- •З. І. Боярська історія держави і права україїни
- •Тема 1. Стародавні держави і право на території України (VII ст. До н. Е.—VI ст. Н. Е.).
- •Вступ 3
- •1 Питання. Античні міста-поліси півдня України. Боспорське царство
- •2 Питання. Держави степовиків. Скіфи. Сармати. Гуни
- •3 Питання. Ранньослов’янська державність
- •1.2. План семінарського заняття
- •1.3. Термінологічний словник
- •1.4. Навчальні завдання
- •1.5. Завдання для перевірки знань
- •1.6. Джерела і література
- •2.1. Методичні вказівки
- •2.2. План семінарського заняття
- •2.3. Термінологічний словник
- •2.4. Навчальні завдання
- •2.5. Завдання для перевірки знань
- •2.6. Завдання блочно-модульного контролю
- •2.7. Джерела і література
- •Тема 3 Державно-політичний устрій і право в українських землях литовсько-польської доби
- •3.1. Методичні вказівки
- •1 Питання. Державно-політичний устрій і право в українських землях у складі Великого князівства Литовського і Польщі
- •Система управління в українських землях у складі великого князівства литовського
- •Державний лад великого князівства литовського
- •2 Питання. Етапи зближення Литви й Польщі
- •3 Питання. Держава і право в українських землях у складі Речі Посполитої
- •Система управління в українських землях у складі речі посполитої
- •Державний лад речі посполитої
- •4 Питання. Поява українського козацтва
- •3.2. План семінарського заняття
- •3.3. Термінологічний словник
- •3.4. Навчальні завдання
- •3.5. Завдання для перевірки знань
- •3.6. Джерела і література
- •Тема 4 Українська козацько-гетьманська держава і право (іі пол. XVII ст.—XVIII ст.)
- •4. 1. Методичні вказівки
- •Державне управління в козацькій державі
- •2 Питання. Правова система Української козацько-гетьманської держави. Суд і процес
- •3 Питання. Юридичне оформлення об’єднання України з Росією
- •4 Питання. Політичні та правові проблеми переходу України під владу Московської держави і Речі Посполитої після смерті Богдана Хмельницького
- •5 Питання. Адміністративно-політичний устрій українських земель у складі Росії. Зміни в суспільних відносинах
- •6 Питання. Конституція Пилипа Орлика 1710 р.
- •4.2. План семінарського заняття
- •Теми рефератів
- •4. 3. Термінологічний словник
- •4.4. Навчальні завдання
- •4.5. Завдання для перевірки знань
- •4.6. Завдання блочно-модульного контролю
- •4.7. Джерела і література
- •5.1. Методичні вказівки
- •5.2. План семінарського заняття
- •Теми рефератів
- •5.3. Термінологічний словник
- •5.4. Навчальні завдання
- •5.5. Завдання для перевірки знань
- •5.6. Джерела і література
- •2 Питання. Українська держава за гетьмана п. Скоропадського та Директорії
- •3 Питання. Проголошення і діяльність зунр
- •6. 2. План семінарського заняття
- •Теми рефератів
- •6.3. Термінологічний словник
- •6. 4. Навчальні завдання
- •6. 5. Завдання для перевірки знань
- •6.6. Завдання блочно-модульного контролю
- •6.7. Джерела і література
- •Б) література
- •7. 1. Методичні вказівки
- •1 Питання. Формування радянської державності в Україні (1917—1920 рр.)
- •2 Питання. Соціалістична державність і право в Україні (1921—1929 рр.)
- •3 Питання. Державність і право України в 30—35 рр. Хх ст.
- •7.2. План семінарського заняття
- •Теми рефератів
- •7.3. Термінологічний словник
- •7.4. Навчальні завдання
- •7.5. Завдання для перевірки знань
- •7.6. Джерела і література
- •8.1. Методичні вказівки
- •1 Питання. Держава і право України в 1936—1940 рр.
- •2 Питання. Державність і право західноукраїнських земель між двома світовими війнами
- •3 Питання. Державно-правовий статус українських земель у період II світової війни
- •4 Питання. Держава і право України в повоєнні роки і період десталінізації (1945—I пол. 1960-х рр.)
