
- •Тема 6. Шпонкові і зубчасті з'єднання
- •Призначення шпонкових з'єднань
- •Ненапружене шпонкове з'єднання з призматичною шпонкою
- •Переваги та недоліки призматичних шпонкових з'єднань
- •Ненапружене шпонкове з'єднання з сегментною шпонкою
- •Розрахунки на міцність
- •Напружені з'єднання клиновими шпонками
- •Шліцьові з'єднання
- •Умови роботи, види відмов, критерії працездатності та розрахунку шліцьових з'єднань
- •Штифтові з'єднання
- •Тема 7. Механічні передачі
- •Механічні передачі
- •1,2- Ведучий та ведений котки
Штифтові з'єднання
Штифти в основному призначені для точного взаємного фіксування деталей, а також для передачі відносно невеликих навантажень – обертальних моментів та осьових сил. За формою штифти поділяють на: циліндричні, конічні (рис. 3.5) та іншої форми (фасонні, циліндричні пружинні, просічні, зрізні).
Рисунок 3.5 – Приклади штифтових з'єднань
29
Штифтові з'єднання, як і шпонкові, розраховують на міцність за напруженнями зминання σзм та зрізу τзр .
Тема 7. Механічні передачі
Загальні відомості та параметри механічних передач. Призначення механічних передач та їхня класифікація. Основні співвідношення для кінематичних параметрів і параметрів навантаження механічних передач.
Механічні передачі
Більшість сучасних будівельних машин створюють за схемою «двигун-передача - робочий орган (виконавчий механізм)».
Передача між двигуном і робочим органом машини необхідна, коли різняться їх швидкості руху, неможливо або ж важко безпосередньо змінювати швидкість робочого органа за допомогою двигуна, у процесі роботи машини необхідні обертальні моменти, які перевищують обертальний момент на валу двигуна, одним двигуном треба приводити в рух декілька механізмів з різноманітними швидкостями, різні характери руху органів машини та двигуна (наприклад, двигун має обертальний рух, а робочий орган повинен рухатися прямолінійно зі змінною швидкістю або зупинками), неможливо безпосередньо з’єднати вали двигуна та робочих органів з точки зору техніки безпеки, зручності обслуговування, збору та монтажу.
Таким чином, передача - це пристрій, що служить для передавання механічної енергії на відстань, як правило, з перетворенням швидкостей і моментів.
У автомашинах, тракторах та інших самохідних машинах такі пристрої чи їх сукупність називаються трансмісією.
У практиці машинобудування застосовуються такі різновиди передач: механічні, гідравлічні, пневматичні, електричні та комбіновані.
Найширше використовується в будівельних машинах механічні передачі. За принципом дії їх можна поділити на три групи:
передачі тертям (фрикційні, пасові);
передачі зачепленням (зубчасті, черв’ячні, ланцюгові)
канатні передачі.
Ланки, що передають енергію, називаються ведучими, а ті, що сприймають її - веденими.
Основні параметри передач: коефіцієнт корисної дії (ККД) , передавальне відношення (число) u, потужність на валах Р і крутний момент М.
В зв’язку з тим, що при передачі потужності від ведучої ланки до веденої відбувається її затрати на тертя в рухомих частинах, то Р1>Р2. Ці затрати характеризуються ККД, який визначається за допомогою виразу
.
Механічні передачі:
а- фрикційна; б- пасова; в- зубчаста; г- черв’ячна; д- ланцюгова; 1,2- ведуча та ведена ланки
Для багатоступеневої передачі яка складається з кількох окремих, послідовно з’єднаних передач, загальний ККД визначається як додаток ККД окремих передач:
Відношення кутової швидкості 1, або частоти обертання n ведучої ланки до кутової швидкості 2 або частоти обертання n2 веденої ланки називається передавальним відношенням:
Якщо передача багатоступенева, то її загальне передавальне відношення дорівнює додатку передавальних відношень окремих ступенів, тобто
.
У техніці часто використовується термін «передавальне число». Під ним слід розуміти відношення кількості зубців великого колеса z2 до числа зубців меншого колеса z1. Його позначають тією ж буквою u, але без індексу:
Енергетичними параметрами механічної передачі є передаванні потужності на ведучій ланці Р1 , і на веденій ланці Р2, а також коефіцієнт корисної дії (ККД), який визначається співвідношенням
η = Р2 / Р1.
Передаванні потужності ( Вт), та кутові швидкості ( рад/с) визначають
обертові моменти (Н·м), на валах передачі:
на ведучому валу Т1 = Р1 /ω1;
на веденому валу Т 2=Р2/ω2.
Фрикційні передачі - це передачі тертям. У них обертальний момент від одного вала до іншого передається за допомогою двох притиснутих один до одного котків. Застосовуються в основному для передач потужністю до 20 кВт. За конструкцією вони бувають: з гладкими циліндричними котками та паралельними осями ; з клинцюватими котками та паралельними осями; з конічними котками та перехрещуючими осями.
Передавальне відношення фрикційної передачі з урахуванням ковзання
, де
1
і d1-
кутова швидкість
та діаметр ведучого котка (мм);2
і d2-
кутова швидкість
та діаметр веденого котка (мм);е-
коефіцієнт, що враховує ковзання,
приймається у межах 0,01...0,03.
Фрикційні передачі: