
- •1.1. Законодавча та нормативна база з питань охорони праці
- •1.1.1. Основні законодавчі акти про охорону пращ
- •1.1.2. Основні положення закону україни «про охорону праці»
- •1.1.3. Найважливіші надбання закону україни «про охорону праці»
- •1.1.4. Соціальний захист потерпілих на виробництві
- •1.1.5. Охорона праці жінок
- •1.1.6. Охорона праці неповнолітніх
- •1.1.7. Державні нормативні акти про охорону пращ
- •1.1.8. Нормативні акти про охорону праці, що діють у межах підприємства
- •1.1.9. Інструкції з охорони пращ
- •1.1.10. Відповідальність за порушення законодавства
- •1.1.11. Міжнародне співробітництво у галузі охорони пращ
- •1.2. Державне управління охороною праці та організація охорони пращ на виробництві
- •1.2.1. Органи державного управління охороною праці, їх компетенція і повноваження
- •1.2.2. Система управління охороною праці
- •1.2.3. Служба охорони праці підприємства
- •1.2.4. Комісія з питань охорони праці підприємства
- •1.3. Навчання з питань охорони пращ
- •1.3.1. Навчання з питань охорони праці при прийнятті на роботу і в процесі роботи
- •1.3.2. Вивчення питань охорони пращ в закладах освіти
- •1.3.3. Інструктажі з питань охорони праці
- •1.3.4. Стажування (дублювання) та допуск працівників до роботи
- •1.4. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці
- •1.4.1. Органи державного нагляду за охороною праці, їх основні повноваження та права
- •1.4.2. Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці
- •1.5. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві
- •1.5.1. Розслідування та облік нещасних випадків
- •1.5.2. Розслідування та облік випадків виявлення хронічних професійних захворювань і отруєнь
- •1.5.3. Розслідування та облік аварій
- •1.6. Аналіз, прогнозування, профілактика травматизму та професійної захворюваності на виробництві
- •1.6.1. Методи аналізу виробничого травматизму та профзахворюваності
- •1.6.2. Основні причини виробничого травматизму і профзахворюваності та заходи щодо їх запобігання
- •1.6.3. Визначення збитків,
- •1.7. Кольори безпеки та знаки безпеки праці
- •2.1. Загальні положення 2.1.1. Законодавство в галузі гігієни пращ
- •2.1.2. Фізіологічні особливості різних видів діяльності
- •2.1.3. Гігієнічна класифікація праці
- •2.2. Мікроклімат виробничих приміщень 2.2.1. Вплив параметрів мікроклімату на організм людини
- •2.2.2. Нормалізація параметрів мікроклімату
- •2.2.3. Визначення параметрів мікроклімату
- •2.2.4. Загальні заходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату
- •2.3 Забруднення повітря виробничих приміщень 2.3.1. Вплив шкідливих речовин на організм людини
- •2.3.2 Нормування шкідливих речовин
- •2.3.3. Захист від шкідливої дії речовин на виробництві
- •2.4. Вентиляція виробничих приміщень 2.4.1. Призначення та класифікація систем вентиляції
- •2.4.2. Природна вентиляція
- •2.4.3. Штучна вентиляція
- •2.4.3.1. Загальнообмінна штучна вентиляція
- •2.4.3.2. Місцева вентиляція
- •2.4.3.3. Методи розрахунку систем штучної вентиляції
- •2.4.4. Основні вимоги до систем вентиляції
- •2.4.5. Кондицюнування повітря
- •2.5. Системи опалення
- •2.6. Освітлення виробничих приміщень
- •2.6.1. Значення освітлення для успішної трудової діяльності
- •2.6.2. Основні світлотехнічні поняття та одиниці
- •2.6.3. Основні вимоги до виробничого освітлення
- •2.6.4. Види виробничого освітлення
- •2.6.5. Природне освітлення
- •2.6.6. Штучне освітлення
- •2.6.6.1. Джерела штучного освітлення
- •2.6.6.3. Проектування систем штучного освітлення
- •2.6.6.4. Методи розрахунку штучного освітлення
- •2.6.7. Експлуатація освітлювальних установок
- •2.7. Вібрація 2.7.1. Параметри та види вібрації, її дія на організм людини
- •2.7.2. Нормування вібрації
- •2.7.3. Заходи та засоби захисту від вібрації
- •2.7.4. Вимірювання параметрів вібрації
