МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

ДЕПАРТАМЕНТ НАУКОВО-ОСВІТНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АПВ

ТА РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР АГРАРНОЇ ОСВІТИ

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

для проведення зовнішнього незалежного оцінювання якості підготовки фахівців ОКР "бакалавр" напряму 6.090201

"Водні біоресурси та аквакультура

з навчальної дисципліни "Розведення та селекція риб"

Київ

"Аграрна освіта"

2012

1. Перші позитивні результати щодо впливу гіпофізарного гормону на статеву функцію костистих риб отримали вчені:

Франції;

+ Бразилії;

Росії;

Німеччини.

2. Якщо овуляція захоплює частину овоцитів, що дозрівають, то:

риба здатна до одноразового нересту;

+ риба здатна до багаторазового порційного нересту;

пізніше відбудеться перехід від порційного до одночасного нересту;

усі відповіді вірні.

3. Нерестовий стан плідників відповідає стадії зрілості:

І;

ІІ;

+ ІІІ;

ІV.

4. Величина нормативної робочої плодючості самки коропа під час заводського метода відтворення становить у межах (тис. ікр.):

80–120;

+ 350–500;

200–250;

50–100.

5. Під час контакту сперми риб із водою:

+ рухливість сперматозоїдів спочатку зростає, а з часом уповільнюється;

рухливість сперматозоїдів спочатку уповільнюється, а з часом зростає;

спермії відразу гинуть;

рухливість сперматозоїдів не змінюється.

6. Максимальний вміст гонадотропного гормону в гіпофізі риб спостерігається у:

+ переднерестовий період;

нерестовий період;

післянерестовий період;

усі відповіді вірні.

7. Гонадотропний гормон гіпофізу якої із наведених риб є універсальним для більшості видів риб – об’єктів заводського відтворення:

російський осетер;

+ лящ;

судак;

білий товстолобик.

8. Ікру рослиноїдних риб знеклеюють:

розчином цільного молока;

рослинною олією;

+ правильна відповідь відсутня;

тальком або крейдою.

9. Способ осіменіння ікри під час заводського відтворення риб, який був запропонований першим:

сухий;

+ мокрий;

напівсухий;

напівмокрий.

10. Тривалість інкубації ікри коропа за температури води 19⁰С складає:

30–36 годин;

2,5–3 доби;

+ 4,5–5 діб;

10–12 діб.

11. Ендогенний характер живлення притаманний для періоду життя риб:

+ ембріонального;

личинкового;

малькового;

періоду статевого дозрівання.

12. Найбільш прогресивним методом відбору дозрілої ікри у самок осетрових риб у наш час є:

відціжування ікри без хірургічного втручання;

відбір ікри у попередньо забитої самки;

+ відбір ікри за методом С.Подушки;

відбір ікри за методом І.Бурцева.

13. Автор теорії етапності розвитку риб:

С.Г. Крижанівський;

Ч.-Р. Дарвін;

+ В.В. Васнєцов;

В.І. Вернадський.

14. Для клейких видів ікри риб здатність ікринки до запліднення після контакту з водою не перевищує:

+ 2–3 хвилин;

20–30 секунд;

1–2 діб;

1–2 годин.

15. Під час заготівлі гіпофізів наступною операцією після виймання гіпофізу з риби є:

набирання гіпофізу у шприц для послідуючого ін’єктування рибі;

+ знежирення гіпофізу в ацетоні;

консервація гіпофізу в 40 %-му розчині формаліну;

подрібнення гіпофізу у порцеляновій ступці.

16. Вид риб, якому притаманна наступна пристосувальна реакція до умов відтворення: наприкінці нерестового гону самці кружляють навкруги самки, утворюючи коловорот води:

щука;

судак;

сазан;

+ лин.

17. Суспензію гіпофізів готують на основі розведення препарату ацетонованих гіпофізів:

+ розчином хлориду натрію (6,5 г/л);

9%-м спиртовим розчином;

40%-м розчином формаліну;

розчином цільного молока або тальку;

правильна відповідь відсутня.

18. Загальною ознакою личинкового періоду організму риб є:

наявність жовткового міхура;

"шкіряне дихання";

+ наявність плавцевих складок;

статева диференціація.

19. Рибам-фітофілам до умов нересту притаманне пристосування:

наявність яйцеводу у вигляді довгої трубки;

подовжений період ембріогенезу;

прискорений період ембріогенезу;

+ клейкість оболонки ікринки.

