Історія науки і техніки наступна практична / 3 / L3
.docxУ другій половині XX сторіччя наука починає визначати в усі більшому ступені шляху подальшого розвитку техніки. Кардинальна зміна взаємозв'язку техніки й науки викликана наступними найважливішими причинами: 1) підвищився ступінь складності технічних засобів; 2) відбувається все більше впровадження технічних засобів у повсякденне життя людини; 3) крім традиційних фізико-механічних закономірностей усе більше використовуються нефізичні (наприклад, біологічні закономірності) для створення сучасної техніки. У галузі науки також відбулися значні зміни. Вона досягла нового рівня розуміння природи й удосконалила технічну й методологічну сторони пізнання. Вона прийняла ясно виражену соціальну орієнтацію й усе більше здійснює свою функцію продуктивної сили.
Наука сама по собі не виступає як продуктивна сила. Вона, природно, є й буде залишатися щодо самостійною сферою духовної діяльності людини. Але сучасні засоби праці й технологічних процесів являють собою матеріалізацію, опредмечивание наукових знань. У свою чергу, наукові знання в усі зростаючій мері стають необхідними умовами успішної діяльності кожної людини, зайнятого на виробництві, і ці знання виявляються також втіленими в створювані їм матеріальних цінностях.
Науково-технічна революція (НТР) зробила свої перші кроки в 50-х роках XX сторіччя. З тих пор вона продовжує розвиватися стрімкими темпами, викликаючи найглибші зміни у вигляді планети, у всій цивілізації, у матеріальному, політичному, духовному житті всіх країн. У науково-технічній революції варто розрізняти її сутність, головна ланка; потім зміст, тобто ті основні напрямки, які характеризують процес становлення й розгортання цієї сутності, процес, що включає в себе кілька стадій, етапів; і, нарешті, викликувані НТР соціальні наслідки. По своєму змісті НТР носить універсальний характер, вона являє собою явище загальносвітове.
Серед історичних передумов НТР найважливішої, безсумнівно, виступає грандіозна наукова революція в природознавстві, і насамперед у фізику, що мав місце на рубежі XIX XX століть. У результаті цієї революції виник ряд нових фундаментальних наук і теорій квантова механіка, теорія відносності, атомна фізика, генетика й ін., у своїх узагальненнях вийшли далеко за межі реальних потреб тодішнього матеріального виробництва. Разом з тим, варто враховувати для розвитку НТР і відкриття, які «були зроблені й у хімії й біології» (Ю.В. Сачків, Фам Ньы Кыонг).
Із середини 50-х років техніка матеріального виробництва починає розвиватися під вирішальним впливом всі зростаючого потоку наукових знань, теорій і ідей. Виникає стійка система «наука техніка виробництво», усе більше важливим багатством, невід'ємним елементом суспільства стає його науковий, інтелектуальний потенціал. Цей потенціал становлять у першу чергу вчені, їхня творча продуктивність, від результативності якої залежить і економічна міць, і темпи розвитку суспільства, і його подальші перспективи, але також, в усі більшому ступені - інфраструктура науки, бібліотеки й лабораторії. Наука здобуває роль постійного генератора ідей, що вказують шляхи подальшого розвитку матеріального виробництва. Вона стає безпосередньою продуктивною силою суспільства.
На першому етапі розвитку НТР найважливішою її рисою стала автоматизація виробничих процесів поява ще однієї ланки в машині, що здійснює безпосередній контроль за її роботою. Логічні, обчислювальні функції робітника були тепер замінені лічильно-вирішальним пристроєм ЕОМ. Ще раніше, у ході промислової революції наприкінці XVIII початку XX століття, людина передав машині спочатку виконавську функцію, що виражалася в безпосередньому впливі за допомогою інструмента на предмет праці, а потім і енергетичну, рухову.
Таким чином, робітник виявляється тепер як би повністю виключеним з виробничого процесу й стає контролером, наладчиком автоматично діючої машини, звільняючись тим самим від монотонної, нетворчої праці. У загальному здавалося, що створення автоматично діючих систем машин, а тим більше цілих підприємств приведе до створення не в настільки віддаленому майбутньому зовсім нового по вигляду виробництва.
Однак автоматизація виробництва при збереженні механічної технології, тобто механічних способів впливу на предмет праці, дуже незабаром виявила свої досить обмежені можливості й разом з тим привела до виникнення цілого ряду нових проблем. Зокрема, збереження ручної й малокваліфікованої праці на допоміжних і проміжних операціях зводило нанівець всі ефекти, одержувані від автоматизації основних операцій, не давало того значного підвищення продуктивності праці, що очікувало суспільство від автоматизації. Загальна вага автоматизованого виробництва й в 70-е роки залишався в цілому невисоким навіть у промислово розвинених країнах.