- •2.8. Шум, ультразвук та інфразвук 2.8.1. Шум та його види
- •2.8.2. Фізичні характеристики шуму
- •2.8.3. Вплив шуму на організм людини
- •2.8.4. Нормування та вимірювання шуму
- •2.8.5. Заходи та засоби захисту від шуму
- •2.8.6. Інфразвук
- •2.8.7. Ультразвук
- •2.9. Іонізуючі випромінювання
- •2.9.1. Види, властивості та одиниці вимірювання іонізуючих випромінювань
- •2.9.2. Вплив іонізуючого випромінювання на організм людини
- •2.9.3. Нормування іонізуючих випромінювань
- •2.9.4. Захист від іонізуючих випромінювань
- •2.9.5. Методи та прилади для радіометричного і дозиметричного контролю та вимірювання
- •2.10. Електромагнітні поля
- •2.10.1. Джерела електромагнітних полів радіочастот,
- •2.10.2. Дія електромагнітних полів радіочастот на організм людини, рівні допустимого опромінення
- •2.10.3. Захист від електромагнітних випромінювань радіочастотного діапазону
- •2.11. Випромінювання оптичного діапазону
- •2.11.1. Інфрачервоні випромінювання
- •2.11.2. Ультрафіолетові випромінювання
- •2.11.3. Лазерне випромінювання
- •2.12. Засоби індивідуального захисту
- •2.13. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги
- •2.13.1. Основні санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення підприємства та планування його території
- •2.13.2. Основні вимоги до виробничих будівель та споруд
- •2.13.3. Основні вимоги до допоміжних приміщень
- •2.13.4. Основні вимоги до водопостачання та каналізації
- •3.1. Загальні вимоги безпеки виробничого устаткування та процесів
- •3.1.1. Безпечність виробничого устаткування
- •3.1.2. Безпечність виробничих процесів
- •3.2. Безпека при експлуатації систем під тиском і кріогенної техніки
- •3.2.1. Загальні вимоги безпеки при експлуатації систем, що працюють під тиском
- •3.2.2. Причини аварій і нещасних випадків при експлуатації систем, що працюють під тиском
- •3.2.3. Вимоги безпеки до посудин, що працюють під тиском
- •3.2.4. Контрольно-вимірювальні прилади, запобіжні пристрої та арматура
- •3.2.5. Безпека при експлуатації котельних установок
- •3.2.6. Безпека при експлуатації компресорних установок
- •3.2.7. Безпека при експлуатації трубопроводів
- •3.2.8. Безпека при експлуатації балонів
- •3.2.9. Безпека при експлуатації установок кріогенної техніки
- •3.3. Безпека при виконанні
- •3.3.1. Загальні вимоги безпеки при виконанні вантажно-розвантажувальних робіт
- •3.3.2. Основні причини нещасних випадків при виконанні вантажно-розвантажувальних робіт
- •3.3.3. Безпека вантажопідіймального обладнання
- •3.3.4. Безпека внутрішньозаводського транспорту
- •3.3.5. Безпека внутрішньоцехового транспорту
- •3.4. Електробезпека
- •3.4.1. Електротравматизм та дія електричного струму на організм людини
- •3.4.2. Види електричних травм. Причини летальних наслідків від дії електричного струму
- •3.4.3. Чинники, що впливають на наслідки ураження електричним струмом
- •3.4.4. Допустимі значення струмів і напруг
- •3.4.5. Класифікація приміщень за ступенем небезпеки ураження електричним струмом
- •3.4.6. Умови ураження людини струмом при доторканні до струмопровідних частин електромереж
- •3.4.7. Небезпека замикання на землю в електроустановках
- •3.4.8. Системи засобів і заходів безпечної експлуатації електроустановок
- •3.4.9. Кваліфікаційні групи з електробезпеки електротехнічного персоналу
- •3.4.10. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом
- •3.4.11. Захист від статичної електрики
- •3.4.12. Захист від атмосферної електрики (блискавки)
- •4.1 Сучасний стан щодо забезпечення пожежної безпеки. Основні причини пожеж
- •4.1.1. Стан забезпечення пожежної безпеки в україні та інших країнах
- •4.1.2. Основні причини пожеж
- •4.1.3. Небезпечні та шкідливі чинники, пов'язані з пожежами
- •4.2. Загальні відомості про процес горіння. Показники пожежовибухонебезпечності речовин та матеріалів