20. Самка білуги досягає статевої зрілості у віці:

2–3 років;

5–6 років;

8–10 років;

+ 12–18 років.

21. Для полегшення відбору статевих продуктів застосовують анастезування плідників форелі:

тетрацикліном;

нерестином;

сурфагоном;

+ хінальдином.

22. Автор екологічного методу стимулювання дозрівання статевих залоз у реофільних риб у заводських умовах:

Микола Гербільський;

+ Олександр Державін;

Борис Казанський;

Михайло Болотов;

Микола Ніколюкін.

23. Робоча плодючість самок білого товстолобика в середньому складає (тис. ікр.):

250;

+ 500;

750;

1000;

1250.

24. Автор "руського" способу штучного запліднення ікри риб:

Олександр Державін;

Борис Черфас;

Микола Ніколюкін;

Михайло Болотов;

+ Володимир Враський.

25. Група риб із весняно-літніми термінами розмноження, початок нересту яких залежить від рівня підйому води у річках:

щука, судак, окунь;

+ лящ, сазан, плітка;

лин, карась, сом;

верхівка, плоскирка, білий товстолобик.

26. Самка білого товстолобика в умовах Лісостепової зони України досягає статевої зрілості у віці (рокі :

4–5;

+ 6–7;

8–9;

10–12.

27. Вчений-натураліст, який вперше довів, що у риб, переважно, зовнішнє запліднення яєць (ікринок):

Володимир Враський;

Жан Віктор Кост;

Жозе Ремі;

+ Стефан Людвіг Якобі;

Оскар Грімм.

28. Осіменіння ікри, під час якого до ікри доливають сперму, розведену водою, має назву:

сухий спосіб;

+ напівсухий спосіб;

мокрий спосіб;

напівмокрий спосіб.

29. Назвіть об’єкт рибництва, нерест якого в природних умовах проходить за оптимальної температури води 22-24⁰С:

короп;

райдужна форель;

сибірський осетер;

+ білий товстолобик.

30. Мікропіле це:

+ отвір у зовнішній оболонці ікринки, що має лійкоподібну форму;

отвір у внутрішній оболонці ікринки, що має грушеподібну форму;

отвір в ядрі клітини, що має лійкоподібну форму;

правильна відповідь відсутня.

31. Найцінніша біологічна ознака білого амура, що використовується для розповсюдження об’єкта у водоймах України:

смакові якості м’яса;

+ живлення вищою водною рослинністю;

висока швидкість росту в умовах України;

швидше статеве дозрівання в умовах України.

32. Для заміни гіпофізарних ін’єкцій рибам під час заводського способу відтворення використовують ін’єкції синтетичних речовин – аналогів релізинг-гормонів, які звичайно виділяються в організмі риб за умов нересту у:

+ гіпоталамусі;

гіпофізі;

мозжечку;

правильна відповідь відсутня.

33. Представники рослиноїдних риб далекосхідного походження (білий та чорний амури, білий та строкатий товстолобики) вважаються повністю акліматизованими видами на території України:

так;

+ ні.

так, лише у Південному регіоні країни;

так, лише у Північному регіоні країни.

34. Отримання ікри у форелівництві можливе протягом повного календарного року:

так, за рахунок створення оптимальних умов для відтворення;

+ так, за рахунок відтворення форелі різних порід;

ні, через порівняно тривалий ембріогенез виду;

ні, ні за яких умов.

35. За дотримання умов зберігання ацетонованих гіпофізів гонадотропний гормон не втрачає фізіологічної активності протягом:

1 місяця;

6 місяців;

1 року;

+ до 5 років.

36. Особливості відтворної системи самок осетрових, які стали передумовою методу отримання статевих продуктів шляхом підрізання яйцеводів:

величина ікринок;

закритий тип яєчників;

+ відкритий тип яєчників;

видовжений яйцевод.

37. Дозу гормонального препарату для стимуляції плідників риб під час заводського відтворення обирають з урахуванням:

індивідуального рівня зрілості ін’єктованої риби;

+ розмірів статевого партнера;

температури води утримання риб під час роботи в інкубцеху;

вмісту розчиненого у воді кисню;

біомаси кормових організмів у воді рибницьких місткостей.

38. Показник готовності висушування гіпофізів під час їх заготівлі:

гіпофіз набуває твердого стану;

гіпофіз розкришується;

+ зникнення запаху ацетону у гіпофіза;

почорніння гіпофіза.

39. Бестера створено шляхом:

відтворного схрещування;

+ гібридизації;

промислового схрещування;

заводського схрещування.

