Я.Р-Бурлуцкий - Релігієзнавство

Розділ 4. Нові релігійні течії…

Спіритизм (лат. spiritus — душа, дух) — містично ідеалістична те чія, яка ґрунтується на вірі в існування потойбічного «світу духів» і можливості спілкування з ними за допомогою спеціальних ритуалів («спіритичних сеансів»).

Нові культи здебільшого приваблюють людей з високим інтелек туальним рівнем, які розмірковують над проблемами сенсу життя, але не мають достатньої релігієзнавчої обізнаності. У порівнянні з тради ційними релігіями, які всіляко оберігають свою унікальність, турбу ючись про збереження своїх змісту і форм, неорелігії спираються на суб’єктивний містичний досвід у злитті з Абсолютом, який неможли во перевірити раціональним шляхом. Вони байдужі до догматичних доказів істинності якоїсь релігійної системи, визнають істинність усіх релігій, існування та месіанську роль усіх пророків, відкриті для но вих ідей та вчень, незважаючи на істотні суперечки між ними. Хоча все ж таки свого месію вчителя вони сприймають як найбільш адек ватного для даної епохи. Йому поклоняються, шанують, вважаючи божим посланцем, часто створюють навіть культ учителя (гуру), який набуває рис божества. Уявлення про Бога не персоніфіковані та дос татньо розпливчасті. Його трактують як Абсолютний розум, Духовну сутність, Об’єктивний закон, тощо.

Нетрадиційні релігійні вірування класифікують у п’ять великих груп: християнського напряму (неохристиянські та псевдо христи янські), орієнталістського напряму (східні течії), езотеричні, неоязич ницькі та синтетичні (змішані).

4.2. Неохристиянські та псевдо християнські течії

Неохристиянські течії — це відносно нові вірування збудовані на загально християнській основі, вони представлені релігійними утво реннями, сформованими в лоні протестантського християнства, які намагаються пристосувати єдине християнське віровчення та обря довість до мінливих особливостей часу, та, як правило, абсолютизу ють якісь окремі положення християнської віри та практики, що зда ються найбільш зрозумілими та прийнятними саме в рамках культу. Більшість їх, сформувавшись за кордоном у 90 ті роки XX ст., вже потім проникли на терени України. Це — «Міжнародна християнська місія», «Християнська місія «Емануїл», «Армія спасіння», «Лівобережна цер ква Христа», «Християнська церква Калварі Чапел», «Новоапостольсь ка церква», «Церква повного Євангелія», «Церква Нове життя», «Хва ла і поклоніння», «Церква Христа», «Нове Покоління» та інші. Сюди також належать християнські об’єднання українського походження:

– 41 –

Я. Л. Романенко$Бурлуцький

«Спілка християнської міжконфесійної згоди «Лога», «Собор єванге лістських церков», інші.

Псевдо християнські течії — це вірування які використовують за гальні християнські символи (наприклад, ім’я Ісуса Христа, Діви Марії), але докорінно змінюють саме християнське віровчення собі на потребу, заперечуючи головні догмати християнства: наприклад, божественність Осіб Святої Трійці, божественність Христа, існуван ня потойбічного світу (Ада та Раю), безсмертя душі, правдивість Єван гельських положень та інше.

Усі ці течії спираються на Біблію як головне джерело віроспові дання і на особу Ісуса Христа як центральну фігуру релігійних докт рин, критикують ортодоксальне християнство за відхід від первісних традицій, оголошують свій культ, секту винятково істинною: або ру хом, що відроджує чистоту євангельського християнства, або навіть месіанським рухом що покликаний врятувати християнську віру як таку. Досконале знання Біблії послідовники псевдо християнських культів поєднують з неточним її перекладом та вільним інтерпрету ванням, а визнання Ісуса Христа вищим авторитетом віри межує з ви знанням теперішнього керівника культу Першим Пророком, послан цем Бога або втіленням самого Божества.

