10.Мвф, як одна з головних фінансових організацій.

МВФ був заснований на міжнародній валютно-фінансовій конференції ООН у Бреттон-Вудсі в 1944 році. Його Статут набув чинності в 1945 році, а практична діяльність розпочалася в 1947 р.

До головних цілей МВФ належать:

- сприяння міжнародному співробітництву у валютній сфері;

- сприяння розширенню міжнародної торгівлі, росту зайнятості та покращенню економічних умов країн-членів;

- забезпечення функціонування міжнародної валютної системи шляхом координації валютної політики; підтримки валютних курсів;

- визначення паритетів і курсів валют; запобігання конкурентному знеціненню валют;

- створення багатосторонньої системи платежів за поточними операціями між країнами-членами та усунення валютних обмежень;

- надання допомоги країнам-членам шляхом видачі позик і кредитів в іноземній валюті для врегулювання платіжних балансів; стабілізації валютних курсів;

- консультаційна допомога з фінансових і валютних питань країнам-членам;

- здійснення контролю за дотриманням країнами-членами кодексу поведінки в міжнародних валютних відносинах.

МВФ здійснює регулювання валютно-розрахункових відносин між державами-членами, надає їм фінансову допомогу у випадку виникнення валютних труднощів шляхом надання короткотермінових позик в іноземній валюті.

Основні напрями діяльності Міжнародного валютного фонду охоплюють:

- міжнародне співробітництво у валютній сфері, яке здійснюється шляхом підтримки загальної системи розрахунків та системи розрахунків за спеціальними правами запозичення;

- фінансову допомогу країнам-членам, яка здійснюється відповідно до розробленого механізму й фінансової політики;

- консультаційну й технічну допомогу з надання консультацій з питань валютних операцій, удосконалення фінансових систем країн-членів, координації технічної допомоги як у межах МВФ, так і в співробітництві з іншими міжнародними організаціями.

Міжнародний валютний фонд, МВФ (International Monetary Fund, IMF) - спеціальне агентство ООН, засноване 39 державами для регулювання валютно-кредитних відносин країн-членів і надання їм допомоги при дефіциті платіжного балансу. Головним завданням МВФ є скорочення тривалості та посилення рівноваги в міжнародному балансі розрахунків членів, а також забезпечення стабільності валютних курсів. Основним інструментом для цього МВФ використовує виділення коротко- та середньострокових кредитів в іноземній валюті.

Специфіка МВФ порівняно з іншими міжурядовими організаціями полягає у виконанні ним одночасно функцій регулювання, фінансування, нагляду та консультування держав-членів у сфері валютно-фінансових відносин. Фонд має статус спеціалізованої установи ООН. Штаб-квартира МВФ знаходиться в місті Вашингтон, США. Вищий керівний орган МВФ - Рада керуючих (Board of Governors), в якій кожна країна-член представлена керуючим і його заступником.

Цілі діяльності МВФ:

- сприяння міжнародному співробітництву шляхом забезпечення механізму для консультацій та погоджених дій стосовно міжнародних валютних питань;

- сприяння збалансованому зростанню міжнародної торгівлі з метою підвищення рівня зайнятості та реальних доходів населення, розвитку виробничих можливостей країн-членів;

- сприяння стабільності валют і впорядкованим валютним відносинам та запобігання конкурентному знеціненню валют;

- сприяння створенню багатосторонньої системи платежів та переказів у поточних операціях, прагнення ліквідації валютних обмежень.

11. Економічна діяльність ООН,її рівні.

Організація Об'єднаних Націй (ООН) - міжнародна організація, створена для підтримання і зміцнення міжнародного миру і безпеки, розвитку співробітництва між державами, основи її діяльності і структура розроблялися в роки Другої світової війни лідируючими учасниками антигітлерівської коаліції.

Попередницею ООН була Ліга Націй, організація задумана при подібних обставинах під час Першої світової війни і заснована в 1919 році у відповідності до Версальського договору "для розвитку співробітництва між народами і для забезпечення їм миру і безпеки".

