
- •Тема 3. Забезпечення фізичних осіб жилими приміщеннями
- •1.Конституційне право громадян на житло та його законодавче забезпечення. Право громадян на житло і форми його реалізації
- •2.Житлові права та обов'язки особи.
- •3.Підстави для визнання громадян такими, що потребують, поліпшення житлових умов.
- •4.Облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов. Наслідки штучного погіршення житлових умов. Зняття з обліку.
- •Підстави зняття з квартирного обліку громадян
- •5.Черговість надання громадянам жилих приміщень (загальна черга, першочергове, позачергове надання жилих приміщень).
- •7.Вимоги, що ставляться до жилих приміщень. Порядок надання жилих приміщень.
- •6.Норма жилої площі, її значення
- •8.Ордер на жиле приміщення. Правове значення ордера на вселення у квартири в будинках
6.Норма жилої площі, її значення
Норма жилої площі в Україні встановлена в розмірі 13,65 м2 на одну особу. Вона має важливе значення, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 48 Житлового кодексу жиле приміщення надається громадянам у межах норми жилої площі, але не менше розміру, який визначається Кабінетом міністрів України і Федерацією професійних спілок України.
Це положення знайшло своє закріплення у п. 53 “Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР”, затверджених Постановою Ради Міністрів РСР і Укрпрофради від 11 грудня 1984 р. за № 470, в якому передбачено, що жиле приміщення надається громадянам у межах 13,65 м2 жилої площі на одну особу, але не менше рівня середньої забезпеченості громадян жилою площею в даному населеному пункті. Рівень середньої забезпеченості громадян жилою площею визначається і періодично переглядається виконавчими органами відповідних рад (обласною державною адміністрацією) разом з радами профспілки, виходячи з даних статистичної звітності. Тобто самостійний договір найму не може укладатися на ізольоване жиле приміщення, якщо за розміром воно менше від рівня середньої забезпеченості.
Норма жилої площі становить 13,65 м2 без урахування підсобних приміщень (кухні, коридору, кладовки тощо).
Норма жилої площі не є нормою для надання громадянам житла саме у розмірі 13,65 м2. Це — максимальний розмір жилої площі на одну людину, а мінімальний — визначається рівнем середньої забезпеченості громадян жилою площею в даному населеному пункті.
Норма жилої площі є розрахунковим нормативом забезпеченості жилою площею у суспільному житловому фонді на одну людину. Вказана норма не збігається з рівнем фактичної забезпеченості громадян житлом, який може бути вищим або нижчим фактичного.
У проекті нового Житлового Кодексу автори відмовились від поняття “норма жилої площі” і перейшли до “норм загальної площі”. Так, відповідно до ст. 19 проекту Житлового Кодексу норма загальної площі (з урахуванням підсобних приміщень) для громадян, встановлюється у розмірі 21 м2 на одну особу. Розмір загальної площі, що надається, не може бути меншим від норми середньої забезпеченості у даному населеному пункті.
Жиле приміщення може бути надане з перевищенням зазначеного максимального розміру, якщо воно становить одну кімнату (однокімнатну квартиру) або у випадках, коли в квартирі, в якій проживає двоє або більше наймачів, звільнилося неізольоване жиле приміщення, воно надається наймачеві сусіднього приміщення. Жилі приміщення надаються, як правило, у вигляді окремої квартири на сім’ю, що передбачено ст. 31 Житлового кодексу України.
Відповідно до ст. 49 Житлового Кодексу окремим категоріям громадян може надаватися додаткова площа у вигляді кімнати або в розмірі 10 м2.
Порядок, умови надання додаткової жилої площі та перелік категорій громадян, які мають право на її одержання, встановлюється деякими законодавчими актами України. Так, Законом “Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів” від 23 вересня 1997 р. (стаття 18) членам всеукраїнських професійних творчих об’єднань журналістів надається право на додаткову жилу площу у вигляді окремої кімнати або в розмірі 10 м2 понад норму жилої площі в державному та комунальному житловому фонді.
Науковим працівникам, які мають науковий ступінь кандидата або доктора наук, для забезпечення умов для наукової діяльності, надається додваткова жила площа у вигляді кімнати (кабінету) або в розмірі до 20 м2 (ст. 24 Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність”). Дія статті 20 поширюється на наукових (науково-педагогічних) працівників вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації центральної спілки споживчих товариств України та міжнародних наукових організацій, відкритих на території України відповідно до міжнародних договорів.
Громадянам, що хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, а також громадянам, яким ця площа необхідна за умовами й характером виконуваної роботи, розмір додаткової жилої площі може бути збільшений.
Порядок надання додаткової жилої площі громадянам, які постраждали внаслідок катастрофи на ЧАЕС
Відповідно до ст. 30 Закону “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, Кабінет Міністрів України 31 грудня 1996 р. прийняв Постанову “Про порядок надання додаткової жилої площі особам, які внаслідок Чорнобильської катастрофи перенесли променеву хворобу будь-якого ступеня або стали інвалідами, дітям-інвалідам, які потребують особливого догляду, та сім’ям, що втратили годувальника з числа осіб, віднесених до категорії І”.
Право на одержання додаткової жилої площі мають такі категорії населення:
1) особи, віднесені до категорії 1, які перенесли променеву хворобу будь-якого ступеня або стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи;
2) сім’ї, що втратили годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи з числа громадян, віднесених до категорії 1;
3) сім’ї, у складі яких є діти, що стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи та потребують особливого догляду.