ЦЕРКВА НОВЕ ПОКОЛІННЯ (неохристиянський тоталітарний харизматичний культ)

Неохристиянський харизматичний рух «Нове Покоління» виник в осередку християн п’ятидесятників вже у наш час і має американо шведське походження. На просторах СНД найбільш відомим проповід ником Нового Покоління вважають пастиря та засновника власної гілки цього культу у місті Рига Олексія Ледяєва, який в своїй книзі «Новий світовий лад» обґрунтовував необхідність створення всесвітнього хри стиянського керівництва та встановлення гегемонії євангельських хри стиян у шоу бізнесі, живопису, спорті та кінематографії, що порушує принципи сучасного демократичного релігійного законодавства про відокремлення церкви від держави. О. Ледяєв стверджує: «У Бога є Своя мрія про вторгнення та експансію… Вони не встигнуть отямитись, як ми вже будемо в самому епіцентрі світу, бізнесу та країни! Вони не встиг нуть отямитись, як побачать християн на найважливіших ключових позиціях нашого суспільства!» Головна особливість богослужіння Но вого Покоління та інших неохаризматів полягає в так званому «хрещенні Святим Духом», коли посвячені втрачають контроль над собою та на певний час впадають у транс, несамовитість. Вважається, що в людину

– 42 –

Розділ 4. Нові релігійні течії…

в цей час втілюється надприродна сила, яка і керує людиною та начеб то надає їй виняткових можливостей. Вчителі культу використовують різні методи психологічного впливу на свідомість людини, щоб визва ти подібний транс, наприклад, можуть бути задіяні окремі елементи з методики масового гіпнозу, щоб допомогти людям увійти у стан глибо ко зміненої свідомості. Таким чином пастирі Нового Покоління сприй маються послідовниками культу як носії особливого дару (харизми), що мають завдяки такий людській уяві майже необмежену владу над свідомістю віруючих.

ЦЕРКВА ВОСКРЕСАЮЧОЇ БОГОРОДИЦІ (псевдо християнсь$ ка релігія)

Організаційно сформувалася у 80 х роках в Росії, зареєстрована в 1992 р. Того ж року її общини з’явилися в Україні. Проголосила себе Церквою царства Божого, яке Божа Мати за дорученням Святої Трійці повинна збудувати на Землі, підготувавши другий прихід Ісуса Хрис та. Своєрідно тлумачить вона православне віровчення, обряди. Так, євхаристію розглядає як таїнство втілення в людину Христа через Марію. Символіка культових споруд, одяг священнослужителів відоб ражає вшанування Діви Марії. Священики сповідаються перед віру ючими. Велику увагу приділяють «пластичній молитві», медитації. Обов’язково три рази на день здійснюється розарій — вінок молитов з роздумами про важливі події земного життя Господа і Богородиці.

Російську православну церкву розглядає як «притулок Сатани», а її патріарха як «червоного дракона». Визнаючи необхідність покаян ня Росії перед Всевишнім, усім світом за утвердження «диявололюдсь кої цивілізації» — комунізму, за вбивство «богородичного імператора Миколи II», Церква воскресаючої Богородиці водночас утверджує ідею месійної ролі Росії в світі. Шанує святих східного і західного христи янства. Входить до Міжнародної ради общинних церков, має своє гро мадсько просвітницьке утворення «Фонд Нової Святої Русі».

МОРМОНИ (псевдо християнська релігія)

Вважають себе членами «Церкви Ісуса Христа Святих останніх днів». Заснована в 1830 р. у США Дж. Смітом, який стверджував, що може напряму спілкуватися з Богом, та бачити видіння (у 1826 р. він вже мав судимість за банківську аферу у Кертланді штат Огайо). За твердженням її засновника, ангел, явившись йому, вказав місце, де знаходились дошки з давніми письменами книги насправді неісную чого ізраїльського пророка Мормона. «Книга Мормона» подає жит

– 43 –

Я. Л. Романенко$Бурлуцький

тєпис двох давніх народів, які залишили Ізраїль і переселилися до Америки (Дж. Сміт вважав корінних американців нащадками древніх ізраїльтян, хоча сучасна генетична наука спростовує це). «Книга Мор мона», а також твори Сміта «Вчення і завіти», «Дорогоцінна перли на», та англійський переклад «Біблії» короля Якова — становлять мор монський письменний канон.

