Добавил:

Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.

Вуз:

Донбасская национальная академия строительства и архитектуры

Предмет:

[НЕСОРТИРОВАННОЕ]

Файл:

Attachments_2012_09_6 / МУ АР исправл. 07.2012.doc

Скачиваний:

Добавлен:

21.02.2016

Размер:

3.34 Mб

Скачать

☆

<<< < Предыдущая 1 2 3 4 56 / 76 7 > Следующая >>>

3.4. Підбір устаткування індивідуальної системи опалення ( котла і насоса).

Потрібна теплопродуктивність котла дорівнює

Qк = 1.2 Q_со =1.2, Вт (3.11)

де Q_со - тепловтрати будинку, Вт (зведена таблиця тепловтрат)

1.2 - безрозмірний коефіцієнт запасу

Насос підбирається по необхідному напору ΔР_н без урахування природного гравітаційного тиску, і витраті теплоносія на розрахунковій ділянці трубопроводу, розташованого перед казаном - G, кг/годину (див. гідравлічний розрахунок системи опалення).

ΔР_н = 1,1 (ΔР_гцк – ΔРе_.пр.), Па ; (3.12)

Природний гравітаційний тиск, що виникає при охолодженні води в приладах (охолодження води в трубах можна не враховувати через невелике значення) розраховується за формулою:

, (3.13)

де - прискорення вільного падіння, м/с²;

- вертикальна відстань від осі центра нагрівання (казана) до осі опалювального приладу розрахункового кільця, м;

- відповідно щільність охолодженої й гарячої води, кг/м³, додаток 1 [17];

- відповідно температура на вході в прилад і виході із приладу, ºС;

Аксонаметрична схема системи опалення Т1, Т2.

План першого поверху М1:100

Аксонаметрична схема системи опалення Т1, Т2

4. Розрахунок системи природної вентиляції.

У житлових будинках згідно [14] рекомендується влаштовувати природну канальну витяжну вентиляцію з витяжкою повітря в кожній квартирі з кухонь, ванних кімнат, туалетів або сполучених санвузлів і неорганізований приплив у кожне приміщення через вікна, кватирки, балконні двері. Виключення становлять житлові кімнати, не суміжні із санітарними вузлами й кухнями, у квартирах без наскрізного або кутового провітрювання, що складаються із чотирьох кімнат і більше. у цих випадках природну витяжку варто влаштовувати безпосередньо з таких кімнат.

У будинках до чотирьох поверхів витяжку повітря із приміщень рекомендується здійснювати відособленими вертикальними каналами із устроєм їх у внутрішніх стінах або приставними. У великопанельних або великоблочних будинках використовуються спеціальні вентиляційні блоки.

Сполучення вентиляційних систем різнойменних по призначенню приміщень (наприклад, кухонь і санвузлів), не допускається.

При прокладенні вентиляційних каналів у цегельних стінах розмір каналів повинен бути кратним ½ цегли й становити не менш ½ х ½ (140х140 мм). Товщину стінок каналу варто приймати не менш ½ цегли, простінки між каналами - ½ цегли, між різнойменними каналами 1 цегла.

Канали в стінах, складених із силікатної цегли, шлакобетону й інших пористих або вологоємних матеріалів, варто влаштовувати шляхом закладки азбестоцементних труб із внутрішнім діаметром не менш 100 мм або виконувати зі звичайної цегли.

0,5 м

анали у внутрішніх цегельних стінах рекомендується влаштовувати біля прорізів і стиків стін на відстані не менш 1 ½ цегли. Співвідношення сторін каналу варто приймати не більше 1:3.

>3,0 м

а повітроприймальні отвори вентиляційних каналів в приміщеннях на відстані 200-250 мм від стелі варто влаштовувати вентиляційні ґрати, виготовлені з металу, пластмаси або гіпсу. Стандартні ґрати мають живий перетин 60%. Розміри ґрат визначаються виходячи зі швидкості проходу повітря (0.5‑1.0 м/с). На більшу швидкість розраховуються ґрати верхніх, на меншу - нижніх поверхів.

Висоту витяжної шахти над покрівлею рекомендується визначати з наступних умов: якщо шахта розташована біля гребеню даху, її устя повинне підніматися над гребенем не менш, ніж на 0.5 м; якщо шахта розташована від гребеня на відстані 1.5‑3.0 м, її устя повинне встановлюватися на рівні гребеня даху; якщо ж шахта розташована від гребеня на відстані більше 3.0 м, її устя виводиться до прямої, проведеної від гребеня під кутом 10⁰ до обрію. У всіх випадках відстань від покрівлі до устя каналу повинне бути не менш 0.5 м і не більше 1.5 м.

З метою запобігання влучення в канал атмосферних опадів над устями вентиляційних каналів (шахт) варто встановлювати захисні парасолі.

Сходові клітки провітрюються через витяжні канали й шахти.

