філософія / 36.. Антропалогія Ніцше “Бог помер”

36.. Антропалогія Ніцше “Бог помер”

“Класичний нігілізм” безапеляційно знищив усяку мету поза і вище сущого. Для цього нігілізму слова “Бог помер” означають не лише безвладдя християнського Бога, але і безвладдя всього надчуттєвого, чому людина повинна і хотіла б підпорядкуватися. Це безвладдя означає розпад попереднього порядку. Індивідуум зіпсований, коли він утрачає свої інстинкти, коли вибирає те, що для нього шкідливе.

Усім вищим цінностям людства не вистачає волі до влади. З нігілізмом, тобто переоцінкою всіх попередніх цінностей у межах сущого як волі до влади і перед обличчям вічного повернення того ж самого, стає необхідним нове покладання сутності людини. Оскільки “Бог помер”, зразком для людини може стати лише сама людина – “тип”, “образ” людства, яке покладає на себе завдання переоцінки всіх цінностей у масштабах єдиної волі до влади і налаштоване вступити в абсолютне панування над землею.

Бог Помер (або Бог Мертвий) - Слова Ф. Ніцше, які він асоціював з головною, з його точки зору, подією новітнього часу - розкриттям повної порожнечі у всьому, чим жила культура і цивілізація, провалом моральності та духовності в Ніщо, торжеством нігілізму. Нігілізм відкинув всяке лицедійство, всяку гру в пристойності і благородство "кинув свою тінь на всю Європу". Винуватцем "смерті Бога" Ніцше оголосив християнство за перекручення того, що приніс Ісус людям: "Ми його вбили - ви і я! Всі ми його вбивці!"

Звідси - всі прийдешні катастрофи, через які належить проходити років 200, щоб вийти потім на новий шлях, і Ніцше жадав: швидше б вони почалися. М. Хайдеггер коментував це згідно своїм пошукам Буття: "Бог - найменування сфери ідей, ідеалів ... Слова" Бог мертвий "означають: надчуттєвий світ позбувся своєї дієвої сили. Він не подає вже життя.

Прийшов кінець метафізики ... не залишається зовсім нічого, чого б трималася, на що могла би спертися і чим могла би спрямовуватися людина ". Але не потрібно вважати слова "Бог мертвий" формулою невіри, тому що "суперечка з християнством аж ніяк не обов'язково має спричинити за собою боротьбу з християнським духом". К. Ясперс вважав, що Ніцше знову адресував історичного християнства "старий, значною мірою виправданий докір, лунали з усіх сторін, в тому числі з XIII століття з Далекого Сходу: християни не виконують того, чого навчають, не роблять самі того, що заповідано їх священними книгами "