Віровчення мормонів увібрало в себе християнські, ісламські, буддійські, давньогрецькі та давньоримські релігійні положення, ра зом із тлумаченнями та винаходами самого Сміта. Наприклад, мор мони вірять у те, що християнський Бог не є Одним у Всесвіті, кожна планета та галактика мають своїх богів покровителів, тому Ісуса Хри ста вони шанують лише як старшого сина Бога планети Земля — Ело хіма, що сам має жінку та багато духовних дітей богів. Згідно з їх віров ченням Ісус Христос отримав матеріальне тіло на землі завдяки тому, що Бог Отець мав сексуальний контакт з Марією. Святого Духа по слідовники цього культу не сприймають як особистість і бачать в ньо му лише безлику силу або енергію, котру Отець і Син використову ють за своїм бажанням. Мормони звуть себе богообраними людьми і сподіваються на щасливий кінець свого життя та можливість після смерті стати богом незайманої планети, вірять у сучасне божественне одкровення, можливість побудови священного царства «Сіону» на американському континенті, визнають обряд хрещення через зану рення у воду, покаяння. До недавніх часів у мормонів була розпов сюджена практика багатоженства. Це виправдовувалось тим, що і сам Христос, як стверджували мормони, був багатоженцем і мав три жінки. Культ має чітку ієрархічну організацію. Очолює його президент, яко го вважають пророком, він керує громадами за допомогою 12 апос толів, кворуму сімдесяти, «Керуючого єпископату» та патріарха церк ви. Вся влада перебуває в руках священства мормонів, яке поділяєть ся на Ааронове (молодше) та Мельхиседекове (старше). Центр мор монів у м. Солт Лейк Сіті штат Юта (США). Громади церкви є в Англії, Скандинавії, Німеччині. В Україні — 23 громади.

ЦЕРКВА ХРИСТОВА (неохристиянський тоталітарний культ)

Виникла в 1979 р. в Бостоні (США), її засновник Кіп Мак Кін дуже вдало сполучав буквальне трактування Біблії та агресивні методи впли ву на особистість. Культ своєю метою вважає відновлення християн ства у первісному вигляді, проголошує Біблію основою віросповідан ня і діяльності, вимагає від віруючих дотримуватися викладених у ній постулатів віри, а також беззаперечно підкорюватись духовним настав

– 44 –

Розділ 4. Нові релігійні течії…

никам. Не визнаючи бюрократичних організаційних утворень, не має власних органів управління, керівного центру. Кожна община авто номна. Громадою керує обраний старійшина, богослужіння веде місце вий диякон. Відправи складаються з п’яти ритуалів: співу, молитви, проповіді, складання дарів, хлібопереломлення та причастя вином. Визнають хрещення у свідомому віці, яке проводиться короткочас ним зануренням у воду. Крім США у різних країнах є кілька тисяч громад.

СВІДКИ ІЄГОВИ (псевдо християнський тоталітарний культ)

