МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ МІСЬКОГО ГОСПОДАСТВА

О.В. Харитонов

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

з дисципліни

"ЗЕМЕЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ"

(для студентів денної форми навчання напрямку

6.070908 – "Геоінформаційні ситеми")

Харків – ХНАМГ – 2008

Конспект лекцій з навчальної дисципліни «Земельне право України» (для студентів денної форми навчання напрямку 6.070908 – «Геоінформаційні системи») / Авт.: Харитонов О.В. – Харків: ХНАМГ, 2008. - 139 с.

Автор: к.ю.н. О.В. Харитонов

Рецензент: к.ю.н. Т.А. Коляда

Рекомендовано кафедрою правового забезпечення господарської діяльності, протокол № 8 від 24 березня 2008 р.

ЗМІСТ

1. Лекція 1. Предмет, метод і система земельного права………………..……….3

2. Лекція 2. Право власності на землю…………………………………..……….13 3.Лекція 3. Право землекористування…………………………………………….20

4. Лекція 4. Правові основи управління земельним фондом………….……..….48

5. Лекція 5: Відповідальність за порушення земельного законодавства……….60

6. Лекція 6. Правовий режим земель сільськогосподарського

призначення ……………………………………………………………………..…68

7. Лекція 7. Правовий режим земель населених пунктів………………………..74

8. Лекція 8. Правовий режим земель промисловості, транспорту, зв'язку, оборони та іншого призначення…………………………………………………...80

9. Лекція 9. Правовий режим земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення ………………………......89

10. Лекція 10. Правовий режим земель лісового фонду……………..…………107

11. Лекція 11. Правовий режим земель водного фонду………………………..132

Лекція 1. Предмет, метод і система земельного права

Питання:

1. Поняття предмета земельного права;

2. Метод земельного права;

3. Поняття і основні принципи земельного права;

4. Система земельного права;

5. Джерела земельного права.

1. Поняття предмета земельного права

Центральне місце в питаннях внутрішньої організації і по­будови системи права належить проблемі виділення галузей права. Будь-яка галузь права, будучи зведеною в систему су­купністю правових норм, характеризується наявністю спе­цифічних ознак, які відрізняють її від інших галузей. До цих ознак належать предмет і метод правового регулювання, прин­ципи, на яких базується дана галузь права, функції, які вона призначена виконувати. Найважливішою серед них є вста­новлення предмета галузі права — визначення кола, матері­ального змісту і якісних відмінностей тих суспільних відно­син, що регулюються нормами цієї галузі права.

Предметом регулювання земельного права є суспільні відно­сини, об'єктом в яких виступає земля. Але термін «земля» може використовуватися в різних значеннях. Як природний об'єкт земля виконує дві важливі функції: виступає як засіб виробництва в сільському господарстві і як просторово-територіільний базис — місце розміщення галузей народного господарстві, сільських і міських посе­лень. Вона існує незалежно від людини, як загальна умова і предмет людського життя. Земля відноситься до числа незнищуваних природних ресурсів.

На відміну від рослинного і тваринного світу, об'єкти яко­го належать до числа відновлюваних ресурсів природи, земля не має такої властивості. Завдяки спеціальним мето­дам природна родючість грунту може тільки штучно понов­люватись.

Земля також виконує екологічні функції як первинний елемент у системі складних взаємозв'язків об'єктів природи — екологічній системі. Досить суттєвим моментом є також те, що земля обмежена в просторі.

Земельне право являє собою систему спеціально встанов­лених норм. Воно покликано регулювати особливий вид сус­пільних відносин — земельні відносини. Серед них потрібно виділити основні форми відносин:

а) відносини земельної власності;

б) відносини в області управління земельним фон­дом;

в) відносини землекористування;

г) землеохоронні відносини.

З цього переліку відносини власності є визначаль­ними щодо інших форм відносин. Так, відносини з управління земельним фондом передбачають здійснен­ня відповідними уповноваженими органами дій щодо залу­чення земельних ділянок в господарський обіг, забезпечен­ня найбільш ефективного і раціонального використання зе­мельних ресурсів, ведення обліку і реєстрації земель. Відно­сини власності на землю є також визначальними і для відно­син користування землею, адже право землекористування є похідним від права власності на землю. Відносини з охорони земель також існують не самі по собі, а в тісному зв'язку з відносинами власності та землекористування.