Прийняту конструкцію однієї із груп систем вентиляції необхідно представити аксонометричною схемою у масштабі 1:100, що включає всі основні елементи.

Кінцевою метою розрахунку системи природної вентиляції є визначення розмірів перетину повітропроводів (каналів), що забезпечують видалення із приміщень розрахункової кількості повітря при діючому гравітаційному тиску.

Розрахунок природної вентиляції рекомендується виконувати у наступному порядку:

1) Визначаємо наявний гравітаційний тиск:

Ре= gh(_н_в), Па (4.1)

де, h - висота від осі ґрат до площини отвору витяжної шахти над дахом або до осі дефлектора на шахті, м;

_н,_в – щільність відповідно, зовнішнього й внутрішнього повітря, кг/м³, визначається по додатку 8 [16].

Температура зовнішнього повітря, для розрахунку витяжних систем природної вентиляції приймається 5⁰С.

2) Визначаємо кількість повітря, що видаляється через вентиляційні канали кухні, ванної кімнати й санвузла.

Для цього порівнюємо значення сумарного нормативного повітря, що видаляється, з житлових кімнат: L_ж= k  F_ж, м³/годину (4.2)

зі сумарною нормативною витратою повітря, що видаляється, зі служб:

L_сл= L_к+ L_в+ L_су , м³/годину (4.3)

де, k – коефіцієнт нормативного повітрообміну для житлових приміщень у м³/годину на 1 м² житлової площі, що визначається за таблицею 4 [14].

 F_ж, - сумарна житлова площа квартири, м²;

L_к, L_в, L_су – нормативні значення витяжки відповідно для кухні, ванної кімнати й санвузла, приймаються за таблицею 4 [14]..

Якщо L_сл  L_ж, кількість повітря, що видаляється через канали кухні, ванної кімнати й санвузла приймаються рівним нормативній витяжці із цих приміщень.

Якщо L_сл  L_ж, то різниця L_жL_сл, варто розподілити між каналами кухні, ванної кімнати й санвузла пропорційно значенням їхньої нормативної витяжки.

З метою зменшення об’єму роботи, подальший розрахунок виконується для одного каналу (кухні або кімнати) першого поверху квартири.

3) Для розрахункового каналу або кожної ділянки відгалуження вентиляційної системи, задаючись орієнтовною швидкістю повітря в каналі, визначаємо необхідну площу перетину каналу.

де, L – витрата повітря, що видаляється, через канал або ділянку мережі, м³/годину;

_ор – орієнтовна швидкість повітря, прийнята 0.5  0.6 м/с для вертикальних каналів (допускається приймати до 1м/с у збірних повітропровадах), 1 – 1.5 м/с у витяжній шахті.

4) За отриманим орієнтовним значенням необхідної площі перетину вибираємо розміри стандартного витяжного каналу і його еквівалентне значення d_е.

Еквівалентні за тертям діаметри для цегляних каналів.

Розмір у цеглах	Площа, м²	d_е,мм
½ х ½	0,02	140
½ х 1	0,038	180
1 х 1	0,073	225
1 х 1½	0,11	320
1 х 2	0,14	375
2 х 2	0,28	545

5) Уточнюємо швидкість повітря в каналі або на ділянці відгалуження:

, (4.4)

F_ф – прийнята фактична площа перетину каналу, м².

Отримана швидкість повинна перебувати у вище вказаних межах, якщо умова не виконується, необхідно змінити перетин каналу.

6) За отриманим значенням швидкості  і еквівалентного діаметра d_э для розрахункової ділянки повітропроводу визначаємо питому втрату тиску на подолання сил тертя R, Па/м, і динамічний тиск Р_д , Па, за номограмою рис.2.

7) На розрахунковій ділянці, користуючись аксонометричною схемою та додатком 9 [17] визначаємо суму коефіцієнтів місцевих опорів .

Місцевий опір

коефіцієнт місцевого опору 

Витяжна шахта з парасолем

1,3

Парасоль з нижньою плоскістю

1,7

Дифузор з парасолем

0,7

Вхід з поворотом потоку повітря

Жалюзійні грати

1,7

Декоративні грати

2,19

Сітка

3,9

Коліно 90⁰

-для прямокутного перетину  необхідно помножити на коеф.С

1,1

b/h	0,5	0,8	1	1,5	2
С	1,5	1,17	1	0,7	0,48

b –зігнута сторона

h – плоска сторона

Трійник на всмоктуванні

8) По розрахунковій ділянці обчислюється повна втрата тиску:

Р_i = R_i l_i_ш + _i , Па (4.5)

де _ш – коефіцієнт шорсткості.