Свідки Ієгови виникли у 1872 р. в США, штат Пенсільванія, як «Суспільство дослідників Біблії». Центр цієї організації, що сьогодні зветься «Міжнародна Корпорація Свідків Ієгови», знаходиться в Брукліні (США). Фундатором цього культу був Ч. Рассел, і хоча він не мав спеціальної освіти, але саме він розпочав роботу над сумнівним та перетлумаченим перекладом Біблії, що не співпадає з грецьким оригі налом. Ч. Рассел напророчив незриме повернення Ісуса Христа на Зем лю у 1914 р., а його наступник Джозеф Рутерфорд пішов ще далі та на пророчив, що у 1918 р. Христос стане судити християнство (тобто «цер кву сатани») і тільки «Суспільство Сторожової Башти» (тобто самі Свідки Ієгови) буде представляти Ісуса Христа на Землі. Вони не мо жуть вважатися християнською церквою, тому що відкидають основні догмати християн, у які неодмінно вірять послідовники усіх христи янських течій (Божество Трійцю (Отця, Сина та Святого Духа), боже ственне єство Ісуса Христа, неземне потойбічне життя у Раю та в Аду).

Головна відмінність єговістів від інших християн полягає в ви користанні ними особливого, модерністського перекладу Біблії (де можна знайти безпідставні доповнення тексту, перефразування, хиб ний переклад грецьких слів, наприклад, у Євангелії від Іоанна 15 коли Ісус говорив Отець «в Мені» («en emoi»), в єговістській Біблії пере кладено «в союзі зі мною»); а також у головній ідеї — особисте ви правдання Богом Ієговою тільки послідовників культу Свідків Ієгови (усі інші християни прислуговують Сатані, бо саме «Сатана породив вчення про «Трійцю» («Let God Be True», Нью Йорк, «Сторожова Башта», 1946 р., с. 81)). Біблія, згідно з уявленням єговістів (обов’яз ково у перекладі «Нового Світу», тобто в їх власному перекладі), дає відповіді на всі питання життя, діяльності і побуту людей, а вся істо рія людства розглядається як здійснення прообразів, знайдених в Біблії. Джерелом і творцем всього життя є Бог Ієгова. Тільки Він є вічним, всемогутнім, всевідаючим, тощо. Ісус Христос не є ані Бо

– 45 –

Я. Л. Романенко$Бурлуцький

гом, ані Боголюдиною, як в традиційному християнстві. Він є тільки духовним сином Ієгови і самою довершеною людиною (під час ви конання своєї земної місії), першим творінням. Святий дух — це лише влада і сила Ієгови, він також не вважається Божественною Особою. З його допомогою Бог виконує свою волю і впливає на свідомість людей. Цю силу він передає Христу і тим, кого він упов новажив представляти себе (а вибраним представником Бога на Землі є лише корпорація Свідків Ієгови).

Свідки Ієгови вірять в ангелів, які підкоряються Христу, і в де монів, що підкоряються Сатані, але заперечують існування безсмерт ної душі і замогильного життя. Головне виправдання від Ієгови буде отримане в майбутній війні «Армагедоні», коли пройде остання битва між Христом і Сатаною. Вона закінчиться перемогою Христа і Страш ним судом, після чого всі грішники остаточно загинуть. Залишаться тільки єговісти, частина яких («обрані») буде на небі з Ієговою, а інші будуть урядувати на Землі разом зі Христом. Свідки Ієгови вважають, що епоха Армагедона вже почалася: її раннім етапом була перша світо ва війна; теперішній час «перехідний період», а кульмінацією буде май бутня ядерна війна.

У свідків Ієгови є всього одне свято — вечеря згадування смерті Ісуса Христа (навіть сімейні свята, такі як дні народження, не дуже вітаються). Велику увагу єговісти приділяють розв’язанню організа ційних питань. Керівники общин вимагають від рядових віруючих дисципліни і повного підкорення. Кожний віруючий повинен ак тивно займатися проповідництвом. Місіонерська діяльність розгля дається як шлях служіння Богу і загальний сенс життя. Цим шляхом єговізм проник і в Західну Україну в 1920–30 і роки, а звідси і в інші її регіони.

