Особливості поділу права на приватне і публічне.

Для Франції характерним є чіткий поділ права на приватне і публічне, де приватне право стосується тільки інтересів юридично рівних осіб, а публічне право служить, передусім, інтересам суспільства і держави в цілому. Цивільний кодекс Франції побудовано за “інституційною” системою, тобто його структура відповідає поділу того ж римського права на інститути. В ньому практично відсутня загальна частина, існує лише коротенький “Ввідний титул про опублікування, дію і застосування законів”.

Для Німеччини характерною є значна вага публічно-правових прийомів у регулюванні відносин між приватними особами. Цивільний кодекс тут побудовано за “пандектною” системою, яка є продуктом творчості середньовічних німецьких глосаторів. Кодекс має загальну частину, яка містить положення, що стосуються всіх інститутів цивільного права, та спеціальну частину, присвячену особливостям регулювання окремих інститутів.