Контрольні запитання до тем 2 і 3.
1. Монтажні навантаження та впливи (класифікація).
2. Визначення вітрових навантажень.
3. Визначення інерційних та ударних навантажень.
4. Температурні впливи та впливи від переміщення опор.
5. Вибір розрахункових схем м.к. під час монтажу.
6. Розрахунки м.к. на стадії транспортування.
7. Розрахунки м.к. на стадії укрупнення.
8. Розрахунки м.к. на стадії піднімання (I методика).
9. Розрахунки м.к. на стадії піднімання (II методика).
10. Методи підсилення м.к. на стадії піднімання.
11. Розрахунки м.к. на перекидання при встановленні в проектне становище.
12. Розрахунки м.к. на міцність та втрату сталості при встановленні (I методика).
13. Розрахунки м.к. на міцність та втрату сталості при встановленні (II методика).
14. Методи підсилення м.к. на стадії встановлення.
15. Основи розрахунків каркасів будинків на монтажні навантаження в залежності від послідовності встановлення конструкцій.
16. Перевірка сталості оболонок обертання (листових конструкцій).
17. Визначення напруженого становища в точках стропування листових конструкцій.
Тема 4.
Проектування пристосувань та приладів
для тимчасового закріплення й вивірення конструкцій.
4.1. Типи пристосувань (класифікація).
З’єднуючі елементи:
а) точкові: клини, вкладиші. Застосовуються при висоті конструкцій 10…12 м, масою до 8 т;
б) лінійні гнучкі й жорсткі: розчалки (розтяжки), підкоси, горизонтальні в’язі, розпорки);
в) плоскі з’єднуючі елементи: для монтажу простіночних панелей (А – подібні), ферм, ригелів. Це плоскі групові й одиночні кондуктори;
г) об’ємні з’єднуючі елементи: одиночні й групові кондуктори. Принцип їх устрою (з курсу "Технологія будівельних процесів")
4.2. Забезпечення сталості ферм розпорками.
Постійними розпорками [λ]в.п. ≤ 220. Зусилля в них – як більша з двох сил:
■ тиск вітру, або
■ умовна перерізуюча сила (див. формулу 23 [4] й далі 4.5.1 цього конспекта лекцій)
4.3. Забезпечення сталості ферм розчалками.
Розчалки приймаються з стальних канатів Е = 7.56·104 МПа, (6·37 + 1; або 6·19 + 1).
Розрахункові схеми верхнього поясу при різних випадках встановлення розчалок показані на рис. 4.1.
Опір середньої пружної опори
Опір середньої пружної опори
(4.1)
Тут:
(4.2)
m – кількість пролетів нерозрізної балки (пояса с жорсткими крайніми та пружними середніми опорами);
α буде мінімальним, коли напівхвиля дорівнює прогону ферми;
β – коефіцієнт, що визначається у відповідності до табл. 4.1.
З другого боку за законом Гука (див. рис. 4.2):
(4.3)
(4.4)
якщо cosφ ≈ cosφ' ; cosψ ≈ cosψ' .
Отже:
(4.5)
Звідки:
(4.6)
Зробимо переутворення й заміни:
. При умові, що
,
залежність від «а» та кількістю пар
розчалок наведена в таблиці 4.2.
Таблиця 4.1.
Залежність між mта β
|
m |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
∞ |
|
β |
0.5 |
0.333 |
0.297 |
0.276 |
0.268 |
0.25 |
Таблиця 4.2.
Залежність між кількістю пар розчалок та "а".
|
Кількість пар розчалок |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
а |
110 |
247,5 |
375,55 |
497,5 |
615,7 |
В чисельнику А – площа перерізу верхнього поясу ферми:
Остаточний вид формули:
(4.7)
Якщо застосовується поперднє напруження розчалок з початковим напруженням:
де
(3.36);
(3.37).
(див. розділ 3.5 – цього конспекту), можна визначити те ж значення Аk з врахуванням попереднього напруження розчалки:
(4.8)
(4.9)
при σ0 ≤ 20 МПа величина "К" різко збільшується, тобто зростає потрібна величина Аk розчалок.
