Практичні завдання до семінарського заняття 17

Поняття

Визначення

1. Екологічна безпека

Екологічна безпека – стан навколишнього середовища у межах світового господарства, у країні загалом та в окремих регіонах і на підприємствах, що не загрожує здоров'ю населення у процесі праці та життєдіяльності.

Екологічна безпека - стан навколишнього природного середовища, при якому забезпечується попередження погіршення екологічної обстановки та виникнення небезпеки для здоров'я людей.

2. Природні ресурси

Природні ресурси — сукупність об'єктів і систем живої і неживої природи, компоненти природного середовища, що оточують людину, які використовуються в процесі суспільного виробництва для задоволення матеріальних і культурних потреб людини і суспільства.

Природні ресурси — це природні компоненти та сили природи, що використовуються або можуть бути використані як засоби виробництва та предмети споживання для задоволення матеріальних і духовних потреб суспільства, підвищення якості життя людей.

3. Природоохоронна діяльність

Природоохоронною є будь-яка діяльність, спрямована на збереження якості навколишнього середовища на рівні, що забезпечує стійкість біосфери.

4. Екологізація

Екологізація — це поширення екологічних принципів та підходів на природничі та гуманітарні науки, на виробничі процеси та соціальні явища.

5. Природоохоронні території

Природоохоро́нна терито́рія — територія, яка охороняється через своє екологічне, культурне або подібне значення. Існує велика кількість таких територій, рівень захисту яких сильно відрізняється та залежить від статусу, встановленого національними законами та міжнародними договорами

Природоохоро́нні терито́рії Украї́ни — території, створені з метою охорони природних ландшафтів від надмірних змін внаслідок господарської діяльності людини на території України. Найважливішими з таких об'єктів є заповідники, національні парки, заказники.

6. Спеціальне природокористування

Спеціальне природокористування — виробничо-господарське використання природних об'єктів (видобування корисних копалин, рубка лісу) .

Право спеціального природокористування — це передбачена законодавством можливість для громадян і юридичних осіб використовувати природні ресурси у встановленому порядку згідно з цільовим призначенням на підставі спеціальних дозволів за плату (а у випадках, передбачених законодавством України, — на пільгових умовах) для здійснення виробничої та іншої діяльності

7. Загальне природокористування

Загальне природокористування — це використання людиною природи з метою задоволення своїх життєво необхідних потреб (купання в річці, збирання в лісі грибів, ягід для власного споживання).

8. Екологічна експертиза

Екологічна експертиза — це екологічне дослідження, аналіз і оцінка результатів намічуваної або існуючої господарської діяльності, що робить або може зробити негативний вплив на навколишнє природне середовище. Екологічна експертиза спрямована на запобігання появи нових, обмеження або ліквідацію існуючих негативних джерел впливу на навколишнє природне середовище і здоров’я населення.

9. Антропогенне навантаження

Наванта́ження антропоге́нне — ступінь прямого і опосередкованого впливу людей, господарства на природу в цілому та окремі її компоненти і елементи.

Антропогенне навантаження включає використання ресурсів популяцій видів, що входять до складу екосистем (полювання, риболовля, заготівля лікарських рослин, вирубування дерев), випас худоби, рекреаційну дію, забруднення (скидання у водоймища промислових, побутових і сільськогосподарських стоків, випадання з атмосфери зважених твердих речовин або кислотних дощів) та ін.

10. Екологічний менеджмент

Екологічний менеджмент — ініціативна й результативна діяльність економічних суб'єктів, спрямована на досягнення їхніх власних екологічних цілей, проектів та програм, розроблених на основі принципів екоефективності й екосправедливості. Екологічний менеджмент можна трактувати як екологічно безпечне управління виробництвом, за якого досягається оптимальне співвідношення між екологічними та економічними показниками.