлені процесуальними законом строки вимагає від помічників здатності чітко планувати робочий день, стежити за новими надходженнями у законодавстві, вести кодифікаційну роботу, формувати судову практику за певними категоріями спору.

Належно виконувати посадові обов’язки помічникам суддів дозволяє сукупністьправ, асамеможливістьотримувативідструктурнихпідрозділів апарату Верховного Суду України, державних та судових органів, органів місцевого самоврядування, наукових та інших установ та організації чи громадських об’єднань інформацію, матеріали, необхідні відомості. Крім того, посадова інструкція дозволяє помічникам суддів відвідувати з цією метою в установленому порядку названі органи державної влади, установи тощо.

Не буде зайвим посилання на те, що помічники суддів не обмежені колом повноважень, визначених посадовими інструкціями, та мають право вдосконалювати свою роботу, оптимізувати окремі моменти процесу роботи над скаргами/справами, а також працювати над підвищенням професійної кваліфікації.

РОЗДІЛ 7

ПОСАДА ПОМІЧНИКА СУДДІ У ДЕЯКИХ ЄВРОПЕЙСКИХ ДЕРЖАВАХ

7.1.Статус і роль помічників суддів у судових системах європейських держав

Забезпечення верховенства права є чи не найважливішим завданням сьогодення у всіх демократичних країнах світу. Побудова дієвої системи правосуддя вимагає від вищих посадових осіб використання досягнень в інших сферах, в яких були успішно впроваджені сучасні технології та методи управління. Наступним завданням після надання доступу до правосуддя є забезпечення спроможності судів своєчасно розглядати зростаючу кількість судових справ.

Оцінювання будь-якої судової системи стосується передусім її ефективності, тобто спроможності виконувати покладені на неї завдання з мінімально можливими витратами; та дієвості, тобто досягнення чи недосягнення, встановленихцілейдіяльності. Будь-якіперетвореннямаютьспрямовуватися на покращення показників роботи судів. Існують різні шляхи вдосконалення судової системи. В деяких країнах вирішили розширити існуючі судові системи через залучення додаткових суддів й адміністративних працівників. Але ефект такого роду заходів виявився доволі обмеженим і короткостроковим. Вдосконалення передбачає зміни не тільки кількісних, а й якісних показників.

Будь-яка державна установа чи організація одержить вигоди від впровадження рішень, що довели свою дієвість у тих сферах діяльності, де закони ринкової економіки діють напряму. Один з першочергових заходів полягає в оптимізації розподілу наявних ресурсів і правильному делегуванні функцій працівникам різної кваліфікації та компетенції. У багатьох судових системах судді досі виконують левову частку роботи всього суду. Сьогодні у деяких європейських країнах голови судів виконують функції, які не мають ніякого відношення до процесу судочинства. Вони організовують поточну роботу суду, тобто виконують функції менеджерів. Водночас, існують країни, в яких коло обов’язків суддів істотно звузилось через розширення функцій

самих судів. В одних країнах велика частка активів і ресурсів судів припадає на ведення державних реєстрів. В інших країнах істотно зросла кількість дрібних цивільних позовів. Так, бурхливий розвиток сфери масових послуг, наприклад телекомунікаційних, спричинив різке збільшення кількості вимог, які боржники навіть не оспорюють.

Уцьому документі подається загальний опис одного з поширених у багатьох країнах заходів з вдосконалення системи адміністрування судів

–делегування окремих функцій суддів працівникам апарату судів, котрі мають необхідну кваліфікацію у відповідних сферах. Для цілей даного розділу таких працівників ми називатимемо «помічниками суддів», хоча їхній правовий статус і посадові обов’язки можуть істотно різнитися. Як наслідок, формально їх можна позиціонувати від підлеглого працівника до цілком незалежного посадовця суду. Незважаючи на такі відмінності, всі вони працюють над досягненням однакової мети – скоротити обсяг роботи, що покладається на суддів, заради підвищення дієвості функціонування судової системи в цілому.

