
- •Експертизи
- •Трупні зміни
- •Ранні трупні зміни
- •Пізні трупні зміни
- •3. Висихання. Відсутність плям Лярше при відкритихповіках трупа свідчить про те, що смерть настала не пізніше 4-
- •Тяжкі тілесні ушкодження
- •Легкі тілесні ушкодження
- •Та запліднення
- •Передпліччя
- •Садна (ехсогіаііопез)
- •Рани (уиіпега)
- •Переломи (їгасіигае)
- •Вогнепальна зброя
- •Боєприпаси та набої
- •Постріл та його механізм
- •Види дії кулі
- •Теорії дії кулі
- •Вхідний та вихідний отвори
- •Причини наглої смерті дітей
- •Померли
- •Умови дії отрут
- •Профілактика отруєнь
- •Отруєнь
- •Загальні положення
- •Обов'язки та права лікарів
Профілактика отруєнь
З метою попередження отруєнь в Україні здійснюється ряд заходів, в тому числі на державному рівні: регульований країною порядок виробництва, збуту і відпуску, збереження, обліку і транспортування сильнодіючих і отруйних речовин, сувора регламентація фармацевтичної роботи, санітарний нагляд за харчовою промисловістю і торгівлею, законодавство і правила охорони праці на виробництві, технічні правила налагодження і експлуатації отоплювальної системи, газової сітки тощо. У КК України є спеціальні статті (зокрема - ст. ст. 307-311, 320-321), які передбачають кримінальну відповідальність за виготовлення, придбання, зберігання або збут отруйних і сильнодіючих речовин, в тому числі наркотичних засобів, за розкрадання їх, за вирощування опійного маку та конопель тощо. Міністерством охорони здоров'я встановлені спеціальні правила прийому, зберігання, використання і відпуску отруйних речовин (за особливим списком) в аптеках, лабораторіях, лікарнях та інших медичних закладах. Все це має важливе попереджувальне значення.
Певні можливості в профілактиці отруєнь є і в судово-медичній експертизи та судовій медицині. Вивчаючи та узагальнюючи випадки отруєнь, судово-медичні експерти з'ясову-
566
ють причини отруєнь, розробляють пропозиції щодо їх попередження. Наприклад, в міру зростання числа отруєнь різними отруйними речовинами судово-медична служба через керівні органи вжила заходів, направлених на усунення джерел отруєнь. Зокрема, збільшення кількості отруєнь хлорнуватистим калієм стало підставою для виключення останнього з номенклатури лікарських препаратів, збільшення числа отруєнь оцтовою есенцією зажадало вилучення її з торгівельної сітки. Певні заходи були вжиті стосовно нітритів, ртутних діуретиків, калієвої солі пеніциліну, пахікарпіну, тіофосу. Реалізація цих заходів призвела до скорочення отруєнь указаними речовинами, а отруєння хлорнуватистим калієм ліквідовані цілком. Пахікарпін був включений до групи Б, тіофос у вільному продажу був замінений менш токсичним для людини інсектицидом.
Робота з профілактики отруєнь здійснюється судово-медичною експертизою й іншими шляхами, зокрема, спеціальним поданням в органи охорони здоров'я, постановки доповідей, публікації статей в журналах і збірниках праць тощо. Разом з тим, судово-медична служба країни ще не повною мірою використовує гної можливості для успішного проведення профілактичної роботи з недопущення отруєнь, особливо отрутохімікатами.
На думку І.Я. Фрідмана (1966), профілактична робота судового експерта при дослідженні об'єктів хімічного походження може полягати в наступному.
Виявлення фактичних обставин і розробка рекомендацій, пов'язаних з усуненням недоліків зберігання і поводженням з отруйними речовинами, що становлять небезпеку для життя і ідоров'я людей (наприклад, при застосуванні отрутохімікатів підвищеної концентрації в сільському господарстві, при заміні однієї речовини іншою в процесі виробництва якоїсь продукції, належна утилізація відходів виробництва тощо).
Виявлення фактичних обставин і розробка рекомендацій, пов'язаних з усуненням причин і умов, що сприяють виникненню пожежі, вибуху чи іншого стихійного лиха, покращання техніки інчпеки на певних об'єктах (нітровідходи, пари ацетону, попере-
і/ксння самозапалення, забезпечення належної безпеки при проведенні різних хімічних дослідів).
567
Виявлення фактичних обставин і розробка рекомендацій, пов'язаних з усуненням недоліків і порушенням технології виготовлення і зберігання деяких харчових продуктів і попередження навмисного внесення домішків у харчові продукти.
Розробка рекомендацій, що відносяться до блокування певних об'єктів за допомогою хімічних реактивів, застосування якихось інших засобів попередження злочинів чи викриття злочинця.
Для попередження харчових отруєнь важливо знати, при яких умовах швидше розмножуються в продуктах хвороботворні мікроби, що туди потрапили. Фахівці встановили, що заражені сальмонелами сире і кип'ячене молоко, варений м'ясний чи рибний фарш стають небезпечними через 11-12 год, якщо зберігаються при температурі +20 °С, а при зберіганні при температурі +37-42 °С - через 4,5-6 год. Це означає, наприклад, що котлета, залишена від сніданку до вечері поза холодильником, маже перетворитися в отруйний продукт.
У профілактиці отруєнь велике значення має і санітарно-просвітницька робота серед населення, форми і методи цієї роботи можуть бути різноманітні (преса, радіо, телебачення, лекції, бесіди тощо). Перш за все необхідно більше роз'яснювати населенню про токсичність отрутохімікатів, особливо фосфорорганічних сполук, отруйних грибів, правила зберігання на виробництві і в побуті отруйних і сильнодіючих речовин, правила зберігання медикаментів у домашніх умовах тощо. В цій роботі важливе місце повинні займати лікарі, в тому числі і судові.
Таким чином, судова медицина і судово-медична токсикологія мають необмежені можливості для проведення широкої і всебічної профілактичної роботи, направленої на збереження здоров'я і життя людей, на надання дійової допомоги органам охорони здоров'я і правосуддя.
Загальні основи судово-медичної діагностики