4.3. Нові східні культи

Нові східні культи або релігії орієнталістського напряму — це нео релігії східного походження: неоіндуїзм (Міжнародне товариство свідомості Крішни, Товариство Шрі Аауробіндо, Товариство ведич ної культури, Міжнародне товариство «Всесвітня чиста релігія»), течії буддійського спрямування (дзен буддизм, тибетський буддизм, ла маїзм). Цим релігіям притаманні певні спільні риси — синкретизм, тобто ствердження рівності всіх релігій як пошуків різних шляхів до Бога, а також обов’язкова наявність гуру як провідника і тлумача вчен ня, священного авторитету у всіх питаннях для окремої особистості, групи, течії.

– 46 –

Розділ 4. Нові релігійні течії…

МІЖНАРОДНЕ ТОВАРИСТВО СВІДОМОСТІ КРІШНИ (РУХ «ХАРЕ КРІШНА») (тоталітарний культ)

Це модернізований варіант одного з відгалужень вішнуїзму — релігії чайтантинів. З невеличкої групи рух виріс до всесвітньої кон федерації. У США, наприклад, — 100 тисяч кришнаїтів. Центри є в Канаді, Австралії, європейських та латиноамериканських державах. Перші громади кришнаїтів з’явилися в Україні у 80 х роках XX ст. не легально, їх діяльність було дозволено в 1990 р., а в 1996 р. зареєстро вано Всеукраїнський центр свідомості Крішни. Він є керівним орга ном 46 громад, які діють в усіх областях України.

Основою вчення є віра в Крішну як Верховну Особу Господа та необхідність відданого служіння йому (в перекладі «Крішна» означає «чорний, подібний до грозової хмари»). Кришнаїти пропагують ве дичні знання про космос, людину, суспільство, поширюють брахма нічну культуру, практикують бхакті йогу, ведуть «праведне» життя (не вживають м’яса, риби, яєць, кави, чаю, наркотиків, не грають в азартні ігри тощо), займаються благодійництвом. Послідовники вірять, що Ісус Христос був одним з втілень Крішни, або його сином. Більш того,

вголовній священній книзі культу — «Бхагавад Гіта» (кратко БхГ.) стверджується: «Той, хто служить іншим богам і вклоняється їм з вірою,

вдійсності вклоняється мені» (БхГ. 10гл., текст 23). Від віруючих ви магається беззаперечна слухняність богу Крішні та його вчителям, треба бути готовим на все, навіть вбивство, якщо Крішна вимагатиме цього, оскільки вірний вже не несе відповідальності за свої діяння (БхГ. с. 616, 761). Ось як коментує цей момент один з вчителів Кришнаїзму Свамі Прабхупада: «Той, хто знаходиться у свідомості Крішни, тобто вірний, той безпосередньо спілкується з ним та може зрозуміти всі його накази (тобто Крішни) (БхГ. С. 146).

ПОСЛІДОВНИКИ ШРІ САТЬЇ САЇ БАБИ Він один з найвідоміших в Індії та світі вчителів мудрості (тобто

«гуру») Хоча, як відомо, він народився у 1926 році, послідовники вва жають його не тільки чудотворцем, але і «аватарою» (тобто втіленням безсмертного Бога), який зцілює людей духовно і фізично. Свою місію він вбачає в утвердженні праведності (дхарми), відродження в людині прагнення до духовності, а в людстві — бажання жити в мирі та співпраці. Це вчення формально визнає всі релігії, наявність в них істи ни, допомогти усвідомити яку покликаний Саї Баба (незважаючи на всі дійсні протиріччя між різними релігіями). Діяльність центрів спря мована перш за все на розповсюдження вчення Саї Баби, а також на

– 47 –

Я. Л. Романенко$Бурлуцький

розвиток освіти та благодійну діяльність (допомога хворим, людям похилого віку, розумово відсталим та ін.). Кодекс поведінки і десять принципів життя послідовників Саї Баби близькі до релігійних запо відей загальнолюдського змісту (не вбий, не вкради, не бреши, не на шкодь і т. ін.). В Україні послідовники з’явились у 90 х роках XX ст.