40. Представники родини лососевих, які відносяться до осінньонерестуючих риб:

+ форель камлоопс, пелядь;

сталевоголовий лосось, американська палія;

райдужна форель, пелядь;

форель Дональдсона, форель камлоопс.

41. В Україні акліматизацію представників рослиноїдних риб було розпочато з метою:

усунення джерел погіршення гідрологічного режиму через інтенсивне нарощування біомаси фітопланктону і макрофітів;

вирощування їх, як товарної риби завдяки високій інтенсивності росту в умовах України;

+ вирощування їх, як товарної риби завдяки високим смаковим якостям м’яса;

вирощування їх у полікультурі практично з усіми об’єктами аквакультури, що розводяться в Україні.

42. Статеві продукти рослиноїдних риб за умови штучного відтворення отримують методом:

розтину;

підрізання яйцеводів;

+ відціджування;

використовуючи щуп.

43. Під час стимуляції дозрівання статевих залоз гіпофізарними ін’єкціями самок рослиноїдних риб піддають:

одноразовому ін’єктуванню;

+ дворазовому ін’єктуванню;

триразовому ін’єктуванню;

одноразовому або дворазовому ін’єктуванню.

44. Попередня доза суспензії гіпофіза під час ін’єктування самок рослиноїдних риб складає:

1–2 мг/кг;

3–6мг/кг;

1/2–1/5 частини загальної дози;

+ 1/8–1/10 частини загальної дози.

45. Основною умовою під час формування ремонтно-маточних стад форелі у холодноводних господарствах з артезіанським водопостачанням є:

+ забезпечення гетерозиготності особин, за рахунок яких можна формувати ремонтно-маточні стада;

 плідники, за рахунок яких можна формувати маточні стада, повинні відрізнятись вузьким спектром генетичного різноманіття, проявляючи високі продуктивні якості;

 застосування терморезистентності в якості селекційного показника для використання під час масового та індивідуального відбору.

46. Форми рибництва, за якими класифікуються тепловодні ставові рибні господарства:

повносистемні, неповносистемні;

однолітні, дволітні, трилітні;

екстенсивні, інтенсивні;

+ екстенсивні, інтенсивні, випасні, Напівінтенсивні

екстенсивні, інтенсивні, напівінтенсивні.

47. Основні складові методу комплексної інтенсифікації у рибництві:

удобрення ставів, меліорація, полікультура;

удобрення ставів, меліорація, годівля риби;

годівля риби, полікультура;

+ механізація, удобрення ставів, годівля риби, селекційно-племінна робота, меліорація, полікультура;

удобрення органічними добривами, годівля риби, меліорація, аерація води.

48. Передумовою виникнення необхідності формування маточних стад осетрових риб у штучних умовах були:

стрімке наростання фітопланктону та вищої водної рослинності внаслідок бурхливого гідробудівництва;

 відокремлення осетрових від природних нерестовищ внаслідок бурхливого гідробудівництва;

зникнення статевозрілих особин з іхтіофауни внаслідок порушення умов для процесів природного відтворення осетрових;

+ зникнення статевозрілих особин з іхтіофауни через порушення умов для процесів штучного відтворення осетрових.

49. Частка раціону у дволіток коропа, яку повинна складати природна кормова база (%):

5–15;

+ 15–20;

20–30;

25–30;

40–50.

50. Принцип дії мінеральних добрив у ставах:

оптимізація екосистеми ставів, підвищення біомаси кормових організмів;

підвищення біомаси зоопланктону, знищення збудників хвороб риб, підвищення рибопродуктивності;

покращення водного середовища, підвищення біомаси зоопланктону та вмісту кисню;

оптимізація умов вирощування риби, підлуження середовища;

+ підвищення вмісту у воді біогенів, спрямований розвиток харчових ланцюгів у екосистемі водойми, оптимізація умов вирощування риби, підвищення рибопродуктивності.

51. Процеси, які відбуваються у статевих залозах самок риб під час проведення попереднього ін’єктування:

дозрівання ооцитів;

провокування дозрівання ооцитів;

+ передовуляційні зміни в ооцитах;

овуляція ікри;

викидання зрілої ікри.

52. Послідовність технологічних процесів під час підрощування молоді риб у ставах:

герметизація водоскиду, встановлення фільтрів, внесення гною, залиття водою;

літування ставів, весняна підготовка, герметизація донного водоскиду, залиття водою;

+ установлення фільтрів, герметизація донного водоскиду, розчищення водозбірних каналів, оброблення дна ставу фрезою або боронування, внесення вапна, внесення гною, залиття водою;

осінньо-весняна підготовка ставів, внесення гною, залиття водою;

встановлення шандор, культивування ложа, внесення вапна, залиття водою.

