
- •Міністерство освіти і науки україни
- •Київська Русь та Галицько-Волинське князівство
- •Володимир Святославович
- •Галицький Данило Романович
- •Володимир Мономах
- •Роман Мстиславович
- •Ярослав Мудрий
- •Литовсько-польська доба
- •Вишневецький (Байда) Дмитро
- •Дашкевич (Дашкович) Остафій
- •Могила Петро Симеонович
- •Наливайко Северин
- •Конашевич-Сагайдачний Петро Кононович
- •Національно-визвольна революція
- •Богун Іван
- •Брюховецький Іван
- •Виговський Іван Остапович
- •Дорошенко Петро
- •Кривоніс Максим (Перебийніс, Вільшаський)
- •Многогрішний Дем’ян Ігнатович
- •Пушкар Мартин (Пушкаренко)
- •Самойлович Іван Самійлович
- •Сомко Яким Семенович
- •Тетеря Павло Іванович
- •Ханенко Михайло
- •Хмельницький Богдан-Зіновій Михайлович
- •Хмельницький Юрій Богданович
- •Під імперською владою (кін. Xvіі – поч. XX ст.)
- •Апостол Данило
- •Білозерський Василь Михайлович
- •Вербицький Михайло Михайлович
- •Гонта Іван
- •Довбуш Олекса Васильович
- •Драгоманов Михайло Петрович
- •Залізняк Максим
- •Калнишевський Петро Іванович
- •Кармалюк (Кармелюк) Устим Якимович
- •Костомаров Микола Іванович
- •Куліш Пантелеймон Олександрович
- •Мазепа Іван Степанович
- •Орлик Пилип Степанович
- •Палій Семен Пилипович
- •Полуботок Павло Леонтійович
- •Розумовський Кирило Григорович
- •Сірко Іван Дмитрович
- •Сковорода Григорій Савич
- •Скоропадський Іван Ілліч
- •Українка Леся
- •Франко Іван Якович
- •Чубинський Павло Платонович
- •Шевченко Тарас Григорович
- •XX – ххі століття в українській історії
- •Азаров Микола Янович
- •Бандера Степан Андрійович
- •Бондаренко Михайло Ілліч
- •Бош (Готлібівна) Євге́нія Богда́нівна
- •Вернадський Володимир Іванович
- •Винниченко Володимир Кирилович
- •Волошин Августин
- •Григоренко Петро Григорович
- •Грушевський Михайло Сергійович
- •Довженко Олександр Петрович
- •Донцов Дмитро Іванович
- •Дурдинець Василь Васильович
- •Єфремов Сергій Олександрович
- •Єхануров Юрій Іванович
- •Звягі́льський Юхим Леонідович
- •Казанець Іван Павлович
- •Кальченко Никифор Тимофійович
- •Кінах Анатолій Кирилович
- •Ковпак Сидір Артемович
- •Коновалець Євген
- •Корнієць Леонід Романович
- •Коротченко Дем’ян Сергійович
- •Кравчук Леонід Макарович
- •Кучма Леонід Данилович
- •Лазаренко Павло Іванович
- •Левицький Кость
- •Любченко Панас Петрович
- •Ляшко Олександр Павлович
- •Марчак Микола Макарович
- •Марчук Євген Кирилович
- •Масо́л Віталій Андрійович
- •Махно Нестор Іванович
- •Мельник Андрій
- •Міхновський Микола Іванович
- •Петлюра Симон Васильович
- •Петрушевич Євген
- •Пустовойтенко Валерій Павлович
- •Раковський (Ста́нчев) Християн Георгійович
- •Валентин Костянтинович
- •Скоропадський Павло Петрович
- •Скрипник Микола Олексійович
- •Степаненко Іван Никифорович
- •Стецько Ярослав
- •Стус Василь Семенович
- •Теліга Олена Іванівна
- •Тимошенко Юлія Володимирівна
- •Фокін Вітольд Павлович
- •Хвильовий (Фітільов) Микола Григорович
- •Хрущов Микита Сергійович
- •Черняхівський Іван Данилович
- •Чикаленко Євген
- •Чорновіл в’ячеслав Максимович
- •Чубар Влас Якович
- •Шелест Петро Юхимович
- •Шухевич Роман
- •Щербицький Володимир Васильович
- •Ющенко Віктор Андрійович
- •Янукович Віктор Федорович
- •Великі князі київські та роки їхнього правління
- •Галицькі й галицько-волинські князі та роки їхнього правління
- •Гетьмани та роки їхнього правління
- •Запорізькі гетьмани та роки їхнього правління
- •Українські гетьмани та роки їхнього правління
Черняхівський Іван Данилович
(1906 – 1945)
Військовик, радянський полководець, генерал армії, двічі Герой Радянського Союзу.