- •5 Питання. Держава і право України в період неототалітарного режиму (середина 1960-х — середина 1980-х рр.)
- •6 Питання. Держава і право України періоду перебудови (1985—1991 рр.)
- •8.2. План семінарського заняття
- •8.3. Термінологічний словник
- •8.4. Навчальні завдання
- •8. 5. Завдання для перевірки знань
- •8. 6. Джерела і література
- •Роздел первыйо персоне господарской
- •Роздел семыйо записех й продажах
- •Роздел третийнадьцать о грабежох й навезках
- •БоярськаЗоя Іванівна
- •Історія держави і права україїни
- •Навчально-методичний посібник
- •Для самостійного вивчення дисципліни
8.4. Навчальні завдання
Випишіть у зошит основні акти, спрямовані на радянизацію західних українських земель, вкажіть дату їх прийняття та основний зміст.
Користуючись матеріалами посібника та рекомендованою літературою, систематизуйте нормативно-правові акти, спрямовані на розгортання репресій в УРСР. Зазначте дату їх прийняття та основний зміст.
Зробіть перелік основних політико-адміністративних реформ в Україні у 50—60-х роках. Розкрийте їх зміст.
На підставі вивчення текстів Конституцій України радянської доби (1937, 1978 рр.) зробіть письмово порівняльний аналіз з питань:
національно-державний і адміністративний устрій УРСР;
функції найвищих і місцевих органів державної влади;
роль судової системи та органів прокуратури;
виборчі права громадян.
8. 5. Завдання для перевірки знань
1. Проаналізуйте зміни в діяльності радянського апарату управління та правоохоронних органів у воєнних умовах.
2. Покажіть відмінності в характері окупаційних режимів у залежності від юрисдикції території.
3. Розкрийте головну спрямованість національно-визвольної боротьби в УРСР в роки війни та повоєнний час.
4. Проаналізуйте всі зміни в сфері управління, що відбувалися в УРСР після закінчення Другої світової віни до 1991 року.
5. Назвіть головні фактори активізації національно-визвольного руху (кінець 80—початок 90-х рр.).
6. Назвіть і розкрийте головні особливості розвитку українського суспільства в період перебудови.
8. 6. Джерела і література
а) джерела
Декларація про державний суверенітет України: Прийнята Верховною Радою України 16 липня 1990 р. // Нове законодавство України. — К., 1992. Акт проголошення незалежності України: Прийнятий Верховною Радою України 24 серпня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1991. — № 38.
Вісник Народної Ради Закарпатської України. — Ужгород, 1944—1945.
Возз’єднання українського народу в єдиній Українській державі: Зб. документів і матеріалів. — К., 1949.
Радянська Буковина: Документи і матеріали. — К., 1967.
СССР-Германия 1939: докум. и матер. о советско-германских отношениях с апреля по октябрь 1939г.: В 2 т. — Вильнюс, 1989.
б) література
Авер’янов В., Чехович В. Правовий статус Уряду Української РСР // Рад. право. — 1990 — № 6.
Білас І. Г. Репресивно-каральна система в Україні 1917—1953 рр.: У двох томах. — К., 1994. — Т. 2.
Билас И. Г. Становление и деятельность народных дружин и органов милиции в Закарпатской Украине (1944—1946 гг.) — Львов, 1986.
Будзилович І., Юрченко А. Перший Земельний кодекс України та проблеми сучасного земельного законодавства України // Право України. — 1998. — № 2.
Восленский М. Номенклатура. Господствующий класс Советского Союза. — Лондон, 1990.
Грищук В. К. Кодификация законодательства Украинской ССР (1958—1984 гг.) — Львов, 1991.
Ганчин В., Ленд’єл І. Становлення радянських правових органів на Закарпатті // Рад право. — 1986. — № 11.
Дубровіна А. В. Пребудова органів влади Української РСР. — К., 1960.
Кульчицький В. С. Партійно-радянський апарат у системі влади // Укр. істор. журнал. — 1994. — № 6.
Кульчицький В. С. Законодавча діяльність Народної Ради Закарпатської України (1944—1945 рр.) // Пробл. правознавства. — 1971. — Вип. 20.