53. Відтворювальне схрещування – це:

 одноразове схрещування місцевої породи/породної групи з породою-покращувачем;

+ багаторазове схрещування помісей із породою-покращувачем;

перехресне схрещування гібридів F-1 з батьківськими формами;

схрещування плідників різного походження для отримання гетерозисного ефекту.

54. Ефект гетерозису обумовлений:

+ високою гетерозиготністю гібридів;

низькою гетерозиготністю гібридів;

накопиченням рецесивних мутацій;

накопиченням домінантних мутацій.

55. Індекс високоспинності у риб – це:

відношення висоти тіла до довжини, виражене у відсотках;

+  відношення довжини тіла до кінця лускатого покриву до найбільшої висоти тіла;

відношення довжини голови до висоти тіла;

відношення висоти тіла до товщини тіла.

56. Багаторазове схрещування помісей із породою-покращувачем називають:

ввідним схрещуванням;

+ поглинальним схрещуванням;

відтворювальним схрещуванням;

правильна відповідь відсутя.

57. Індекс обхвату тіла у риб – це:

відношення довжини тіла до обхвату;

відношення товщини тіла до обхвату;

+ відношення обхвату тіла до довжини, виражене у відсотках;

відношення висоти тіла до обхвату, виражене у відсотках.

58. Сухий спосіб осіменіння ікри винайшов:

М.І.Кожин;

Дом Пеншон;

Стефаном Людвіг Якобі;

+ В.П.Врасський.

59. Озимі та ярі раси характерні для наступних видів риб:

+ осетрові;

в’юнові;

сомові;

оселедцеві.

60. Анадромна міграція характерна для:

строкатого товстолобика;

+ російського осетра;

канального сома;

річкового вугра.

61. Катадромна міграція характерна для:

строкатого товстолобика;

російського осетра;

канального сома;

+ річкового вугра.

62. Піклування про потомство характерне для:

+ судака;

плітки;

оселедця;

строкатого товстолобика.

63. Риба з осінньо-зимовим нерестом:

+ кіжуч;

білий товстолобик;

чорний амур;

чорний горбиль.

64. Живородність характерна для наступного виду:

короп кої;

білий товстолобик;

триголкова колюшка;

+ гуппі.

65. Моноциклічний вид:

+ горбуша;

струмкова форель;

пелядь;

короп.

66. Поліциклічний вид:

кіжуч;

нерка;

горбуша;

+ струмкова форель.

67. Розвиток чоловічих статевих клітин називають:

овогенез;

+ сперматогенез;

гіногенез;

поліплоїдія.

68. Розвиток жіночих статевих клітин називають:

+ овогенез;

сперматогенез;

гіногенез;

поліплоїдія.

69. Проходження стадій розвитку статевих залоз – це:

+ гонадогенез;

гаметогенез;

овогенез;

сперматогенез.

70. Формування статевих клітин:

гонадогенез;

+ гаметогенез;

овогенез;

сперматогенез.

71. Первинні статеві клітини самок, що утворюються із зачаткового епітелія протягом усього життя називаються:

гонадогенез;

гаметогенез;

+ овогонії;

сперматогонії.

72. Первинні статеві клітини самців, що утворюються із перитонеального епітелію називаються:

гонадогенез;

гаметогенез;

овогонії;

+ сперматогонії.

73. Проходження стадій розвитку статевих залоз:

+ гонадогенез;

гаметогенез;

овогенез;

сперматогенез.

74. Стикання, контакт сперми з ікрою (сперматозоїда з яйцеклітиною) – це:

+ осіменіння;

запліднення;

гіногенез;

гаметогенез.

75. Злиття жіночих і чоловічих статевих клітин, що дає початок новій якості – зиготі:

осіменіння;

+ запліднення;

гіногенез;

гаметогенез.

76. Формування статевих клітин:

гонадогенез;

+ гаметогенез;

овогенез;

сперматогенез.

77. Самці в акул і скатів мають спеціальний копулятивний апарат:

+ птеригоподій;

гоноподій;

спинний плавець;

хвостовий плавець.

78. Самці у коропозубоподібних мають спеціальний копулятивний апарат:

птеригоподій;

+ гоноподій;

спинний плавець;

хвостовий плавець.