Народився 29 червня 1906 р. в сім’ї залізничника, в селі Оксанина (тепер Уманський район, Черкаської обл.). Родина Черняховських в селі проживала до 1914 р. Дитинство минуло в с. Вербова поблизу станції Вапнярка Одеської залізниці (тепер Черкаської обл.). Початкову освіту здобув у Вапнярській середній школі (5 класів) і залізничному училищі.
З 1924 р. – у Червоній армії. У 1928 р. закінчив Київську артилерійську школу, у 1936 р. – Військову академію механізації і моторизації Робітничо-селянської Червоної армії. З березня 1941 року, в 35-річному віці, став командиром 28-ї танкової дивізії 12-го механізованого корпусу Прибалтійського Особливого військового округу (з червня 1941 року — Північно-Західного фронту), з якою він вступив в бій у червні 1941 року. Командував 28-ю танковою дивізією, танковим корпусом, армією і фронтом. Війська 60-ї армії (Центральний фронт) під його командуванням відзначилися у Воронезько-Касторненській операції, Курській битві, при форсуванні річок Десна і Дніпро. У жовтні 1943 р. командарму генерал-лейтенанту Черняхівському присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
У листопаді 1943 р. армія Черняхівського взяла участь у Київській наступальній операції, в ході якої було звільнено столицю України. Надалі 60-та армія відзначилась у Житомирсько-Бердичівській, Рівненсько-Луцькій і Проскурово-Чернівецькій операціях. Зважаючи на талант, виявлений Черняхівським, радянське військове керівництво у квітні 1944 р. призначило 38-річного генерала командувачем Західного, а пізніше 3-го Білоруського фронту.
Під час Білоруської операції, успішно командуючи 3-м Білоруським фронтом, виявив особисту мужність і відвагу, за що 29 липня 1944 р. нагороджений другою медаллю “Золота Зірка”. Нагороджений орденом Леніна, чотирма орденами Червоного Прапора, двома орденами Суворова 1-го ступеня, орденами Кутузова 1-го ступеня, Богдана Хмельницького 1-го ступеня, медалями.
У ході наступальної операції радянських військ у районі м. Мельзак (нині Пенежно, Польща) 18 лютого 1945 р. був смертельно поранений. Помер того ж дня. Похований у м. Вільнюс (тепер Литва). В Москві в цей день прогриміло двадцять чотири залпи зі ста двадцяти чотирьох гармат. До речі, з серпня 1943 р. Москва салютувала на ознаменування перемог радянської зброї 363 рази, із них 32 – на честь досягнень військ під керівництвом молодого й талановитого генерала.
На батьківщині Героя йому встановлено бронзове погруддя. Він навічно зарахований у списки військового училища ім. С.М. Кірова. Місто Інстербург перейменовано в місто Черняхівськ, у Вільнюсі та інших містах йому встановлено пам’ятники. Його іменем названо судно Міністерства рибного господарства.
У 1992 р. прах І.Д. Черняховського був перепохований у Москві на Новодівочому цвинтарі. а пам'ятник з Вільнусу – до російського міста Воронежа.
Чикаленко Євген
(1861 – 1929)
Діяч української культури, меценат, теоретик і практик сільського господарства. Автор “Розмов про сільське господарство для селян”. Фінансував видання газет “Громадська думка”, “Рада”, “Нова громада”; друкувався в “Киевской старине”. В 1919 році емігрував до Східної Європи. В Чехословаччині очолив термінологічну комісію при Українській господарській академії.