Семінарське заняття 19

Тема 26. Процесуальні питання виконання судових рішень

Питання для усного опитування та дискусії

1. Звернення судових рішень до виконання.

2. Виконавчий лист: порядок видачі, зміст, строк пред’явлення до примусового виконання.

3. Повноваження суду, пов’язані з виконавчим провадженням по примусовому виконанню його рішень:

1. Відстрочка або розстрочка виконання;

2. Зміна чи встановлення способу і порядку виконання рішення;

3. Вирішення питання про тимчасове влаштування дитини до дитячого або лікувального закладу;

4. Вирішення питання про оголошення розшуку боржника, дитини;

5. Вирішення питання про примусове проникненя до житла чи іншого володіння особи;

6. Вирішення питання про звернення стягнення на грошові кошти, що знаходяться на рахунках;

7. Вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі Ураїни;

8. Заміна строни виконавчого провадження;

9. Визначення частки майна боржника у майні, яким він володії спільно з іншими особами;

10. Роз’яснення рішення.

4. Поворот виконання.

5. Розгляд скарг на рішення, дії, бездіяльність державного виконавця і інших посадових осіб Державної виконавчої служби.

1. Скласти проекти наступних документів:

1. заява про видачу дубліката виконавчого листа;

2. заява про видачу дубліката судового наказу;

3. заява про поновлення пропущеного строку виконання судового рішення;

4. заява про відстрочку виконання судового рішення;

5. заява про розстрочку виконання судового рішення;

6. заява про зміну способу і порядку виконання судового рішення;

7. заява про встановлення способу і порядку виконання судового рішення;

8. подання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння особи;

9. подання про звернення стягнення на грошові кошти, що знаходяться на рахунках;

10. заява про поворот виконання рішення.

Методичні вказівки

Ключовими термінами, на розумінні яких базується засвоєння навчального матеріалу теми, є: процесуальні питання; виконання судових рішень; поворот виконання; оскарження рішенень, дій, бездіяльності державного виконавця.

З метою глибокого засвоєння навчального матеріалу при самостійному вивченні теми студенту варто особливу увагу зосередити на таких аспектах:

Вивчення цивільного процесуального аспекту виконавчого провадження обумовлюється тим, що у ньому є велика частка участі суду. Це проявляється, по-перше, у вирішенні судом великого кола питань початку, розвитку та закінчення виконавчого провадження; по-друге, у здійсненні судом контролю за діяльністю державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби України щодо виконання рішень суду у цивільних справах, а також здійснення загального контролю щодо виконавчого провадження, підкреслюючи генеральну (загальну) цивільну юрисдикцію, при якій поза судовою юрисдикцією не повинні опинитися жодні правовідносини, які виникають у державі. У протилежному випадку це б суперечило ст. 124 Конституції України.

Процедура захисту суб’єктивних майнових та особистих немайнових прав фізичних та юридичних осіб завершується виконанням відповідного рішення суду. Особливість чи складність виконання рішення полягає у тому, що студентам доволі тяжко усвідомити, що виконання, в тому числі виконавче провадження, є факультативними структурними частинами процесу, адже можуть ініціюватися тільки заінтересованими особами.

Загальнообов’язковості та реалізованості рішення суду набуває з моменту набрання ним законної сили, за виключенням застосування негайного виконання. Студент повинен засвоїти поняття негайного виконання, визначити його склад, опрацювати обов’язкові та факультативні підстави його застосування. Негайне виконання застосовується, як правило, щодо рішень, проте воно допускається й щодо ухвал у випадку встановлених в законі (наприклад, про забезпечення позову).

Питання пов’язані із зверненням рішення до виконання, вирішує місцевий суд, який розглянув справу. Обсяг процесуальних дій суду, спрямованих на реалізацію припису судового рішення, залежить від різновиду рішення. Рішення про визнання, конститутивні рішення, спричиняють юридичні наслідки з моменту набрання ними законної сили і з цього моменту, як правило, вважаються виконаними. Рішення, які вимагають реєстрації факту, стану тощо, як правило, направляються для виконання судом. Рішення про присудження виконуються органами державної виконавчої служби.

Виконавчим документом, який видається на підставі рішення суду у цивільних справах, є виконавчий лист. Студент повинен засвоїти процедуру видачі виконавчого листа, вимоги, що ставляться до нього, з’ясувати чи відрізняється він від судового наказу. Студент має звернути увагу на розмежування понять «стягувач» та «позивач». Виконавчий лист, як правило, видається стягувачеві.

Необхідно засвоїти, які процесуальні питання, пов’язані із виконанням судових рішень вирішуються судом. Необхідно звернути увагу хто може ініціювати вирішення таких питань, тобто виступати суб’єктом звернення, за яких обставин воно можливе, яка процесуальна форма їх розгляду, строки. При опрацюванні порядку видачі дубліката виконавчого листа або судового наказу слід звернути увагу на відсутність в науковій літературі єдності поглядів щодо повноваження суду відмовити у видачі відповідного дубліката. Укладення мирової угоди у виконавчому провадженні спрямоване на його закінчення. Особливість її укладення полягає у тому, що вона, викладена у письмовій формі, передається до суду через державного виконавця. Студент повинен звернути увагу на те, що законом не визначено форми звернення державного виконавця до суду, процесуальної форми розгляду вказаного питання. Потрібно розмежовувати поняття відстрочка та розстрочка виконання рішення, спосіб та порядок виконання рішення.

Поворот виконання, будучи виключно інститутом процесуального права, доволі часто залишається поза увагою у навчальній чи науковій літературі. Зважаючи на це, доцільно зосередитись на процесуальному порядку застосування повороту виконання, особливостях повороту виконання у деяких категоріях справ. Доречно провести порівняння повороту виконання із таким інститутом цивільного права, як зобов’язання із придбання або збереження майно без достатньої правової підстави.

Гарантією виконання судових рішень виступає контроль за діяльністю державних виконавців зі сторони суду, який полягає в розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби. Студент повинен засвоїти поняття судового контролю та відмежовувати його від процесуальної діяльності суду щодо вирішення питань, пов’язаних з виконанням судових рішень. Необхідно звернути увагу на суб’єктів, які наділені вказаним правом оскарження, що може виступати об’єктом оскарження, процесуальну форму, порядок його здійснення. Здійснення права оскарження є строковим. Студент повинен засвоїти строки розгляду скарги, з’ясувати у якій процесуальній формі він відбувається. За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. Необхідно зосередитись на правових наслідках її постановлення.