Кульчицький В. С., Настюк М. І., Тищик Б. Й., Глубіш М. І. Входження Галичини, Північної Буковини та Закарпаття до складу України (1939—1945 рр.) — Дрогобич, 1995.
Кульчицький В. С. Державне будівництво в Північній Буковині в 1940—1941 роках // Пробл. правознавства. — К., 1974. — Вип. 27.
Лісна І. Становлення Радянської влади на західноукраїнських землях // Рад. право. — 1989. — № 8.
Лісна І. С. Встановлення влади Рад на Закарпатті // Вісн. ЛДУ. Серія юрид. — 1991. — Вип. 29.
Настюк М. Становлення судів та органів юстиції в західних областях УРСР // Рад. право. — 1989. — № 9.
Недух А. А. Основні зміни в адміністративно-територіальному устрої Української РСР у 1919-1978рр. // Архіви України. — 1979. — № 5.
Рудницька М. Західна Україна під більшовиками. — Нью-Йорк, 1958.
Усенко І. Б. Позасудова репресія. Як це починалось (з історії органів держ. безпеки) // Комуніст України. — 1990. — № 2.
![]()

|
|
Додатки
Додаток 1
ВИТЯГИ 3 ДЖЕРЕЛ
Договір київського князя Ігоря з візантійським імператором (945 р.)
… Коли Русь входить у місто, то хай не завдає зла і не має права купити шовкові тканини більше по 50 золотих; той же, хто купить шовкові тканини, хай показує їх царському чиновникові, і той привісить до тканин печать і віддасть їх тим, хто купив. Коли ж Русь іде назад, то нехай бере їжу на дорогу, скільки потрібно, ... і повертається безпечно в країну свою...
Якщо втече раб від Русі, то раба слід спіймати,... якщо ж утікача не виявлять, то нехай наші християни дадуть присягу Русі по своїй вірі, а нехристияни по своєму закону, і нехай тоді Русь бере на нас (греках) ціну раба, як встановлено раніше, по 2 шовкові тканини за раба. Коли ж утече до Русі раб кого-небудь з людей царства нашого, або з міста нашого (тобто Царграда), або з інших міст і забере що-небудь з собою, то його повернути назад, і якщо забране цим рабом з собою буде все ціле, то слід взяти за вкрадене 2 золотих...
Коли ж виявиться хто з Русі оберненим у греків у рабство, як полонений, то буде викуплений Руссю за 10 золотих; якщо ж гречин його купив, то слід йому дати присягу перед хрестом і взяти ту ціну, яку він дав за нього... Коли ж трапиться який-небудь злочин від греків, що перебувають під владою царства нашого, то (князі руські) не мають влади страчувати їх, але за повелінням царства нашого дістане він (покарання) за те, що вчинив. Якщо християнин уб’є русина або русин християнина, то той, хто вчинив убивство, буде затриманий родичами убитого і нехай (вони) уб’ють його. Коли ж той, хто вчинив убивство, втече, а він буде заможним, то хай візьмуть маєток його родичі вбитого; якщо ж той, хто вчинив убивство, бідний і втече, то його (треба) шукати, поки не виявлять; коли ж він буде виявлений, хай буде вбитий...
Додаток 2
Русская Правда Краткой редакции (по Академическому списку)
1. Если человек убьет человека, то мстит брат за брата, сын за отца, или племянник. Если не будет кому отомстить, то положить 40 гривен за убитого; если убитый будет русин, гридин, купчина, ябедник, мечник, или же изгой и словенин, то положить за него 40 гривен.
2. Если кто-либо будет избит до крови или до синяков, то не искать этому человеку свидетелей, если же на нем не будет никаких следов, то пусть придут свидетели, если не может (привести свидетелей), то делу конец, если же за себя не может мстить, то пусть возьмет с виновного 3 гривны вознаграждения потерпевшему да еще плату лекарю.
10. Если же человек толкнет человека от себя или к себе, (то платить) 3 гривны, если выставит двух свидетелей, но если (побитый) варяг или колбяг, то пусть сам идет к присяге.