Назва Об'єднані Нації, запропонована президентом США Франкліном Д.Рузвельтом, була вперше використана в Декларації Об'єднаних Націй 1 січня 1942 року, коли в період Другої світової війни представники 26 країн зобов'язались від імені своїх урядів продовжувати спільну боротьбу проти країн осі.

В подальшому на конференції в Сан-Франциско 26 червня 1945 представниками 50 держав був підписаний Статут ООН, який набрав чинності 24 жовтня (ця дата щорічно відзначається як День Організації Об'єднаних Націй). На протязі 1946-2006 років в ООН було прийнято іще 141 державу. На даний час в ООН входять 192 країни.

Статутом ООН визначено такі цілі організації:

— підтримувати міжнародний мир та безпеку;

— розвивати дружні відносини між націями на основі поважання принципу рівноправ'я і самовизначення народів;

— здійснювати співробітництво для розв'язання міжнародних проблем економічного, соціального, культурного і гуманітарного характеру та для заохочення й розвитку поваги до прав людини й основних свобод;

— організовувати і погоджувати дії націй для досягнення цих спільних цілей.

Економічні організації які входять до ООН:

Одним з головних органів ООН є Економічна і соціальна рада (ЕКОСОР) — орган ООН, що координує економічну та соціальну діяльності ООН та її спеціальних установ.

Європейська економічна комісія створена у 1947 р. як тимчасовий орган ООН з питань економічного відродження Європи.

Економічна і соціальна комісія ООН для Азії та Тихого океану створена у 1947 р. для сприяння соціально-економічному розвитку азіатських та тихоокеанських країн. Об´єднує 37 країн — країни регіону, а також США, Великобританію, Францію, Нідерланди.

Економічну комісію ООН для Африки було створено в 1958 р. Вона нараховує 51 африканську державу. Крім того, у роботі Комісії мають право брати участь як спостерігачі чи консультанти представники будь-якої країни — члена ООН.

Економічна комісія ООН для Латинської Америки та Карибського регіону була створена у 1948 р. для сприяння економічному та соціальному розвитку країн регіону. У склад Комісії входить 40 держав.

Організація Об'єднаних Націй із промислового розвитку (ЮНІДО) — спеціалізована установа ООН для сприяння індустріалізації країн, що розвиваються, їх промислового розвитку шляхом мобілізації національних і міжнародних матеріальних і фінансових ресурсів. ЮНІДО було створено в 1966 р.

Європейська економічна комісія ООН (ЄЕК) була створена в 1947 р. як тимчасовий орган ООН з 5-річним строком повноважень для сприяння економічному відродженню післявоєнної Європи. Однак уже в 1951 р. ЄЕК отримала статус постійного органу ООН.

А також МАГАТЕ,ФАО,БАГІ.

12. Міждержавні галузеві організації.

Міждержавні галузеві організації є міжнародними інституціями за рамками ООН. Основною з них є Світова організація торгівлі (СОТ), основним завданням якої є поступове усунення різноманітних форм дискримінації в торгівлі, лібералізація останньої. Важливим для розвитку глобальної економіки є те, що в діяльності СОТ особливе місце займають не лише торгові питання, а й проблеми загального розвитку світової економіки.

У зв’язку із поглибленням інтернаціоналізації економіки, підвищенням ролі прямих іноземних інвестицій, зростанням впливу транснаціональних компаній, знижуються торгові бар’єри у торгівлі між країнами. Загальне зниження торгових бар’єрів, що відбувається в рамках СОТ, створює передумови для більш легкого переходу країн до формування зон вільної торгівлі.

Діяльність інших організацій, що належать до даної групи інституцій, побудована на функціональних та функціонально-регіональних принципах: Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР), Союз промислових федерацій ЄС (ЮНІСЕ), Євратом, Міжнародна асоціація цивільних аеропортів (ІКАА), Асоціація країн – експортерів залізної руди (АПЕФ), Організація країн – експортерів нафти (ОПЕК) та ін. Зв’язки країн з організаціями даної групи мають значний вплив на розвиток виробництва та його фінансування в рамках національних економік і ілюструють використання моделі порівняльних переваг у міжнародній економічній діяльності.