- •4.2.1. Теоретичні основи процесу горіння
- •4.2.2. Різновидності горіння
- •4.2.3. Показники пожежовибухонебезпечності речовин та матеріалів
- •4.3. Оцінка об'єктів щодо їх вибухопожежонебезпеки
- •4.3.1. Категорії приміщень та будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою
- •4.3.2. Класифікація вибухо-та пожежонебезпечних приміщень (зон)
- •4.4. Концептуальні засади забезпечення пожежної безпеки об'єкта
- •4.4.1. Комплекс заходів та засобів щодо забезпечення пожежної безпеки об'єкта
- •4.4.2. Система запобігання пожежі
- •4.4.3. Система протипожежного захисту
- •4.5. Пожежна безпека будівель та споруд
- •4.5.1. Вогнестійкість будівель та споруд
- •4.5.2. Підвищення вогнестійкості будівельних конструкцій
- •4.5.3. Протипожежні перешкоди та захист отворів у них
- •4.5.4. Протидимний та противибуховий захист будівель та споруд
- •4.5.5. Протипожежні розриви
- •4.6. Евакуація людей із будівель та приміщень
- •4.7. Засоби гасіння та виявлення пожеж
- •4.7.1. Способи припинення горіння та основні вогнегасні речовини
- •4.7.2. Установки та засоби гасіння пожеж
- •4.7.3. Пожежні сигналізація, оповіщення та зв'язок
- •4.8. Організація забезцечення пожежної безпеки
- •4.8.1. Правова основа забезпечення пожежної безпеки
- •4.8.2. Загальні принципи організації пожежної безпеки
- •4.8.3. Державний пожежний нагляд
- •4.8.4. Завдання та види пожежної охорони
- •4.8.5. Вивчення питань пожежної безпеки
- •4.8.6. Порядок дій у разі пожежі
4.5.2. Підвищення вогнестійкості будівельних конструкцій
Підвищення вогнестійкості будівельних конструкцій можна досягти шляхом:
- збільшення товщини та площі поперечного перерізу конструктивних елементів;
- збільшення товщини шару бетону в залізобетонних конструкціях, що працюють на прогин та розтяг;
- зменшення навантажень та вибору арматури з більш високими критичними температурами;
- нанесення штукатурних та облицювальних матеріалів з низькою теплопровідністю.
Як показали досліди та спостереження на пожежах вогнестійкість металевих несучих конструкцій є невеликою (близько 0,2—0,4 год.); під дією високих температур вони швидко втрачають стійкість та міцність. Збільшення вогнестійкості металевих будівельних конструкцій здійснюється за допомогою технічних та проектних рішень. До технічних рішень, що уповільнюють нагрівання належать: встановлення захисного шару шляхом бетонування, штукатурення, обкладання цеглою; виконання теплоізоляційних екранів; нанесення вогнезахисного покриття. Застосування того чи іншого способу вогнезахисту залежить: від величини необхідної межі вогнестійкості; типу конструкції, що підлягає захисту та її положення в просторі (вертикальні, горизонтальні, похилі); виду навантажень, що діють на конструкцію (статичні, динамічні); температури, вологості та агресивності навколишнього середовища; від збільшення навантаження на конструкцію внаслідок ваги вогнезахисних матеріалів; естетичних вимог. Приклади різних способів захисту металевих колон наведені на рис. 4.13.
Для захисту горючих матеріалів від займання застосовують такі способи: термоізоляцію, вогнезахисне просочування, нанесення вогнезахисного покриття. Термоізоляція досягається при обштукатурюванні дерев'яних конструкцій, обшивці стальними листами по азбесту чи повсті з глиною. Обробляння горючих матеріалів вогнезахисним покриттям полягає в тому, що на їх поверхню наносять густий шар спеціальної фарби, що складається з речовин, які самі по собі не горять, досить довго не руйнуються у вогні і мають низьку теплопровідність. Вогнезахисне просочування здійснюється антипіренами та їх водними розчинами (рідке скло, фтористий натрій, хлористий кальцій тощо). Цей спосіб обробляння деревини ефективніший ніж покриття вогнезахисною фарбою, однак дорожчий та трудомісткіший.