11. Если челядин скроется у варяга или у колбяга, а его в течение трех дней не вернут (прежнему господину), то, опознав его на третий день, ему (прежнему господину) взять своего челядина, а (укрывателю) платить три гривны потерпевшему.
14. Если кто опознает (свою вещь у кого-либо), то нельзя ее взять, говоря (при этом) «мое», но пусть скажет «пойди на свод, (выясним) где взял ее», если (тот) не пойдет, то пусть выставит поручника, что явится на свод не позднее пяти дней.
16. Если кто опознав своего (пропавшего) челядина, захочет его взять, то отвести (его) к тому, у кого он был куплен, а тот отправляется к второму перекупщику, и когда дойдут до третьего, то пусть скажет ему: «ты отдай своего челядина, а своих денег ищи при свидетеле».
17. Если холоп ударит свободного человека и убежит в хоромы, а господин не захочет его выдать, то господину холопа забрать себе и заплатити за него 12 гривен; а после того, если где-либо найдет холопа побитый им человек, пусть его убьет.
18. Если кто сломает копье, щит или испортит одежду и захочет их оставить у себя, то хозяин получит за это деньгами; если же кто-нибудь, сломав, попытается (сломанное) возвратить, то заплатить ему деньгами, сколько (хозяин) вещи дал при покупке этой вещи.
19. Если убьют дворецкого, мстя за обиду, то убийце платить за него 80 гривен, а людям не нужно.
20. Если убьют дворецкого в разбое, а убийцу (люди) не будут искать, то виру платит вервь, в которой найден труп убитого.
21. Если убьют дворецкого (за кражей) в доме или (за кражей) лошади, или за кражей коровы, то пусть убьют его, как собаку. Такое же (установление) и при убийстве тиуна.
23. А за (убийство) старшего конюшенного при стаде 80 гривен.
25. А за (убийство) смерда или холопа (платить) 5 гривен.
27. Если (убита) раба-кормилица, (то платить) 12 гривен.
29. А если кто уведет чужого холопа или рабу, платить 12 гривен потерпевшему.
33. Если без княжеского распоряжения будут истязать смерда, то (платить) 3 гривны, а за истязание огнищанина, тиуна, мечника 12 гривен.
34. Если кто перепашет межу или уничтожит межевой знак на дереве, то (платить) 12 гривен потерпевшему.
38. Если убьют вора на своем дворе или в доме, или у хлеба, то так тому и быть; если же додержали его до рассвета, то отвести его на княжий двор, а если же его убьют и люди видели его связанным, то платить за него.
Додаток 3
Русская Правда Пространной редакции (по Троицкому списку)
1. Если человек убьет человека, то мстит брат или отец, или сын, или племянник; если же не будет никого, кто бы отомстил, то положить за убийство 80 гривен, если убитый будет княжим мужем или тиуном; если (он) будет русин, гридин, купец, боярский тиун, мечник, изгой или словенин, то положить 40 гривен.
3. ...Если кто злоумышленно убьет княжа мужа, а убийцу (люди) искать не будут, то виру 80 гривен платит вервь, в которой найден убитый; если же убитый простолюдин, то 40 гривен.
4. Если какая-то вервь начнет платить дикую виру, то (пусть) заплатит ее, во сколько лет сможет, ибо платит без убийцы.
5. Если убийца из(числа членов) верви окажется налицо, то им (следует) помогать ему (в платеже виры). Если (платится) дикая вира, то сообща платится 40 гривен, а головничество — сам убийца, выплачивая также совместно с другими в 40 гривен свою часть.
18. ... Если кого-либо будут обвинять в убийстве по подозрению, то пусть выставит семь свидетелей, которые снимут обвинение в убийстве; если обвиняемый варяг или другой (иноземец), то выставить два свидетеля.
22. Так и во всех делах о воровстве и по подозрению (в воровстве), если нет поличного, а иск не менее полугривны, то подвергать насильно (обвиняемого) испытанию железом; когда же (иск) менее, то подвергать испытанию водой, а если, еще меньше, то (достаточно) присягнуть.
27. Если же (кто) ударит (мечом) по руке и отвалится рука, или отсохнет, или отсечет ногу, или глаз (выколет), то (платит) 20 гривен, а за увечье — 10 гривен.
