- •С.Ф. Сливко
- •Тема 1: Цивільна оборона у сучасних умовах. Основні положення Закону України “Про Цивільну оборону України”. Роль і завдання мнс України.
- •1.1 Основні положення Концепції і Закону про цо України
- •1.2 Завдання та права мнс України
- •1.3 Організаційна структура цо України, структура цо на підприємствах, учбових закладах
- •Сили цо
- •Цільове призначення спеціалізованих формувань центрального підпорядкування
- •Класифікація невоєнізованих формувань цо
- •Організація цо на об’єкті
- •Організація цо в учбових закладах
- •1.4 Організація зведеної рятувальної команди (зрк)
- •Організація зведеної команди пр і пхз
- •Тема 2: Надзвичайні ситуації мирного й воєнного часів, їхній вплив на життєдіяльність населення України
- •2.1 Класифікація надзвичайних ситуацій
- •2.2 Надзвичайні ситуації техногенного характеру
- •Транспортні аварії (катастрофи).
- •Радіаційно небезпечні об’єкти.
- •Хімічно небезпечні виробництва.
- •Пожежо- та вибухонебезпечні об’єкти.
- •Газо-, нафто- та продуктопроводи
- •Об’єкти комунального господарства.
- •Гідродинамічні аварії.
- •2.3 Надзвичайні ситуації природного характеру
- •Геологічно небезпечні явища.
- •Стихійні явища екзогенного походження.
- •Метеорологічно небезпечні явища.
- •Гідрологічні надзвичайні ситуації.
- •Масові інфекційні захворювання і отруєння людей.
- •Тема 3: Оцінка обстановки у надзвичайних ситуаціях
- •3.1 Оцінка інженерної обстановки у осередку поразки
- •3.2 Оцінка пожежної обстановки в осередку ураження
- •3.3 Використання комп’ютерної техніки по оцінці обстановки
- •Тема 4: Основи стійкості роботи промислових об’єктів у надзвичайних ситуаціях
- •4.1 Основні поняття і визначення
- •4.2 Основні заходи по підвищенню стійкості роботи промислових підприємств
- •4.3 Методика оцінки стійкості підприємства
- •Тема 5: Шляхи і способи підвищення стійкості роботи промислових об’єктів
- •5.1 Визначення ступеня стійкості роботи об’єкта у надзвичайних ситуаціях
- •Послідовність оцінки
- •Методика оцінки інженерного захисту
- •Послідовність виконання завдання
- •Оцінка захисних споруд за захисними властивостями
- •Оцінка систем життєзабезпечення захисних споруд
- •Оцінка системи повітропостачання
- •Оцінка системи водопостачання
- •Оцінка захисних споруд за своєчасним укриттям робітників і службовців об’єкта
- •Розв’язок:
- •Таблиця 5.1 - Результати оцінки інженерного захисту робітників і службовців
- •5.2 Заходи по підвищенню стійкості роботи об’єкту
- •5.2.1 Заходи, що проводяться у мирний час
- •Підвищення стійкості будівель та споруд
- •Захист технологічного обладнання
- •Підвищення надійності систем електро-, водо-, газозабезпечення
- •Виключення чи обмеження ураження від вторинних факторів ядерного вибуху
- •Забезпечення стійкого матеріально-техиичного постачання
- •Підвищення надійності управління
- •Підготовка до відбудови зруйнованого виробництва
- •5.2.2 Заходи, що проводяться на об’єкті при загрозі нападу противника
- •5.3 Заходи по зниженню запасів сдор
- •Підготовка об’єкту до роботи у надзвичайних умовах
- •Підготовка паливно-енергетичного господарства до роботи у надзвичайних умовах
- •Тема 6: Основи заходів цо з організації і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт (РіІнр) на промислових об’єктах.
- •6.1 Мета та зміст РіІнр
- •Сили, які притягуються для проведення РіІнр
- •6.2 Необхідні умови успішного проведення ріінр
- •6.3 Організація і порядок проведення РіІнр
- •Висунення зрк в осередок ураження
- •Проведення РіІнр
- •6.4 Особливості організації й проведення рятувальних робіт в осередках комбінованого ураження
- •Тема 7: Проведення рятувальних робіт в особливих умовах
- •7.1 Проведення рятувальних робіт при ліквідації аварій на аес, в зонах радіоактивного зараження
- •Проведення евакуації:
- •7.2 Усунення наслідків аварій з сдор. Боротьба з пожежами.
- •Боротьба з пожежами
- •7.3 Заходи безпеки при проведенні РіІнр
- •Техніка безпеки в боротьбі з лісовими пожежами :
- •Список літератури
Проведення евакуації:
1) Евакуація здійснюється на території, яка забруднена радіо-активними речовинами.
2) Евакуація не передбачається пішим порядком.
3) Подача транспорту здійснюється безпосередньо до житлових будинків, під’їздів і захисних споруд.
