- •2. Завдання на розробку курсового проекту
- •3. Вступ
- •4. Склад і зміст курсового проекту
- •4.1. Склад пояснювальної записки
- •4.2. Склад графічної частини
- •5. Вказівки до розробки розділів курсового проекту
- •5.1. Вказівки до виконання розділа "Вихідні дані"
- •5.2. Календарний (сітковий) графік виконання робіт
- •5.2.1. Обсяги будівельно-монтажних робіт і трудомісткість їх виконання
- •5.2.2. Методи виконання робіт і вибір комплектів будівельних машин і механізмів
- •5.2.3. Календарний графік виконання робіт по об'єкту
- •5.2.4. Графіки руху робочих кадрів, матеріальних ресурсів і машин по об'єкту
- •5.2.5. Техніко-економічні показники календарному плану
- •5.3. Будівельний генеральний план об'єкту
- •5.3.1. Огородження будівельного майданчика і небезпечних зон (розподіл і позначення небезпечних зон на будівельному майданчику)
- •5.3.2. Проектування під'їзних і внутрішньомайданчикових доріг
- •5.3.3. Розрахунок і влаштування складського господарства
- •5.3.4. Розрахунок тимчасових будинків виробничого, санітарно-побутового і службового призначення
- •5.3.5. Розрахунок тимчасового водопостачання будівельного майданчика
- •5.3.6. Розрахунок тимчасового електропостачання і проектування систем штучного освітлення будівельного майданчика
- •5.3.7. Розміщення матеріалів, тимчасових будинків і споруджень на будгенплані з наведенням показників будгенплана
- •5.3.8. Пожежна безпека на будівельному майданчику
- •5.3.9. Техніко-економічні показники будгенплана
- •6. Організація роботи над курсовим проектом
- •7. Оформлення курсового проекту
- •8. Список використаної літератури
- •Додаток 1
- •Додаток 2
- •Додаток 3
- •Додаток 4
- •Додаток 5
- •Додаток 6
- •Додаток 7
- •Додаток 8
- •Додаток 9
5.3.2. Проектування під'їзних і внутрішньомайданчикових доріг
При будівництві об'єкту потрібно якнайбільше використовувати дороги постійного призначення. При проектуванні тимчасових доріг перевагу необхідно віддавати кільцевим дорогам. При неможливості улаштування кільцевих доріг приймаються наскрізні і, в крайньому разі, при неможливості улаштування наскрізних доріг, приймаються тупикові. При будівництві тупикових доріг збільшується можливість виникнення небезпечних випадків. Вкінці тупикової дороги слід передбачати площадки для розвороту автомобілів радіусом більше 20 м або прямокутні розміром не менш 12 х 12м.
Повороти доріг повинні мати закруглення не менше 12м. Ширина проїзної частини доріг установлюється відповідно до проекта будівництва. Вона повинна бути не менше 3,5м для одностороннього і 6 м для двостороннього руху. Для виконання розвантажувальних робіт на дорогах варто влаштовувати спеціальні площадки шириною 6 м і довжиною 12-18 м.
Поблизу місця виконання робіт швидкість руху транспорту на прямих ділянках не повинна перевищувати 10км/годину, на поворотах -5км/годину .
Ширина воріт для в'їзду на територію будівельного майданчика приймається не менше 4,5м.
При трасуванні доріг необхідно дотримуватись мінімальних відстаней :
між дорогою і складом 0,5-1м;
між дорогою й огородженням будівельного майданчика не менше 1,5м;
За вимогами протипожежної безпеки при проектуванні під’їзних доріг необхідно передбачати під'їзд до будинку з однієї сторони при ширині будинку до 18м, з двох сторін- при ширині від 18 до 100м, з чотирьох сторін - при ширині будинку більше 100м (під шириною будинку мається на увазі менший його розмір). Необхідно також враховувати, що відстані від дороги і проїздів до будь-якої споруди не повинні перевищувати 25м.
5.3.3. Розрахунок і влаштування складського господарства
Розрахунок рекомендується вести в такій послідовності з заповненням табл. 13.
