Орієнтовні запитання до бесіди:

* Які проблеми порушує автор у повісті-притчі «Старий і море»?

* Які з них головні, а які другорядні? Чому? Наскільки актуальні проблеми, які ви вважаєте головними?

* Чи мають вони загальнолюдську вартість, чи окреслені межами історії одного народу або якої-небудь соціальної епохи?

* Чи висвітлювались головні проблеми твору сучасниками автора або його попередниками? Якщо так, то як?

* Яку роль відіграють тема та ідея твору для визначення й розуміння головної проблеми?

* Які шляхи пропонує автор для вирішення проблем, порушених у творі? Як він цього досягає?

* Хто і що, головним чином, допомагає автору в розв'язанні проблеми повісті? Як змальовані образи старого Сантьяго і хлопця Маноліне в повісті: такими, якими вони мають бути, чи такими, якими вони є?

* Як сюжетні вузли повісті допомагають у розкритті головної проблеми?

* Що домінує в повісті: прекрасне, ліричне, трагічне чи комічне? Як ви це визначили? Доведіть свою думку. Як це позначається на розкритті проблем твору?

* Які художні засоби використовує автор для висвітлення проблем повісті? Покажіть на прикладах їхню роль і значення.

* Яке вирішення проблем, розглянутих у повісті, пропонується автором? Чи переконливе воно?

* Чи виникли у вас інші пропозиції щодо вирішення проблем, які ми розглянули?

Це лише головні запитання. Вчитель може їх змінювати, доповнювати, варіювати, формулювати додаткові. Майже всі запитання потребують роботи з текстом, бо лише уважне ставлення до твору допоможе учням найти відповіді, зрозуміти й усвідомити проблеми повісті. Заключні запитання можуть стати підґрунтям дискусії на тему: «В чому ви бачите сенс життя людини?»

Застосовуючи будь-який відомий шлях аналізу художнього твору світової літератури, вчитель розглядає генетичні зв'язки (між різними літературними явищами, пов'язаними свої походженням: теми, сюжети, мотиви; роди, жанри, жанрові різновиди; складові частини літературного твору або літературного процесу), або ж контактні (між письменниками, школами, теч ями, літературами), з використанням прийому порівняння.

При вивченні багатьох тем зарубіжної літератури («Байрон і Пушкін «Пушкін і Шекспір», «Байрон і Лєрмонтов». «Байрон і поети-романтик. Франції»; «Гоголь і Мольєр»; «Жерміналь» Е.Золя і «Борислав сміється І.Франка; «Шевченко і Шекспір»; «Леся Українка і Шекспір» та інші) цей прийом набуває більшого значення, тому що в цьому випадку дії вчителя виходять за межі лише методичного прийому. Новий навчальний курс сприяє народженню нового методичного шляху, теорію якого ще необхідно визначити методом дослідження й узагальнення досвіду роботи вчителів України Сьогодні вони з успіхом використовують фрагменти порівняльного аналіз} оригінальних і перекладних творів, творів одного напряму, творів української та зарубіжної літератури, а також звертаються до основ порівняльного (компаративного) методу.

В Україні компаративістика зараз офіційно визнана наука. У 1994 році вперше у нашій країні було створено кафедру компаративістики в Києво-Могилянській академії на чолі з професором Д.Наливайком, яка готує фахівців з порівняльного літературознавства. Отже, шкільна методика викладання зарубіжної літератури незабаром буде мати можливість звернутись до наукової методології. А поки що вчителі спираються на окремі праці вчених-методистів (Т.Зепалової, Н.Муравйової, К.Нартова, С.Тураєва, Д.Чавчанідзе, Л.Мірошниченко, Ж.Клименко та інших).

Розглянемо декілька спостережень у плані визначення методики проведення компаративного аналізу художніх творів зарубіжної літератури.

Як і інші шляхи аналізу, компаративний шлях повинен мати чітко визначені етапи: підготовчий, реалізації й узагальнення. На підготовчому етапі збирається додатковий матеріал, який сприяє глибшому розумінню художнього тексту. Мета цієї роботи — розкрити можливості вивчення зарубіжної літератури в тісному зв'язку з українською. На цьому етапі доречно звернутися до контактних зв'язків. Вони встановлюються під час вивчення

— тієї чи іншої епохи, літературного напряму, школи, течії;

— біографії та творчого шляху письменника (зустрічі, листування, переклади, обмін творчими планами, впливи і взаємовпливи, обізнаність письменника з творчістю іншого митця, традиції — все це за документального підтвердження);

— історії виникнення твору, сюжету (запозиченість сюжетів, образів) тощо.