79. Співідношення плідників коропа під час проведення природного нересту:

1:1;

+ 1:2;

1:3;

1:4.

80. Співідношення плідників коропа під час проведення заводського відтворення:

1:1;

1:0,5;

+ 1:0,6;

1:0,7.

81. Співідношення плідників рослиноїдних риб під час проведення заводського відтворення:

1:1;

1:0,5;

1:0,6;

+ 1:0,7.

82. Площа нерестових ставів:

+ 0,01–0,1 га;

0,2–0,5 га;

0,6–1,0 га;

1,1–2,0 га.

83. Нерест, який проходить одночасно для всіх плідників, із використанням великої кількості нерестових ставів:

+ фронтальний;

розтянутий;

швидкий;

нерестова оперативність.

84. Нерест, який проходить окремо для певних груп плідників з використанням малої кількості ставів:

фронтальний;

+ розтянутий;

швидкий;

нерестова оперативність.

85. Розвантаження зимово маточних коропових ставів починають за температури води:

+ 8–10 ⁰С;

12–15 ⁰С;

15–18 ⁰С;

20–25 ⁰С.

86. Досить тверде невипукле черевце, вузький неприпухлий і блідий статевий отвір мають:

самиці;

+ самці;

нестатево зрілі особини;

перезрілі особини.

87. Досить велике черевце, опукле й м’яке, припухлий і червонуватий статевий отвір мають:

+ самиці;

самці;

нестатево зрілі особини;

перезрілі особини.

88. Для переднерестового утримання на 1 самицю потрібна площа:

6 м²;

+ 8 м²;

10 м²;

12 м².

89. Для переднерестового утримання на 1 самця потрібна площа:

+ 6 м²;

8 м²;

10 м²;

12 м²;

90. Під час переднерестового утримання самицям дають їжу багату на:

білки;

мінеральні речовини;

+ вуглеводи;

біологічно активні добавки.

91. Під час переднерестового утримання самцям дають їжу багату на:

+ білки;

мінеральні речовини;

вуглеводи;

біологічно активні добавки.

92. Вихід личинок коропа з одного гнізда із нерестових ставів, тис. екз:

+ 70–120;

200–250;

300–315;

320–400.

93. Основоположник гіпофізарних ін’єкцій:

Дом Пеншон;

Жосеф Ремі;

+ М. Л. Гербільський;

В. П. Враський.

94. Універсальними вважають гіпофізи наступних риб:

сома і щуки;

стерляді і білуги;

+ сазана і ляща;

пеляді і пелінгаса.

95. Назва первинних статевих клітин самців, що утворюються із перитонеального епітелію:

гонадогенез;

гаметогенез;

овогонії;

+ сперматогонії.

96. Отвір, через який сперматозоїд проникає в яйцеклітину, має назву:

пора;

+ мікропіле;

раділія;

хромосома.

97. Мікропіле знаходиться на такому полюсі:

+ анімальному;

вегетативному;

базальному;

радіальному.

98. Незапліднену ікру найчастіше зберігають:

+ сухою;

мокрою;

з додаванням консервантів;

замороженою.

99. Відношення маси статевих продуктів до маси риби у відсотках має назву:

стадія зрілості;

+ коефіцієнт зрілості;

маса гонад;

коефіцієнт вгодованості.

100 Клейку ікру має:

строкатий товстолобик;

білий товстолобик;

чорний амур;

+ короп.

101. Пристрій, який застосовують для інкубації ікри у приклеєному стані:

Вейса;

Ющенка–4;

+ Садова–Коханської;

ВНИИПРХ.

102. Пристрій, який застосовують для інкубації ікри без води:

Вейса;

Ющенка–4;

Садова–Коханської;

+ камера Войнаровича.

103. Пристрій, який застосовують для інкубації ікри у завислому стані:

+ Вейса;

Ющенка–4;

Садова–Коханської;

камера Войнаровича.

104. Пристрій, який застосовують для інкубації ікри у періодично рухливому стані:

Вейса;

+ Ющенка–4;

Садова–Коханської;

камера Войнаровича.

105. Завантаження ікри коропа в апарат Вейса, тис. екз:

+ 600;

700;

800;

900.

106. Відсоток запліднення ікри коропа за нормативами не менше:

+ 85;

75;

65;

55.

107. Виживання ікри коропа за нормативами за період інкубації (%):

+ 85;

75;

65;

55.

108. Вихід тридобових передличинок від однієї самки коропа за нормативами, тис.екз.:

+ 150–200;

250–300;

350–400;

450–500.