Разом з тим треба сказати, що НТР розвивалася відразу по багатьом напрямкам, і успіхи, досягнуті нею, як показано в колективній монографії «Філософія, природознавство, НТР», тут були величезними. Серед цих напрямків звичайно виділяться: перехід до розробки й застосування різних видів немеханічних технологій; виникнення біотехнологій і генної інженерії: широке використання атомної енергетики; одержання нових матеріалів із заздалегідь заданими властивостями; виникнення космонавтики, перетворення космічного корабля в лабораторію для проведення експериментів і спостережень, що мають виняткове значення для науки й виробництва; кібернетизація різних сфер діяльності людини, поява ЕОМ всі нових і нових поколінь - малогабаритних і з великою продуктивністю. Остання обставина особливо важливо для розуміння сьогоднішнього, принципово нового по багатьом параметрам етапу в розвитку НТР. Первісна поява ЕОМ було важливим, але все-таки не головним напрямком у революційної перед ялинці навколишні нас миру техніки.
Наприкінці 70-х років в усьому світі почалася комп'ютерна революція, що сьогодні з найбільшою повнотою втілює в собі всі новітні досягнення й всю глибину науково-технічної революції.
Перетворення науки в масову спеціальність, диференціація й інтеграція наук, неозоре розширення фронту проведених досліджень, у тому числі комплексн і міждисциплінарних, привели до небувалого росту знання й ще набагато більшому росту потоків інформації в суспільстві у всіх сферах у науці, у керуванні, на виробництві й звичайно ж у засобах масової інформації. Світове співтовариство усвідомило з усією очевидністю той факт, що знання, перетворені в інформацію, становлять величезне національне багатство, національний капітал, здатний приносити чималий прибуток. І все питання тоді в тім, щоб надійно впорядкувати рух інформації, навчитися нею управляти. Недарма з'явився невеселий жарт про те, що легше зробити відкриття заново, ніж знайти про нього потрібну інформацію.
Не менш важливим виявилася й наступна обставина. Складність конкретних завдань, пов'язаних з обробкою експериментальних даних, зі створенням роботів і біотехнологій, космічними польотами й ефективним керуванням економікою, виявилася такий, що рішення цих завдань, відзначає В.А. Кирилін, лежить за межами можливостей людини й під силу лише найсучаснішим ЕОМ. Відповіддю на цю потребу стала поява ЕОМ п'ятого покоління, а також великої кількості персональних комп'ютерів, банків інформації, єдиних інформаційних служб.
Сьогодні темпи науково-технічного прогресу й, більше того, розвитку всього суспільства в значній мірі визначаються тим, які швидкості переробки інформації. Звідси виникає й необхідність в організації комп'ютерного утворення для всіх категорій населення, у тому числі в середній і вищій школі. Комп'ютерна революція приводить до того, що аналіз первинної інформації й прийняття рішень починають здійснюватися винятково за допомогою ЕОМ практично у всіх сферах життя - від проектування сучасного заводу до побудови математичних моделей роботи окремих галузей народного господарства й т.д.
Іншими словами, мова йде, як сьогодні говорять, про розробку різного роду технологій, під якою нині розуміється використання наукового знання для обґрунтування системи практичних дій людини (або колективу) з метою досягнення певного конкретного результату. Відбулася своєрідна універсалізація поняття технології, що имели відношення раніше сугубо до виробничої сфери (технологія як спосіб або метод впливу знарядь праці на предмет праці для одержання продукції з необхідними властивостями). Таким чином, сутність науково-технічної революції не може бути зведена лише до автоматизації (у її колишнім розумінні) виробничих процесів, хоча найважливіше її призначення - зробить, якісний переворот у продуктивних силах суспільства не підлягає сумніву. Сьогодні в науці відбувається усе більше рішуча відмова від занадто спрощених подань про зміст науково-технічної революції, основних напрямках її розвитку. Є багато підстав уважати, що скільки-небудь глибоке перетворення матеріально-технічної основи неможливо без максимального використання мікроелектроніки, інформатики, біотехнології для раціональної організації різних видів людської діяльності, інакше кажучи, без «онаучивания» всіх сторін громадського життя. Наука дійсно перетворилася сьогодні у вирішальний фактор всіх суспільних змін.