 - втрати тиску в місцевих опорах, Па

=  . Па (4.6)

Значення коефіцієнту шорсткості

Швидкість руху повітря, м/с	Матеріал каналу
Швидкість руху повітря, м/с	гіпс	шлакобетон	цегла	штукатурка
0,4	1,08	1,11	1,25	1,48
0,8	1,13	1,19	1,4	1,69
1,2	1,18	1,25	1,5	1,84
1,6	1,22	1,31	1,58	1,95
2	1,25	1,35	1,65	2,04
2,4	1,28	1,38	1,7	2,11
3	1,32	1,43	1,77	2,2

9) Отримане значення повної втрати тиску в каналі Р=Р_i порівнюємо із гравітаційним тиском і визначаємо величину запасу:

100% (4.7)

Запас повинен становити 10 - 15%. Якщо запас менше 10% або більше 15%, варто відповідно збільшити або зменшити перетин каналу або деяких ділянок повітропроводів.

При невеликих відхиленнях можна скористатися зміною живого перетину вентиляційних ґрат.

Результати розрахунку зводимо у таблицю.

Таблиця.4.1. Розрахунок природної вентиляції.

№ каналу	l, м	L, м³/ годину	Ре, Па	_ор , м/с	F_ф, м²	а  у м	F_ф , м²	d_э, мм	 , м/с	R, Па/м		Р_д, Па	 , Па	Р , Па
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15

Рис.2. Номограма для визначення питомої втрати тиску на подолання сил тертя R, Па/м, і динамічного тиску Р_д , Па,

СПИСОК ИСПОЛЬЗОВАННЫХ ИСТОЧНИКОВ

СНиП 2.04. 01-85^*. Внутренний водопровод и канализация зданий /Госстрой СССР.- М.: ЦИТП Госстроя СССР, 1986.-56 с.
Внутренние санитарно-технические устройства. В 3 ч. Ч. 2. Водопровод и канализация/ Ю.Н. Саргин, Л.И. Друскин и др.; Под ред. И.Г. Староверова и Ю.И. Шиллера. – 4-е изд. – М. Стройиздат, 1990. – 247с.ISBN5-274-00523-3 (Ч. 2)
Кравченко В.С., Проценко С.Б., Кравченко Н.В. Розрахунок систем інженерного обладнання будівель: Навчальний посібник. /За ред. В.С. Кравченка/. – Рівне: НУВГП, 2006 - 353 с.: ил. ISBN 5-7763-0149-1
Пальгунов П.П., Исаев В.Н. Санитарно-технические устройства и газоснабжения зданий: Учеб. для техникумов. - 2-е изд., перераб. и доп. – М. Стройиздат, 1991. – 416с.: ил. ISBN 5-274-00437-7
Шевелев Ф.А., Шевелев А.Ф. Таблицы для гидравлического расчёта стальних, чугунных, асбестоцементных, пластмассовых и стеклянных водопроводных труб. - М.: Стройиздат, 1995. - 176 с.
Техническая информация фирмы Aquathtrmпо трубопроводной системе фузиотерм.auathermGmbH, 2001.
Техническая информация фирмы Uponor. Трубопроводы для муниципального и гражданского строительства. 2004. - 28 с.
ГОСТ 2.784-70. Элементы трубопроводов.
СНиП 2.04.03 - 85. Канализация. Наружные сети и сооружения / Госстрой СССР.- М.: ЦИПТ Госстроя СССР , 1986.-72 с.
Лукиних А.А., Лукиних Н.А. Таблицы для гидравлического расчёта канализационных сетей и дюкеров по формуле акад.. Н.Н. Павловського. – 4-е изд., доп – М. Стройиздат, 1974. – 156с.
Карелин Я.А. и др. Таблицы для гидравлического расчёта канализационных сетей из пластмассовых труб круглого сечения: Справ. пособие. - М.: Стройиздат, 1986.-56 с.
СНиП 2.01.01-82 Строительная климатология и геофизика. М. : Стройиздат, 1983.-136с.
СНиП 2.04.05-91 Отопление вентиляция и кондиционирование. Госстрой СССР. Москва, 1991.
Державні будівельні норми України:. Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення: ДБН В.2.2-15-2005. - К.: Держбуд України, 2005.
Изменение № 1 и № 2 СниП 2.04.05-91 Государственный комитет строительства, архитектуры и жилищной политики Украины, Киев 1998.
Тихомиров К.В., Сергиенко Э.С. Теплотехника, теплогазоснабжение и вентиляция: Учеб. для вузов. - 4-е изд., перераб. и доп. - М.: Стройиздат, 1991.- 480 с.
Справочник проектировщика. Внутренние санитарно-технические устройства. - М,: Стройиздат, 1990. - Ч.1. - Отопление. - 343 стор.
Каталог RC.16.A1.50 Danfoss TOB 2004.
Каталог VD.53.P10.50 Danfoss 04/2004.
Каталог VD.57.Q5.50 Danfoss TOB 04/04.
Каталог VD.57.Q5.50 Danfoss TOB 03/05.