109. Доза гіпофізу (сазанового) на 1 самицю коропа, мг/кг:

1–2;

+ 3–4;

5–6;

7–8.

110. Доза гіпофізу (сазанового) на 1 самця коропа, мг/кг:

+ 1–2;

3–4;

5–6;

7–8.

111. Доза гіпофізу (сазанового) на 1 самицю білого товстолобика, мг/кг:

1–2;

3–4;

+ 5–6;

7–8.

112. Тривалість витримування передличинок коропа до переходу на зовнішнє живлення, діб:

1–2;

2–3;

+ 3–4;

4–5.

113. Як нерестовий субстрат для відтворення канального сома використовують:

судачі гнізда;

греблі із щебінки;

басейни з колоподібною течією;

+ молочні бідони.

114. Стадія, на якій відбувається трофоплазматичний ріст овоцитів:

1;

2;

+ 3;

4.

115. Стадія розвитку статевих залоз, на якій яєчники прозорі, безбарвні, вздовж проходить велика кровоносна судина; сім’яники представлені округлими тяжами або нитками сіруватого, або біло-рожевого кольору:

1;

+ 2;

3;

4.

116. Основний фактор впливу на тривалість ембріогенезу:

режим освітлення;

мутність води;

хімічний режим;

+ термічний режим.

117. Ін’єкції гормональних препаратів під час стимулювання достигання плідників риб, як правило, роблять:

підшкірно;

під луску;

+ внутрішньом’язово;

у черевну порожнину.

118. Стандартна маса покатної молоді осетра, г:

1,5;

+ 2,5;

4,5;

6,5.

119. Тривалість витримування вільних ембріонів осетра до переходу на активне живлення за оптимальних температур складає, діб:

1–2;

3–4;

+ 7–13;

17–19.

120. Ікру осетрових запліднюють способом:

мокрим;

сухим;

+ напівсухим;

вологим.

121. Кількість ікри, що відклала самка за сезон, віднесена до загальної маси або довжини тіла риби – це:

+ відносна індивідуальна плодючість;

абсолютна індивідуальна плодючість;

робоча плодючість;

видова плодючість.

122. Стикання, контакт сперми з ікрою (сперматозоїда з яйцеклітиною):

+ осіменіння;

запліднення;

гіногенез;

гаметогенез.

123. Співвідношення плідників судака за статтю під час відтворення у садках, самиці/самці:

+ 1/1;

1/2;

1/3;

1/5.

124. Оптимальна температура інкубації ікри буфало, ⁰С:

+ 20–25;

15–18;

13–15;

10–12.

125. Час дозрівання самиць буфало після гіпофізарної ін’єкції за температури 20 ⁰С, годин:

+ 10–12;

12–13;

13–14;

15–18.

126. У процесі заготівлі гіпофізів тривалість їхнього витримування у вторинному ацетоні складає, год:

2;

4;

8;

+ 12.

127. У процесі заготівлі гіпофізів тривалість їхнього витримування у первинному ацетоні складає, год:

+ 4;

8;

12;

16.

128. Дозрівання самиць коропа після гіпофізарної ін’єкції, %:

55;

65;

75;

+ 85.

129. Щільність посадки коропа в нерестово-малькові стави, гнізд на 1 га:

5–7;

10–12;

+ 15–20;

20–30.

130. Підрахунок мальків із нерестових ставів здійснюють способом:

об’ємним;

ваговим;

+ способом еталонів;

прямим підрахунком.

131. У традиційних технологіях під час заводського відтворення здійснюється екологічне стимулювання достигання плідників:

коропа;

+ білого товстолобика;

горбуші;

ляща.

132. Співвідношення плідників коропа (самиці до самці під час відтворення у нерестових ставах складає:

2:1;

1:1;

+ 1:2;

1:2,5.

133. Поліплоїдія – це:

+ велике число хромосом;

подвоєння числа хромосом у ході поділу клітини;

кількість хромосом у ядрі;

додавання до каріотипу цілих хромосомних наборів у ході еволюції.

134. Форма статевого розмноження, за якої після осіменіння чоловічі хромосоми інактивуються і подальший розвиток відбувається під впливом жіночого хромосомного набору, це:

гібридогенез;

овогенез;

сперматогенез;

+ гіногенез.

135. Генотип розкидного коропа:

SSnn, Ssnn;

+ ssnn;

SSNn, SsNn;

ssNn.

136. Стійке існування в популяціях форм, що різняться за дискретними ознаками – це:

поліплоїдія;

+ варіабельність;

поліморфізм;

мутагенез.