29. ...Если придет избитый до крови или до синяков человек, то не искать ему свидетелей, но пусть обидчик заплатит 3 гривни штрафа; если же на нем не будет следов (побоев), то привести свидетелей, а кто начал драку, тому платить 60 кун; если даже он, начав драку, придет избитый до крови, и подтвердят это свидетели, то все равно платит, несмотря на то, что был избит.
35. Если кто опознает свою вещь, потерянную им или украденную у него, (а именно) коня, одежду или скотину, то ему не (следует) говорить «это мое», но (пусть скажет так): «пойди на свод (выясним, где ты взял) ее». Если на своде выяснится (тот), кто виновен, то на него и падет ответственность за воровство; тогда он (истец) возьмет свою вещь, ему же будет платить виновный и за то, что пропало вместе с обнаруженной вещью; если же будет конокрад, то выдать его князю на поток..., если обычный вор, то платить три гривны.
36. ...Если свод будет только в одном городе, то истцу довести его до конца; если захватит свод и земли (вблизи города), то ему идти до третьего ответчика, а третий платит ему деньгами за поличные, с которым идут до конца свода, а истец ждет остального, т. е. (того, что не обнаружено); когда же дойдет до последнего ответчика, тот платит все, включая штраф.
37. ...Если (кто) купил на торгу что-нибудь краденное: коня, одежду или скотину, то пусть выставит двух свободных человек или мытника; если не знает у кого купил, то эти свидетели должны присягнуть в его пользу, а истец взять обнаруженную вещь, а с тем, что пропало с ней, пусть простится, ответчик же пусть простится со своими деньгами, (заплаченными за краденное), ибо сам (виноват), что не знает у кого покупал; если опознает впоследствии (того), у кого покупал это, (то пусть возьмет деньги с него), а тот пусть платит штраф князю и за пропавшее (вместе с обнаруженной вещью).
39. ...А из своего города свода нет.
56. ...Если закуп убежит от господина, то он становится обельным (холопом); если уйдет на поиски денег, притом открыто, или убежит к князю или судаям из-за обиды, нанесенной ему господином, то за это его не порабощать, но дать управу по закону.
59. Если господин обидит закупа, причинив вред его купе, то все это вернуть и уплатить за обиду 60 кун.
60. Если (господин) возьмет с него (закупа) больше денег (чем полагается), то ему (следует) возвратить взятые деньги и заплатить за обиду 12 гривен штрафа.
61. Если господин придаст закупа в обельные (холопы), то наймит получит свободу от всех денежных обязательств, а господин за обиду платит 12 гривен штрафа.
66. ...На свидетельство холопа не ссылаться, но если не будет свободного (в качестве свидетеля), то можно согласиться на боярского тиуна. А при небольшом иске по необходимости можно согласиться на закупа.
71. Если кто уничтожит бортный знак, то платить 12 гривен.
77. Если вора не будет, то искать по следу, если не будет следа к селу или к торговому стану, а люди (члены верви) не отведут следа от себя и не поедут по следу (разыскивать вора) или воспротивятся розыску вора у них, то они платят и убытки, причиненные воровством и штраф; если след затеряется на большой дороге и села не будет, или на пустыре где не будет ни села, ни людей, то им не следует платить ни убытки за воровство, ни штраф.
90. Если умрет смерд, то его наследство идет князю; если у него в доме будут дочери, то им дать выдел; если не будут замужем, то выдела не давать.
112. Если холоп убежит и господин объявит об этом, а кто-либо, зная понаслышке или доподлинно, что тот является холопом, накормит его или поможет ему скрыться, то он платит за холопа 5 гривен, а за рабу — 6 гривен.
Додаток 4
Литовський статут 1566 р.
Жикгимонт Август б. м. король Польский, великий князь Литовский, Руский, Пруский, Жомоитский, Мазовецкий, Ифлянтский и иных. Чиним явно всим вобец и каждому зособна нинешним й на потом будучим, иж тот статут великому князству Литовскому, панству нашему и всим землям к нему прислухаючим ...А выдан єсть сесь статут на сойме Виленском великом валном, року божьего нароженья тисеча пять сот шестьдесят шостого месяца Марта, первого дня.
