Міністерство освіти і науки україни

ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

М.І. БУШИН, І.Ю. МАЩЕНКО, О.С. ХУДОЛЕЙ,

О.О. ЯШАН

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ В ОСОБАХ.

БІОГРАФІЧНИЙ ДОВІДНИК ДЛЯ СТУДЕНТІВ УСІХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ ОСВІТНЬО-КВАЛІФІКАЦІЙНОГО РІВНЯ „БАКАЛАВР”

Черкаси 2010

Історія України в особах. біографічний довідник для студентів усіх спеціальностей освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр” / Укл. д.і.н. М.І. Бушин, к.і.н. І.Ю. Мащенко, к.і.н. О.С. Худолей, к.і.н. О.О. Яшан. – Черкаси: ЧДТУ, 2010. – 152 с.

Укладачі	д.і.н., проф. М.І. Бушин, к.і.н., доцент І.Ю. Мащенко, к.і.н., доцент О.С. Худолей, к.і.н., доцент О.О. Яшан
Рецензент	д.і.н., проф. Т.Д. Чубіна

© Черкаський державний технологічний університет

Зміст

1. Методичні вказівки	4
2. Загальна частина
2.1. Київська Русь та Галицько-Волинське князівство	7
2.2. Литовсько-польська доба	16
2.3. Національно визвольна революція	21
2.4. Під імперською владою (кін. XVІІ – поч. XX ст.)	33
2.5. XX-ХХІ століття в українській історії	54
Великі князі київські та роки їхнього правління	138
Галицькі й галицько-волинські князі та роки їхнього правління	140
Гетьмани та роки їхнього правління	141
Запорізькі гетьмани та роки їхнього правління	144
Українські гетьмани та роки їхнього правління	145
Правобережні українські гетьмани та роки їхнього правління	145
Лівобережні українські гетьмани та роки їхнього правління	146
Алфавітний покажчик
Література	151

Історія світу – це біографія великих людей

Томас Карлейл

Вступ

Особа – творець історії. Цей цілком незаперечний по своїй суті вислів не завжди вважався у нас правильним – людина визначалася лише як “гвинтик”, не маючи права ні на особистість, ні на бодай якесь окреме значення у своєму суспільному вияві. Але змінюються часи, змінюються оцінки, повертається правда історії, а з нею – і наші погляди на неї як спільність долі людей.

Справді, історичне буття, як і історичний час, не дані людині як щось зовнішнє, відокремлене від її внутрішнього життя, духовного стану. Об’єктивні процеси історії, значною мірою опосередковані людською особистістю, проходять через її інтимний світ, індивідуальний досвід, внутрішні потаємні конфлікти. І у цьому розумінні історія кожної країни, кожного її періоду – персонізована.

Укладачі даних методичних вказівок користувалися даним принципом визначаючи осіб, котрі впливали тією чи іншою мірою на суспільно-історичний процес й через чиї особисті долі цей процес пройшов, починаючи від зачатків Київської Русі та завершуючи періодом сучасної доби української історії.

За цей час сталися величезні зрушення не лише на території сучасної нам України, а й за її межами: зародилися й сформувалися народи та держави, визначилися їх території й виявили себе історичні постаті, такі, як Ярослав Мудрий і Володимир Мономах, Роман Мстиславич і Данило Галицький, Дмитро Байда-Вишневецький і Костянтин Острозький, Северин Наливайко і Петро Сагайдачний, Богдан Хмельницький та Іван Мазепа. Особиста доля цих людей тісно переплелася з долею їх народу, вони уособлюють свій час буття на кожному з етапів української історії.

Однак, якщо говорити про особу в історії у загальнолюдському плані, то очевидно, що вона спроможна робити лише те, на що здібний народ, часткою якого виступає. При такому підході стає зрозумілим, що вивчення діяльності історичних осіб, поставлених на часовій відстані одна від одної, допомагає висвітленню історичного шляху, пройденого народом, усвідомленню зв’язків безперервного, тісно замкненого ланцюга явищ і подій історичного процесу.

Інакше кажучи, уявлення про характер і діяльність тієї чи іншої історичної особи тісно пов'язане з розумінням цілісного образу народу і пройденого ним історичного шляху. Свого часу відомий російський історик С. Соловйов зазначив, що “тільки великий народ здібний мати велику людину; усвідомлюючи, значення великої людини, ми усвідомлюємо значення народу”. І з цим не можна не погодитися. У своєму бутті й діяльності історичні особи здатні помилятися, іноді вести суспільство за межі потреб і можливостей його розвитку, що може спричинитися і до катаклізмів, відкинути суспільство назад чи застопорити у поступі. Однак ці відступи й зупинки у будь-якому випадку є тимчасовими і в основі своїй не вони визначають оцінку діяльності особи, її роль і значення в історичній долі народів.

Укладачі методичних вказівок роблять спробу саме з цих позицій відтворити минуле нашого народу. Поставивши за мету висвітлити українську історію IX-XXI ст. через короткі біографічні дані про громадських, політичних і культурних діячів, прагнули при цьому провести головну ідею: пізнання епохи через особу, а історичної особи – через події епохи. Інакше кажучи, крізь призму індивідуальної психології, думок і переконань окремих людей показати, який відбиток ці діячі наклали на хід історичного процесу, його етапи. Завдяки такому підходу сам історичний процес постає перед нами в іншому світлі, зовсім не таким, яким його показували впродовж років радянського тоталітаризму – змертвілим і заідеологізованим, далеким від реальної дійсності.

Біографічні дані розбиті на п’ять хронологічних періоди: Київська Русь та Галицько-Волинське князівство, Литовсько-польська доба, Національно визвольна революція середини XVІІ ст., Під імперською владою (кін. XVІІ – поч. XX ст.) та XX століття в українській історії. В самих розділах біографії розташовані в алфавітному порядку, що дозволить студентам орієнтуватися в пошуки та обробці матеріалу.

Сподіваємося, що дані методичні вказівки не лише допоможуть студентам краще пізнати історію України, а й сприятимуть піднесенню національної свідомості у підростаючого покоління українців.