Таблиця 13.
Відомість розрахунку складів
|
Найменування конструкцій та деталій |
Одиниця виміру |
Кількість матеріалів для будівництва на розрахунковий період |
Найбільші добові витрати, Вд |
Норма запасу, дн., tн |
Прийнятий запас в натуральних показниках, Рп |
Норми зберігання матеріалів на 1 м2 склада, V |
Корисна площа склада, м2, F |
Коефіцієнт на проходи, |
Розрахункова площа склада, м2 |
Прийнята площа склада, м2 |
Розміри склада за УТС, м |
Тип склада (відкритий навіс, закритий) |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
До графи 1 включаються 12-15 основних матеріалів, конструкцій і деталей (конструкції каркаса, заповнення стін, віконні і дверні блоки, покрівельні матеріали, матеріали закритого збереження, цегла, скло тощо). Збірні конструкції, що доставляються безпосередньо до місця монтажу (колони, балки, ферми та ін.), до таблиці включати не слід.
Найбільша добова витрата матеріалів (графа 4) визначається за формулою:
Вд=![]()
де Р – кількість матеріалів, які необхідні для виконання роботи протягом розрахункового періоду (графа 3);
К1 – коефіцієнт нерівномірності надходження матеріалів на склади (для автомобільного і залізничного транспорту дорівнює1,1; для водяного – 1,2);
К2 – коефіцієнт нерівномірності споживання (приймається 1,3);
Т – тривалість розрахункового періоду виконання роботи, протягом якого споживаються матеріали чи деталі, дн. (береться з лінійного графіка).
Прийнятий запас (графа 5), визначається за такими нормами збереження основних матеріалів на складах (табл. 14).
Збірні залізобетонні конструкції повинні бути завезені до місця їхнього монтажу в кількості не менш, ніж на одну захватку (ділянку), до початку монтажних робіт (крім способу монтажу «з коліс»).
Таблиця 14
Норми збереження основних матеріалів на складах
|
Наименування матеріалів і виробів |
Вид транспорта доставки | ||
|
Залізничний |
Автотранспорт на відстань | ||
|
більш 50 км |
до 50 км | ||
|
Сталь сортова, труби, ліс, нефтебітум, сантехнічні и электротехнічні матеріали, хімічні товари |
25-30 |
15-20 |
12 |
|
Цемент, вапно, скло, гіпс, рулонні і азбестові цементні матеріали, віконні рами, металеві конструкції, дверні полотнини |
20-25 |
10-15 |
8-12 |
|
Цегла, щебінь, пісок, шлак, збірні залізобетонні конструкції, бетонні балки, плитний утеплювач, перегородки |
15-20 |
7-10 |
5-10 |
Прийнятий запас на складі в натуральних показниках (графа 6) визначається за формулою:
Рп=Вд tн (4)
Корисна площа складу без проходів (графа 8) визначається за формулою:
F=Рп/V, (5)
де V – норма збереження матеріалів на 1 м2 площі складу.
Нормативна кількість матеріалів, конструкцій і деталей, що підлягають збереженню на 1 м2 площі складу (графа 7), визначається за довідками даним або додатком 2.
Загальна розрахункова площа складу (графа 10) визначається за формулою:
S=F/ (6)
де – коефіцієнт на проходи, значення його наведені в табл.15.
Таблиця 15
|
Типи складів |
Значення коефіцієнтів |
|
Закриті універсальні склади зі стелажами |
0,35-0,4 |
|
Закриті склади закромного збереження |
0,5-0,7 |
|
Закриті склади при штабельному збереженні вантажів у діжках або лантухах |
0,4-0,6 |
|
Склади-навіси |
0,5-0,6 |
|
Відкриті склади лісоматеріалів |
0,4-0,5 |
|
Відкриті склади металу |
0,5-0,6 |
|
Відкриті склади нерудних матеріалів |
0,6-0,7 |
Розміри і типи закритих складів приймаються на підставі уніфікованих типових секцій або за каталогами (див. дод. 4, а також табл. 12).
