3.Зміст особистих немайнових прав.

Стаття 271 ЦК України: “Зміст особистого немайнового права становить можливість фізичної особи вільно, на власний розсуд визначати свою поведінку у сфері свого приватного життя”.

Зміст будь-якого цивільного права складає сукупність повноважень (правомочностей), котрі має носій цього права. До повновжень, які складають загальний зміст особистих немайнових прав ЦК відносять можливість фізичної особи вільно, на власний розсуд визначати свою поведінку у сфері свого особистого (приватного) життя.

Однак з огляду на те, що загальні повноваження, які складають зміст будь-якого суб`єктивного права можуть бути згруповані за трьома напрямками: а) повноваження на власні дії, тобто можливість здійснювати носію даного права певні передбачені законом активні діяння, що спрямовані на реалізацію свого права; б) повноваження вимагати певних дій з боку інших осіб, тобто можливість задля реалізації свого права вимагати певної поведінки вцд інших осіб; в)повноваження вимагати захисту свого порушеного права, тобто можливість застосусати передбачені законом засоби впливу на особу, яка порушила, створила загрозу порушення, оспорює чи не визнає відповідне право, - слід зауважити, що стосовно особистих немайнових прав ЦК не виділяє конкретних загальних активних повноважень. Це кваліфіковане умовчення законодавця є цілком виправданим, оскільки з огляду на неоднорідність даної категорії прав неможливо сформулювати повноваження, які б носили універсальний характер для всіх без винятку особистих немайнових прав. І тому ЦК обмежився лише загальною вказівкою, більш детально конкретизуючи її щодо кожного конкретного права окремо. Аналізуючи зміст особистих немайнових прав, слід також зауважити, що фізична особа не просто має повноваження визначати власну поведінку в сфері свого приватного життя, а вчиняти це вона може вільно та на власний розсуд. Це означає, що при визначенні своєї поведінки фізична особа користується тільки доброю волею та власними інтересами. І тому у випадку, коли поведінка зумовлюється іншими мотиваційними чинниками, наприклад, насильством, погрозою, обманом, або ж буде вчинятися не на власний розсуд фізичної особи, наприклад, під впливом наркотичного, алкогольного чи іншого сп`яніння, то така поведінка може бути визнана неправомірною та такою, що не складає зміст особистиго немайнового права.

Стаття 271. Зміст особистого немайнового права

Зміст особистого немайнового права становить можливість фізичної особи вільно, на власний розсуд визначати свою поведінку у сфері свого приватного життя. 1. Змістом будь-якого цивільного права традиційно вважається сукупність трьох основ­них можливостей: можливості вибору власної поведінки; можливості вимагати належної поведінки від інших суб'єктів права і можливості застосовувати заходи державного при­мусу у разі порушення права. Реалізація всіх цих можливостей фактично відображається в тій чи іншій поведінці управомоченої особи. При цьому слід зазначити, що вибір варіантів поведінки належить також управомоченій особі. Більшість особистих немайнових прав мають абсолютний характер, тобто немайновому праву конкретної особи відповідає обов'язок необмеженого кола осіб (всіх інших) це право не порушувати. У разі ж порушення такого права постраждала особа має можливість вибору того способу захисту, за допомогою якого вона бажає захистити своє право. Класифікація і законодавча система особистих немайнових прав дозволяють говорити про те, що до змісту особистого немайнового права може входити можливість особи віль­но, на власний розсуд визначати свою поведінку, але не тільки у сфері приватного життя, як зазначається в коментованій статті. Особисті немайнові права, що забезпечують соці­альне буття фізичної особи, містять у собі можливість визначати свою поведінку і в окре­мих сферах суспільного життя. Так, право на недоторканність ділової репутації, право на інформацію, право на вибір роду занять тощо безпосередньо пов'язані з загальносуспіль­ними відносинами і визначають можливість вибору особою відповідної поведінки в озна­чених сферах. У зв'язку з зазначеними обставинами зміст особистого немайнового права слід визна­чати як можливість фізичної особи вільно, на власний розсуд визначати свою поведінку стосовно нематеріальних благ у всіх сферах свого життя. Якщо ця поведінка відповідає загальним засадам чинного законодавства, межам здійснення суб'єктивних цивільних прав (стаття 13 ЦК), то вона може складати зміст особистого немайнового права. Однак можливі ситуації, коли вільна, на власний розсуд поведінка людини не відповідає загальним рамкам здійснення цивільних прав. У такому випадку має місце правопорушен­ня, і повинні застосовуватися відповідні заходи захисту порушеного права.