137. Групи крові визначаються:

вмістом гемоглобіну;

лейкоцитарною формулою;

кількістю тромбоцитів;

+ антигенним складом.

138. Основні вихідні величини до розрахунків потреби господарства у посадковому матеріалі для вирощувальних ставів:

+ площа ставів, планова рибопродуктивність, виживання, середня маса;

планова рибопродуктивність, потужність господарства;

планова рибопродуктивність, приріст маси риби;

потужність господарства, виживання риби, приріст маси;

потужність господарства, виживання риби.

139. Відбір, що базується на оцінюванні власного фенотипу особини:

власний;

спрямований;

масовий;

+ індивідуальний.

140. Внутрішньопорідна група, що має основні ознаки породи та відрізняється від неї за окремими господарськими та морфо-біологічними ознаками:

лінія;

сімейство;

+ внутрішньопорідний тип;

раса.

141. Підприємство, що здійснює проведення робіт щодо створення й апробації нових, поліпшення існуючих високопродуктивних порід, заводських типів, ліній, родин і популяцій тварин (ри із високим генетичним потенціалом:

+ племзавод;

племрепродуктор;

селекційний центр;

підприємство (об'єднання) з племінної справи.

142. Річний приріст ремонтних цьоголітків коропа, г:

25–30;

35–50;

+ 55–90;

75–150.

143. Щорічна заміна стада плідників коропа та рослиноїдних риб, %:

10;

15;

20;

+ 25.

144. Відбір ремонту чотирьохлітків рослиноїдних риб, %:

50;

70;

80;

+ 95.

145. Для стимулювання достигання плідників лососевих традиційно використовують спосіб:

+ екологічний;

фізіологічний;

еколого-фізіологічний;

фізіолого-екологічний.

146. Тривалість вирощування покатної молоді осетрових від відтворення до випуску:

+ 20–30 діб;

60 діб;

5 місяців;

1 рік.

147. Попередня ін’єкція для самиць коропових риб складає, %:

+ 10;

20;

40;

60.

148. Вирішальна ін’єкція для самиць коропових риб складає, %:

20;

40;

80;

+ 90.

149. Кількість нерестових гнізд коропа в розрахунку на 1 га нерестово-малькового ставу складає:

+ 20–30;

17–15;

10–12;

5–6.

150. Індивідуальний розвиток організму від утворення зиготи і до смерті має назву:

філогенез;

гіногенез;

овогенез;

гаметогенез;

+ онтогенез.

151. Послідовність подій еволюційного розвитку виду або таксономічної групи організмів має назву:

+ філогенез;

гіногенез;

овогенез;

гаметогенез.

152. Типове живлення за рахунок поживних речовин жовткового мішка має назву:

+ ендогенне;

екзогенне;

пряме;

опосередковане.

153. Активність гіпофізу визначають за:

короповими одиницями;

+ жаб’ячими одиницями;

видом риби, з якої брали гіпофіз;

вагою гіпофіза.

154. Стадія розвитку зародка багатоклітинних тварин у період дроблення, яка складається із скупчення клітин, без чіткого розмежування між клітинами має назву:

гаструла;

бластула;

+ морула;

личинка.

155. Ікру коропа найкраще запліднювати наступним способом:

сухим;

мокрим;

+ напівсухим;

напівмокрим.

156. Ікру російського осетра найкраще запліднювати наступним способом:

сухим;

мокрим;

+ напівсухим;

напівмокрим.

157. Тривалість достигання самиць рослиноїдних видів риб за температури 23–25 ⁰С, годин:

12–15;

17–20;

+ 9–11;

5–6.

158. Тривалість достигання самиць севрюги за температури 20 ⁰С, годин:

12–15;

+ 16–27;

30–41;

45–53.

159. Препарат "Нерестин–5" використовують для плідників наступного виду риб:

білуга;

короп;

+ стерлядь;

веслоніс.

160. Препарат "Нерестин–4" використовують для плідників наступного виду риб:

білуга;

+ короп;

стерлядь;

веслоніс.

161. Препарат "Нерестин–7Б" використовують для плідників наступного виду риб:

європейський сом;

короп;

стерлядь;

+ веслоніс.

162. Препарат "Нерестин–1А" використовують для плідників наступного виду риб:

білуга;

короп;

стерлядь;

+ білий товстолобик.

163. Препарат "Нерестин–2А" використовують для плідників наступного виду риб:

+ гуппі;

білий товстолобик;

стерлядь;

веслоніс.