Міжнародні галузеві організації підприємств включають біля 70 інституцій у промисловості та енергетиці, у галузі транспорту і зв’язку і т.п. З них приблизно 20 організацій мають європейську приналежність, оскільки в Європі знаходяться переважна кількість держав з розвинутою ринковою економікою і відбуваються результативні інтеграційні процеси. Співробітництво країн з даною групою організацій дає можливість розвивати підприємницькі зв’язки та використовувати можливості міжнародного науково-технічного співробітництва.

До складу міжнародних кооперативних організацій як функціональної підсистеми міжнародного господарства належать 10 інституцій, серед яких центральне місце належить Міжнародному кооперативному альянсу (МКА).

Крім того, міжнародні економічні організації можна поділити за наступними критеріями [5]:

1) членство суб’єктів міжнародних відносин і юридичний статус організації:

- міждержавні організації – утворюються на основі офіційних урядових угод між країнами (ООН, НАТО, ОБСЄ);

- неурядові організації – утворюються на основі індивідуального або колективного членства суб’єктів, які не є офіційними представниками своїх урядів (Лондонський клуб, Міжнародна торговельно-промислова палата, Світова конфедерація праці, Спілка міжнародних ярмарків);

2) географічне поширення:

- глобальні організації – об’єднують країни або інші суб’єкти незалежно від того, де, в якій частині світу вони знаходяться (ООН, МВФ, ГАТТ/СОТ, Червоний Хрест, Римський Клуб, ЕОСР); - регіональні організації – об’єднують країни, розташовані в певному регіоні, як правило, компактно, в територіальній близькості (ЄС, СНД, ЧЕС);

Особливістю сучасної ситуації, що склалася на світовому ринку, є розвиток міжнародних форм регулювання світового ринку. Виникли як регіональні інтеграційні економічні організації (ЄС, МЕРКОСУР, СНД тощо), так і загальні торговельні організації (ГАТТ (Генеральна угода з тарифів і торгівлі), яку змінила СОТ - Світова організація торгівлі). Діяльність цих міжнародних організацій впливає на розвиток світової торгівлі. Ha внутрішньорегіональну торгівлю припадає значна частина зовнішньої торгівлі країн, що охоплені інтеграційною взаємодією. Наприклад, в ЄС внутрішній експорт між країнами цього інтеграційного об'єднання складає 67,6%, відповідно імпорт становить 66,2%. Для НАФТА експорт товарів становить між країнами об'єднання 55,9% від загального обсягу експорту зазначених країн. Однак ця залежність не спостерігається для інтеграційних об'єднань країн, що мають менший рівень розвитку. Між країнами АСЕАН цей показник становить 23,2%, МЕРКОСУР - лише 12,5%. Тобто місце, що займають зазначені країни в системі міжнародного поділу праці, визначають характер зовнішньоекономічних зв'язків, які поки що більшою мірою зорієнтовані на країни з більш високим рівнем розвитку та які не входять до зазначених інтеграційних об'єднань.

3) функціональна спрямованість:

1. організації загальної компетенції охоплюють широке коло проблем і напрямків (ООН – діяльність розповсюджується на поличну, екологічну, правові сфери, сферу безпеки та ін.);

2. організації спеціальної компетенції охоплюють організації, в яких одна з функцій є головною, а решта – допоміжними (ГАТТ/СОТ, Світова туристська організація, МОП);

4) характер діяльності:

3. універсальні (ООН);

4. політичні (ОБСЄ);

5. економічні (СНД);

6. гуманітарні (Червоний Хрест);

7. оборонні (НАТО);

8. культурно-просвітницткі та ін..;

5) умова участі в членстві:

- відкриті організацій – може увійти кожна держава, яка поділяє принципи й статут організації;

- закриті організації – приймають тільки за запрошенням засновників організації.