36. Партія як політичний інститут виникнення та еволюція політичних партій.

Партія - добровільне об’єднання людей, які прагнуть домогтися здійсненню

ідей, які вони поділяють, задоволення спільних інтересів; організована

певним чином частина якоїсь соціальної верстви класу, покликан висловлювати

і захищати інтереси цієї спільноти, домагатися їх дотримання і виконання,

бути її політичним «голосом», «уособленням» окремих групових інтересів.

Дехто партії розуміють як своєрідні штаби для підготовки до чергових

виборів, як засоби перетворення волі індивідів на колективну волю, як

знаряддя для участі громадян у формуванні політики держави, як засіб впливу

політичної та державної еліти на маси. Феномен партій досліджували Дюверже,

Сарторі. Неодмінною умовою існування будь-якої партії є протистояння їй

інших партій. Партії, будучи створенні як засіб осягнення соціально-

групової мети, партії скоро стають метою самих себе, починають дбати про

власний добробут і успіх. Сучасні партії є одним з найдієвіших важелів

впливу громадянства на державну владу. Прийнято вважати, що громадсько-

політична організація стає партією тоді, коли ставить своєю метою боротьбу

за владу. Партія може брати участь у державних справах, але вона не може,

не повинна сама перетворюватися на державу, підміняти її, мати

загальнодержавне значення, державне значення.

37. Поняття і типи партійних систем Проблеми розвитку багатопартійної

системи в

Україні.

Партійна система - структура, що утворюється із сукупності політичних

партій різних типів з їх стійкими зв’язками і взаємовідносинами між собою,

а також з державою та іншими інститутами влади, характером, умовами

діяльності, поглядами на базові цінності політичної культури суспільства та

ступенем узгодження цих поглядів у ході реалізації прийнятих ними

ідеологічних доктрин, форм і методів практичної політичної діяльності.

Уполітології партійні системи характеризуються як невід’ємна складова

частина політичної системи суспільства в цілому, характер якої визначає

різновид політичного режиму, механізм та ефективність функціонування

демократичних інститутів суспільства. Під терміном партійна система

розуміють: право партій на формування власної системи правління; сукупність

політичних сил, представлених у парламенті, або таких, що прагнуть до

представництвав ньому; сукупність відносин між легально діючими політичними

партіями, що виявляються у спільній боротьбі, або в суперництві за владу в

суспільстві; сукупність політичних партій, що існують у країні, незалежно

від форм діяльності та ступеня інституціалізації згідно з чинним

законодавством. Одним з найпоширеніших підходів до типології партійних

ситем є виділення одно-,двох- і багатопартійних систем. У нормально

функціонуючій державі цивілізованого типу загальним критерієм визначення

кількості партій є кількість партій, що мають своє представництво у

парламенті. У багатопартійній політичній системі парламентська більшість

побудована на комбінації основних партій, представлених і парламенті,

змінюється після кожних виборів відповідно змінюються і уряди. Найчастіше у

світі використовується система з трьох-п’яти партій, жодна з котрих не

перважає. Вони змушені ти на компроміси. При наявності великої кількості

дрібних партій, вони утворюють на час виборів блоки. Практика свідчить, що

у стабільних суспільствах існує тенденція до зменшення політичних партій,

концентрації політичних сил у невеликої кількості партій.