ЦЕНТРИ ШРІ ЧІНМОЯ Шрі Чінмой народився у 1932 році. Сьогодні послідовники цього

індійського поета, музиканта, мислителя та громадського діяча спо відують загальний шлях всебічної любові, відданості й самозречення на благо культу та всього людства, що начебто дає змогу швидко до сягти певного духовного прогресу. Фундатор культу вчить, що існує глибинний зв’язок між людиною та Богом, які є аспектами однієї й тієї ж сутності (ця доктрина — пантеїстична (грець. «Бог всюди»), бо має схильність до ототожнення Бога і людини). Людина втілює себе у Всевишньому, усвідомлюючи, що Бог — це найвища сутність люди ни. Всевишній розкриває себе через людину, яка є його інструментом у вдосконаленні світу, стверджує Шрі Чінмой. Головна мета життя — духовне і фізичне вдосконалення особистості через пізнання своєї сут ності, духовних істин, що сповідуються культом. Центри проводять лекції, концерти, театральні вистави, екскурсії, спортивні змагання тощо. В Україну рух прийшов наприкінці 80 х — на початку 90 х років XX ст. Центри (громади) Шрі Чінмоя діють в 24 містах.

ОШО ЦЕНТР (КУЛЬТ РАДЖНІША)

Створений у Києві в 1991 р. прихильниками індійського філосо фа, гуру, проповідника Ошо (Бхага ван Шрі Раджніш) (1931–1991). Відомий він ще під своїми духовними іменами: «Бхагаван Шрі» (Бла гословенний) і «Ошо» (Океанічний, розчинений в океані). Раджніш у 1974 р. заснував міжнародну комуну з центром в м. Пуна (Індія), з 1981 р. намагався створити «просвітлену общину «Раджнішпурам» (місто майбутнього) у США, але був депортований звідти. Попу лярність Ошо з його оригінальними роздумами про Всесвіт, Бога, людину на початку 80 х років XX ст. була дуже високою. Він не нав’я зував ніяких заповідей, виступав за свободу людини, схвалював її праг нення до самопізнання, самовдосконалення. Своє вчення розглядав як допомогу тим, хто стоїть на шляху духовних пошуків. Воно є своє рідним синтезом східних і західних філософських вчень, духовних тра дицій, різних релігій (індійської йоги, арабського суфізму, індуїзму, буддизму, тибетської тантри, тощо). У 22 країнах світу діє понад 500

– 48 –

Розділ 4. Нові релігійні течії…

центрів раджнішизму. При українських центрах працюють групи з ме дитації, лікування та астрології.

ВСЕЛЕНСЬКА ЧИСТА РЕЛІГІЯ Культ походить з Індії, її засновниця Шрівастава Нірмала — Шрі

Матаджи Нірмала Деві народилася у 1923, а в 1970 р. вона повідоми ла, що начебто відновила давню систему духовного сходження і само оздоровлення — «сахаджу йогу». Згідно з її вченням, кожна людина володіє «енергією чистого бажання», «відродженням Святого Духа». За допомогою медитації, молитви людина усвідомлює власний дух, пробуджує життєву силу чистого бажання. Завдяки цій енергії в лю дині народжується світло, в якому вона бачить себе, розуміє, що їй треба робити, набуває здатності само зцілення. Послідовники вважа ють Сахаджу йогу квінтесенцією (поєднанням) всіх релігій, серед її прихильників можна зустріти тих, хто одночасно вважає себе вірую чим у сахаджу йогу та доктрини інших релігій (мусульманства, іудаїз му, християнства). Послідовники з’явилися в Україні в 1989 р., сьо годні діє Всеукраїнський центр Сахаджи йоги.