Рис. 4.13. Вогнезахист колони, що знаходяться біля стіни будівлі:
а — цегляною кладкою; б — облицюванням гіпсокартонними листами; в — облицюванням штукатуркою; 1 — стіна будівлі; 2 — колона; 3 — цегляна кладка; 4 — арматура; 5 — гіпсокартонна обшивка; 6 — кутник; 7 — арматурні решітки; 8 — штукатурка
4.5.3. Протипожежні перешкоди та захист отворів у них
При проектуванні та будівництві промислових підприємств передбачаються заходи, які запобігають поширенню вогню шляхом:
— поділу будівлі протипожежними стінами та перекриттями на пожежні відсіки;
— поділу будівлі протипожежними перегородками на секції;
— влаштування протипожежних перешкод для обмеження поширення вогню по поверхнях, конструкцій, по рідині, що розлита та інших горючих матеріалах;
— захисту отворів у протипожежних стінах (встановлення вогнестійких дверей, воріт, заслінок, засувок, шиберів тощо);
— забезпечення протипожежних розривів між будівлями.
Протипожежна перешкода — це будівельна конструкція, інженерна споруда, чи технічний засіб, що має нормовану межу вогнестійкості та перешкоджає поширенню вогню з одного місця в інше. До загальних протипожежних перешкод належать протипожежні стіни (брандмауери), перегородки, перекриття, водяні завіси, а також протипожежні зони та тамбур-шлюзи.
Протипожежними стінами вважаються вертикальні протипожежні перешкоди, що розділяють будівлю по всій висоті та ширині. Вони можуть бути зовнішніми та внутрішніми (рис. 4.14). Перші призначені для обмеження поширення вогню між будівлями, а другі — всередині будівлі.
Протипожежні стіни повинні опиратися на власні фундаменти, або фундаментні балки та зводитись на всю висоту будівлі, перетинати всі поверхи і конструкції. Вони повинні бути вище покрівлі не менше як на 60 см, якщо хоча б один з елементів покриття (за винятком покрівлі) виконаний з горючих матеріалів; не менше як на 30 см, якщо елементи покриття (за винятком покрівлі) виконані з важкогорючих матеріалів. Протипожежні стіни можуть не підніматися над покрівлею, якщо всі елементи покриття, за винятком покрівлі, виконані з негорючих матеріалів. У протипожежних стінах дозволяється прокладати вентиляційні та димові канали так, щоб у місцях їх розміщення межа вогнестійкості протипожежної стіни з кожного боку каналу була не менше 2,5 год.
Рис. 4.14. Протипожежні стіни: 1 — зовнішні; 2 — внутрішні
Отвори у протипожежних стінах, перегородках та перекриттях повинні бути обладнані захисними пристроями (вогнестійкі двері, заслінки, засувки, водяні завіси), що перешкоджають поширенню вогню та продуктів горіння.
Захист вентиляційного отвору в протипожежній стіні одним із видів автоматичних засувок показано на рис. 4.15, а. По обидві сторони стінки 1 в місці проходження вентиляційного каналу встановлені плоскі коробки 3, в яких знаходяться засувки 2 (наприклад стальні пластинки товщиною 10 мм), що утримуються знизу легкоплавкою скобою 4. При пожежі скоба розплавляється і засувка під власною вагою опускається, перекриваючи при цьому вентиляційний канал.
а б
Рис. 4.15. Захист отвору в протипожежній стіні:
а — автоматичною засувкою: 1 — стіна; 2 — засувки; 5 — плоскі коробки; 4 — легкоплавкі скоби; б — вогнестійкими дверима з автоматичним закриванням: / — направляюча рейка; 2 — ролики; 3 — двері; 4 — легкоплавкий замок; 5 — канат; 6 — вантаж; 7 — упори
Вогнестійкі двері з автоматичним закриванням (рис. 4.15, б) приводяться в дію наступним чином. При пожежі легкоплавкий замок 4 розплавляється, двері звільняються від вантажу 6, який утримував їх у вихідному положенні, і по похилій рейці 1 «з'їжджають» на роликах 2, що прикріплені до дверей, закриваючи дверний отвір у протипожежній стіні. Рух дверей обмежується упорами 7.
У разі перетинання протипожежних перешкод (стін, перегородок, перекриттів, загороджувальних конструкцій) різними комунікаціями зазори (отвори), що утворилися між цими конструкціями та комунікаціями, повинні бути наглухо зашпаровані негорючим матеріалом, який забезпечує межу вогнестійкості та димогазонепроникнення, що вимагається будівельними нормами для цих перешкод.