164. Синтетичний препарат "Овопель" найчастіше використовують під час роботи з плідниками наступних видів риб:

+ коропові;

окуневі;

осетрові;

щукові.

165. У манускрипті Реомського монастиря абатом Домом Пеншоном у 1420 р. вперше у було описано спосіб штучного розведення:

осетрових;

коропа;

ляща;

+ форелі.

166. Вузький дерев’яний ящик, відкритий зверху та загороджений із боків решіткою з очерету чи вербових гілок, вперше використав як інкубаційний апарат:

С. Якобі;

Н.Л. Гербильский;

+ Д. Пеншон;

В.В.Васнецов;

В. Враський.

167. Значний внесок у дослідження біології розмноження риб та штучного їх відтворення у ХVІІ столітті вніс:

С. Якобі;

Д. Пеншон;

+ В. Враський;

Н. Гербильський.

168. Перші рибоводні заводи з׳явилися в середині ХІХ ст. у:

Росії;

Німеччині;

+ Франції;

Англії.

169. Прізвище вченого, який сприяв створенню перших рибницьких заводів у Франції в середині ХІХ ст.:

С. Якобі;

+ Ж.Коста;

Д. Пеншон;

Л.Берг.

170. Прізвище ініціатора та організатора перших робіт із штучного відтворення риб у Росії:

Н.Л. Гербильский;

В.В.Васнецов;

C.М.Крижановский;

+ В. Враський;

Берг.

171. Перший рибницький завод у Росії (Нікольський) був побудований з ініціативи та під безпосереднім керівництвом:

+ В. Враського;

Н.Л. Гербильского;

Л.Берга;

В.В.Васнецова;

C.М.Крижановского.

172. Представник осетрових риб, основу живлення якого складають планктонні організми:

російський осетер;

білуга;

+ веслоніс;

севрюга.

173. Представник, завезений із Північної Америки, якого ефективно вирощували в індустріальних господарствах України:

буффало;

+ канальний сом;

теляпія;

севрюга.

174. Переселення гідробіонтів у нові водойми з розрахунку на акліматизацію називається:

+ інтродукцією;

зарибленням;

бонітуванням;

адаптацією.

175. Об'єкти аквакультури, інтродуковані у водойми України:

короп;

+ білий амур;

щука;

лящ.

176. Основоположник теорії екологічних груп риб:

Л.С. Берг;

А.Н. Державін;

А.Н. Северцов;

В.В. Васнецов.

+ C.М. Крижановський.

177. Основні положення теорії етапності розвитку риб були сформульовані:

Л.С. Бергом;

А.Н. Державіним;

+ В.В. Васнецовим;

C.М. Крижановским.

178. Безпосередня дія температури води на організм риб:

впливає на наявність нерестових субстратів;

+ змінює активність живлення, характер обміну речовин;

змінює інтенсивність ферментативних процесів;

впливає на розвиток природної кормової бази.

179. Кількість днів у році з температурою повітря понад 15⁰С є:

показником рибопродуктивності водойм;

+  критерієм для нормування рибницьких показників у ставовому рибництві;

критерієм для вибору технології вирощування риби;

показником розвитку природної кормової бази.

180. Одночасне вирощування декількох видів риб, що відрізняються за характером живлення називається:

аквакультурою;

лімнокультурою;

+ полікультурою;

марикультурою.

181. Приріст маси риби за рахунок природної кормової бази у перерахунку на одиницю водної площі називається:

темпом росту;

+ природною рибопродуктивністю;

загальною рибопродуктивністю;

швидкістю приросту.

182. Приріст маси риби за рахунок природної кормової бази та методів інтенсифікації у перерахунку на одиницю водної площі називається:

темпом росту;

природною рибопродуктивністю;

+ загальною рибопродуктивністю;

швидкістю приросту.

183. З віком у риб пластичний обмін:

+ знижується;

підвищується;

залишається без змін;

знижується тільки у теплі пори роки.

184. З віком у риб енергетичний обмін:

+ підвищується;

знижується;

залишається без змін;

знижується тільки у трирічок.

185. Із збільшенням віку риб-об’єктів рибництва швидкість росту:

збільшується;

не змінюється;

збільшується в арифметичній прогресії;

+ зменшується;

у молодому віці зменшується, а у риб старших вікових груп – збільшується.

186. Фізіологічний метод стимулювання дозрівання статевих продуктів у плідників риб розробив:

+ Н.Л. Гербильский;

В.В. Васнецов;

C.М. Крижановский;