•намер та адреса каналу (і підканалу), якщо такі використовуються для керування пристроєм;
•Інформацію про те, чи використовується буферизація при обміні даними з цим пристроєм, ім’я (або просто адресу) буфера, якщо такий виділяється з системної області пам’яті;
•установка тайм-аута і ячейки для рахівника (счетчика) тайм-аута;
•стан пристроя;
•поле вказівника для для зв’язку задач, які очікують пристрій і,
можливо ще багато іншого.
Важливим компонентом елемента таблиці є вказівник на дескриптор тої задачі, яка зараз використовує даний пристрій. Якщо пристрій вільний, то поле вказівника буде мати нульове значення. Якщо ж пристрій зайнятий і вказівник не нульовий, то нові запити до пристрою фіксуються за допомогою створення списку із дескріпторів тих задач, які очікують даний пристрій.
Друга таблиця призначена для реалізації ще одного принципу віртуалізації пристроїв введення/виведення – незалежності від пристрою.
Тобто програміст не повинен знати яка модель та яким чином підключена до обчислювальної системи. Тому в запиті програміст вказує
логічне ім’я пристрою. Дійсно, пристрій, який співставляється віртуальному
(логічному), вибирається супкрвізором з допомогою таблиці про яку ми говоримо. Таким чином, спосіб підключення пристрою, його модель та відповідний драйвер містяться в цій таблиці обладнання(попередня табл). Але щоб зв’язати віртуальний пристрій з системною таблицею, яка відображає інформацію про те, який конкретно пристрій використовується та яким чином підключений, необхідна друга системна таблиця. Назвем її таблиця опису віртуальних логічних пристроїс (DRT, device reference tabl). Призначення другої таблиці – встановлення зв’язку між віртуальними (логічними) пристроюми і реальними пристроями, які описані в першій табліці обладнання. Іншими словами друга таблиця надає можливість супервізору перенаправити запит на введення/виведення на ті програмні модулі та структури даних, які містяться в відповідному елементі першої таблиці.
І, накінець третя таблиця, яка необхідна для зворотнього зв’язку між центральною частиною та пристроями введення/виведення. Це таблиця переривань, яка вказує для кожного сигналу запита на переривання той елемент UCB, що зіставлений даному пристрою, підключеному так, що воно використовує дійсну лінію переривання. Як системна таблиця введення/виведення, ця таблиця може в явному вигляді і не бути присутня.
В пинципі, можна зразу з основної таблиці переривань попадати на програму обробки (драйвер), який має зв’язок з елементом UСB.
Таблиця |
|
|
|
Таблиця |
|
Таблиця |
логічних імен |
|
|
|
обладнання |
|
переривань |
(2) |
(1) |
(3) |
||||
|
|
|
|
|
|
|
1-й елемент |
|
|
|
1-й UСB |
|
1-й елемент |
|
|
|
|
|
|
|
… |
|
|
|
… |
|
… |
… |
|
|
|
… |
|
… |
|
|
|
|
|
|
|
2-й елемент |
|
|
|
i-й UСB |
|
h-й елемент |
|
|
|
|
|
|
|
… |
|
|
|
… |
|
… |
… |
|
|
|
… |
|
… |
|
|
|
|
|
|
|
3-й елемент |
|
|
|
j-й UСB |
|
g-й елемент |
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
… |
|
|
|
… |
|
… |
… |
|
|
|
… |
|
… |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
n-й UСB |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Взаємозвязок системних таблиць введення/виведення |
|||||