4.4.Езотеричні релігійні об’єднання

Кезотеричним релігійним об’єднанням належать різноманітні течії, які, увібравши в себе езотеричні (гр. esoterikos — таємний, внутрішній) традиції різних епох і народів, а також доробки сучасних езотериків сформували віру в існування надприродного світу, містичні уявлення про нього, магічні засоби спілкування з ним, можливість підпорядкування його своїм інтересам. «Теософія», «Братство Грааля», «Реріхівське товариство», Асоціація «Живої етики», «Агні Йога», «Но вий Акрополь» виникли на межі XIX—XX ст. як опозиція з одного боку до традиційних політеїстичних східних релігій (індуїзм, буддизм), а з іншого боку до традиційного монотеїзму (іудаїзм, християнство, іслам). Засновники стверджують, що тільки вони дають надзвичайно глибокі, приховані від «непосвячених» позитивні знання про світ, хоча, при більш детальному знайомстві з ними стає зрозумілим, що багато елементів у цих релігіях є запозиченими з вже існуючих філософсь ких або релігійних систем та інакше перетлумачені.

ТЕОСОФІЯ (окультна течія)

Теософія або «Теософське товариство» — це релігійно філософсь ке вчення про можливість містичного та інтуїтивного пізнання Бога завдяки безпосереднім контактам з надприродними силами невідо

– 49 –

Я. Л. Романенко$Бурлуцький

мого походження. Культ базується на суб’єктивному містичному досвіді, внаслідок якого людина начебто отримує одкровення Боже, вибудовуючи його у певну систему поглядів, правдивість яких немож ливо перевірити. Культ був заснований у 1875 році уродженкою Ук раїни Оленою Блаватською. Сформульована нею у багатотомній праці «Таємна доктрина» специфічна езотерична (призначена для обраних) система претендує на універсальну релігію. Будучи синтезом різних релігійних доктрин (езотеричного буддизму, тибетського ламаїзму, індійського містицизму, кабали, єгипетської та грецької міфології, спіритуалізму, масонства, тощо), вона прагне розкрити тотожність тає много змісту всіх релігійних символів. Наприкінці ХІХ століття О. Бла ватська заявила: вона є посланницею Великого білого братства, що повідало їй таємні знання про долі світу і скерувало на проповідницт во в США. Міфічне братство Блаватської складається з вчителів люд ства, просвітлених «махатм», які завдяки езотеричній роботі та серії перевтілень набули надприродних здібностей. Керує цим братством «владика світу», що прибув з декількома помічниками на Землю з Ве нери і оселився в «Шамбалі» у пустелі Гобі. Згідно з її уявленнями ма хатми підтримують зв’язок між людством і «божественною ієрархією» космосу. О. Блаватська детально схематизує космологічні й антропо логічні процеси, подаючи еволюцію Всесвіту, людства відповідно зі східними езотеричними традиціями, які стверджують існування се мичленної ієрархії «планів» (рівнів). Християнство сприймається як «хибна релігія, наповнена неправдивими міфами та легендами». Дуже подібним до Теософії культом є культ «Агні Йога» Олени Іванівни Реріх (недаремно О. Реріх у своїх листах також писала про «хибну віру християнську» та наполегливо рекомендувала читати своїм послідов никам книги О. Блаватської). Праці цих двох жінок вчителів, рівно як і їх послідовників, сповнені критикою християнських основ віри. Наприклад, близький учень О. Реріх Олександр Клизовський пише: «Можна стверджувати, що християнський Нікейський символ віри є суцільною оманою. Жодне з положень Символа Віри про Бога не відповідає істині та є результатом фантазії та легенд» (тр. «Основи світосприйняття Нової Епохи»). (Слід також сказати, що небезпеч ний тоталітарний культ «Білого Братства», що був дуже популярним на Україні у 90 ті роки ХХ ст., виник саме завдяки діяльності О. Реріх та О. Блаватської, які не тільки вигадали та пропагували сам термін «біле братство», але і передвіщали пришестя «Матері світу» саме на прикінці ХХ ст.). Послідовники О. Блаватської об’єднані у Всесвітнє теософське товариство, воно діє в багатьох країнах, у тому числі й в

– 50 –