
- •Міністерство освіти і науки україни
- •1. Визначення фізичних якостей. Їх вимірювання. Поняття «розвиток» та «виховання» фізичних якостей.
- •2. Виховання фізичних якостей
- •2.1. Виховання сили
- •2.2. Виховання швидкості і реакції
- •2.3. Виховання витривалості.
- •2.4. Виховання спритності
- •2.5. Виховання гнучкості
- •Висновки
- •Список використаної літератури
Міністерство освіти і науки україни
ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ І ТОРГІВЛІ
ІМЕНІ МИХАЙЛА ТУГАН-БАРАНОВСЬКОГО
Інститут обліку і фінансів
Реферат
Тема: "Фізичні якості людини. Методика їх розвитку "
|
Виконав: студент групи ОА-13-В |
|
Гетьман Іван |
|
|
|
|
м. Кривий Ріг 2015
ЗМІСТ
ВСТУП
Однією з основних цілей, розв'язуваної у процесі фізичного виховання, є забезпечення оптимального розвитку фізичних якостей, властивих людині. Фізичними якостями прийнято називати вроджені (успадковані генетично) якості, внаслідок чого можлива фізична (матеріально виражена) активність людини, отримує свої повні прояви в доцільній руховій діяльності. До основних фізичних якостей відносять м'язову силу, швидкість, витривалість, гнучкість і спритність.
Що стосується динаміки зміни показників фізичних якостей, вживаються терміни «розвиток» і «виховання». Розвиток характеризує природний план змін фізичних якостей, а виховання передбачає активний і спрямований вплив до зростання показників фізичних якостей.
У сучасній літературі використовують терміни «фізичні якості» і «фізичні (рухові) здібності». В узагальненому вигляді рухові здібності можна розуміти, як індивідуальні особливості, що визначають рівень рухових можливостей людини.
У кожної людини рухові здібності розвинуті по-своєму. В основі різноманітного розвитку здібностей лежить ієрархія різних уроджених (спадкових) анатомо-фізіологічних задатків:
анатомо-морфологічні особливості мозку і нервової системи (властивості нервових процесів — сила, рухливість, врівноваженість, індивідуальні варіанти будівлі кори, ступінь функціональної зрілості її окремих галузей та інших.);
фізіологічні (особливості серцево-судинної і дихальної систем — максимальне споживання кисню, показники периферичного кровообігу та інших.);
біологічні (особливості біологічного окислення, ендокринної регуляції, обміну речовин, енергетики м'язового скорочення та ін.);
тілесні (довжина тіла і кінцівок, маса тіла, маса м'язової і жировій тканини та інших.);
хромосомні (генні).
На розвиток рухових здібностей впливають ще й психодинамічні задатки (властивості психодинамічних процесів, темперамент, характер, особливості регуляції і саморегуляції психічних станів та інших.).
Про здібності людини судять як з його досягненням у процесі навчання чи виконання будь-якої рухової діяльності, а й у тому, як швидко і легко він одержує ці вміння і навички.
Про здібності людини судять не тільки за його досягненням в процесі навчання або виконання будь-якої рухової діяльності, але і по тому, як швидко і легко він набуває ці вміння і навички.
Здібності виявляються і розвиваються в процесі виконання діяльності, але це завжди результат спільних дій спадкових і середовищних факторів. Практичні межі розвитку людських здібностей визначаються такими факторами, як тривалість людського життя, методи виховання і навчання і т.д., але зовсім не закладені в самих здібностях. Досить удосконалити методи виховання і навчання, щоб межі розвитку здібностей негайно підвищилися.
Для розвитку рухових здібностей необхідно створювати певні умови діяльності, використовуючи відповідні фізичні вправи на швидкість, на силу і т.д. Однак ефект тренування цих здібностей залежить, крім того, від індивідуальної норми реакції на зовнішні навантаження.