Убільшості європейських країн спостерігається стійка тенденція до формування професії, представники якої беруть на себе ту частину обов’язків суддів, які безпосередньо не пов’язані із здійсненням судочинства. Професія – це певний рід заняття, до якого особа допускається після завершення спеціалізованого курсу навчання і задоволення інших спеціальних вимог. Професія виникає в результаті еволюції певного виду діяльності, що включає формування набору формальних кваліфікаційних вимог, у тому числі до рівня освіти, наявності необхідних навичок і успішної здачі іспитів на професійну придатність, появу регуляторних органів, які мають повноваження надавати професійний статус і накладати штрафні санкції, і, певною мірою, монопольні права.

Бажано,щобсуспільствоповажалоіцінувалопрофесіювисококваліфікованих працівників судів, які допомагають суддям. Вони мають сумлінно виконувати розпорядження своїх начальників і при виконанні службових обов’язків дотримуватися загальних правил професійної поведінки, а також принципів конфіденційності, неупередженості та об’єктивності. Вони мають постійно підвищувати рівень своїх знань і кваліфікації.

Зазвичай, щоб стати помічником судді, необхідно мати освіту і кваліфікації, які чітко визначені законом. Певна річ, чим суворіші вимоги до кандидата на певну посаду, тим імовірніше, що пройшовши кваліфікаційний відбір і працюючи на такій посаді, така особа здобуде визнання і повагу громадськості. Тому порядок відбору кандидатів і призначення на посаду помічника судді має усувати будь-які елементи непрозорості для широкого загалу, першзавсе- будь-якіпроявиполітичноїзаангажованостітакумівства. Обов’язкові вимоги до кандидатів на посаду помічника судді включають, як

правило, наявність юридичної освіти, хоча інколи її може замінити достатній досвід професійної роботи.

Характерною рисою більшості професій є прагнення членів професії створити свій професійний орган, який би представляв їхні інтереси у «зовнішньому світі». Існують країни, де помічники суддів об’єдналися в професійну асоціацію. На міжнародному рівні їхні інтереси представляє Європейський союз «правозастосувальників» (Rechtspfleger), котрий визначає себе як організацію судових посадовців, які не є суддями, і яким судді делегували виконання деяких зі своїх обов’язків. Європейський союз правозастосувальників було засновано 25 червня 1965 року. Його органами управління є правління, президент і загальні збори. Членами Європейського союзу правозастосувальників (ЄСП) є професійні асоціації Австрії, Бельгії, Данії, Естонії, Франції, Фінляндії, Німеччини, Італії, Люксембургу, Нідерландів, Норвегії, Польщі, Португалії, Румунії, Іспанії та Швеції. В ЄСП є також асоціативні члени з Японії, Малі, Марокко і Тунісу. Фізичні особи мають право бути почесними членами ЄСП.

Постановою Комітету Міністрів Ради Європи № (71)10 від 5 травня 1971 року ЄСП надано статус радника Ради Європи.

На виконання положень концепції, викладеної в Рекомендації Комітету Міністрів № (86) 12, ЄСП консультує міністрів юстиції країн – членів Європейського Союзу не тільки стосовно покладання функцій відправлення судочинстванадержавнихслужбовціввищоїланки, айзпитаньформування іміджу професії, що є основою публічного визначення групи професійних фахівців, робота яких покликана вивільнити суддів від виконання непрофільних функцій.

Завжди вважалося, що судді обіймають найвищий щабель в ієрархії державної служби. Судді повністю незалежні у прийнятті рішень, що є найважливішою з їхніх прерогатив. Але поступово стає зрозумілим, що суддів практично неможливо залучити до вирішення абсолютно всіх справ, які сьогодні підпадають під юрисдикцію судів. Така ситуація ймовірно стала наслідком безперервних змін у суспільстві, в результаті яких виникає все більше конфліктів і спорів, що потребують вирішення. В останнє десятиріччя в країнах ЄС спостерігається істотне зростання кількості судових справ, що ускладнює реалізацію права кожного на вирішення його справи у розумний строк, визначене Статтею 6.1 Європейської Конвенції про права людини. Зростаюча кількість судових справ і навантаження на суддів є основними причинами затримок у розгляді справ, що ставлять під загрозу реалізацію права кожної особи на своєчасний розгляд її справи. Через такі затримки людина може впасти у відчай, або вони можуть завдати їй непоправної шкоди. Затримки можуть навіть перешкодити здійсненню правосуддя, адже є така думка, що затримане правосуддя – це правосуддя, у якому