Завдання №171

Автомашиною панчішної фабрики перевозився вантаж, що належав прядильному цеху фабрики «Червона нитка». На шляху прямування на автомашині виникла пожежа, в результаті чого вантаж був пошкоджений. Фабрика пред’явила позов до перевізника про стягнення збитків. У господарському суді відповідач проти позову заперечував, оскільки, на його думку, обставини та причини пожежі на день розгляду справи невідомі, вину перевізника в пошкодженні вантажу слід вважати недоведеною. При цьому представник панчішної фабрики вказав, що Статут автомобільного транспорту передбачає випадки, коли перевізник звільняється від відповідальності за пошкодження вантажу. По даній справі, щоб покласти відповідальність на панчішну фабрику, необхідно установити, що пошкодження вантажу виникло не з причин, що вказані у Статуті.

Чи обґрунтовані заперечення панчішної фабрики? Яке рішення повинен винести господарський суд?

Тема 31. Договори про розпорядження майновими правами інтелектуальної власності. Договір комерційної концесії Питання для самоконтролю та теми рефератів:

1. Загальні та відмінні риси договорів про розпорядження майновими правами інтелектуальної власності. Види таких договорів.

2. Поняття, правова ціль, юридична характеристика та форма ліцензійного договору. Права та обов’язки сторін договору.

3. Поняття, правова ціль, юридична характеристика та форма договору про створення за замовленням і використання об’єкта права інтелектуальної власності. Права та обов’язки сторін договору.

4. Загальна характеристика та особливості договору про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності.

5. Поняття, правова ціль, юридична характеристика, істотні умови договору комерційної концесії.

6. Форма договору комерційної концесії, сторони договору, їх права та обов’язки.

Завдання №172

Іванов, що є автором книги «Архітектура ХХ сторіччя», уклав ліцензійний договір з видавничою фірмою «Будкнига» (м. Харків). За договором ліцензіат мав використовувати об’єкт права інтелектуальної власності шляхом видання 2 тис. примірників книги та їх розповсюдження строком один рік. Умова про територію, на яку поширюються надані права, у договорі була відсутня. Винагорода, що мала сплачуватись Іванову, у договорі була вказана фіксованою сумою у дві тисячі гривень.

Через шість місяців після укладення цього договору Іванов уклав ще один аналогічний договір із фірмою «Москнига» (Росія), за яким книга перекладачами фірми перекладалася російською мовою і мала розповсюджуватись у Росії.

Фірма «Будкнига» відмовила Іванову у сплаті винагороди за договором, оскільки, за словами її генерального директора, ліцензіар повів себе нечесно, уклавши ще один договір на ту ж книгу з іншою фірмою. Тому кошти на винагороду авторові «Будкнига» спрямує на покриття своїх збитків, що виникли в неї через появу на ринку зайвого тиражу книги.

Іванов подав позов до суду щодо виплати авторської винагороди.

Дайте аналіз ситуації з посиланням на норми закону. Яке рішення має прийняти суд? На яку територію розповсюджується договір між Івановим та фірмою «Будкнига»? Чи можна укладати два договори на видання однієї і тієї ж книги з різними видавцями?