- •1. Предмет, методи і функції політології.
- •2. Політологія як наука, її об”єкт та предмет.
- •3. Етапи становлення політичної науки. Розвиток політології в Україні.
- •4. Основні завдання та функції політології.
- •5 Зростання ролі і значення науки про політику на сучасному етапі світового соціального розвитку, політичного і духовного оновлення України.
- •6. Основні етапи розвитку політичної науки.
- •7 Політика як соціальне явище, її види та залежність від різних соціальних факторів.
- •8. Система категорій політології
- •9. Політика її види
- •10. . Політика її структура та функції.
- •12. Поняття і функції політичної влади
- •13. Політична та державна влади
- •15. Легітимність влади, криза легітимності та засоби її вирішення.
- •16. Демократія
- •17. Типи політичних систем
- •18. Політ система сусп-ва:поняття і структура
- •19. Становлення громадянського суспільства в Україні
- •20. Основні функції пол. Системи
- •21. Типи політичних систем
- •22. -Структура пол. Системи
- •24. Громадянське суспільство
- •25. Політичні режими!
- •27. Відмінність політичних партій від груп інтересів, суспільних організацій, груп тиску тощо.
- •29. Політичне лідерство.
- •32. Політичні погляди Марка Туллія Цицерона.
- •35. Політичні концепції представників німецької класичної філософії (і.
- •36. Партія як політичний інститут виникнення та еволюція політичних партій.
- •37. Поняття і типи партійних систем Проблеми розвитку багатопартійної
- •38. Громадські організації та Рухи. Групи тиску.
- •39. Політичні еліти і політичне лідерство.
- •40. Політична ідеологія. Основні ідеологічні течії сучасності (лібералізм,
- •41. Міжнародні організації та міжнародні політичні відносини.
22. -Структура пол. Системи
Політична система є однією з частин (або підсистем) сукупної суспільної системи. Вона взаємодіє з іншими її підсистемами: соціальною, економічною, ідеологічною, етичною, правовою, культурною тощо.
-Особливости пол. системи сучасного Укр. сусп.
Економічним фундаментом становлення нової політичної системи в нашому суспільстві є процес створення багатоукладної економіки, пов'язаний із роздержавленням власності, створенням і спільних і власних підприємств, індивідуально-трудової діяльності, широкого кооперативного руху, фермерства і т. д. Цінові форми власності й господарської діяльності значною мірою сприяють появі нових соціальних структур суспільства, які виявляють свої конкретні інтереси в політиці. Становлення політичних партій і громадських рухів в Україні відбувається за надзвичайно складних умов. Тривала економічна криза, крах попередніх суспільних ідеалів, які поділяла значна частина населення нашої держави, призводять до стрімкого зростання соціальної напруженості в суспільстві, дискредитують в очах певної категорії громадян демократичні цінності
23..Форми державного правління та форми державного устрою.
Досить поширеною є класифікація держави за формою державного правління. Під формою державного правління слід розуміти організацію верховної державної влади, її структуру, правовий статус та субординацію вищих органів, порядок їхньої діяльності. Основними сучасними формами правління є: парламентська республіка, президентська республіка, конституційна монархія. Основу концепції парламентської республіки становить ідея рівноваги влад (законодавчої, виконавчої, судової). На чолі республіки стоїть посадова особа (президент), яку обирає парламент. Уряд формується двопалатним парламентом, перед яким він несе політичну відповідальність. Президентська республіка — це також республіканська форма правління, що базується на ідеї поділу влад. На чолі такої держави стоїть президент, якого обирають загальним голосуванням. Уряд призначається особисто президентом і не відповідає перед парламентом. Парламент має всю повноту законодавчої влади і не залежить від президента. Конституційна монархія нині існує тільки у вигляді парламентської монархії — такої форми правління, коли посада глави держави (монарх) передається у спадок одночасно з наданням найвищого феодального титулу. Законодавча влада за цієї форми правління зосереджена у двопалатному парламенті, виконавча — в уряді. Монарх у парламентській монархії не має конституційних повноважень вирішувати важливі державні.
Не менш поширена класифікація держави за формою державного устрою. Адміністративно-територіальний устрій є і формою державного устрою: унітарною чи федеративною. Унітарна форма — це така форма державного устрою, за якої в країні функціонують єдині вищі органи влади й управління, а держава поділяється лише на адміністративно-територіальні одиниці (Італія, Польща та ін.). Федеративна форма — це така форма устрою держави, за якої відбувається добровільне об'єднання державних утворень, що мають високу політико-правову самостійність і власний адміністративно-територіальний поділ.