Матеріал, зібраний протягом кількох років, зручно систематизуватитаблицях, які можуть доповнюватися на наступних уроках вивчення творчості письменника.

Таблиця 1.В. Шекспір

Українські та російські перекладачі творів Шекспіра	Письменники та критики світу про Шекспіра	Твори Шекспіра на театральній сцені, теле- та кіноекрані, в живописі	Розвиток шекспірівськпх традицій у творчості митців
Є.Гребінка, М.Лукаш, С.Маршак, М.Некрасов, Г.Кочур, П.Куліш, Д.Павличко, Д.Паламарчук, Б.Пастернак, М.Старицький	Вольтер, Й.В.Гете, В.Гюго, Г.Лессінг, О.Пушкін, ЛесяУкраїнка, І.Франко, Т. Шевченко, Г. Юнг	«Гамлет». У головних ролях: В.Висоцький, А.Гіннес, К.Станіславський, М.Чехов; Уфільмі-І.Смоктуновський; гравюра;Г.Крена; пам'ятник П.Шімейкерса; графіка Д.Шмаринова	Ф.Достоєвський, С.Колрідж, О.Островський, О.Пушкін, ЛесяУкраїнка, Т.Шевченко, А.Шлегель

Таблиця 2.Дж. Байрон

Українські та російські перекладачі творів Шекспіра	Письменники та критики світу про Байрона	Байрон про Україну	Байронізм у літературах світу
С. Голованівський, П. Куліш, В. Левін, Д. Паламарчук, В. Фішер, І.Франко, Г. Шенгелі	Г. Гейне, О.Герцен, М. Лєрмонтов, Ш. Петефі, О. Пушкін, Т. Шевченко	«Мазепа»	Чартистська поезія Англії; романтики Франції; італійські поети Н.Фосколо, С.Пелліко, Дж.Леопарді; у Німеччині -Г.Гейне; в Угорщині - Ш.Петефі; у Польщі - А.Міцкевич; в Україні- Т.Шевченко; у Росії- О. Пушкін, М.Лермонтов

Вивчення контактних зв'язків допомагає учням усвідомити взаємозв'язок і взаємодії національних літератур, готує їх до реалізації другого етапу компаративного шляху аналізу, на якому переважно розглядаються зв'язки всіх визначених рівнів: гематологічного (теми, сюжети, мотиви); генетичного (роди, жанри, види); міфологічного (складові частини літературного твору або літературного процесу), тобто проводиться саме аналіз даного художнього твору в зіставленні з іншим, обраним учителем. Наприклад, програмова тем «О.Бальзак. Гобсек» може розглядатися в порівнянні з творами М.Гоголя «Мертві душі» або І. Карпенка-Карого «Хазяїн». Доцільно проводиті тематичне порівняння: «Петербург Ф. Достоєвського та Париж О. де Баль- зака» або розглядати сюжет твору через різні переклади, визначаючи якість відтворення оригіналу.

Літературознавство, зокрема, приділяє значну увагу вивченню творчих зв'язків М.Гоголя та О.Бальзака. Відзначаючи велику популярність творів французького письменника, Л.Гроссман у своєму дослідженні «Бальзак у Росії», підкреслив, що зустріч Гоголя з Бальзаком "не минула безслідно" Підтвердженням цієї думки стала дослідницька робота — експериментальний урок за повістю Бальзака «Гобсек».

Епіграф уроку — слова М.Гоголя з поеми «Мертві душі»: "І до такого нікчемства, дріб'язковості, гидоти могла дійти людина? Могла так змінитися? І схоже це на правду? Все схоже на правду, все може статися з людиною.

Повість «Гобсек» учні прочитали вдома, тому зрозумілим було звертання саме до цих слів. Учні самостійно прокоментували епіграф, пригадавши, що так Гоголь характеризував образ Плюшкіна. Розкриваючи концепцію «Мертвих душ», співзвучну й повісті «Гобсек» , вони наголосили на таких рисах як: моральне виродження, розклад особистості, скнарість, яка погли- нула все живе, людяне. Серед інших питаннь домашнього завдання і такі: "Як виникла зацікавленість Гоголя Бальзаком?", "Чим близькі письменнику твори автора «Людської комедії»?"

Виявивши вміння мислити, спостерігати, зіставляти, учні зробили власні висновки й узагальнення. Вони склали порівняльну характеристику Гобсека та Плюшкіна (робота велася на уроці з попереднім забезпеченням текстами художніх творів).