4) В першу чергу вивозяться вагітні жінки, жінки з малими дітьми, люди похилого віку.
5) Планується виїзд населення на особистому транспорті.
6) Транспорт за межу зони не виходить, евакуйовані після обслідувань "чистим" транспортом розвозяться у райони (пункти) розселення.
7.2 Усунення наслідків аварій з сдор. Боротьба з пожежами.
Організація ліквідації аварій з СДОР залежить від масштабів і результатів дії хімічного зараження об’єктів народного господарства і населення.
Масштаб аварії визначається кількістю СДОР, викинутого в атмосферу (на місцевість) та його просторово-часовому розподіленні, а також густота заселення, наявності виробничого персоналу, для яких утворюється загроза ураження.
Хімічно-небезпечні аварії, виходячи із протяжності розповсюд-ження СДОР та їх наслідків, діляться на слідуючи типи: локальні, місцеві та загальні.
Локальна аварія - аварія, хімічні наслідки якої обмежуються однією спорудою (агрегатом, пристроєм) підприємства, призводять до зараження в цій споруді повітря, обладнання, утворюють загрозу ураження виробничого персоналу усього підприємства.
Місцева аварія - аварія, хімічні наслідки якої обмежуються виробничою площадкою підприємства та її санітарно-захисної зони і утворюють загрозу ураження виробничого персоналу усього підпри-ємства.
Загальна аварія - аварія, хімічні наслідки якої розповсюджу-ються за межі виробничої площадки підприємства і його санітарно-захисної зони з перевищенням порогових доз, створюють загрозу зараження навколишнього середовища і ураженню виробничого персоналу та населення, яке мешкає біля підприємства.
Ліквідація наслідків локальної аварії здійснюється силами і засобами підприємства, на якому виникла аварія. Керівництво ліквідацією наслідків локальної аварії на підприємстві здійснює штаб проведення аварійних робіт на чолі з головним інженером підпри-ємства.
Для ліквідації наслідків місцевої аварії крім сил і засобів підприємства можуть бути залучені військові частини і формування ЦО міста (району, області). Керівництво здійснює штаб проведення аварійних робіт підприємства або районна (міська) постійно діюча надзвичайна комісія.
До ліквідації наслідків аварії (загальної) крім сил і засобів підприємств і ЦО на прохання місцевих органів влади, за згодою і рішенням командуючого військовим округом можуть притягуватись військові підрозділи і частини. Керівництво роботами здійснює районна, обласна чи державна постійно діюча надзвичайна комісія, а з особливо тяжкими наслідками аварії - Урядова комісія.
З урахуванням специфіки хімічно-небезпечних аварій при ліквідації їх наслідків приймаються заходи, перед усім, по обмеженню та припиненню викиду СДОР, локалізації хімічного зараження грунту і ґрунтових вод.
Обмеження і припинення викиду (витоку) СДОР здійснюється перекриттям кранів і задвижок на магістралях подачі СДОР до місця аварії. Треба позакривати отвори на магістралях і ємностях за допомогою хомутів, заглушок, перекачуванням рідини з аварійної ємності в запасну.
Ці роботи здійснюються під керівництвом і при безпосередній участі спеціалістів виробництва, обслуговуючих аварійне устатку-вання або супроводжуючих СДОР при транспортуванні.
Для локалізації хімічного зараження, недопущення розпов-сюдження СДОР, зараження грунту і ґрунтових вод можуть бути використані різні способи. Обмеження розтікання СДОР по місцевості з метою зменшення площі випаровування здійснюється обваловкою речовин, які витекли, утворюванням перешкод на шляху їх розтікання, збором СДОР в заглиблення місцевості (ями, канави), створенням спеціальних пасток (ям і виїмок).
При виконанні робіт в першу чергу потрібно не допустити розповсюдження СДОР в річки, озера, в підземні комунікації, підвали будівель і споруд. Роботи ці можуть бути зроблені за допомогою бульдозерів, скреперів, екскаваторів та іншої техніки.
В окремих випадках рідинна фаза СДОР з метою припинення виливу може збиратися в окремі ємності (бочки). Для зменшення швидкості випаровування СДОР і обмеження розповсюдження його парогазової фази використовують слідуючи способи:
- поглинання парогазової фази СДОР за допомогою водяних завіс;
- поглинання рідинної фази СДОР шаром сипучих матеріалів (земля, пісок, шлак, керамзити);
- ізоляція рідинної фази СДОР пінами;
- розбавлення рідинної фази СДОР водою або розчинами нейтральних речовин;
- дегазація (нейтралізація) СДОР розчинами хімічно-активних реагентів.
Поглинання парогазової фази СДОР з метою обмеження її розповсюдження може проводитися шляхом утворення на напрямку розповсюдження СДОР дрібнодисперсних водяних завіс за допомогою пожежних машин. Для нейтралізації СДОР в воду можуть додаватися нейтралізуючі речовини.