8.Ордер на жиле приміщення. Правове значення ордера на вселення у квартири в будинках

Єдиною підставою для вселення в жиле приміщення державного житлового фонду є ордер. Він може бути виданий тільки на вільне жиле приміщення на підставі рішення про його надання у будинку державного чи громадського житлового фонду. Ордер дійсний про­тягом 30 днів. Він носить персоніфікований характер і не може пе­редаватися іншим особам. Зазначений термін є пресічним і може бу­ти продовжений тільки при наявності поважних причин. Ордер вру­чається громадянинові, на ім’я якого він виданий, або за його дору­ченням іншій особі. При одержанні ордера пред’являються документи, що посвідчують особу: паспорти чи документи, що їх за­мінюють, усіх членів сім’ї, включених до ордера. При вселенні громадянин здає ордер до житлово-експлуатаційної організації, одно­часно отримуючи при цьому паспорти всіх членів сім’ї з відміткою про виписку з попереднього місця проживання. У надане жиле при­міщення переселяються члени сім’ї, які включені в ордер і які дали письмове зобов’язання про переселення в це приміщення.

Ордер — це по суті правоустановчий документ індивідуального характеру, що видається виконавчим органом місцевої ради, до ком­петенції якого входить прийняття рішення про надання житла та ви­дача документа, який є єдиною правовою підставою на вселення громадянина особисто або з його сім’єю у жиле приміщення. З од­ного боку, він породжує адміністративно-правові відносини між ви­конавчим органом ради і житлово-експлуатаційною організацією, куди він здається, а з другого — цивільні правові відносини між гро­мадянином і зазначеним ЖЕКом, який зобов’язаний укласти з ним договір найму жилого приміщення.

І ті, й інші відносини породжує саме ордер, а не рішення, що ле­жить в його основі. Згідно з рішенням про надання громадянину житла у виконавчому органі ради і громадянина ніяких правових зо­бов’язань не виникає. Окрім того, громадянин тільки на підставі та­кого рішення не вправі вимагати здійснення будь-яких дій щодо на­дання йому приміщення, вказаного у рішенні.

Законом не передбачено суб’єктивного цивільного права грома­дянина вимагати видачі ордера на надане йому приміщення. Але у разі відмови уповноваженого виконавчого органу відповідної ради у видачі ордера суд вправі вирішувати спори про видачу ордера на жиле приміщення, яке надається за спільним рішенням адміністрації і профспілкового комітету з наступним повідомленням виконавчого органу про рішення відносно надання жилого приміщення для засе­лення. Але до видачі ордера рішення про надання жилого приміщен­ня може бути в односторонньому порядку переглянуто органом, який його виніс, якщо для цього з’являться правові підстави, на­приклад у випадках, коли і сам ордер може бути визнаний недійсним.

У члена сім’ї наймача, включеного до ордера на заселення жи­лого приміщення, право користування останнім виникає у зв’язку із включенням до ордера, а не у зв’язку із вселенням у це приміщення. Тому в разі невселення в приміщення без поважних причин у стро­ки, передбачені ст. 71 Житлового Кодексу, ця особа визнається судом такою, що втратила, а не такою, що не набула право на користування наданим на сім'ю жилим приміщенням.

Положення п. 65 Правил обліку громадян, які потребують поліп­шення житлових умов, передбачає можливість перегляду рішення про надання жилих приміщень у разі виявлення обставин, що не бу­ли відомі при його прийнятті, до видачі ордера і не виключають можливості його перегляду з підстави відмови наймача від одержан­ня ордера на жиле приміщення.

Включення за заявою наймача до ордера при поліпшенні житло­вих умов осіб, які не давали згоди на звільнення жилого приміщен­ня, і подання відомостей, що не відповідають дійсності про потребу в поліпшенні житлових умов визначених ст. 59 Житлового Кодексу тягне визнання ордера недійсним з наслідками, передбаченими ч. 1 ст. 117 Житло­вого кодексу.

Співвідношення ордера на жиле приміщення з рішенням про його надання

Рішення про надання жилого приміщення окремим громадянам приймає виконавчий орган місцевої ради, підприємство, організація, у віданні яких перебуває жилий будинок. На підставі прийнятого рі­шення про надання жилого приміщення, громадяни, в тому числі тимчасово відсутні, дають письмове зобов’язання про звільнення займаного жилого приміщення в будинку державного чи громад­ського житлового фонду (за винятком тих, кому жиле приміщення належить на праві приватної власності). Орган, що прийняв рішен­ня про надання жилого приміщення, може переглянути своє рішен­ня до видачі ордера, якщо виявляються обставини, які не були рані­ше відомі та могли вплинути на вказане рішення. У надане жиле приміщення переселяються члени сім’ї, які включені в ордер і дали письмове зобов'язання про переселення в це приміщення.

Жилі приміщення державного чи громадського житлового фонду заселяються тільки на підставі ордеру. Заселення жилого приміщен­ня в приватному будинку здійснюється на підставі договору найму. Жиле приміщення, на вселення в яке видається ордер, має бути не тільки фактично, а й юридичне вільним. На жиле приміщення, най­мач якого незважаючи на непроживання в ньому, зберігає право, ордер не може бути виданий, як і на приміщення, в якому хтось про­живає без законних на те підстав. Житлові органи зобов’язані до ви­дачі ордера вжити всіх заходів щодо звільнення цього приміщення.

Включення неповнолітньої дитини до ордера на жиле приміщен­ня, надане одному з батьків, не тягне за собою втрату ним прав ко­ристування жилою площею другого з батьків, з яким неповнолітній продовжує постійно проживати.

Правові підстави визнання ордера на жиле приміщення недійсним

Ордер на жиле приміщення може бути визнаний недійсним у судовому порядку у таких випадках:

• надання громадянином відомостей, що не відповідають дійсно­сті, про потребу в поліпшенні житлових умов (неправомірні відомос­ті про членів сім’ї, що включені в ордер, про розміри раніше займаної площі, що послужило підставою для взяття на квартирний облік);

• порушення прав інших громадян або організацій на зазначене в ордері жиле приміщення (видача ордера на жиле приміщення, право на яке зберігає інший громадянин, порушення прав наймачів на ізольоване жиле приміщення, що звільнилося у квартирі, пору­шення порядку заселення);

• неправомірні дії службових осіб при вирішенні питання про на­дання жилого приміщення (порушення встановленого порядку роз­гляду і вирішення питань про взяття громадян на квартирний облік і надання жилих приміщень, у тому числі з порушенням черговості й отримання житла);

• інші випадки порушення порядку й умов надання жилих при­міщень, серед яких: включення в ордер членів сім’ї, що не дали на це своєї згоди, видача ордера на фактично невільне приміщення, ви­дача ордера на нежиле приміщення, на частину кімнати чи суміжну кімнату, на жиле приміщення, що не відповідає санітарним і техніч­ним вимогам, у разі відсутності рішення про надання жилої площі, що має бути винесене відповідним органом.